Напрямки удосконалення управління діяльністю дошкільного навчального закладу

Розглянувши поняття системи дошкільної освіти, спробуємо визначити поняття її якості.

Стратегічним завданням української освіти є приведення її до світових стандартів. Для реалізації визначеної стратегії пріоритетним завданням сьогодення є забезпечення високоякісної освіти на всіх її етапах і рівнях, оцінювання її результативності та управління якістю [58].

Побудова дошкільної освіти в сучасному життєвому контексті, модернізація всіх її складників – цілей принципів, завдань, змісту, форм, методів виховання і навчання – перетворюється на першочергову потребу, підкреслює. Задовольнити сучасні запити може лише якість дошкільної освіти, що стає визначальним принципом інноваційних процесів. Основою зрушень є створення потреб і моделей розвитку особистості. Якісна дошкільна освіта кваліфікується фахівцями як процес і результат удосконалення здібностей і поведінки зростаючої особистості, створення сприятливих умов для досягнення нею фізичної, психічної та соціальної зрілості, одержання можливості для індивідуального зростання, вияву творчих здібностей, актуалізації свого природного потенціалу [63].

Дамо визначення поняттям «якість освіти» та «якість дошкільної освіти».

Якість освіти (англ. – quality of education) – певна збалансована відповідність певного освітнього рівня (загальної середньої, професійно-технічної, вищої тощо) численним потребам, цілям, умовам, затвердженим освітнім нормам і стандартам, яка встановлюється для виявлення причин порушення цієї відповідності та управління процесом поліпшення встановленої якості [18].

Деякі автори (Р. Зуб’як, О. Ляшенко) вважають, що якість освіти є характеристикою системи освіти, яка відображає відповідність організованого процесу, досягнутих результатів та самої системи цілям, соціальним нормам, стандартам освіти, потребам споживачів [24].

Т. Хоруженко вважає, що «якість освіти відображає ступінь відповідності сукупності властивостей освітнього процесу та його результату певним нормам (стандартам) освіти». Результативною категорією якості освіти є якість підготовки фахівців, яка виявляється у певному комплексі компетенцій випускника [64; 7].

Ми погоджуємось з П. Дмитренко, який розглядає якість ocвіти в двох аспектах: зовнішнього (якість результату освітнього процесу) та внутрішнього (характеристики системи забезпечення якocтi). Якість результату освітнього процесу відображає відповідність рівня підготовки випускників вимогам стандартів. Система забезпечення якocтi складається зі змісту ocвіти, рівня підготовки тих, хто навчається, викладацьких кадрів, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення, використовування освітніх технологій тощо [17].

Якість дошкільної освіти – цілісна характеристика системи як першої ланки освіти з боку її відповідності потребам зростаючої особистості, сім’ї як споживачів соціальних послуг і держави як соціального замовника. Якість дошкільної освіти характеризується сукупністю властивостей та мірою корисності, які зумовлюють її здатність повно задовольняти особисті та суспільні потреби. Ідеальною моделлю сучасної дошкільної освіти є висока за якісно-кількісними показниками, теоретико-методологічними засадами, організаційно-методичними умовами, результатами навчально-виховної роботи освіта [29].

Поняття «якість» багатогранно, а отже з позиції кожного його учасника трактується по-різному:

Для дітей – це навчання в цікавій для них ігровій формі.

Для батьків – це ефективне навчання дітей, тобто навчання за програмами, якісна підготовка дітей до школи:

- Навчання без втоми;

- Збереження здоров'я дітей як психічного, так і фізичного;

- Успішність навчання;

- Підтримання бажання дітей до пізнання;

- Забезпечення можливості вступу до престижної школи;

- Навчання престижним предметів (іноземна мова, хореографія і т.д.)

