Бухгалтерський облік розрахунків із заробітної плати працівників

Оголосивши навчальне питання, керівник заняття зосереджує увагу студентів на тому, що завдання з оперативного обліку працівників у військовій частині виконує кадровий орган (стройова частина), який оформляє прийом, переведення та звільнення з роботи на підставі різних документів:

заяви працівника, наказів командира військової частини. Для прийому на роботу до відділу кадрів подаються трудова книжка, копія довідки про присвоєння податковою адміністрацією ідентифікаційною коду, документ про освіту та про стан здоров’я (у разі потреби) та інші документи. Якщо особа до прийому на роботу не працювала, їй оформляють трудову книжку. На кожного працівника заводиться особова картка.

За даними оперативного обліку, штатів, штатних розписів і документів про прийняття на роботу, переведення на інші посади та звільнення з посад, нарахування і виплати заробітної плати у військовій частині ведеться статистичний облік чисельності, складу працівників та заробітної плати.

У кожній військовій частині встановлено певний трудовий режим, що включає в себе систему реєстрації прибуття та вибуття з роботи, розпорядок трудового дня, регламентацію праці щодо вихідних і робочих днів.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Для окремих категорій працівників чинним законодавством встановлена скорочена тривалість робочого часу, наприклад для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, працівників віком від 16 до 18 років, науково-педагогічних працівників, лікарів та інших.

Для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує командир військової частини за погодженням з профспілковим комітетом. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

У разі роботи в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину.

За угодою між працівником і командиром військової частини яки під час прийняття на роботу, так і згодом може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності.

Облік та контроль за дотриманням розпорядку дня здійснюється у кожному структурному підрозділі шляхом ведення книги обліку робочого часу кожного працюючого.

У книзі відображаються табельний номер працівника, прізвище та ініціали, займана посада, час прибуття та вибуття з роботи. Щоденний запис у книзі підтверджується власноручним підписом працівника.

Обов’язки з ведення табельного обліку використання робочого часу покладаються на працівника структурного підрозділу, призначеного для виконання цієї роботи наказом командира військової частини.

На підставі даних книги та виправдних документів (наказів, листків непрацездатності, довідок тощо) складається табель обліку використання робочого часу. У ньому фіксуються такі дані: табельний номер працівника, його прізвище, ім’я та по батькові, кількість відпрацьованих годин і днів. У разі невиходу на роботу за поважних причин (відпустка, хвороба, відрядження тощо) або не поважних причин (прогул), запізнення або передчасного вибуття з роботи у табелі здійснюються відповідні відмітки.

При використанні авансової системи оплати праці табель складається двічі: для нарахування авансу та для здійснення повних розрахунків за місяць. У табелі підраховується загальна кількість відпрацьованих та невідпрацьованих днів (годин). Заповнений і підписаний керівником структурного підрозділу табель передається до фінансово-економічного органу для здійснення розрахунків по заробітній платі.

У разі вибуття працівників у відпустку, відрядження до періоду, в який встановлена виплата заробітної плати, для здійснення з ними грошових розрахунків до фінансово-економічного органу подається окремий табель.

Заробітна плата при погодинній оплаті праці визначається відповідно до посадових окладів (тарифних ставок), кількості відпрацьованого часу згідно з табелем.

Розміри посадових окладів (тарифних ставок), а також надбавок і доплат до них для працівників медицини, науки, культури, освіти, спорту визначаються на підставі тарифікаційних списків, які складаються постійно діючою тарифікаційною комісією щорічно на кожного працівника.

Тарифікаційна комісія створюється наказом командира військової частини у складі заступника командира військової частини, начальника фінансово-економічного органу, начальника стройового відділення, особи, яка веде кадрову роботу, інших посадових осіб. Вона керується чинним законодавством щодо порядку оплати праці працівників, посадові оклади (тарифні ставки) яких залежать від рівня освіти, стажу роботи та інших чинників.

