Фінансові та юридичні аспекти управління ДНЗ

З моменту переходу України до ринкових відносин в країні постійно відбуваються політичні, економічні і соціальні зміни, які значно впливають на всі сфери життя суспільства. Усі події, які відбуваються в країні, істотно торкнулися й освіти, як в цілому, так і першої її підсистеми – дошкільної освіти. Саме ця ланка є головнішою та обов’язковою в системі освіти людини.

Але сучасний стан розвитку країни не приводить до покращення функціонування та розвитку закладів дошкільної освіти, їх фінансування не відповідає цивілізованим нормам, а методика планування та використання бюджетних коштів практично не відрізняється від тієї, яка існувала в часи радянського управління. Тому на сьогодні модернізація, а саме реформування системи дошкільної освіти – є головним та актуальним завданням нашої країни [68].

На сьогодні: «освіта – це суспільне явище, яке впливає на всі сфери діяльності людини, а саме: соціального, економічного та правового життя, та є ваговим елементом на шляху досягнення високих темпів економічного зростання та добробуту суспільства» [11]. Також, освіта – основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства, яка відтворює й нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства [48].

Дослідженням системи освіти та джерел її фінансування займалися багато вітчизняних та зарубіжних науковців: В. Марцинкевич, В. Щетинін, К. Суботіна, О. Кириченко, на інші. Питання фінансування організацій державного сектора були предметом дослідження зарубіжних вчених: Ван Хорна Дж., Д. Нортона, Є. Брігхема, П. Нівена, Р. Каплана. Значний вклад у вирішення проблем фінансового забезпечення бюджетних установ, освітніх закладів різних форм власності внесли російські і вітчизняні вчені: А. Фаріон, В. Зінченко, В. Максімов, В. Огієнко, Г. Єригіна, Д. Полозенко, І. Каленюк, К. Павлюк, Л. Гордієнко, Л. Омелянович, Л. Щербаченко, Н. Гарань, О. Босак, О. Карпюк, О. Корнєєва, О. Кравченко, О. Папаіка, О. Прохорова, О. Свінцов, О. Шубін, С. Аптекар, С. Левицька, С. Назарко, Т. Канєва, Т. Косова, Ц. Огонь, Ю. Воробйов, Ю. Пасічник

Однак, попри наявність значної кількості робіт, недостатньо дослідженими залишаються проблеми фінансування дошкільних навчальних закладів різних форм власності в умовах комерціалізації їх діяльності.

Однією з основних проблем дошкільної освіти в Україні є її недостатнє фінансування. В. Максімова та P. Пеліпадченко вважають, що вирішення основних питань розвитку системи бухгалтерського обліку сприятиме вдосконаленню управління державними фінансами в цій сфері, поглибленню системи стратегічного бюджетного планування та системи контролю за процесом виконання бюджету [35; 35]. Наявність змішаного фінансування бюджетних установ і дошкільних навчальних закладів, зокрема, обумовлює необхідність розмежування категорій «бухгалтерський облік виконання бюджету» і «бухгалтерський облік у бюджетній установі», адже, як зазначає О. Кравчук, зведення другого до першого призводить до незадовільного забезпечення виконання мети бухгалтерського обліку і звітності та ускладнює здійснення контролю за наявністю й ефективним використанням державного та комунального майна [30].

О. Прохорова акцентує увагу на тому, що бюджетним установам доречно вести їх окремий облік, що забезпечить прозорість розрахунків і достовірність облікових даних та сприятиме підвищенню ефективності використання бюджетних коштів [54; 140].

Роль освіти в економічному розвитку країни визначається урядом. За роки незалежності на основі Конституції України визначено достатньо пріоритетів розвитку дошкільної освіти, які потребують сильної підтримки зі сторони держави, а також створена відповідна нормативна та правова база. Але стан справ у галузі дошкільної освіти, темпи та глибина перетворень не в достатньому ступені задовольняють потребам особистості, суспільству й держави в цілком. Зміна технологій, перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства потребує першочергово розв’язання головних проблем.

Управління фінансами дошкільних навчальних закладів здійснюється на місцевому рівні, але є централізованим. Районною у місті радою створюються відділи освіти як структурні підрозділи виконавчого органу районної ради. Відділ освіти фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету. Гранична кількість, фонд оплати праці працівників відділу та видатки на його утримання встановлюються, міською радою (районною у місті радою) за рекомендаціями Міністерства освіти і науки України та затверджуються головою районної ради за поданням начальника відділу освіти [43].

Для ведення бухгалтерського обліку в закладах і установах освіти при відділі освіти створюється централізована бухгалтерія, яку очолює головний

бухгалтер. Він призначається на посаду та звільняється з посади наказом начальника відділу освіти.

Фінансування освіти за рахунок місцевих бюджетів здійснюється за кодами функціональної класифікації (КФК): 070101 «Дошкільні заклади освіти».

На сьогодні, необхідно істотно зміцнити матеріально-технічне оснащення закладів, створити добре медичне забезпечення та якісне харчування у закладах дошкільного навчання, а також забезпечити ефективну підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Всі ці направлення можливо досягти завдяки якісної системи планування та фінансування освітньої сфери [44].

