Рекомендації менеджерам освіти щодо удосконалення процесу управління дошкільним навчальним закладом

Для успішного керівництва діяльністю дошкільного навчального закладу, для досягнення високої якості результату освітьньо-виховного процесу, для якісної реалізації освітніх послуг і виконання соціального замовлення удосконалювати необхідно всі наведені шляхи, а саме вдосконалення якості процесу дошкільної освіти, удосконалення умов дошкільної освіти, удосконалення процесу взаємодії між педагогами, дітьми та батьками, оптимізацію результатів освітньо-виховної роботи, удосконалення системи відносини між компонентами навчального процесу враховуючи всі їх позитивні і коригуючи їх негативні сторони, так як всі шляхи вдосконалення взаємопов'язані між собою.

Весь організаційний цикл процесу управління спрямований на реалізацію запланованих результатів діяльності. Виробляючи модель циклу управління для конкретних умов освітньої установи, варто брати до уваги ті управлінські дії, що є визначальними в діяльності кожного керівника навчальним закладом. Цикл управління сучасного керівника можна охарактеризувати такою послідовністю дій:

1. Аналіз проблем, сприятливих можливостей для розвитку та їхнього впливу на діяльність закладу; визначення мети діяльності закладу.

2. Розробка стратегії і тактики досягнення поставленої мети; розроблення підходів до вирішення проблем і вибору варіантів; аналіз можливих наслідків запланованої діяльності; вибір кращої альтернативи.

3. Встановлення конкретних завдань для колективу.

4. Розробка та вибір ефективних методів управління закладом.

5. Організація і контроль за головними напрямами діяльності й розвитком закладу.

6. Аналіз і оцінка ефективності прийнятих рішень, результатів їх виконання.

7. Оцінювання міри досягнення мети; виявлення найважливіших тенденцій і можливих збоїв у діяльності закладу.

8. Повторення кількох або всіх перелічених етапів( при необхідності) [63].

Якість освітнього процесу в ДНЗ безпосередньо залежить від рівня педагогічної компетентності членів колективу. На даному етапі розвитку людського суспільства знання, досвід, навички, ініціатива і підприємливість персоналу організації стають все більш важливим стратегічним ресурсом.

Сучасні вимоги до рівня дошкільної освіти визначають необхідність безперервного вдосконалення та оновлення знань педагогів розглянутого ДНЗ, яке дозволяє досягти не тільки високих результатів, але і створює сприятливий клімат у колективі, підвищує зацікавленість працівника в праці.

В ході дослідження нами були виявлені деякі проблеми, які перешкоджають ефективному функціонуванню дошкільної установи:

1. Недосконалість системи управління персоналом в дошкільному закладі;

2. Недосконалість методичної служби ДНЗ;

3. Недостатній освітній рівень педагогічних працівників ДНЗ.

З цією метою керівник повинен:

1. Спрямовувати педагогів на курси і семінари з підвищення кваліфікації,організовані органами управління освіти;

2. Самостійно проводити навчальні заходи, залучаючи для цього досвідчених педагогів-новаторів і психологів;

Діяльність атестаційної комісії, керівництво якої також здійснює завідуюча ДНЗ, сприяє підвищенню рівня професійної майстерності та творчої зацікавленості всіх педагогів.

3. Під час планування розвитку системи дошкільної освіти необхідно представити концептуальні основи організації системи додаткової освіти працівників ДНЗ на базі сучасних технологій.

У зв’язку з появою педагогічних інновацій, керівникові ДНЗ необхідно привести цілі, зміст, методи, форми навчання і виховання дітей у відповідність з запитами суспільства й особистості, що постійно змінюються.

Для цього необхідно знати, як ці інновації впроваджувати, освоювати і супроводжувати.

Пропонуємо будувати діяльність із впровадження інновацій за схемою, яка включає в себе чотири етапи, а саме, пошук нових ідей, формування нововведення, реалізація нововведення, закріплення нововведення. Розглянемо схему детальніше:

1. Пошук нових ідей включає:

- створення інформаційного фонду шляхом аналізу інформації, отриманої педагогами на семінарах, конференціях;

- виявлення інноваційних потреб освітньої установи.

2. Формування нововведення включає:

- формування ідей і можливостей ДНЗ, планування етапів робіт;

- апробування інноваційних ідей за участю «випереджаючої» групи педагогів;

- підведення підсумків апробації, прийняття рішення про масштабне нововведення, вироблення програми його реалізації.

3. Реалізація нововведення включає:

- розширення управлінських ресурсів (прийняття додаткових обов'язків або введення нової посади);

- навчання інноваційним технологіям всього колективу.

4. Закріплення нововведення включає:

- адаптація нововведення до ДНЗ;

- адаптація ДНЗ до нововведення (для створення сприятливого психологічного клімату буде потрібно, з одного боку, психокорекційна робота з педагогами і дітьми, з іншого боку – закріплення оновленого образу ДНЗ у свідомості педагогічного колективу, батьків, вихованців).

Для поліпшення якісних показників підготовки педагогічних кадрів пропонуємо використовувати наступну систему неперервної освіти, яка включає в себе три рівні:

Перший рівень – в дошкільному навчальному закладі;

Другий рівень – у науково-методичному центрі Управління освіти;

Третій рівень – у науково-методичному центрі та Інституті підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників освіти.

На першому рівні необхідно провести діагностику діяльності педагогічних працівників, в ході якої виявити особистісні та професійні труднощі.

Для цього необхідно:

1. Сформувати творчу групу, що складається із заступників завідувача з виховної роботи, музичного керівника, педагогів-психологів і вихователів дошкільних освітніх установ.

2. Налагодити процес взаємодії цієї групи з керівниками методичних об'єднань та методистами науково-методичного центру, що дозволить ефективніше вирішити проблему самостійного підвищення освітнього рівня педагогічних працівників в дошкільному навчальному закладі.

На другому рівні для додаткової освіти педагогічних працівників необхідно провести наступну роботу:

1. Створити школи передового досвіду роботи та організувати участь у них керівників і педагогів дошкільних установ.

2. Надавати консультативну підтримку в реалізації програм самоосвіти, освоєння сучасних освітніх технологій.

3. Підготувати спеціальні проекти (можуть бути творчі проекти, присвячені дню перемоги, 8 березня, дня міста ті ін.)

4. Розробити методичні рекомендації щодо їх виконання.

5. Сформування банк даних про досягнення науки і передової практики, інформаційних каналів, інформаційних потоків.

6. Організувати науково-практичні конференції, семінари, круглі столи з актуальних проблем сучасної освіти.

7. Організувати навчання педагогічних працівників дошкільної освіти на авторських курсах.

На третьому рівні безперервної освіти працівники дошкільних установ повинні підвищувати свою кваліфікацію в Інституті підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників освіти. Це дозволить своєчасно враховувати соціальну ситуацію і активно співпрацювати з освітніми установами та вузами країни.

Основним завданням додаткової професійної освіти педагогічних кадрів є безперервне підвищення кваліфікації фахівців у зв'язку з постійним підвищенням освітніх стандартів. Для цього систему безперервної освіти необхідно розвивати й удосконалювати.

Одне із завдань дошкільного навчального закладу на сучасному етапі розвитку суспільства – це залучення батьків до нормативних компонентів змісту дошкільної освіти, інформування батьків про завдання, зміст і методи виховання дітей в дитячому садку.

Зміст роботи педагога з батьками включає в себе всі питання виховання і навчання дітей, з якими педагог знайомить батьків дошкільнят.

Успіх співпраці навчального закладу з сім'єю можливий за таких умов:

1. Батьки довіряють педагогам;

2. Створена загальна установка на спільне вирішення завдань всебічного розвитку дитини;

3. Вироблена загальна стратегія співробітництва НЗ з сім'єю.

Для цього керівникові та педагогам необхідно:

1. Намагатися зрозуміти батьків, прислухатися до їхньої точки зору, приймати їхню позицію;

2. Домовлятися з батьками про обмін інформацією про розвиток дитини вдома і в ДНЗ;

3. Під час спілкування з батьками, наголошувати на цінності дитини та необхідності розвитку її сильних сторін;

4. Планувати свою діяльність, враховуючи потреби та побажання батьків;

5. Вирішувати проблеми спільно з батьками.

На сьогодні гостро постає питання інклюзивної освіти. Тому для успішної реалізації інклюзивних програм у дошкільних навчальних закладах надзвичайно важлива ефективна співпраця педагогів і родин дітей із особливими потребами. Керівник дошкільного навчального закладу має допомагати налагодити стосунки між педагогами та батьками.

Партнерські стосунки в команді забезпечують отримання комплексних, скоординованих, гнучких, доступних і потрібних кожній родині послуг.

Виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку – це цілеспрямований процес спільної діяльності педагогів і батьків. Він передбачає:

- створення умов для формування партнерських відносин між педагогами та сім’ями, які виховують дітей з особливими потребами;

- створення умов для залучення батьків до навчання дитини та створення розвивального середовища, у якому вона перебуває;

- з’ясування очікувань батьків та визначення цілі;

- розроблення індивідуальних навчальних програм;

- організацію команди фахівців для надання необхідної консультативної та практичної допомоги батькам;

- проведення просвітницької роботи серед громадськості з метою формування настанов щодо виховання дітей з особливими потребами.