Для вихователів – це, по-перше, позитивна оцінка їх діяльності керівником дошкільного закладу, батьками:

- Успішне виконання всіх навчальних програм усіма дітьми;

- Оптимальний підбір методів і прийомів роботи з дітьми;

- Підтримання інтересу дітей до навчального процесу;

- Успішний розвиток дітей у процесі їх навчання;

- Збереження фізичного та психічного здоров'я дітей;

- Раціональне використання навчального часу дітей та робочого часу вихователя;

- Забезпеченість педагогічного процесу всіма необхідними посібниками та обладнанням.

Для керівника – це:

- Висока оцінка діяльності вихователів батьками і дітьми, підвищення тим самим престижу дитячого саду як чинника збереження і розвитку дошкільної установи;

- Збереження здоров'я дітей;

- Раціональне використання навчального часу дітей та робочого часу педагогів;

- Успішність діяльності педагогів і дітей;

- Повне засвоєння вибраних програм, якісна підготовка дітей до школи.

Проблемою управління якістю освітніх послуг дошкільної освіти в цілому займаються багато сучасних дослідників: К. Біла, Л. Поздняк, Л. Фалюшіна, М. Лященко, П. Третьяков та ін.

Проте конкретних механізмів її вирішення в дитячому саду наукою поки не розроблено, тому доводиться звертатися до аналізу методичної літератури по створенню менеджменту навчального закладу. Характерним для такої літератури, на думку Л. Фалюшіної, є те, що в ній в якості універсального засобу вирішення всіх проблем даються рекомендації щодо здійснення педагогічного контролю та аналізу. Причому одні автори акцентують увагу на результатах педагогічної праці (М. Поташник, Т. Третьяков та ін .), інші (Ю. Конаржевский та ін) – на процесі педагогічної діяльності. Таким чином, виявляється не затребуваним такий напрямок, як управління якістю умов.

Між тим, управління якістю умов нарівні з управлінням якістю процесу і результату входить в систему аналізу якості сучасної дошкільної освіти.

Проаналізуємо напрями вдосконалення якості умов дошкільної освіти, які виділяє сучасна наука і практика.

Перш за все, це фінансування дошкільних освітніх установ. Сюди входять:

- Оплата освітніх послуг за рахунок держави – державний рівень;

- Витрати на утримання та зміцнення матеріальної бази за рахунок засновника – регіональний рівень;

- Оплата утримання дітей за рахунок батьків при одночасній адресної підтримки малозабезпечених сімей.

Таким чином, даний напрямок управління якістю умов дошкільної освіти передбачає підвищення економічної і фінансово-господарської ефективності дошкільного закладу в нових умовах діяльності.

Л. Фалюшіна для створення бази формування сучасної системи управління якістю дошкільної освіти пропонує використовувати такі механізми:

- Проведення глобального моніторингу за витрачанням бюджетних коштів системи дошкільної освіти;

- Визначення на цій основі гнучких нормативів фінансування дошкільного закладу;

- Регулювання батьківської плати за послуги дитячого саду залежно від реальних витрат у розрахунку на одну дитину (реальні витрати мінус норматив) [62].

Л. Логінова припускає, що існує пряма залежність управління якістю освіти в дошкільному закладі від доходу, який може отримати установа, якщо зможе оперативно виявити соціальні запити населення і потреба дітей і батьків в основних і додаткових освітніх послугах, спрогнозує проблеми і намітить шляхи їх вирішення, організовує «бізнес-процес» [33].

Другий напрямок управлінням якістю умов освіти полягає у вдосконаленні управлінських рішень, що стосуються питань кадрового забезпечення дошкільної освіти та підвищення професійної компетентності педагогів.

Необхідно вдосконалювати процес підготовки фахівців у ВНЗ, коледжах і училищах, а вже працюючим фахівцям необхідна постійно поновлена інформація про наявність програм, методичних комплектів до них, традиційних і нетрадиційних технологіях, кількість яких постійно збільшується. Крім цього необхідна систематична робота з підвищення рівня професійної культури вихователів. У рамках організації проектної діяльності в дошкільному закладі і проведення семінарів-практикумів потрібно передбачити комплекс заходів з координації дій усіх фахівців, спрямованих на створення організаційних умов управління якістю освіти при варіативності програмно-методичного забезпечення освітнього процесу.

