Передача, програма, канал

Майже усі телевізійні жанри у чистому вигляді зустрічаються рідко, найчастіше вони є складовими таких форм як передачі, програми, канали.

Ще на етапі свого становлення, усвідомлюючи, що екран володіє величезним суспільно-політичним потенціалом , журналісти почали шукати такі форми подачі матеріалу, які б дозволяли повертатися до постійної аудиторії, тем, героїв. Однією з таких форм став тележурнал – видання, де під однією назвою зібрані матеріали на різні теми. Найдовші програми журнального типу з кінця 80-х почали називати каналами. Канали це телевізійна програма, що іноді включає в себе самстійні передачі, але тим не менше об’єднана тематично, просторово і яка має одного або декількох популярних ведучих.

Передача, програма – завершена одиниця мовлення у телеефірі. Передача відкрита – радіо- чи телепередача, що транслюється зі студії чи з місця подій без попереднього запису. Інтерактивна – відбувається наживо і запрошує глядачів до співучасті за допомогою СМС, дзвінків.

1. Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення

Два великі досягнення «великий німий», як називали кіно і «великий невидимка» як називали радіо повинні були поєднатися, аби народилося телебачення.

Д Максвелл вивів теорію електромагнітних коливань, але підтвердити її зміг лише Г. Герц.

Історія винаходу і розвитку кіно широко відома. Скажемо тільки, що автори цього винаходу – французи Луи та Огюст Люмери, і що винахід датується, як і винахід радіо 1895 р.

Але ще до того, як були зроблені ці винаходи, учені різних країн намагалися втілити в життя ідею телебачення.

Бахметьєв запропонував розкласти зображення на окремі складові, передати, а потім зібрати.

Ніпков запропонував розкласти зображення з допомогою диску, що крутиться і має ряд дірочок, розміщених по спіралі.

Столєтов дослідив можливість деяких металів під дією світла випускати електрони і створив фотоелемент.

Розінг запропонував використовувати для перетворення сигналів у картинки катодну трубку.

Телебачення спочатку було кабельним, а потім перейшло до ефірного. А з 60-х років поряд з наземною трансляцією починається і супутникова.

30-40 рр.: 1 жовтня 1931 р. почалися регулярні звукові передачі у середньохвильовому діапазоні.. .перші телевізори були зібрані радіолюбителями. Трохи пізніше почалися передачі в Ленінграді та Одесі. Але, щоб чути звук був необхідний другий приймач, тому надписи робилися як у німому кіно.1 квітня 1932 року був показаний перший звуковий фільм.

Регулярне телевізійне мовлення почалося літом 1938 р., дитяче з 1939.

50-ті роки: лише з 1956 р. телемовлення у Ленінграді стало щоденним. А вже з 1948 року почала працювати пересувна телестанція. Спочатку показували лише спектаклі та концерти. Перша позастудійна передача – репортаж про футбольний матч на стадіоні Динамо. Також у 1951 році вийшов указ про те, що фільми через 10 днів після прем’єри мають бути показаними на ТБ, театральні прем’єри – через місяць. При цьому театральні колективи і філармонії не отримували нагород.

У 1952-53 рр. стало зрозуміло, що дикторський текст-коментар повинен не дублювати зображення, а доповнювати, що для телеекрану необхідне живе мовлення. А в 1954 р. на телебачення прийшли працювати журналісти.

Першим імпровізованим телерепортажем стала зустріч у Москві президента республіки В’єтнам ХО Ши Міна. Поступово жанр телерепортажу все більш специфічним. Спочатку Останні новини на телебаченні лише дублювали останні новини радіо тільки в 1957 р. до теленовин почали включатися 2-3 сюжети, а потім взагалі відмовилися від дикторського читання. Воно повернулося лише через деякий час. Відвойовує свої позиції інтерв’ю. У 1958 р. створена кафедра радіо- і телемовлення у Московському університеті.

60-ті роки: намагаючись розвернути життєву ситуацію під час телепередачі, тележурналісти часто йшли по неправильному шляху інсценування. Перший телефільм з’явився, коли поряд з кінокартинами Мосфільм почав знімати фільми по оригінальним сценаріям для телебачення. Новини усе частіше включають місцеві випуски. Зявилася програма «Время»..

8 листопада 1961р. вийшов перший випуск КВН.

70-ті роки: уже з кінця 60-х років передачі «Голубой огонек» и КВН почали виходити у записі. З’явився жанр проблемного телефільму, проблемного телерепортажу, але їх відразу ж заборонили.

80-ті рр..: Олімпійські ігри у Москві змусили згадати про прямий ефір, телеканали отримали нове устаткування. Жорстка цензура, але журналісти «Время» демонструють картини з-за кордону, хоча і з викривленими коментарями, але глядачі бачили гарні вулиці і повні вітрини магазинів.

Телебачення перебудовиі гласності: відміна цензури. На противагу сухій офіційній програмі «Время» з’явилися нічні випуски ТСН, у якій працювали молоді талановиті репортери – величезна кількість викривальних матеріалів. Телемости між СРСР і США, СРСР і Англією. «Общественное мнение» і «Добрій вечер, Москва» - кожен бажаючий на вулиці міг підійти до мікрофону і висловити свої думки. Телевізійні дебати, що транслювалися у прямому ефірі (мужність Сахарова). Намагання заборонити невигідні передачі.

З. Є. Дмитровський. Телевізійна журналістика. Історія телебачення України розпочалася від 1928 р., коли талановитому фізикові-експериментатору Борису Грабовському вдалося зробити першу в колишньому СРСР і цілому світі телевізійну передачу. Тоді винахід нашого земляка, не зміг відіграти вирішальної ролі: телефот Грабовського був розрахований на електронний спосіб передавання зображення на відстань, а тогочасна нерозвиненість електронної промисловості не давала змоги швидко реалізувати відкриття.

Загалом же, у 30-ті роки слідом за США, Англією, Францією, почало розвиватися механічне телебачення (диск Ніякова). Зокрема, дослідницькі передачі здійснювалися в Одесі. У 1939 р. першу передачу здійснено у Києві, хоча є відомості, що телевізійні передачі у Києві зявилися 1938 р.

Після війни на Хрещатику, 26, почалося будівництво телецентру. А більш-менш регулярне його мовлення почалося у 1952 р. Першими дикторами були Новелла Серапіонова та Ольга Даниленко. У лютому 56 Кияни почули перший випуск Останніх Вістей, і лише через три роки до повідомлень додався зоровий ряд. Передача новин на той час мала назву «Телевізійний кіножурнал».

Поява першої в Україні аналітичної передачі пов’язана з приходом на ТБ журналістів.

У 1956 р. почала діяти харківська студія ТБ.Потім Донецька, Одеська, Львівська.

У 1956р. вийшла перша загальнореспубліканська телепрограма. А в 69 зявилося кольорове ТБ.

Нині передавально-розподільча мережа УТ-1, УТ-2 і УТ – 3 складається з 57 потужних електростанцій. Комерційно-приватні структури вводять у дію свої передавачі.