КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Методи контролю витрат. 3 страницаЗ/п, як елемент ринку праці – є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництві, що включається до собівартості продукції на окремому підприємстві. Відповідно до ЗУ «Про оплату праці» з/п — це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір з/п залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Сутність з/п виявляється у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення, а саме: 1. Відтворювальна — забезпечує працівників та членів їх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили. 2. Стимулююча — встановлення залежності рівня заробітної плати від кількості, якості і результатів праці. 3. Регулююча — оптимізація розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства з урахуванням ринкової кон’юнктури. 4. Соціальна — забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю. 56. Принципи та складові елементи організації оплати праці Оплата праці – це механізм визначення як розміру заробітної плати за відпрацьований робочий час, так і інших виплат, які гарантовані договірними угодами за невідпрацьований час: Організація оплати праці – це приведення складових елементів її механізму в певну систему й встановлення між ними взаємозалежності, завдяки чому забезпечується додержання принципів організації заробітної плати та реалізація її функцій. Принципи організації заробітної плати – це об’єктивні, науково обґрунтовані положення, що відображують дію економічних законів, спрямованих на якомога більшу реалізацію функцій заробітної плати. Враховуючи економічні закони, можна сформулювати систему принципів регулювання оплати праці, що включає: - принцип оплати за витратами та результатами - принцип простоти, логічності та доступності форм та систем оплати праці, що забезпечує широку інформованість про їх сутність. - принцип підвищення рівня оплати праці на основі зростання ефективності виробництва. Основними елементами організації праці на рівні підприємства є нормування праці, тарифна система, форми та системи заробітної плати і угоди та договори на різних рівнях економіки. Всі ці елементи мають своє призначення та тісно взаємопов’язані між собою. 57. Тарифна система та її призначення Тарифна система використовується для диференціації розмірів заробітної плати працівників залежно від їхньої кваліфікації, відповідальності, умов праці (тобто її шкідливості, складності, інтенсивності, привабливості тощо), її кількості та результатів. 58.Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати. Тарифні ставки працівників. Тарифна сітка є основою регулювання професійно-кваліфікаційного поділу та руху робочої сили, ядро професійно-кваліфікаційної диференціації в оплаті праці. Тарифна сітка як важливий елемент тарифної системи слугує для визначення співвідношень в оплаті праці робітників, які виконують роботи різної складності. Тарифні коефіцієнти показують, у скільки разів оплата праці кожного розряду кваліфікованих робітників вища від оплати праці робітника 1-го розряду. Співвідношення тарифних коефіцієнтів крайніх розрядів є діапазоном тарифної сітки. Тарифні ставки робітників можуть бути годинні, денні й місячні (оклади). Годинні тарифні ставки застосовуються в більшості галузей виробництва (машинобудівній, деревообробній, легкій, харчовій та ін.), де завдання робітникові установлюються у вигляді норм часу на одиницю виробу або операцію. На основі погодинних тарифних ставок здійснюються додаткові виплати робітникам за роботу в нічний час, доплати незвільненим від основної роботи бригадирам за керівництво бригадою, доплати за понаднормовані роботи та ін. Тому на всіх виробництвах, і на тих, де установлюються денні і місячні тарифні ставки, необхідно розраховувати погодинні тарифні ставки. 59.