ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

3.1.За тлумаченням Канта, право є сукупність умов, за допомогою
яких свавілля однієї особи збігається із свавіллям іншої під кутом зору за­
гального закону свободи і запобігає юридичним конфліктам у суспільстві.

3.2. І.Кант вважав, що право призначене регулювати зовнішню сферу
поведінки людини, її вчинки. А мораль охоплює сферу суб'єктивних моти­
вів поведінки людини, її думки, внутрішній світ, переживання та емоції.

3.3.Істинне завдання права І.Кант вбачав у гарантуванні моралі такого
соціального простору, в якому мала б змогу вільно реалізовуватися свобода
індивіда. Досягти цієї мети право зможе за умови, коли воно буде загаль­
нообов'язковим і впроваджуватиметься силою примусу.

3.4. Походження держави І.Кант розглядав як акт договору між людь­
ми, що укладався з метою взаємної вигоди.

3.5. В основу характеристики права Кант поклав три категорії: природ­
не право; позитивне право; справедливість.

3.6. І.Кант вважав, що приватне право регулює відносини людей сто­
совно власності, а публічне - відносини між громадянами, об'єднаними в
державу.

3.7.1. Кант вважав демократичною ту форму правління, де влада побу­дована за принципом поділу її на законодавчу і виконавчу.

3.8. Не заперечуючи державного громадянства, Кант обгрунтував ідею
"всесвітнього громадянства", захищаючи право вибору людиною місця
перебування чи проживання в будь-якій державі світу.

3.9. Державно-правова концепція Гегеля являла собою поєднання пла-
тонівсько-арістотелівських поглядів на державу як субстанцію і цілісний
організм з християнським вченням щодо визнання індивідуальних прав і
свобод, рівності всіх перед законом.

3.10.У своїх філософських поглядах на державу Гегель визначив три
фази в історії розвитку людської цивілізації: східну, античну та германо-
християнську.

3.11.Гегель відстоював конституційну монархію, засновану на прин­
ципі поділу властей.

3.12.В уяві Гегеля, громадянське суспільство являло собою опосеред­
ковану через працю систему потреб, яка грунтувалась на принципі пану­
вання приватної власності і на загальній формальній рівності людей.

3.13.За ученням Гегеля, дійсна свобода особи полягає в усвідомленні
індивідумом того, що він є часткою субстанційної держави, а його призна­
чення - підпорядкувати свої особисті інтереси та вчинки державно-
організованому народу (нації).

3.14.Фіхте вважав, що для запобігання зловживанням з боку держави
слід створити вищу контрольну інстанцію-ефорат, який повинен признача­
тися народом, стояти над державою і володіти правом забороняти незакон­
ні дії влади.

3.15.На думку Фіхте, правопорушень у державі буде значно менше,
коли закони, які ухвалюються державою, міститимуть такі гарантії свобо­
ди, що їх кожна особа сприйматиме як особисті.

3.16.Фіхте відводив приватній власності панівне місце у своїй ідеаль­
ній державі, розуміючи під нею не всяку власність, а таку, яка створена
особистою працею людини. Приватну власність на землю він заперечував.