Предмет і метод бухгалтерського обліку

Предметом бухгалтерського обліку та його об’єктами у військових частинах є:

• активи: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти;

• витрати;

• власний капітал;

• зобов’язання;

• доходи.

До основних засобів належать матеріальні активи, очікуваний термін експлуатації яких більше одного року і вартість яких становить більше 1000 гри. за одиницю (комплект). До них, зокрема, відносяться будинки, споруди, передавальні пристрої, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулювальні прилади і пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження. До інших необоротних матеріальних активів належать усі інші необоротні матеріальні активи, що мають матеріальну форму І не входять до переліку основних засобів (музейні цінності, бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди тощо).

До нематеріальних активів відносяться активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми і використовуються військовою частиною у процесі її господарської діяльності більше року (права користування природними ресурсами, майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об’єкти промислової власності, гудвіл, авторські та суміжні з ними права).

До оборотних активів відносяться запаси, дебіторська заборгованість, кошти.

Запаси — це оборотні активи у матеріальній формі, що належать військовій частині, забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані протягом одного року (виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали і продукти харчування, готова продукція, продукція сільськогосподарського виробництва).

Дебіторська заборгованість — це сума заборгованості юридичних та фізичних осіб перед військовою частиною за попередньо оплачені товари, послуги. Вона виникає внаслідок господарських стосунків між ними, До грошових коштів відносяться грошові кошти в касі в національній та іноземній валютах, на рахунках в банку та в органах Державного казначейства, грошові документи в національній та іноземній валютах.

До витрат військових частин відносяться фактичні видатки і виробничі витрати (на науково-дослідні роботи, виробництво продукції підсобних господарств).

Джерелами формування активів і витрат військових частин є доходи, власний капітал і зобов’язання. Військові частини не мають своїх оборотних коштів і покривають витрати (видатки) за рахунок бюджетних коштів (доходів загального фонду та доходів спеціального фонду). Доходи загального фонду військових частин формуються за рахунок доходів загального фонду Державного бюджету, а доходи спеціального фонду — це доходи, отримані під господарської діяльності військових частин Міністерства оборони. Доходи загального фонду І доходи спеціального фонду (як і видатки загального фонду та видатки спеціального фонду) е окремими об’єктами бухгалтерського обліку.

До власного капіталу належать фонд в необоротних активах і фонд в малоцінних і швидкозношуваних предметах, які відображають частку державного майна, переданого в постійне безпосереднє розпорядження військової частини, а також результати виконання кошторису доходів і видатків за загальним І спеціальним фондами.

Поточні зобов’язання — це заборгованість військової частини, що виникла внаслідок минулих подій (придбані матеріальні засоби, отримані послуги тощо без попередньої оплати їх вартості), після урегулювання якої у майбутньому зменшаться доходи (асигнування) військової частини.

Юридичні і фізичні особи (постачальники, надавачі послуг, підрядники, військовослужбовці, працівники, органи соціального страхування), перед якими дана військова частина має заборгованість по розрахунках, називаються кредиторами, а сама заборгованість — кредиторською.

Розглянуті об’єкти бухгалтерського обліку характеризують майновий стан військових частин і значною мірою визначають організацію бухгалтерського обліку і характер одержуваної інформації про виконання кошторису, стан і рух Їх майна.

Оскільки кожен вид активів має відповідне джерело утворення, загальні підсумки активів і джерел їх формування (пасивів) рівні між собою. Ця рівність покладена в основу побудови бухгалтерського балансу військової частини.

Особливості предмету бухгалтерського обліку і його об’єктів, що відображаються і контролюються, а також вимоги та завдання, що ставляться до обліку, визначають елементи методу бухгалтерського обліку, до яких відносяться:

· документація та інвентаризація;

· рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис;

· оцінка і калькуляція;

· бухгалтерський баланс і звітність.

