КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Облік виробничих витрат за системою директ-костинг.Прямі та непрямі витрати. Залежно від способу включення у собівартість окремих видів продукції витрати поділяють на прямі та непрямі. Прямі витрати (Direct Costs) — це витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний вид продукції економічно доцільним шляхом. При цьому вираз «економічно доцільним шляхом» означає, шо при вирішенні питання про віднесення витрат до певного вид}7 продукції слід керуватися принципом співвідношення витрат та вигоди. Так. наприклад, якшо витрати на віднесення вартості допоміжних матеріалів до кожного конкретного вид}* продукції перевшггують саму вартість цих матеріалів, то доцільніше і економічно вигідніше розподіляти їх між виробами непрямим шляхом за допомогою відповідних розрахунків. Непрямі витрати (Indirect Costs) — це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного виду продукції економічно доцільним шляхом. Ці витрати групуються і розподіляються між окремими видами продукції пропорційно обраній базі. Віднесення витрат до прямих або непрямих залежить від того, шо € об'єктом витрат. Одні й ті самі витрати можуть бути одночасно прямими і непрямими по відношенню до різних об'єктів. Так. наприклад, амортизація верстатів є прямими витратами виробничого підрозділу (цеху) і непрямими витратами окремих видів ігоодукції. шо виробляються у цьому цеху. Основні та накладні витрати. Основні витрати (Prime Costs) безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виробництва, це сукупність прямих витрат на виробництво продукції. Основні витрати поділяють на три гр}тга: • прямі матеріальні витрати {Direct Materials); • прямі витрати на оплату праці (Direct Labor): • інші прямі витрати [Other Direct Costs). Виробничі накладні витрати (Manufacturing Overheads) пов'язані з організацією та управлінням виробництвом. їх не можна віднести до собівартості конкретних виробів економічно доцільним шляхом. Прикладами таких витрат є допоміжні матеріали, заробітна плата обслуговуючого персоналу, витрати на утримання і ремонт будівель, приміщень, устаткування, амортизація і страхування основних засобів, орендна плата, оплата комунальних послуг тощо. Виробничі накладні витрати розподіляються між виробами пропорційно до обраної бази. З метою прийняття рішень витрати поділяються на: • релевантні та нерелевантні: • постійні та змінні: • маржинатьні та середні; • дійсні та альтернативні. Релевантні та нерелевантні витрати. Релевантність (від англ. relevant— суттєвий)— змістовна відповідність між інформаційним запитом і отриманим повідомленням. Релевантні витрати (Relevant Costs) — це виграти, які можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінського рішення, а нерелевантні витрати (Inrelevant Costs) — це витрати, шо не залежать від прийняття управлінського рішення. Наприклад, при виборі між придбанням складського приміщення і його орендою, вартість складського приміщення і сума оренди будуть релевантннми витратами, а вартість складського приміщення і заробітна плата працівників — нерелева-нтннми. Постійні та змінні витрати. Характер реагування витрат на зміни у діяльності підприємства називається поведінкою витрат (Cost Behavior). Залежно від поведінки витрати поділяються на постійні та змінні. Постійні витрати (Fixed Costs) — це витрати, шо зачитаються незмінними у разі зміни обсягу діяльності підприємства або іншого фактора витрат (рис. Обсяг виробництва Рис. 11.2. Постійні витрати Прикладом постійних витрат є прямолінійна амортизація основних засобів, заробітна плата персоналу при погодинній формі оплати праці, орендна плата тошо. У свою чергу, постійні витрати поділяють на обов'язкові (ті. шо визначаються нормальною виробничою потужністю підприємства) та неодов 'язкові — витрати, розмір яких визначається керівництвом і не має прямого відношення до поточної діяльності підприємства. Характерною особливістю необов'язкових витрат є те. шо у критичний момент їх величина може вільно корегуватися без зміни обсягів діяльності підприємства. До обов'язкових постійних витрат відносять амортизацію основних засобів, витрати на утримання апарату управління, а до необов'язкових— витрати на підготовку та перепідготовку кадрів, витрати на наукові дослідження та розробки, на придбання, будівництво та реконструкцію виробничих потужностей тошо. Змінні витрати (Variable Costs) — це витрати, шо змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності підприємства або іншого фактора витрат.
|