Відрядна форма оплати праці та її системи. Сутність відрядної форми заробітної плати полягає в тому, що її розмір залежить від кількості виробленої робітником продукції належної якості на основі попередньо установлених норм часу і розцінок з урахуванням складності та умов праці. Основою відрядної оплати праці є норма виробітку і тарифна ставка. -Пряма відрядна система оплати праці. Розмір заробітної плати прямо залежить від результатів роботи кожного робітника. - Відрядно-преміальна система оплати праці. Робітникові нараховується, крім заробітку за прямою відрядною системою, премія за виконання і перевиконання певних кількісних і якісних показників. Розмір премії установлюється у відсотках до заробітку, визначеному за відрядними розцінками. - Відрядно-прогресивна система. За цієї системи оплати праці виробіток робітників у межах завдання виплачується за твердими нормам), а виробіток понад завдання — за підвищеними розцінками, причому розцінки збільшуються прогресивно зі збільшенням кількості продукції, виробленої понад завдання. - Непряма-відрядна система. Застосовують для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників-відрядників. -Акордна система оплати праці. Застосовується для окремих груп робітників. Її сутність полягає у тому, що відрядна розцінка установлюється не на окрему виробничу операцію, а на весь комплекс робіт виходячи із чинних норм часу і розцінок. 60.Почасова форма оплати праці та її системи. Застосування почасової оплати праці потребує: точного обліку і контролю за фактично відпрацьований час; правильного присвоєння робітникам тарифних розрядів відповідно до їхньої кваліфікації; розроблення й правильного застосування обгрунтованих норм виробітку, нормованих завдань, норм обслуговування і нормативів чисельності. Системи: 1. Проста почасова. Розмір заробітку визначається залежно від тарифної ставки робітника і кількості відпрацьованого ним часу. За способом нарахування буває годинна, денна, місячна. 2. Почасово-преміальна. Олачується паця як основних, так і допоміжних робітників. За цією системою заробіток робітникові нараховується не тільки за відпрацьований час, ай за досягнення певних кількісних і якісних показників. Гнучка система оплати праці –система, за якої певна частина заробітку ставиться в залежність від особистих заслуг і загальної ефективності роботи підприємства. праці. 61.Предмет, об’єкти та зв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами. ЕА – це самостійна галузь наук. знань, що має свій предмет та об’єкти дослідження, цільову спрямованість метод і методику, способи та прийоми для вивчення того суттєвого в предметі і об’єктах що цікавить ЕА і користувачів. Предмет - господарська діяльність підприємств, господарські процеси та явища, деталізований склад об’єктів, інформаційний потік, причинно-наслікові зв’язки ек. процесів. Об’єкти – ек. результати діяльності суб’єктів, фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність, фінансовий результат, обсяг виробництва, обсяг продажу, собівартість, забезпечення трудовими, мат. І фін. ресурсами, характер їх використання Ек. теорія вивчає основи суспільного виробництва та закони його функціонування та розвитку виробництва, обміну та споживання мат. благ на макрорівні. ЕА і галузева економіка – використання ек. досліджень, наукових дисциплін, що сприяє їх розвитку. ЕА і бух. облік – головне джерело інформації для ЕА підприємства з використання даного опер. І бух. обліку. ЕА і статистика – дані статистичного обліку та звітності матеріалами вибіркових спостережень, що є джерелом для ЕА. ЕА і планування – докладний аналіз ідеї справи яку збираються розпочати, оцінки їх діяльності, реалістичності, доцільності, перспективності. ЕА і господарський контроль – контроль і ревізія. 62. Розкрити значення, завдання аналізу матеріальних активів. необхідною умовою виробництва продукції є забезпечення мат. Ресурсами: сировина, паливо, мат реали… Завдання: Оцінка потреби у МР; Аналіз ефективності використання МР; Виявлення резервів економії МР. Об’єкти: Обсяг МР; Асортимент і структура МР; Якість МР; Рівень витрачання МР Єтапи: аналіз забезпеченості ресурсами та обгрантування оптимальної потреби МР; Оцінка ефективності використання МР; Оцінка впливу ефективності використання ресурсів та впливу мат. Затратю Шляхи: інтенсивний(збільшення придбання і виробництво МР); екстенсивний 63. Пояснити значення та назвати завдання аналізу витрат на виробництво продукції. За нових ринкових умов господарювання всі підприємства здобули повну оперативну самостійність у виборі того, якої і скільки випускати продукції, з ким співпрацювати, кому продавати свої вироби, як організовувати і планувати всі виробничі процеси. Зрозуміло, що цю свободу дій спрямовано передовсім на врахування кон’юнктури ринку, його потреб і вимог. Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні прибутки. Тому виробничу діяльність підприємства жорстко зумовлено загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення. У процесі аналізу виробничої діяльностіпідприємства потрібно розглянути такі питання: а) якість планування виробництва, напруженість і обґрунтованість планів діяльності як у цілому, так і щодо окремих виробничих підрозділів; б) оцінка виконання планів виробництва, постачання й реалізації продукції, динаміка обсягів виробництва; 64.Види та методичні прийоми економічного аналізу. Внутрішній аналіз – спрямован на комплексне дослідження розвитку підприємства для найбільш повного використання його потенціалу. Зовнішній – передбачає надання оцінки місця підприємства у ринковому середовищі і частини ек. відносин. Попередній – дослідження ек. системи за параметрами, які визначають її майбутній стан. Оперативний – забезпечення своєчасною інформацією про зміну в ек. ситуації. Ретроспективний – дослідження результатів за минулий період або минулу діяльність. Внутрішньогосподарський – вивчає діяльність тільки підприємства що досліджується. Міжгосподарський – аналіз декількох підприємств. Техніко-ек. – аналіз технічних служб підприємства внутрішнього господарства. Соц. – ек. – статистика категорії людей, персоналу. Ек. – екологічний – екологія. Ек. – статистичний – статистика товару. 65.Пояснити значення та назвати завдання аналізу витрат на виробництво продукції. Важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан господарюючих суб’єктів. Планування і облік собівартості на підприємствах ведуть по елементах і калькуляційних статтях витрат. Елементи затрат: -матеріальні затрати (сировина і матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо, електро- та теплоенергія), -затрати на оплату праці, -відрахування на соціальні потреби, -амортизація основних засобів, -інші затрати (спрацювання нематеріальних активів, орендна плата, обов’язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банку, податки, що включаються до собівартості продукції, відрахування до позабюджетних фондів та інше). Основні статті калькуляції: -витрати на утримання і експлуатацію машини і обладнання; -загальновиробничі витрати; -втрати від браку; -інші виробничі витрати; -комерційні витрати 66. Пояснити порядок аналізу загальної суми витрат на виробництво продукції. Узагальнюючий показник собі-ті промислової продукції є витрати на 1 грн продукції. Аналіз на 1грн продукції проводиться: 1)Оцінка динамік и витрат на на 1грн продукції 2) порівняння з даними інших підприємств 3) виявлення впливу факторів на зміну рівня витрат на 1грн.прод. 4) визначення впливу виявлених факторів на зміну прибутку підприємства На зміну рівня витрат1грн.прод. впливають фактори: 1) зміна структури випущеної продукції 2)зміна рівня витрат на виробництво окремих видів продукції 3)зміна цін на ресурси і продукцію 67. Аналіз ритмічності виробництва. ритмічності виробництва – збалансована діяльність підприємства, яка сприяє ритмічному виробництву продукції та виконанню своїх зобов’язань перед споживачем. Для характеристики ритмічності використовують показники прямі – коєф. ритмічності, коєф. варіацій, коєф. аритмічності, питома вага виробництва продукції та непрямі – наявніст доплат за надурочні роботи, оплата простоїв, втрати від браку. 68. Вказати особливості оперативного аналізу собівартості продукції. Щоб уникнути небажаних втрат і витрат у цехах, бригадах, необхідно щоденно аналізувати виробничі витрати, оперативно (щогодинно, щохвилинно) виявляти нераціональні, зайві, непродуктивні витрати і негайно вживати заходів для їх усунення і запобігання таким у майбутньому. Для цього використовують так званийоперативний аналіз виробничих витрат, тобто систему щоденного вивчення відхилень від виробничого завдання для негайного усунення недоліків і причин, які заважають безперервному й ефективному функціонуванню господарського комплексу підприємства. Відповідність фактичних витрат нормативним — гарантія виконання плану із собівартості за місяць, квартал. Необхідність запровадження системи директ-костинг, поділ витрат на постійні та змінні, ведення обліку лише прямих витрат зумовлюють потребу ведення аналізу прямих витрат за відхиленнями. Для ведення оперативного аналізу використовуються персональні комп’ютери. 69. Оформлення результатів економічного аналізу. Заключний етап аналітичної роботи - узагальнення та оформлення результатів ЕА. Будь-які результати аналітичного дослідження повинні бути оформлені у відповідних документах. Розрізняють: текстова форма – довідка, висновок, пояснювальна записка; безтекстова – таблиці, графіки. 