Методика роботи з картинками

На третьому році життя заняття з картинкою ускладнюють­ся. З дітьми проводять заняття з предметними картинками сюжетними настільними і настінними, а також використовують книжкові ілюстрації. Ускладнюються і завдання, які ставляться перед дітьми. А саме:

· розвивати розмовне мовлення дітей;

· вчити їх будувати речення різного типу (розповідні, пи­тальні, окличні), за складністю (прості, складні);

· вчити правильно сполучати слова в реченні, вживати різнічастини мови — прикметники, прийменники, сполучники.

Заняття з картинками на третьому році життя проводять з підгрупками дітей (8-10 дітей). Це дає можливість залучити всіх дітей до розглядання картинки, проводити бесіди за її сюжетом.

Організація дітей на занятті може бути різною. Так, наприк­лад, для розглядання сюжетної картинки дітей розсаджують на стільчиках півколом. Відстань між стільчиками і картинкою залежить від її розміру: чим менше картинка, тим ближче до неї садять дітей. Якщо це заняття з предметними картинками, наприклад, дидактичні ігри з предметними картинками, дітей розсаджують за столами.

Заняття з предметними картинками на третьому році ус­кладнюються. Вони проводяться у вигляді дидактичних ігор і спрямовані на формування у дітей узагальнень, впізнавання і називання властивостей, якостей, ознак предметів. Діти можуть добирати до цілого предмета його частини, до окремих частин знайти предмет або ж до дівчинки з лопаткою добрати картинки з верхнім зимовим одягом.

Широко використовуються серії картинок для розповідей з продовженням: лялька роздягається, лялька у ванні, лялька спить, лялька одягається, лялька на прогулянці, лялька обідає і т. ін.

На перших заняттях доцільно використовувати і картинки, і реальні предмети чи іграшку, з якими б діти могли виконувати різноманітні дії, що зображені на картинках. Наприклад, гра «Хто що робить?»

Мета: вчити дітей впізнавати зображення на картинках, називати їх фразами, виконувати дії.

Хід заняття. Вихователь добирає картинки із зображенням дій: дівчинка йде з прапорцем, хлопчик кидає вгору м'яч, чоловік умивається, наливає з глечика в миску воду, дівчинка кладе ляльку спати, хлопчик стрибає з лави, хлопчик везе автомобіль, дівчинка поливає квіти з лійки, жінка рушником витирає посуд. Картинки кладуть зображенням униз, щоб діти не бачили малюнків.

Поруч з вихователем на столі предмети: прапорець, миска з водою, ліжко з подушкою і ковдрою, лялька, вантажний авто­мобіль, вазон і лійка, рушник, іграшковий посуд. Діти сидять півколом (8-10 чоловік).

Вихователь викликає дитину, пропонує взяти картинку, подивитись, назвати її, показати дітям. Наприклад, дитина взяла картинку із зображенням дівчинки, яка кидає м'яч. «Хто це?», — запитує вихователь. «Що робить дівчинка? — Так, дівчинка кидає м'яч високо-високо (показує жестом, як потрібно кидати м'яч). Подивіться, діти, як Сергійко кидає м'яч. Покажи усім. Скажи, Сергійко, «високо-високо». Скажіть, діти, «високо-високо».

Потім підходить друга дитина, бере картинку, наприклад, хлопчик з прапорцем, називає її. Після цього діти знахо­дять прапорець, йдуть по кімнаті з флажком. Заняття про­довжується.