Наступний напрямок, який передбачає рішення проблеми управління якістю умов дошкільної освіти вимагає підвищення управлінської культури керівника дошкільного закладу. Тут необхідно вирішити такі завдання:

- Розкриття психолого-педагогічних, методичних і управлінських засад діяльності завідуючої та методиста в галузі управління розвитком персоналу та створення умов для підвищення якості освітнього процесу в дошкільному закладі;

- Розкриття здібностей управління розвитком персоналу в дошкільних установах різних видів та вдосконалення якості методичної служби в них, оволодіння технологією управління якістю роботи за цілями і результатами;

- Формування культури управління розвитком персоналу дошкільного закладу, оволодіння соціально-психологічними методами роботи з педагогічним колективом і теорією поведінкового менеджменту та ін.

Наступним напрямом вдосконалення управління якістю діяльності дошкільного закладу є вдосконалення процесу взаємодії між педагогами, дітьми і батьками. Прихильники даного напрямку дотримуються традиційної системи виховання і навчання дітей дошкільного віку. У цьому випадку функцію цілепокладання зазвичай бере на себе завідувач дитячим садом при взаємодії з опікунською і батьківським радами, радою педагогів.

Величезне значення відіграє володіння членами педагогічного колективу ефективними навичками комунікації, так як саме педагоги стають посередниками управлінських впливів методиста та завідувача дошкільним закладом на батьків і вихованців. Вони проявляються в умінні не переривати висловлювання партнера і приділяти увагу його невербальній поведінці (міміці, жестах, позі, інтонації, поставі, напрямку погляду); бути уважним до почуттів партнера по спілкуванню, співпереживати йому і вміти виражати це.

Окрема тактика розробляється для організації розвивальної та навчальної взаємодії з дітьми. Сучасні дослідники (Н. Маусов) виділяють три підходи: індивідуальні, типологічний та топологічний [42].

Індивідуальний підхід полягає в тому що, процес розвитку, виховання і навчання будується з опорою на мотиви взаємодії з дорослими й однолітками самої дитини.

Типологічний підхід полягає в тому, що педагог спирається на провідні мотиви спілкування в дітей даного вікового етапу або мовного рівня.

Топологічний підхід передбачає формування мотивів спільної діяльності в процесі освітньо-виховної або корекційно-розвивальної роботи.

Наступний напрям вдосконалення управління якістю діяльності дошкільного закладу, який виділяють вчені це оптимізація результатів освітньо-виховної роботи.

Цей напрям вдосконалення передбачає вплив на кожен компонент освітнього процесу: цільовий, змістовний, діяльнісний, результативний.

Удосконалення цільового компонента освітнього процесу передбачає облік і корекцію всієї різноманітності цілей і завдань освітньо-виховної роботи на кожному етапі її здійснення. Наприклад, планувати освітньо-виховну роботу з дітьми можна таким чином, щоб перехід до наступного тематичного блоку здійснювався тільки за умови засвоєння матеріалу попередньої теми.

Удосконалення змістовного компонента передбачає відбір і розподіл навчального матеріалу, що підлягає засвоєнню дошкільнятами. Таким матеріалом є сенсорні еталони та орієнтовні способи дій з предметами, способи організації спільної діяльності з однолітками і дорослими. Все це освоюється в процесі різних видів дитячої діяльності: предметної, комунікативної, ігрової, експериментальною.

Удосконалення діяльнісного компонента передбачає створення розвиваючих умов для придбання самої можливості отримувати знання, вміння і навички; використання їх для пізнання і перетворення світу; переживання почуття емоційного передбачення і формування емоційно-смислового ставлення до самого процесу спілкування з іншими людьми, пізнання і перетворення навколишнього світу.

