Витрати, пов'язані з розглядом судової справи

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, згідно з ч. 3 ст. 79 ЦПК належать:

- витрати на правову допомогу;

- витрати сторін та їх представників, пов'язані з явкою до суду;

- витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

- витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;

- витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Витрати на правову допомогу - це витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, що надається адвокатом або іншим фахівцем у галузі права у цивільній справі.

Як правило, такі витрати несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" від 2 червня 2011 р.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20 грудня 2011 р., згідно з яким розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, у яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом МЗП у місячному розмірі за годину участі особи, котра надавала правову допомогу в судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням і під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

У разі якщо сторона звільнена від оплати витрат на правову допомогу, компенсація останніх виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, у розмірі, що не перевищує 2,5 відсотка встановленої законом МЗП у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, в судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням тощо, що визначається у судовому рішенні.

Компенсація витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних справ виплачується за рахунок державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними судами.

Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою правової допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій (ч. З ст. 84 ЦПК).

Витрати сторін та їх представників, пов'язані з явкою до суду, складаються з витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла. Такі витрати несуть сторони, але стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (при переїзді до іншого населеного пункту), які не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження (п. 5 постанови КМУ від 27 квітня 2006 р. № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" (далі - постанова КМУ № 590), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно розміру мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 85 ЦПК).

До витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів і проведенням судових експертиз, належать, витрати на переїзд до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, наймання ними житла, а також на проведення судових експертиз. Ці витрати несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо таке клопотання заявлено обома сторонами, витрати на оплату експертизи несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи в установлений судом строк суд скасовує ухвалу про її призначення.

Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від оплати судових витрат або зменшення їх розміру відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України (ст. 86 ЦПК).

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів і проведенням судових експертиз, встановлюється постановою КМУ № 590. Так, оплата послуг спеціаліста чи перекладача обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, обчисленої відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 р.

Компенсація свідку, перекладачу, експерту за заробіток, втрачений у зв'язку з явкою до суду, обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи. За відрив цих осіб від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту (пп. 2 п. 5 додатка до постанови КМУ № 590).

Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання заявлено обома сторонами, - витрати несуть обидві сторони порівну (ст. 87 ЦПК).

Граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, не можуть перевищувати 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за сукупність дій, необхідних для розгляду справи (пп. 3 п. 5 додатка до постанови КМУ № 590).

Згідно з ч. 9 ст. 74 ЦПК у разі відсутності відомостей щодо зареєстрованого місця проживання (перебування), місцезнаходження чи роботи відповідача він викликається до суду за допомогою друкованих засобів масової інформації за останнім відомим місцем його проживання (перебування) на території України.

Отже, до останнього виду витрат, передбачених ч. З ст. 79 ЦПК, належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

До окремого виду судових витрат відносяться витрати, пов'язані з розшуком відповідача. Статтею 78 ЦПК встановлено, що у разі коли місцеперебування відповідача у справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Проводиться розшук органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду. Відповідно до постанови КМУ № 78 "Про визначення розміру витрат, пов'язаних з розшуком відповідачів у цивільних справах" від 01.02.1995 р. сума витрат, пов'язаних з розшуком особи, яка ухиляється від сплати належних з неї платежів, може становити до п'яти мінімальних заробітних плат.