Загальна схема побудови бухгалтерського балансу військових частин:

Початком бухгалтерського обліку як технологічного процесу є спостереження і реєстрація господарських фактів і явищ. Формування господарських операцій як окремих актів фінансово-господарської діяльності військових частин здійснюється в документах. Відображення первинних даних в документах базується на суцільному і безперервному спостереженні за господарськими операціями. Таким чином, документація є способом первинної реєстрації об’єктів обліку.

Інвентаризація дозволяє виявити невідповідність даних бухгалтерського обліку фактичній наявності засобів. Поряд з документацією Інвентаризація служить важливим засобом контролю за достовірністю показників обліку, збереженням майна і законністю здійснюваних господарських операцій.

Для отримання узагальнених даних показників господарські засоби відображаються в обліку за допомогою єдиного грошового вимірника. Переведення натуральних показників у вартісні за допомогою цін, тарифів, ставок, розцінок тощо називається оцінкою, обґрунтуванням якої є калькуляція — спосіб обчислення собівартості продукції, робіт, послуг. Отже, оцінка і калькуляція є способами вартісного вимірювання об’єктів бухгалтерського обліку.

Необхідна інформація для управління фінансово-господарською діяльністю військової частини, а також для здійснення контролю за процесом виконання кошторису доходів і видатків, станом і рухом засобів та Їх джерел в розрізі економічно однорідних груп формується за допомогою бухгалтерських рахунків, відображення господарських операцій на яких здійснюється згідно з правилом подвійного запису.

За станом на певний період часу показники фінансово-господарської діяльності військової частини узагальнюються в балансі та інших формах звітності.

Бухгалтерська звітність ґрунтується на даних синтетичного та аналітичного обліку і відображає майнове та фінансове становище військової частини, результати її господарської діяльності та виконання кошторису доходів та видатків за звітний період (місяць, квартал, рік).

Типові форми бухгалтерської і статистичної звітності та вказівки про порядок Їх заповнення І терміни подання розробляються і затверджуються відповідними міністерствами і відомствами України, а форми фінансової звітності з виконання бюджетів і кошторисів доходів і видатків — Державним казначейством України.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та інших установлених звітів І щомісячно.

Документи фінансової звітності підписуються командиром військової частини та начальником фінансово-економічного органу, а зведена звітність — начальником забезпечуючого фінансово-економічного органу (або його заступником) та головним бухгалтером цього органу.

Всі елементи методу бухгалтерського обліку тісно пов’язані між собою, що забезпечує суцільне і безперервне відображення господарських операцій, а також облікової інформації, необхідної для управління.

Бухгалтерські рахунки і подвійний запис. План рахунків бухгалтерського обліку

Оголосивши навчальне питання, керівник заняття зосереджує увагу студентів на тому, що безперервне поточне спостереження та контроль за станом і рухом господарських засобів та джерел їх формування здійснюється за допомогою рахунків бухгалтерського обліку — способу групування і поточного відображення господарських операцій, в результаті яких міняється склад активів, доходів і зобов’язань.

У бухгалтерському обліку для кожної групи засобів, джерел їх утворення і процесії) відкривається окремий рахунок. Так, для обліку основних засобі» відкривається рахунок «Основні засоби», для обліку коштів у касі військової частини — рахунок «Каса», для обліку розрахунків із заробітної плати — рахунок «Розрахунки з оплати праці».

Таким чином, рахунок є, по-перше, способом групування (узагальнення) засобів; по-друге, способом обліку їх у розрізі груп; по-третє, способом контролю за наявністю засобів, джерел їх формування та їх рухом, змінами. В обліку застосовуються не окремі рахунки, а їх система, яка дозволяє відобразити фінансову і господарську діяльність військової частини. Під впливом господарських операцій засоби та джерела їх формування збільшуються або зменшуються. На бухгалтерських рахунках зміни в бік збільшення чи зменшення обліковуються окремо, а тому схематично бухгалтерський рахунок відображається як двостороння таблиця: лівий бік умовно називається «дебет», а правий — «кредит».

Схема бухгалтерського рахунку: