Нещасні випадки, інциденти, невідповідності, корегувальні та упереджуючі дії.

4.5.2.1. Політика.

Усі аварії, нещасні випадки та інциденти підлягають розслідуванню і обліку, встановлюються причини їх виникнення та реалізуються профі­лактичні заходи згідно з чинним законодавством.

4.5.2.2. Сфера дії. Поширюється на всі підрозділи підприємства.

4.5.2.3. Повноваження та відповідальність. Кожен керівник знає свої обов’язки щодо розслідування та обліку

інцидентів, нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що трапляються, та несе відповідальність за їх порушення.

4.5.2.4. Опис. Порядок розслідування та обліку інцидентів, нещасних випадків на

виробництві, професійних захворювань, аварій визначений та доведений до всього колективу підприємства. Визначено порядок інформування про інцидент, нещасний випадок, професійне захворювання, аварію на вироб­ництві та склад комісій з їх розслідування.

Аналіз причин виникнення інцидентів, нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і аварій покладається на СОП.

Корегувальні дії в процесі виробництва застосовують керівники всіх рівнів на підставі:

– докладів виробничого персоналу;

– документів, у яких відображені результати контролю, перевірок, випробувань з охорони праці, що проводилися в структурному підрозділі;

– матеріалів розслідування інцидентів, нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і аварій;

– протоколів нарад з охорони праці;

– приписів служб державного нагляду і контролю з охорони праці;

– подань експертів з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань та тех­нічних інспекторів профспілок;

– приписів служб охорони праці;

– протоколів аудиту.

Процедури корегувальних дій, необхідних для усунення причин виникнення інцидентів, нещасних випадків на виробництві, аварій та професійних захворювань включають:

– вивчення причин встановлених невідповідностей, що відносяться до стану безпеки та охорони праці працюючих, процесу або системи менеджменту охорони праці та реєстрації результатів такого вивчення;

– ефективний та своєчасний розгляд приписів і подань служб нагляду та контролю;

– визначення корегувальних дій для усунення причин невід по­від­ностей;

– проведення контролю для підтвердження того, що корегувальні дії реалізовані та є достатніми.

Корегувальні дії до порушників норм та правил з охорони праці застосовує керівник підприємства за поданням керівника служби охоро­ни праці, а також начальники структурних підрозділів у межах своїх посадових повноважень.

Попередження причин виникнення потенційної небезпеки для життя та здоров’я працівників забезпечується:

– вхідним контролем сировини, матеріалів, напівфабрикатів;

– системою адміністративно-громадського контролю з охорони праці;

– корегуванням існуючих та впровадженням нових технологічних процесів, засобів колективного захисту робітників, впровадження сучас­ного обладнання, запобіжних, блокуючих засобів та попереджувальної і аварійної сигналізації;

– безпечною підготовкою і організацією виробництва;

– навчанням персоналу з охорони праці;

– метрологічним забезпеченням контролю шкідливих та небезпечних виробничих факторів;

– всебічним аналізом встановлених невідповідностей і оперативним вживанням заходів щодо їх усунення.

Процедури безперервного поліпшення діяльності підрозділів та підприємства в цілому ініціюється:

– аналізом системи управління охороною праці з боку вищого керівництва;

– аналізом причин аварій, нещасних випадків, професійних захво­рювань та інцидентів;

– приписами органів державного нагляду з охорони праці;

– аналізом рівня задоволеності персоналу.

4.5.2.5. Документація: – Порядок обліку, аналізу та оцінки ризику виникнення нещасного

випадку.

– Положення про систему управління охороною праці.

4.5.2.6. Додатки. Не використані.