70. Пояснити значення та розкрити методику проведення функціонально-вартісного аналізу витрат на виробництво. Для виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, вибору оптимального співвідношення між споживчою якістю виробу й витратами на його виготовлення використовується функціонально-вартісний аналіз. Про це вже досить докладно було сказано в розділі 2. Але не завадить ще раз нагадати про головні особливості ФВА. Так, функціонально-вартісний аналіз одночасно та у взаємному зв’язку досліджує функції об’єкта і вартість цих функцій, тобто об’єктом ФВА є функції і їхня вартість. Під функціями розуміють споживчі властивості (якість) об’єкта. Вони поділяються на: 1) головну функцію, яка виражає призначення об’єкта; 2) основні функції, що забезпечують виконання головної функції; 3) допоміжні функції, що реалізують основні; 4) зайві або непотрібні функції; 5) шкідливі функції. Для виявлення резервів зниження собівартості в конструкції виробів, у технології їх виготовлення спеціалісти виходять із можливостей усунення зайвих або додаткових функцій виробу, тобто з можливості зниження його трудо- та матеріаломісткості, енергоємності, а відповідно й собівартості продукції. Зайві функції виникають у результаті зміни призначення виробу, зміни якості матеріалів, з яких його виготовляють, появи інших виробів, що виконують такі самі функції, зміни традиційних поглядів на призначення виробу тощо. 71. Класифікація факторів для потреб економічного аналізу. За ек. змістом: виробничо –ек. – виражають умови, що забезпечують підприємницьку діяльність з точки зору організації виробничого процесу; соц..-ек. – рушійні сили підвищення ефективності діяльності підприємства самими участками виробничих процесів. За рівнем охоплення: загальні – забезпеченість мат. і труд. ресурсами; специфічні – в умовах окремої галузі економіки чи підприємства. За рівнем впливу: основні – фактори, що здійснюють вирішальний вплив на бізнес; другорядні – інші фактори. За часом дії: постійні – здійснюють вплив безперевно; тимчасові – здійснюють вплив тимчасово. За характером забезпечення ресурсів: інтенсивні – пов’язані з найбільш ефективним використанням досліджень науки; екстенсивні - пов’язані з кількісним, а не якісним приростом результату. За відношенням суб’єкта господарювання: об’єктивні – фактори, що не залежать від діяльності підприємства; суб’єктивні – фактори, що залежить від діяльності особи. 72. Як визначити резерви зниження собівартості продукції. Аналіз собівартості продукції закінчується зведеним підрахунком резервів її зниження та розробкою заходів, спрямованих на використання виявлених резервів. Зниження собівартості одиниці продукції і витрат на 1 гривню продукції досягається двома способами: 1) збільшенням обсягу виробленої продукції; 2) ліквідацією непродуктивних витрат і невиправданих перевитрат за елементами і калькуляційними статтями, економнішим витрачанням матеріальних, трудових і грошових запасів і запровадженням прогресивних організаційних та технічних заходів підвищення ефективності виробництва 73. Загальні підходи до організації економічного аналізу. Організація ЕА – система раціональних скоординованих дій вивчення суб’єкта спостереження відповідно до мети. Організаційні етапи аналітичної роботи: підготовчий, аналітичний, завершальний. Виділяють дві організаційні форми ЕА: централізована – містить спеціалізований підрозділ ЕА за допомогою такої системи досягається єдність міждеталогічного аналізу; децентралізована – спеціалізований підрозділ не виділяється, а весь комплекс аналітичних робіт розподіляється у діяючій організаційній системі. 74. Назвати завдання і об’єкти аналізу фінансових результатів. Значення аналізу фінансових результатів випливає з основних функцій, які виконує прибуток підприємства: - отримання прибутку є вихідним мотивом створення підприємства; - його розмір визначає рівень віддачі (ефективність) авансованих коштів і прибутковість вкладень в активи підприємства; - отриманий прибуток виступає індикатором успішності основної діяльності підприємства; - він є основою прийняття інвестиційних рішень; - прибуток виступає джерелом самофінансування підприємства і винагороди власникам капіталу. Для встановлення, оцінки і кількісного виміру причин, що викликали зміну прибутку, оптимізації розміру валового прибутку, виявлення резервів зростання прибутку використовується інструментарій економічного аналізу. У зростанні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава. Саме тому на кожному підприємстві необхідно систематично аналізувати формування, розподіл та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб'єктів (місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків). 