МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ. Впродовж тривалого часу Північна Америка була регіоном колоніаль­ної експансії Англії, що призвело до утворення на Атлантичному узбереж­жі континенту 13

Впродовж тривалого часу Північна Америка була регіоном колоніаль­ної експансії Англії, що призвело до утворення на Атлантичному узбереж­жі континенту 13 англійських колоній. На суспільне життя колоній-поселень значною мірою впливали як зовнішній чинник (воєнне протисто­яння Англії своїм суперникам по колонізації), так і внутрішній фактор (ідейна боротьба між поселенцями - прибічниками англіканської церкви та протистантам и- кальвіністам и).

Ця боротьба не обмежувалася вимогами "очищення" віри та з'ясування, яка з конфесій більше відповідає християнським заповідям. Головною метою ідейного протистояння однієї частини протестантів було розширення ролі церкви в суспільстві, виборювання нею права полі-

тичного впливу в державі. Вони обстоювали практику вирішення релігій­них проблем у їх взаємозв'язку із загальнодержавними.

Друга частина протестантів - пуритани - вважали офіційну англі­канську церкву віровідступною, яка відступила від християнських запові­дей. Пізніше цей напрям радикального нуриталізму отримав назву "сепара­тистів" або "індепендів"(незалежних). Вони зазнавали жорстоких переслі­дувань з боку королівського уряду Англії і офіційної англіканської церкви. Це підштовхувало їх до переселення в Голландію та американські колонії. Під час одного з таких переселень з Англії та Голландії за океан з 'явилося першоджерело американської конституції - угода, що була укладена ними на кораблі "Мейфлауер", метою якої стало створення громадянського і по­літичного організму для підтримки порядку та безпеки.

Третя частина протестантів - помірковані пуритани (пресвітеріани) відображали антифеодальні настрої англійської буржуазії як у метрополії, так і у колоніях. Радикальний пуританізм сприйняв ідеологію відродження раньохристиянських заповідей і рівності людей в релігійному та світському житті. Він був близький до релігійних єресей Європи і заклав основи рево­люційно-демократичної політико-правової ідеології періоду боротьби за незалежність північноамериканських колоній.

В ідейній боротьбі названих напрямів протестантизму пуританські ми­слителі сприяли розвиткові уявлень про народний суверенітет, республі­канський демократизм, які знайшли відображення в державно-правових розробках, серед яких - "Основні положення", проголошені в 1639 р. в Коннектікуті, та "Массачусетська хартія вольностей" 1641 і 1648 pp.

Помітний вплив на політико-правову свідомість колоністів справила "Декларація незалежності", схвалена III континентальним конгресом 4 ли­пня 1776 р. Тут вперше на континенті проголошувалась природно-правова рівність людей, які за своєю природою є вільні і незалежні та від народ­ження наділені Всевишнім правом на життя, безпеку, набуття і володіння

власністю.

В ході війни за незалежність американських колоній політико-правова думка в них остаточно окреслилась і стала розвиватися у двох напрямах:

а) представники першого - Б. Франклін, Т. Пейн і Т. Джефферсон від­
стоювали ідеї демократичної республіки, народного суверенітету, прав і
свобод громадян, самостійності штатів;

б) другий напрямок був представлений централістами-федералістами
Дж. Адамсом, А. Гамільтоном, Дж. Медісоном. Розділяючи погляди демо­
кратів про верховенство влади народу в державі, вони висловлювались за
сильну централізовану федеральну владу.

І все ж, незважаючи на розбіжності в державно-правових поглядах, всі названі мислителі і політичні діячі були прихильниками теорій природного права і суспільного договору.

Представник буржуазно-демократичного крила американського Про­світництва Бенджамін Франклін(1706-1790) відстоював ідею щодо права кожного народу на самовизначення, на укладення суспільного договору (держави). Якщо такий договір не відповідатиме інтересам підданих, вони мають повне право його переглянути.

Мислитель розглядав Англію і північноамериканські колонії-штати як дві рівні і суверенні частини Британської імперії, кожна з яких керується власним законодавством. Саме Б.Франклін був ініціатором і автором плану об'єднання штатів у конфедерацію, проект якого під назвою "Сполучені колонії Північної Америки" у 1748 р. був направлений до Англії. Проект був відхилений англійським урядом, що і спонукало колонії діяти в цьому напрямі більщ рішуче.

Серед діячів часів боротьби колоній за незалежність в числі найбільш радикальних прихильників демократичного крила помітною постаттю був Томас Пейн(1737-1809) - учасник Великої французької буржуазної рево­люції, який потім переїхав до північноамериканських колоній. Найвідомі-шими його працями є "Здоровий глузд" і "Права людини".

1. Пейн запропонував назву майбутньої держави - "Сполучені Штати
Америки". Він піддав гострій критиці поширену в колоніях думку, що після
відокремлення від Англії північноамериканські колонії будуть не в змозі
забезпечити для себе цивілізований розвиток. Будучи впевненим у перемозі
колоній, він пропонував після отримання суверенітету встановити в них
республіканську форму правління.