Удосконалення результативного компонента освітнього процесу відображає ефективність протікання освітнього процесу і характеризує досягнуті зрушення у відповідності з поставленою метою.

Наступний напрям – вдосконалення системи відносин між компонентами освітнього процесу. Основою вдосконалення системи управління якістю освітнього процесу в ДНЗ виступають єдність компонентів, цілісність і гнучкість функціонування системи освітньо-виховної роботи в дошкільному закладі.

В якості мети в дошкільному закладі загальнорозвиваючого типу можна назвати створення умов для гармонійного розвитку особистості дитини.

Підпорядкування всіх компонентів освітньо-виховної роботи з дітьми єдиній меті можливе завдяки єдності процесів діагностики, розвитку та формування.

Теоретичною основою для цього в дошкільному закладі загальнорозвиваючого типу служать загальні та спеціальні, тобто специфічні для певних методик розвитку та виховання дітей дошкільного віку, принципи навчання та виховання.

Цілісність може бути досягнута за рахунок розробки спеціальної системи діагностики і контролю проміжних і підсумкових результатів діяльності педагогічного колективу, тобто за рахунок комплексного використання технологій управління якістю освітньо-виховної роботи за цілями і результатами. Діагностика здійснюється за існуючими на сьогоднішній день методиками і картами обстеження знань, умінь і навичок дітей у певних видах дитячої діяльності: образотворчої, конструктивної, театральної і т.д.

Гнучкість системи відображає рухливість і стійкість зв'язків між компонентами. Вона забезпечується за рахунок наявності домінуючих і супутніх функцій компонентів освітнього процесу. Так, розвиток здійснює не тільки розвиваючу, але й корекційно-виховну і корекційно-освітню функції.

Позитивними сторонами даного напрямку вважаються:

- Прогнозування результатів освітньо-виховної діяльності;

- Можливість впливу на ефективність всієї освітньо-виховної роботи через вплив на один з компонентів;

- Облік таких чинників ефективності освітнього процесу, як «розподіл навчального часу», «самоосвіта» і «самовиховння».

Але цей напрямок удосконалення управління має і «мінуси»:

- Необхідно постійне підвищення педагогічної компетенції і підвищення активності педагогічної ради дошкільного закладу за рахунок обговорення, наприклад, нових технологій або передового педагогічного досвіду працівників дитячого саду. Це вимагає досить високого рівня координації роботи педагогів;

- Необхідний творчий підхід до використання традиційних і нетрадиційних форм і методів виховання і навчання дітей дошкільного віку;

- Вимога самостійного формулювання завдань освітньо-виховної роботи на кожний період навчання в залежності від рівня розвитку здібностей дітей. Це викликає додаткові витрати на діагностику дітей в кожен період виховання і навчання.

Наступний напрям вдосконалення управління якістю діяльності дошкільного закладу – управління за результатами.

Саме поняття «управління за результатами» можна визначити як систему управління і розвитку, за допомогою якої досягаються результати, узгоджені усіма членами дошкільного закладу. Роз'яснення кожному учаснику процесу сенсу його місії, об'єднання з метою досягнення певних результатів перетворює загальну діяльність у усвідомлену і творчу працю.

Важливим питанням при управлінні за результатами є розмежування понять «результат» і «внесок». Кожен учасник трудового процесу повинен вміти пов'язати свою участь у спільній справі з внеском інших членів колективу.

Стратегічне мислення на більш високому рівні передбачає, що керівник і підлеглий визначають результат, а потім виконавець сам вибирає способи його досягнення, тобто, технології та інші ресурси.

Виділяють три рівні управління за результатами:

Перший рівень визначається вмінням бачити місію дошкільного закладу. На цьому рівні важливо забезпечити ефективність його діяльності.

Другий рівень передбачає результат, який слід розглядати з точки зору якості та кількості послуг і самої продукції.