Тарифікаційні списки підписуються всіма членами комісії і затверджуються командиром військової частини.

У військових частинах, де застосовується підрядна форма оплати праці, підставою для нарахування заробітної плати є документи, за якими ведеться облік виробітку (наряди, картки обліку, акти виконаних робіт з відображенням відпрацьованого часу тощо). Розмір заробітку цих працівників залежить від обсягів виконаної роботи (виробленої продукції) та підрядної розцінки. Документ складається відповідальною особою, підписується начальником відповідної служби і подається до фінансово-економічного органу для перевірки правильності застосування розцінок, відповідності обсягів фактично виконаних робіт, правильності арифметичних підрахунків тощо. Після перевірки документ підписується начальником фінансово-економічного органу і затверджується командиром військової частини.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Крім посадових окладів (тарифних ставок) працівникам встановлюються надбавки та доплати.

Працівникам, які виконують у тій самій військовій частині поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

За почасовою системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:

підрядникам — за подвійними підрядними розцінками;

працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Порядок нарахування заробітної плати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки робітникам, що мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки встановлюється Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 із змінами та доповненнями. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати та забезпечення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю здійснюється виходячи з розміру середньоденної (погодинної) заробітної плати.

Середньоденна (погодинна) заробітна плата розраховується, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки чи виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівнику, який проробив у військовій частині менше року, середня заробітна плата нараховується виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом двох календарних місяців працівник не працював середня заробітна плата розраховується виходячи з виплат за попередні місяці роботи.

Суми коштів, нараховані за щорічні та додаткові відпустки, включаються до фонду оплати праці звітного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки у звітному місяці. Суми, що припадають на дні відпустки в наступному місяці, включаються до фонду оплати праці наступного місяця.

У випадку звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки — працівникам, які мають дітей.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків» від 23 червня 1993 №472.

Індивідуальна заробітна плата підлягає індексації у випадках, передбачених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 року №663 «Про затвердження Порядку проведення індексації заробітної плати та інших доходів громадян».

Фінансування витрат на заробітну плату здійснюється за окремою статтею (кодом економічної класифікації 1111 «Заробітна плата»). Видатки на виплату заробітної плати штатним працівникам відносяться на статтю 0223 кошторису Міністерства оборони, а тим, які утримуються за штатними розписами, — на відповідні статті кошторису, за рахунок яких утримуються структурні підрозділи військової частини, де працюють ці особи.

Порядок документального оформлення нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам і утримань із нарахованих сум.

Заробітна плата може нараховуватися і виплачуватися працівникам два рази на місяць:

за першу половину місяця — аванс у розмірі 50% заробітку з виключенням сум податків, які підлягають утриманню встановленим порядком;

за другу половину місяця —фактичний місячний заробіток за вирахуванням авансу та утримань.

На виплату авансу складається платіжна відомість (ф. П-53). У ній відображаються табельний номер працівника, посада, прізвище ініціали, сума авансу та підпис про отримання авансу. Вона призначена для обліку видачі заробітної плати. На титульному листі відомості зазначається загальна сума виданої і депонованої заробітної плати. У разі необхідності в графі «Примітка» зазначається номер пред’явленою документа. Заповняючи платіжну відомість після останнього запису, необхідно зробити підсумковий рядок для загальної суми за відомістю. Підсумкові рядки можуть бути введені також у кінці кожної сторінки.

Для нарахування заробітної плати працівникам за місяць призначена розрахунково-платіжна відомість (ф. П-49). Зазначену відомість можна використовувати і для виплати заробітної плати. У такому випадку вона складається у двох примірниках (під копірку), причому платіжним документом є перший примірник.

Дані про аванс, який виплачується, про суми утримання податків, що обчислюються по заробітній платі минулого місяця, містяться в особовому рахунку (ф. П-54). Вони та інші утримання записуються протягом місяця у відкриту на поточний місяць розрахунково-платіжну відомість (ф. П-49).