2. Одним з перших Пейн чітко розмежував поняття "суспільство" і
"держава" за критерієм їх виникнення, роллю і призначенням. Суспільст­
во створюється потребами людей, сприяє їх щастю, позитивно об'єднує
їхні прагнення; держава та уряд є результатом людських вад, їх мета поля­
гає в застереженні людей від негативних вчинків, захисті життя і свободи
громадян. Походження та існування влади грунтується виключно на згоді
народу.

3. Форми правління Т.Пейн поділяє на два види: а) виборно-
представницькі; б) спадкові. Держави, в основі правління яких закладено
принцип виборності і представництва, є республіками; а ті з них, де влада
передається в спадок, - монархіями та аристократіями. Урядування вимагає
таланту та здібностей, а оскільки ці якості у спадок не передаються, то в
менш освічених народів частіше зустрічається монархічна або аристокра­
тична форма правління.

4. Т.Пейн обгрунтував ідею народного суверенітету, захищав право
народу на повстання, революцію та на створення власної держави. Він об­
стоював ідею свободи і рівності прав людини.

Будучи прибічником природного права, мислитель зазначав, що пози­тивне право має відповідати вимогам природного права. На думку Пейна,

народ є єдиним джерелом влади, користуючись яким він створює законо­давчі і виконавчі органи.

Закони в державі має ухвалювати однопалатний парламент, обраний на підставі конституції зі щорічною ротацією однієї третини його складу. До складу законодавчого органу слід обирати представників всіх верств населення. Основою процвітання держави є приватна власність її громадян.

Представником радикального демократичного крила був Томас Джеф-ферсон(1743-1826) - просвітитель, філософ, політичний діяч, автор "Де­кларації незалежності".

1. Виражаючи погляди середнього прошарку населення американських
штатів, філософ вважав його основою держави. Він протестував як проти
злиднів, так і проти безмежного багатства, відстоював приватну власність.
Характерно, що право на власність мислитель розглядав не як природне
право (як це, наприклад, пропагував Локк), а як право громадянське, тобто
таке, яке походить від волі держави.

2. Джефферсон визнавав, що всі люди від природи рівні і наділені Богом
невід 'ємними правами, серед яких домінуючими є права на життя, свободу,
власність. Для забезпечення цих прав люди створюють уряди, доручаючи їм
владу. Якщо якась форма правління порушує приписи природного права, то
народ зобов'язаний скористатися своїм правом замінити або скасувати її та
встановити нову владу, здатну забезпечити щасливе життя.

3.Логічним продовження аналізу принципу народного суверенітету стало обгрунтування Т.Джефферсоном форм правління. Монархія та олігар­хія не в змозі забезпечити природні права людини. їх реалізація можлива тільки в республіці. Лише вона може дати можливість кожному громадя­нинові брати участь в управлінні народними справами. Причому, республі­канські принципи повинні впроваджуватися як на загальнодержавному, так і на місцевому рівніях Це, на думку мислителя, стане гарантією прав люди­ни і попередженням несправедливості.

Народ бере участь у справах управління державою через своїх пред­ставників, які обираються на певний термін і перебувають під постійним контролем з боку суспільства.

Серед централістів-федералістів, які поділяли погляди демократів про верховенство влади народу в державі, але виступали проти правління біль­шості, був Джон Адаме(1735-1826).

Він поділяв погляди Т.Джефферсона щодо необхідності і закономірно­сті досягнення штатами політичної незалежності. Для доказу своєї правоти мислитель навів низку історичних і юридичних документів та матеріалів.

У своїй правці "На захист конституцій урядової влади в Сполучених Штатах Америки" Дж.Адамс виклав основні принципи державного устрою, серед яких: а) принцип поділу влад на законодавчу, виконавчу і судову;

б) систему "стримувань і противаг" гілок влади. Вони отримали закріплен­ня в Конституції США 1787 року

Мислитель вважав, що за наявності противаг гілок влади можна допу­стити існування монархії, де знать контролює правителя, а міністри конт­ролюють знать. Але його соціальним ідеалом була змішана форма правлін­ня, при якій законодавчим органом був би двопалатний парламент (верхня палата - аристократична, нижня - демократична) і підпорядкована йому виконавча влада.

Ідею сильної централізованої федеральної влади відстоював Алексан-дер Гамільтон (1757-1804). За часів президентства Дж. Вашингтона він обіймав посаду міністра фінансів, що дозволило йому здійснити кредитно-фінансові реформи, заснувати державний банк, запровадити нові митні та­рифи.

А. Гамільтон був прихильником держави із сильною внутрішньою і зовнішньою політикою, а тому засуджував самостійність штатів, а конфе­дерацію вважав державою в державі, яка породжує анархію.