Третій рівень передбачає розглядати результат з позиції споживачів (батьків і дітей), виходячи із задоволення їхніх запитів.

Чим ближче до третього рівня, тим більш глибоко усвідомлення цілей діяльності організації.

Таким чином, управління за результатами є цілеспрямована взаємодія керуючої та керованої підсистем для досягнення запрогнозованих результатів.

Оновлення управління дошкільною установою, перш за все пов'язується з формуванням системи інформаційно-аналітичної діяльності як основного інструменту управління.

Для успішного керівництва діяльністю дошкільного навчального закладу, для досягнення ним високої якості результату освітньо-виховного процесу, для якісної реалізації освітніх послуг та виконання соціального замовлення необхідно удосконалювати всі наведені шляхи, враховуючи їх позитивні і коригуючи їх негативні сторони, так як всі шляхи вдосконалення взаємопов'язані між собою.

З метою вивчення сучасного стану управління ДНЗ нами було проведено констатувальний експеримент, який здійснювався в два етапи.

І-й етап діагностики – якість освітніх послуг ДНЗ очима батьків. Діагностика проводилась на основі розробленого анкетування. Анкета для батьків містить 9 запитань. В дослідженні брали участь 40 батьків.

Опишемо результати дослідження (Додаток А):

На перше запитання – якою мірою Ви задоволені якістю дошкільної освіти дітей за такими критеріями: а) стан матеріальної бази установи; б) організація харчування; в) забезпечення літературою і посібниками; г) санітарно-гігієнічні умови; д) професіоналізмом педагогів; е) взаємини співробітників з дітьми; ж) взаємини співробітників з батьками; з) оздоровлення дітей; к) нагляд і догляд; л) освітньо-виховний процес.

Станом матеріально технічної бази повністю задоволені 25 респондентів (62,5%), частково задоволені 10 респондентів (25%), не задоволені – 5 респондентів (12,5%). Організацією харчування повністю задоволені 26 респондентів (65%), частково задоволені 12 респондентів (30%), не задоволені – 2 респонденти (5%). Забезпеченням літературою та посібниками задоволені 18 респондентів (45%), частково задоволені також 18 респондентів (45%), не задоволені – 4 респонденти (10%). Санітарно-гігієнічними умовами повністю задоволені 29 респондентів (72,5%), частково задоволені – 5 респондентів (12,5%), не задоволені – 6 респондентів (15%). Професіоналізм педагогів повністю задовольняє 19 респондентів (47,5%), частково задовольняє – 17 респондентів (42,5%), не задовольняє – 4 респонденти (10%). Взаєминами співробітників з дітьми повністю задоволені 23 респонденти (57,5%), частково задоволені – 15 респондентів (37,5%), не задоволені – 2 респонденти (5%). Взаємини співробітників з батьками повністю влаштовують 19респондентів (47,5%), частково влаштовують – 15 респондентів (37,5%), не влаштовують – 6 респондентів (15%). Оздоровленням дітей повністю задоволені – 21 респондент (52,5%), частково задоволені – 14 (35%), не задоволені – 5 респондентів (12,5%). Наглядом і доглядом дітей повністю задоволені 26 респондентів (65%), частково задоволені – 9 респондентів (22,5%), не задоволені – 5 респондентів (12,5%). Організацієя освітньо-виховного процесу повністю влаштовує 24 респондента (60%), частково влаштовує – 13 респондентів (32,5%), не влаштовує – 3 респондента (7,5%). Представимо результат у вигляді діаграми:

Діаграма 2.1 Рейтинг задоволеності батьків якістю навчальних послуг ОДНЗ №29

Результати опитування з питання «Чи володієте Ви інформацією про роботу установи: а) про цілі і завдання дошкільного закладу в області навчання і виховання Вашої дитини; б) про режим роботи дошкільного закладу; в) про організацію харчування» представлені у вигляді діаграми:

Діаграма 2.3 Рівень обізнаності респондентів про роботу установи

Як бачимо з діаграми, інформацією про організацію харчування в ДНЗ повністю володіють 10 батьків (25%), частково володіють інформацією 12 батьків (30%) і взагалі не володіють інформацією про організацію харчування в ДНЗ 18 батьків (45%). З режимом роботи ДНЗ повністю ознайомлені 35 батьків з опитуваних (82,5%), частково ознайомлені 5 батьків (12,5%), батьків, які взагалі не ознайомлені з режимом роботи ДНЗ не має (0%). З цілями і завданнями дошкільного закладу в області навчання і виховання дитини повністю обізнані 12 респондентів (30%), частково ознайомлені 13 осіб (32,5%), взагалі не ознайомлені 15 батьків (37,5%). З цього можна зробити висновок, що керівник та педагоги ДНЗ не своєчасно та не в повному обсязі інформують батьків щодо організації роботи навчального закладу.

На питання – чи задоволені Ви кількістю інформації від педагогів про хід і результати розвитку Вашої дитини 20 респондентів (50%) відповіли, що повністю задоволені, 15 респондентів (37,5%) частково задоволені, 5 респондентів не задоволені (15,2%). Представимо результат у вигляді діаграми:

Діаграма 2.4 Задоволеність інформацією від педагогів про хід і результати розвитку дитини

На питання – чи знаходить відгук та розуміння у педагогів Ваші педагогічні інтереси, побажання, батьківські почуття 5 респондентів (12,5%) відповіли – повністю знаходять, 15 респондентів (37,5%) – частково знаходять, 20 респондентів (50%) – не знаходять. Представимо результат у вигляді діаграми:

Діаграма 2.5 Відгук та розуміння педагогами батьківських педагогічних інтересів та побажань

На питання – чи можна назвати ваші стосунки з педагогами «партнерськими», 7 респондентів (17,5%) відповіли повністю згодні,16 респондентів (40%) частково згодні, 17 респондентів (42,5%) не згодні. Представимо результат у вигляді діаграми:

Діаграма 2.6 Чи можна назвати стосунки батьків з педагогами «партнерськими»

На питання – чи залучають Вас до спільної діяльності з дітьми, іншими педагогами, батьками стверджувальну відповідь дали 4 респонденти (10%), частково залучають – 18 респондентів (45%), не залучають – 18 респондентів (45%). Представимо результат у вигляді діаграми:

Діаграма 2.7 Залучення батьків до спільної діяльності з педагогами

На питання – чи подобається Вам територія дитячого садка 25 респондентів (62,5%) відповіли – повністю подобається,10 респондентів (25%) – частково подобається, 5 респондентів ( 12,5%) – не подобається. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.8 Задоволеність територією дитячого садка

На питання – чи подобається Вам предметно-розвиваюче середовище в групі, 27 респондентів (67,5%) відповіли – повністю подобається, 9 респондентів (22,5%) – частково подобається, 4 респонденти (10%) – не подобається. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.9 Задоволеність предметно-розвиваючим середовищем

На питання – чи задоволені Ви роботою персоналу дитячого садка, 22 респондента (55%) відповіли – повністю задоволені, 11 респондентів (27,5%) – частково задоволені, 7 респондентів (17,5%) – не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.10 Задоволеність роботою персоналу

Отже, в ході I етапу дослідження можемо зробити наступний висновок: загалом батьки задоволені працею колективу і відношенням співробітників, більшість з батьків високо оцінюють інтер’єр, територію і будівлю ДНЗ, матеріально-технічне забезпечення та предметно-розвиваюче середовище. Адміністрації та педагогам ДНЗ слід звернути увагу на співпрацю та культуру спілкування з батьками, так як рівень задоволеності цих показників низький.

На II-му етапі діагностики – якість освітніх послуг ДНЗ очима педагогічного колективу. Вивчення якості освітніх послуг ДНЗ проводилося, через відповіді на запропоноване анкетування. Анкета для вихователів містить 9 питань. В дослідженні брали участь 10 вихователів.