Фінансування дошкільної освіти залежить на сьогодні від багатьох факторів, а саме, рівня ВВП, розмірів доходів населення, податкового законодавства, способу формування державного бюджету тощо.

Так, на сьогодні основними джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти:

1) засновника (власника);

2) відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів);

3) батьків або осіб, які їх замінюють;

4) добровільні пожертвування й цільові внески фізичних і юридичних осіб;

5) інші кошти, не заборонені законодавством України [22].

Першою проблемою фінансування дошкільної освіти на сучасному етапі загострюється у зв’язку з особливістю управління фінансами, яка характеризується розпорошеністю цієї функції між різними відомствами України: Міністерство фінансів, Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство економіки, Міністерство освіти і науки. Таким чином, це ускладнює формування бюджетних видатків для потреби навчальних дошкільних закладів, так і контроль за їх використанням.

Наступною проблемою розвитку економіки освіти та її фінансування є відсутність законодавчого поля щодо регулювання економічних та фінансових відносин в освіті.

Фінансування освіти за рахунок надходжень до державного бюджету є ефективним за умов, коли кошти, призначені на фінансування освіти, виділяються у достатніх об’ємах і на стабільній основі.

Але, не зважаючи на те, що була прийнята державою програма «Освіта» («Україна ХХI століття») істотних змін і очікуваних результатів заклади навчання так і не отримали. Все більше стало спостерігатися не виконання зобов’язань бюджету перед закладами щодо планування, управління та фінансування освіти. І тому незначну підтримку освіта отримує частково від місцевої влади, батьків, бізнесу.

Головним моментом, ефективного фінансування є вдосконалена система планування і техніка розподілу бюджетних коштів. Необхідно розробити більш вдосконалену та чітку систему бюджетних нормативів, які насамперед, закладаються у кошторис закладу, а також підготувати та розробити відповідні законодавчі положення.

При плануванні видатків на утримання дитячих дошкільних закладів використовують такі показники, як: кількість дітей, кількість груп та дітодень. Кількість груп залежить від кількості дітей та нормативної наповненості груп. Дітодень визначається шляхом множення середньорічної кількості дітей на кількість днів функціонування установи в рік. Середньорічну кількість дітей по дитячому дошкільному закладу визначають враховуючи зміни кількості протягом року.

У складі видатків дитячих дошкільних закладів значну питому вагу займають видатки за категорією «Оплата праці працівників бюджетних установ». Ця категорія передбачає асигнування на виплату заробітної плати педагогічному, медичному та адміністративно-обслуговуючому персоналу. Підставою для планування видатків на оплату праці є штатний розпис.

Штатні розписи державних і комунальних дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування і типу встановлюються відповідним органом управління освітою на основі Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі фінансів.

Наступним, не менш гострим питанням – є додержання цільової фінансової дисципліни за витрачанням коштів бюджету. Розподілення коштів за статтями витрат потребує постійному контролю. Контроль повинен буди направлено саме на цільове витрачання коштів, тоді і буде досягнута ефективність від надання коштів. Необхідно досягти прозорого бюджетних призначень.

Специфічною проблемою системи управління фінансами дошкільних навчальних закладів є її внутрішня сутність, яка залишається «радянською» і потребує докорінного реформування. У ринкових умовах виникає необхідність запровадження нової системи договірних відносин про надання послуг бюджетними установами. Розвиток комерційної діяльності дошкільних навчальних закладів потребує збільшення з часом їх фінансової автономії та переходу на окремий (автономний) рахунок і ведення обліку окремим бухгалтером чи бухгалтерським відділом ДНЗ доцільно дозволити включати до ціни послуг, окрім витрат, ще й прибуток, який слід враховувати на окремому рахунку бухгалтерського обліку «Результат здійснення комерційної діяльності» і контролювати його цільове використання на розвиток дошкільного навчального закладу.

На сучасному етапі розвитку суспільства, необхідно реформувати систему освіти та систему фінансування за такими направленнями:

1) доповнити навчальні програми;

2) розробити нову систему планування кошторису закладу та обґрунтувати норми та нормативи кошторису;

3) забезпечити прозору та ефективну систему використання наданих ресурсів [44].

Отже, аналіз сучасного стану освіти та системи фінансування свідчить, про те, що для розв’язання виявлених проблем необхідно чітко сформувати цілісну політику розвитку освіти з найкращими умовами фінансування.

Свою діяльність дошкільні освітні установи будують у відповідності з нормативно-правовими документами у сфері дошкільної освіти.

Нормативно-правове забезпечення – це сукупність документів інструктивно-методичного, розпорядчого, програмно-цільового характеру, а також нормативно-довідкові матеріали, які встановлюють норми, правила, вимоги, характеристики, методи та інші дані, що використовуються при вирішенні завдань організації і затверджені у встановленому порядку компетентним органом чи керівництвом установи [7].

До основних завдань нормативно-правового забезпечення відносять:

1. правове регулювання трудових відносин, що складаються між роботодавцями та іншими співробітниками НЗ;

2. захист прав і законних інтересів працівників, що випливають з трудових відносин [49; 42].

Приблизний склад таких документів наведений в Таблиці 1.1

Таблиця 1.1