75. Розкрити порядок аналізу обсягів, динаміки та структури фінансових результатів. Поняття фінансових результатів діяльності трактується П(С)БО З "Звіт про фінансові результати". Зміст і термінологія П(С)БО 3, яка застосовується при визначенні фінансових результатів, уже зустрічалася у попередніх розділах підручника, але ще раз 30середимо увагу на деяких визначеннях для більш глибокого розуміння поняття фінансових результатів та порядку їх формування. Нижченаведені терміни мають таке значення: Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу. Доходи - збільшення економічних вигоду вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу. Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати. Метою правильного визначення фінансових результатів є надання користувачам оприлюдненої повної неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. 76. Поняття та завдання факторного аналізу. Моделювання факторних систем. Факторний аналіз – методика комплексного та системного вимірювання і вивчення впливу факторів на величину результативних показників. Детермінований ФА – методика дослідження впливу факторів, зв'язок з результативним показником має функціональний характер, тобто представлений у вигляді алгебральної суми показників, що є факторами детермінованої моделі. Стохастичний аналіз – методика дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником, на відміну від функціонального є не повним, ймовірним. Моделювання – один з методів наукового пізнання за допомогою якого створюється модель об’єкта дослідження, тобто взаємозв’язок показника що досліджується з факторами передається у формі конкретного мат. рівня. 77. Пояснити особливості факторного аналізу фінансових результатів від різних видів діяльності. Факторний аналіз – методика комплексного та системного вимірювання і вивчення впливу факторів на величину результативних показників. Детермінований ФА – методика дослідження впливу факторів, зв'язок з результативним показником має функціональний характер, тобто представлений у вигляді алгебральної суми показників, що є факторами детермінованої моделі. Стохастичний аналіз – методика дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником, на відміну від функціонального є не повним, ймовірним. Моделювання – один з методів наукового пізнання за допомогою якого створюється модель об’єкта дослідження, тобто взаємозв’язок показника що досліджується з факторами передається у формі конкретного мат. рівня 78. Інформаційне-методичне забезпечення економічного аналізу. Первинні документи, данні рахунків БО, облікові реєстри, фінансова звітність, статистична звітність, інші джерела.Валова продукція – вартість цієї виготовленої продукції включаючи незавершене виробництво. Товарна продукція – характеризує обсяг виробництва завершений до продажу продукції до якої не входить незавершене виробництво 79. Розкрити сутність показників рентабельності. 80. Назвати особливості аналізу резервів збільшення прибутку та рентабельності. 81. Аналіз обсягів і структури виробництва та реалізації продукції, резерви їх збільшення. Одним із суттєвих завдань аналізу виробничої програми є виявлення і мобілізація резервів зростання обсягу виробництва продукції. Основними джерелами резервів зростання виробництва є — впровадження заходів науково-технічного прогресу; — створення додаткових робочих місць; — підвищення продуктивності праці за рахунок її інтенсифікації (суміщення професій, наукова організація праці, підвищення кваліфікації, розповсюдження передового досвіду тощо); — поліпшення використання робочого часу (скорочення цілоденних і внутрішньо змінних втрат, непродуктивних втрат). При пошуку резервів росту виробництва продукції слід на підставі структури витрат визначити характер виробництва (матеріалоємне, трудомістке, фондомістке), що дозволить сконцентрувати увагу на найсуттєвіші джерела. Варто зазначити, що пошук резервів зростання обсягу виробництва продукції має багато напрямків. 