Опишемо результати дослідження (Додаток Б)

На питання – чи задоволені Ви санітарно-гігієнічним станом приміщень, 5 респондентів (50%) відповіли – повністю задоволені, 4 респонденти (40%) – частково задоволені, 1 респондент (10%) – не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.11 Задоволеність санітарно-гігієнічним станом приміщень

На питання – чи задоволені Ви матеріально-технічним оснащенням, 6 респондентів (60%) відповіли – повністю задоволені, 3 респонденти (30%) – частково задоволені, 1 респондент (10%) – не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.12 Задоволеність матеріально-технічним оснащенням

На питання – чи задоволені Ви оформленням приміщень ДНЗ, 4 респонденти (40%) відповіли – повністю задоволені, 4 респонденти (40%) – частково задоволені, 2 респонденти (20%) – не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.13 Задоволеність оформленням приміщень ДНЗ

На питання – чи задоволені Ви Забезпеченням безпеки вашого перебування в ДНЗ, 5 респондентів (50%) відповіли – повністю задоволені, 4 респонденти (40%) – частково задоволені, 1 респондент (10%) – не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.14 Задоволеність забезпеченням безпеки перебування в ДНЗ

На питання – чи задоволені Ви змістом стратегічного планування діяльності ДНЗ, освітньою програмою, 6 респондентів (60%) відповіли – повністю задоволені, 3 респонденти (30%) – частково задоволені, 1 респондент (10%) – не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.15 Задоволеність змістом стратегічного планування діяльності ДНЗ, освітньою програмою

На питання – чи задоволені Ви системою внутрішнього контролю ДНЗ, 4 респонденти (40%) відповіли – повністю задоволені, 3 респонденти (30%) – частково задоволені, 3 респонденти (30%) – не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.16 Задоволеність системою внутрішнього контролю ДНЗ

На питання – чи задоволені Ви системою звітності за результатами діяльності, 5 респондентів (50%) відповіли – повністю задоволені, 2 респонденти (20%) – частково задоволені, 3 респонденти (30%) – не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.17 Задоволеність системою звітності за результатами діяльності

На питання – чи задоволені Ви рівнем культури спілкування, взаємодії з колегами, адміністрацією, 6 респондентів (60%) відповіли – повністю задоволені, 3 респонденти (30%) – частково задоволені, 1 респондент (10%) – не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.18 Задоволеність рівнем культури спілкування, взаємодії з колегами, адміністрацією

На питання – чи задоволені Ви допомогою, що надається вам завідуючої ДНЗ, його заступниками, 4 респонденти (40%) відповіли – повністю задоволені, 5 респондентів (50%) – частково задоволені, 1 респондент (10%) – не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.19 Задоволеність допомогою, що надається завідуючої ДНЗ, його заступниками

На питання – чи задоволені Ви якістю методичної допомоги, 4 респонденти (40%) відповіли – повністю задоволені, 4 респонденти (40%) – частково задоволені, 2 респонденти (20%) – не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.20 Задоволеність якістю методичної допомоги

В ході II-го етапу дослідження, що проводилося з вихователями ДНЗ №29 можна зробити наступний висновок: більшість педагогів задоволена санітарно-гігієнічними умовами праці, змістом стратегічного планування діяльності ДНЗ, задоволені рівнем культури спілкування з адміністрацією закладу. Керівництву необхідно звернути увагу на систему внутрішнього контролю ДНЗ, та н якість методичної допомоги, та допомоги з боку завідуючої ДНЗ.

Отже, після проведення дослідження якості освітніх послуг ОДНЗ №29, ми дійшли висновку, що у дошкільного навчального закладу загалом сприятливий стан управління, але він потребує подальшого розвитку так як, існують проблеми пов’язані з культурою взаємодії адміністрації з батьками та педагогами.