ВИСНОВКИ. Вивчивши та проаналізувавши існуючі визначення поняття управління системою освіти, ми взяли за основу наступне визначення П

Вивчивши та проаналізувавши існуючі визначення поняття управління системою освіти, ми взяли за основу наступне визначення П. Худоминського: «Управління системою освіти – це систематичний, планомірний, свідомий і цілеспрямований вплив суб'єктів управління різного рівня на всі її ланки в цілях забезпечення виховання підростаючого покоління».

В ході дослідження, нами було встановлено, що проблема управління навчальними установами вже протягом тривалого часу цікавить спеціалістів зі сфери педагогічного менеджменту. Не дивлячись на вагому кількість як вітчизняних, так і зарубіжних робіт з даного питання, через невпинні процеси розвитку управлінської сфери людської життєдіяльності суспільство вимагає нових підходів до здійснення управління.

На сучасному етапі розвитку суспільства потрібні нові підходи до управління, які стануть рушійною силою, яка зможе перевести дошкільний заклад з того, який функціонує в той, що розвивається. Управління в закладі цього типу повинно носити інноваційний характер, в якому будуть переважати процеси прийняття рішень по ситуації, тобто за конкретними результатами. Такий перехід до ситуативного управління дитячим садком за результатами означає радикальну зміну підходів до управління навчально-виховним процесом і насамперед його учасниками.

Основними принципами цього процесу є демократизація (розподіл прав, повноважень і відповідальності між усіма учасниками процесу управління), гуманізація (задоволення культурно-освітніх потреб у відповідності з індивідуальними ціннісними орієнтаціями, переорієнтація навчального процесу на особистість дитини), диференціація, мобільність, розвиток (багаторівневість, поліфункціональність освітніх програм усіх видів освітніх установ), стандартизація (дотримання державних стандартів якості освіти, запровадження регіональних стандартів, що враховують національні та інші особливості регіону).

В управлінні навчальним закладом першочергове значення має особистість керівника, вчителя, тобто педагогічно спрямована сукупність їх ідейних, емоційно-вольових та характерологічних якостей. Проаналізувавши результати теоретичних та практичних досліджень, ми прийшли до висновку, що до особистісних якостей керівника ДНЗ відносять: інтелект, ініціативу, етичність, чесність, довіру до підлеглих, комунікабельність, здатність вести за собою, доброзичливість, впевненість у собі, незалежність. Не менш вагомими є ділові якості керівника ДНЗ, до яких належать: компетентність, економічна грамотність, підприємливість, уміння організовувати, вимогливість, критичність, новаторство, холоднокровність у кризових ситуаціях, уміння знайти компромісне рішення.

Для того щоб оцінити просування дошкільної установи у своєму розвитку необхідно враховувати наступні показники діяльності: інноваційна діяльність установи (оновлення змісту виховання і навчання у відповідності з держстандартами; оновлення педагогічних технологій, методів і форм роботи; поєднання самоаналізу, самоконтролю з самооцінкою та експертною оцінкою); організація навчально-виховного процесу (самоврядування, співпраця педагогів, дітей та їх батьків у досягненні цілей навчання, виховання і розвитку); ефективність навчально-виховного процесу (порівняння відповідності кінцевих результатів запланованим).

Для удосконалення процесу управління дошкільним навчальним закладом, ми виявили та проаналізували можливі напрями вдосконалення. Нами були виявлені наступні напрями удосконалення фінансування ДНЗ; удосконалення управлінських рішень, що стосуються питань кадрового забезпечення дошкільної освіти та підвищення професійної компетентності педагогів; удосконалення процесу взаємодії між педагогами, дітьми і батьками; вдосконалення системи відносин між компонентами освітнього процесу. Також нами були розроблені рекомендації для менеджерів освіти щодо удосконалення всіх перерахованих напрямів.

Плануючи роботу з кадрами, керівнику слід ураховувати їхню підготовленість (молоді спеціалісти, зі стажем педагогічної роботи, не з фаховою освітою тощо). Цю роботу планують за трьома напрямами: підвищення педагогічної майстерності, яка передбачає, як правило, традиційні форми роботи, що спрямовані на інформаційну обізнаність, навчання, здатність варіативно і ефективно застосовувати на практиці методи і прийоми: семінари, семінари-практикуми, засідання круглих столів, консультації, відкриті покази різних видів роботи тощо; удосконалення професійної творчості, яка включає в себе нетрадиційні форми роботи: майстер-класи, клуби, творчі лабораторії тощо; самоосвіта якак базується на обміні досвідом, взаємовідвідуванні, обговоренні новинок педагогічної літератури тощо.

Для удосконалення системи контролю за навчальним процесом ДНЗ доцільно передбачити заходи взаємодії дошкільного навчального закладу із загальноосвітніми навчальними закладами, з іншими установами, організаціями тощо. Форми їх взаємодії можуть бути різними: спільне проведення педагогічних рад, консультацій, батьківських зборів, колективних переглядів роботи з дітьми, спільних свят і розваг, екскурсій, обмін досвідом тощо.

Також слід чітко вести систему внутрішнього контролю, яка повинна включати в себе три етапи, а саме: визначення мети, завдань, змісту, методів. Складання програми здійснення контролю; збирання необхідної інформації; обробка, систематизація, оформлення висновків.

Важливим етапом удосконалення процесу управління ДНЗ є удосконалення процесу планування навчально-виховної роботи навчального закладу. Успіх у плануванні роботи залежить від правильно обраної мети, яка має бути реальною. Визначенню мети мають передувати діагностика проблем ДНЗ із використанням сучасних психолого-педагогічних технологій, вивчення думки громадськості, потреб населення території, на якій знаходиться ДНЗ, в освітніх послугах, рівня розвитку дітей. Планування роботи на рік має бути процесом творчості всього педагогічного колективу, зорієнтованого на конкретні кінцеві результати. При складанні плану важливо враховувати умови розвитку ДНЗ, професійний рівень педкадрів, якісні показники освітнього процесу, рівень вихованості, захворюваності вихованців, інші напрямки діяльності ДНЗ.

Удосконалення процесу управління дошкільним навчальним закладом повинно передбачати оптимізацію освітньо-виховної роботи, яка в свою чергу передбачатиме вплив на кожен компонент освітнього процесу, а саме цільовий, змістовний, діяльнісний, результативний.

Тому, запропоновані нами рекомендації допоможуть менеджерам освіти перш за все, удосконалити процес управління дошкільним навчальним закладом.