КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Розвиток мовлення дітей на заняттях.Для розвитку мовлення і орієнтування п довкіллі з дітьми третього року проводяться різноманітні заняття (2 заняття на тиждень, по 12-15 хвилин, з підгрупами дітей в 10-12 чоловік). Найбільш доцільним є таке об'єднання дітей, при якому в одній підгрупі є діти з різним рівнем розвитку. Тривалість заняття 10-12 хвилин. У першу половину дня плануються заняття, на яких дається новий матеріал, у другуполовину дня — на закріплення одержаних знань. Специфікою занять у цій групі, як і в попередній, є повторність програмного матеріалу, один і той самий матеріал планується 3-4 рази з невеликими інтервалами і деякими ускладненнями. На одному занятті можуть вирішуватись декілька завдань зрозвитку мовлення, сенсорики, мислення чи ознайомлення з довкіллям. З цією метою використовують комбіновані заняття, тобто заняття, що складаються з 2-3 частин, кожна з яких присвячена вирішенню одного конкретного завдання. Вихователь повинен добре підготуватись до заняття. Наперед продумати, як посадити дітей: за столи, півколом, стрічкою, щоб до них легко можна було підійти та й діти змогли б вільно встати і пересуватись по кімнаті. Не можна садити дітей досить близько один до одного, це буде їх дратувати, відволікати від сприйманнямовлення педагога. Особливу увагу потрібно звернути на розташування наочного матеріалу, його зовнішній вигляд; продумати мовленнєві завдання дітям та чим буде в цей час займатись інша підгрупа. Необхідно максимально використовувати активність дітей як мовленнєву, так і рухову. Діти повинні самостійно витягувати предмети, подавати їх, показувати, називати. Не можна забувати про високу емоційну забарвленість заняття. Нині чинні програми передбачають проведення з дітьми третього року життя таких видів занять. Опишемо їх: • спостереження в довкіллі (діяльність людини, природа); • цільові прогулянки; • дидактичні ігри; • заняття з картинкою; • бесіди-розповідання; • ознайомлення з художньою літературою: читання художніх творів; • показ лялькового і тіньового театрів; • показ діафільмів; • настільні дидактичні ігри; • показ інсценівок; • спеціальні заняття на свіжому повітрі; • ігри в оповідання; заняття з сенсорного виховання з дидактичним матеріалом. Провідними методичними прийомами на заняттях з розвитку мовлення на третьому ропі життя виступають: показ з називанням,показ у дії, багаторазове повторення фраз, слів у їх різноманітних варіантах і комбінаціях, запитання, пояснення, словесні доручення; ігрові сюрпризні моменти, ігри та ігрові вправи; розповідання і бесіди, читання. Ці прийоми використовуються у комплексі на кожному занятті.
Екскурсії-огляди.Цей вид заняття проводять з дітьми другої половини третього року життя. Є.І.Тихеєва назвала їх місцевими екскурсіями, оскільки їх проводять у приміщенні дошкільного закладу. Проводять їх як індивідуально-групові заняття, на яких об'єднують 6-8 дітей. Тематика екскурсій-оглядів для цього віку є досить простою: групова кімната, роздягальна кімната, умивальна кімната, кухня, спальня. Вихователь пропонує дітям «подорож» по груповій кімнаті чи па кухню. У ході заняття розповідає дітям, знайомить їх з обладнанням, предметами, їх призначенням, читає вірші, співає пісні. Наприклад, екскурсія-огляд групової кімнати. Мета: дати уявлення про групову кімнату: світла, простора, великі вікна, багато квітів. У груповій кімнаті столи і стільчики. За столами займаються діти, їдять, грають розглядають книги. У групі — шафи з іграшками, книжками. Словник: групова кімната, іграшки, книжкова шафа, грати, акваріум. Хід заняття. Діти сидять півколом на стільчиках. Вихователь пояснює, що кімната, в якій вони перебувають, називається груповою кімнатою. В ній діти грають з іграшками, займаються, снідають, обідають, вечеряють. Кімната простора, світла, тепла. Пропонує дітям розглянути кімнату, встати, походити. Підходять до шафи з іграшками: «Ой, скільки іграшок багато у дітей!» Запитує, як називаються знайомі дітям іграшки, пропонує взяти одну іграшку, показати, як з нею можна грати. Потім підходять до книжкової шафи, куточка природи. Діти називають предмети, квіти, акваріум. Огляд завершується читанням знайомих віршів.
|