82. Пояснити порядок аналізу розподілу та використання прибутку. 83. Аналіз якості продукції Якість продукції – це сукупність властивостей продукції, що обумовлюють їх здатність задовільняти певні потреби споживачів відповідно до їх призначення. Аналіз якості продукції проводиться в послідовності: оцінка технічного рівня продукції, аналіз динаміки перерахованих показників, виявлення відхилення її рівня порівняно з базовим рівнем; визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства; виявлення динаміки браку за абсолютною сумою і кількісною вагою загального випуску продукції; виявлення фактторів що стримують зростання технічного рівня продукці. 84. Як впливає аналіз використання прибутку на фінансовий стан підприємства. 85. Принципи економічного аналізу. П. науковості – передбачає глибоке пізнання об’єктивної реальності ек. системи, впливу об’єктивних факторів, її зміну та розвитку, застосування наук. методики та організації аналітичних досліджень. П. системності – передбачає дослідження ек. явищ і процесів як складних систем з функціонально-структурною будовою елементів взаємозв’язку і взаємозумовленості їх складових. П. компетентності – передбачає всебічне дослідження критичних взаємозалежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів, їх зміну та розвиток на досліджуваному об’єкті у просторі та часі. П. періодичності – передбачає необхідність систематичного проведення аналітичних досліджень. П. достовірності, об’єктивності, конкретності, точності. П. оперативності – коли виникає потреба виявити причину недоліків та розробити шляхи підвищення ефективності роботи. П. дієвості – повинен активно впливати на хід виробництва та його результати, своєчасно виявити недоліки та упущення в роботі. П. ефективності – означає що витрати на його проведення повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу. 86. Зміст та завдання аналізу виробничої діяльності підприємства. Методи формування. 87. Мета аналізу обґрунтованості завдань з виробництва і продажу продукції. Аналіз попиту. Визначення виробничої програми діяльності підприємства в умовах формування ринкових відносин тісно пов'язане зоцінками внутрішнього та зовнішнього економічного середовища, яке зумовлює параметри оптимізації "портфеля замовлень". Комплекс задач блоку 1 пов'язаний з дослідженням місткості ринку продукції, робіт, послуг, інтенсивності його насичення, можливостей формування нових місткостей та ін. Оцінка параметрів регулювання ринку (блок 2) передбачає комплекс досліджень з визначення дієвості економічних (ціни, кредитної ставки, митної та податкової політики та ін.) і правових (законодавчих актів регулювання економічних відносин) регуляторів. їх аналіз не лише сприяє оптимальній адаптації виробників до правил регульованого ринку правової держави, а й забезпечує вибір найефективнішої сфери підприємництва. Аналіз виробничого потенціалу (блок 3) має на меті системне дослідження виробничих можливостей підприємства (обсяг виробництва конкурентоспроможної продукції, оптимізований за асортиментом і тривалістю виготовлення), можливостей їх нарощування залежно від кон'юнктури ринку та зони переходу на нову місткість продукції, робіт, послуг. Такий аналіз супроводжується дослідженням ринку засобів виробництва, ринку капіталу, ринку робочої сили та ін. 88. Розкрити значення та завдання аналізу ефективності використання трудових ресурсів. 89. Суть аналізу виконання договірних зобов’язань і реалізації продукції. 90. Охарактеризувати етапи проведення аналізу ефективності використання основних засобів та нематеріальних активів. ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК 1. Облік за міжнародними та національними стандартами. Міжнародні стандарти обліку ґрунтуються на двох основних припущеннях: 1) нарахування - вплив операцій та інших подій визнається, коли вони відбуваються (а не коли отримані або сплачені грошові кошти чи їх еквіваленти), і вони відображаються в облікових реєстрах та у фінансових звітах того періоду, до якого вони відносяться; 2) безперервність - підприємство, як правило, розглядається як безперервно діюче, тобто таке, що буде продовжувати свою діяльність в досяжному майбутньому (підприємство не має ані наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво скоротити масштаби своєї діяльності). Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам фінансової звітності.
|