Нарахування заробітної плати може здійснюватися за розрахунковою відомістю (ф. П-50). У цих випадках виплата заробітної плати здійснюється за платіжною відомістю (ф. П-54).

Нарахування заробітної плати провадиться на підставі даних первинних документів з обліку виробітку, фактично відпрацьованого часу, з листків тимчасової непрацездатності та інших документів. Одночасно провадиться розрахунок усіх утримань із заробітної плати і визначається сума, що належить до видачі.

У відомостях за ф. П-49 та ф. П-53, для нарахування заробітної плати за місяць та авансу посади працівників, у тому числі й вакантні, записуються у тій самій послідовності, як у штаті або штатному розписі.

У розрахунково-платіжній відомості ф. П-49 на виплату заробітної плати посади робітників та службовців розподіляються за групами відповідно до джерел утримання. При цьому нарахування внесків до державних цільових фондів здійснюється окремо за кожним джерелом утримання.

Розрахунки з робітниками і службовцями на час відпустки або звільнення провадяться виходячи з розрахунку заробітної плати (ф. П-52). Нараховані суми за цими розрахунками записуються в розрахунково-платіжну або платіжну відомості (ф. П-49 або П-54), відкриті на поточний місяць.

У випадках, коли разові розрахунки із заробітної плати на час відпустки або звільнення не збігаються зі складеним загальним розрахунком, виплати в міжрозрахунковий період провадяться за платіжними відомостями ф. П-53 або видатковими касовими ордерами.

Порядок оформлення та складання розрахунково-платіжних документів визначається наказом Міністерства статистики України від 22.05.1996 № 144 «Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі». Підставою для складання розрахунково-платіжних та роздавальних відомостей є:

· затверджений у встановленому порядку штат військової частини або штатний розпис (за відповідним підрозділом кошторису Міністерства оборони);

· встановлені законодавчою та нормативно-правовою базою правила і норми нарахувань заробітної плати;

· накази та інші документи про прийом та звільнення з роботи, переведення на інші посади, надання відпусток, виплати окремих видів заробітної плати та інших виплат;

· табелі обліку використання робочого часу;

· трудові книжки працівників, лікарняні листки, інші виправдні документи.

У випадках, коли заробітна плата виплачується не за повний місяць або змінюються розміри та норми виплат, в тексті роздавальної відомості або на її зворотній стороні складається детальний розрахунок з посиланням на документи, що послужили підставою для виплати (витяги з наказів, довідок та інші). Розрахунок підписується особою, яка здійснила розрахунок.

Порядок оформлення роздавальних відомостей та виплати заробітної плати працівникам такий, як і порядок оформлення роздавальних відомостей та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Фінансово-економічним органом за роздавальними відомостями із заробітної плати робітників і службовців здійснюються утримання:

а) податок з доходів фізичних осіб;

б) за виконавчими листами судових органів і нотаріальними надписами, за письмовими заявами працівників про добровільну згоду платити аліменти на утримання дітей;

в) відшкодування шкоди, заподіяної державі;

г) підзвітних сум, які не були здані у встановлений термін;

д) за товари, відпущені у дозволених випадках в кредит

е) у погашення позик та членських внесків до каси кредитної спілки

є) внесків до профспілкового комітету (за наявності угоди між профкомом та адміністрацією військової частини та письмовими заявками від працівників);

ж) внесків до Пенсійного фонду України, Фонду обов’язкового соціального страхування (у тому числі збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття) та інші утримання, визначені діючим законодавством.

Загальний розмір всіх утримань не може перевищувати 20% заробітної плати, а у випадках, передбачених законодавством, — 50% заробітної плати, що підлягає видачі на руки.

Виплата заробітної плати працівникам здійснюється у такі періоди:

плановий аванс — з 16 по 20 число даного місяця і заробітна плата — з 1 по 5 число наступного місяця за попередній місяць.