Для удосконалення процесу управління навчальним закладом необхідно удосконалити систему внутрішнього контролю. Розуміючи контроль як систему забезпечення і перевірки правильності тих чи інших підсистем структури управління освітнім процесом у навчальному закладі, слід керуватися єдиним принципом: «контроль має бути найважливішим засобом ефективної організації функціонування дошкільної освіти, основним джерелом інформації для прийняття управлінського рішення» [57].

Будь-який контроль повинен здійснюватися в певній послідовності. По-перше, необхідно розробити план контролю, в якому обґрунтовується, чому саме перевіряється та чи інша ділянка діяльності закладу. По-друге, необхідно сформулювати мету – що отримаємо на виході, для чого потрібна інформація.

Організацію контролю можна укласти в три етапи:

1. Підготовчий етап (визначення мети, завдань, змісту, методів. Складання програми здійснення контролю);

2. Етап активних дій (збирання необхідної інформації);

3. Заключний етап (обробка, систематизація, оформлення висновків) [31].

Наступний напрям в удосконаленні процесу управління ДНЗ є організація людиноцентриського підходу в освітньому процесі.

Для ефективного управління педагогічним колективом на основі людиноцентриського підходу керівникові необхідно:

- націлити свою управлінську діяльність на створення належних умов праці педагогічним працівникам, надання підтримки кожної особистості педагога, яке передбачає ставлення керівника до особистості педагога як до найвищої цінності;

- стимулювати самоактуалізацію особистості педагога;

- забезпечити умови для особистісного професійного розвитку педагога з опорою на внутрішні джерела саморозвитку в ситуаціях усвідомлення і вибору власних особистісних і професійних позицій, індивідуального шляху саморозвитку;

- створити умови для прояву особистості педагога в суспільному житті.

Наступним напрямом щодо удосконалення процесу управління ДНЗ є правильно та планомірно організована система планування навчального закладу.

Планування роботи закладу успішно відбувається при належній підготовці учасників навчально-виховного процесу до такого виду діяльності. Коли керівник освітнього закладу, педагоги усвідомлюють власну непідготовленість до педагогічного експерименту, то проявлений інтерес до проблеми і практична діяльність швидко згасають [12].

Бачення перспективи дозволяє визначити правильний курс, воно дає напрямок організації, напрямок, який не виникає завдяки правилам та інструкціям, статуту чи структурі організації. Істинний напрямок народжується завдяки баченню перспективи. Спочатку керівник повинен побачити її сам. Коли він почне діяти в обраному напрямку, перспективу побачать інші. А коли в цьому напрямку почнуть діяти всі, можливість перетвориться на реальність. Немає більш могутньої сили, яка рухає організацію до досконалості й довгострокового успіху, ніж привабливе, достойне й досконале майбутнє, бачення якого розділяють усі.

Під час підготовки до планування необхідно обов’язково враховувати умови конкретного закладу (зовнішні та внутрішні).

Пропонуємо шість рекомендацій, які допоможуть налагодити процес планування роботи ДНЗ:

1. Планування роботи – це спосіб мислення та процес, який відбувається постійно. План ніколи не буває досконалим або завершеним. Намагайтеся зробити процес планування простим і керованим.

2. Залучайте до процесу планування усіх працівників адміністрації, керівників структурних підрозділів та персонал.

3. Заохочуйте творчість, інноваційність, уяву радше ніж сліпе слідування традиційним етапам планування.

4. Не ухвалюйте стратегію без вдумливого розгляду шляхів її реалізації.

5. Створення плану роботи саме по собі не є результатом роботи; це засіб допомогти колективу закладу виконати свою місію.

6. Суворо дотримуйтесь у процесі планування усіх вимог Статуту закладу та інших нормативних документів, виконуйте усі передбачені цими документами процедури погодження та затвердження плану роботи. Особливу увагу зверніть на ті з них, що вимагають погодження плану роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу.

Враховуючи ці рекомендації, команда з планування може здійснювати усі кроки процесу планування, адаптувати та пристосовувати його процедури до потреб колективу закладу та всіх його членів.

Удосконалення процесу управління дошкільним навчальним закладом передбачає оптимізацію освітньо-виховної роботи, яка в свою чергу передбачає вплив на кожен компонент освітнього процесу, а саме цільовий, змістовний, діяльнісний, результативний.

Удосконалення цільового компонента освітнього процесу передбачає облік і корекцію всієї різноманітності цілей і завдань виховно-освітньої роботи на кожному етапі її здійснення.

Удосконалення змістовного компонента передбачає відбір і розподіл навчального матеріалу, що підлягає засвоєнню дошкільниками.

Удосконалення діяльнісного компонента передбачає створення розвиваючих умов для придбання самої можливості отримувати знання, вміння і навички; використання їх для пізнання і перетворення світу.

Удосконалення результативного компонента освітнього процесу відображає ефективність протікання освітнього процесу і характеризує досягнуті зрушення у відповідності з поставленою метою.