Цей політичний і державний діяч підтримував думку Дж. Адамса щодо того, що в державі можливе зловживання владою. Щоб йому запобігти, необхідно впровадити у державний механізм систему "стримувань і проти­ваг". Тільки поділ на три гілки може забезпечити стабільність держави та захистити інтереси її громадян. Головна мета держави полягає у захисті приватної власності.

На думку політика, законодавчий орган має бути двопалатним і воло­діти, за його образним висловом, "гаманцем". Виконавча влада повинна бути централізованою і сильною (і володіти "мечем"). Судді мають бути незалежними та довічно призначеними на свої посади і володіти тільки мудрістю.

Що стосується форми правління, то на перших порах Гамільтон від­стоював обмежену монархію, а згодом став прихильником президентської республіки з широкими повноваженнями глави держави.

Федераліст Дж. Медісон (1751-1836) був близький за своїми погляда­ми до Гамільтона та Джефферсона, вважаючи, що виключно республіка може забезпечити як природні, так і політичні права громадян. За практич­не втілення в життя республіканської форми правління, концепції рівнова­ги і розподілу повноважень гілок влади він отримав звання "батька амери­канської конституції".

Саме завдяки Медісону ідеї природного права, республіканської фор­ми правління, концепція рівноваги та розмежування гілок влади були мате­ріалізовані в Конституції США.

Дж. Медісон відстоював прогресивну на той час ідею про суспільний договір, був прибічником теорії природного права, захищав конституційне закріплення прав людини і громадянина.

Будучи на перших порах прихильником пристосування аристократич­ного правління до нових умов, він врешті-решт віддав перевагу республі­канській формі. Саме вона, на думку вченого, може забезпечити внутрішню справедливість, порядок і збереження суверенітету. До того ж, республікв гарантує і забезпечує права людини, серед яких - право на власність та по­літичні права. Свободу громадян гарантує і загальне виборче право, а та­кож можливість їхньої участі у законотворчому процесі.

У своїх філософських роздумах Дж. Медісон зробив спробу з'ясувати причини соціальних конфліктів і дійшов висновку, що ними є соціальна нерівність і економічний інтерес фракцій. Під категорією "фракція" він розумів сукупність громадян, які об'єднані певним інтересом, поглядами, діями. Уряд повинен запобігати соціальним конфліктам, чинити перешкоди фракціям в реалізації їх вимог і цілей.

Курсові завдання

1. Скласти опорний конспект вивченого модуля і термінологічний
словник.

2. Питання підготовки до заліку.

2.1. Загальна характеристика державно-правової думки в північноаме­
риканських колоніях.

2.2. Державно-правові погляди Б. Франкліна.

2.3. Ідеї держави і права Т. Пейна.

2.4. Конституційні погляди Т. Джефферсона.

2.5. Державно-правове вчення Дж. Адамса.

2.6. Ідея централізованої федеральної влади А. Гамільтона.

2.7. Погляди на державу і право Дж. Медісона.

3. Питання для самоконтроля (відповіді можна перевірити за до­
датком).

3.1. Що поєднувало прихильників двох напрямів політико-правової

думки американських колоній?

3.2. Хто з мислителів запропонував назву майбутньої держави -
"Сполучені Штати Америки"?

3.3. На які види поділяв форми державного правління Т.Пейн?

3.4. Вкажіть на різницю в тлумаченні права власності Локка і Джеф­
ферсона.

3.5. Дайте обґрунтування Т. Джефферсоном форм державного правління.
3.6.Які основи державного устрою, розроблені Дж. Адамсом, отрима­
ли втілення в контитуції США?

3.7.3а які заслуги Дж. Медісона назвали "батьком американської кон­ституції"?

Додаток ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

3.1.Мислителі і політичні діячі двох напрямів політико-правової дум­
ки американських колоній були прихильниками теорій природного права і
суспільного договору.

3.2. Назву запропонував Томас Пейн.

3.3. Т.Пейн поділяв форми правління держав на два види: 1) виборно-
представницькі. Такі держави є республіками; 2) спадкові. Держави з таким
правлінням є монархіями або аристократіями.

3.4. Локк розглядав право на власність як природне право людини, а
Джефферсон - як право громадянське, тобто таке, яке встановлюється во­
лею держави.

3.5. Природні права людини, на думку Т.Джефферсона, не в змозі за­
безпечити монархія та олігархія. Це може зробити лише республіка, оскіль­
ки тільки вона може дати можливість кожному громадянину брати участь в
управлінні народними справами.

3.6. Розроблені Дж. Адамсом основи державного устрою (принцип по­
ділу влад на три гілки та система "стримувань і противаг" гілок влади) зго­
дом були втілені в Конституції США 1787 року.

3.7. Дж.Медісона назвали "батьком американської конституції" за
практичне втілення в життя республіканської форми правління і концепції
рівноваги та розмежування гілок влади.

■#>