Глікопептиди

Мають бактерицидну активність відносно аеробних та анаеробних грам(+) бактерій (на ентерококи діють бактеріостатично). Застосовують при тяжких інфекціях, викликаних полірезистентними грам(+) коками, включаючи MRSA (метилен резистентний S.aureus), ентерококи та пеніцилінорезистентні пневмококи.

• Ванкоміцин (Vancomycin) *

Фармакотерапевтична група:J01XA01 - антибактеріальні засоби для системного застосування. Глікопептидні антибіотики.

Основна фармакотерапевтична дія:бактерицидна дія; механізм дії полягає у пригніченні синтезу бактеріальної стінки; ефективний відносно багатьох грам (+) бактерій, у тому числі Staph. aureus та Staph. epidermidis (включаючи гетерогенні метицилінрезистентні штами); стрептококи, у тому числі Str. pyogenes, Str. pneumoniae (включаючи пеніцилінрезистентні штами), Str. agalactiae, групу зеленящих стрептококів, Str. bovis і ентерококи (наприклад, Enterococcus faecalis); Clostridium difficile (у тому числі токсикогенні штами-збудники псевдомембранозного ентероколіту), та дифтероїди; in vitro чутливі Listeria monocitogenes, Lactobacillus species, Actinomyces species, Clostridium species, Bacillus species; відсутня перехресна резистентність до інших а/б.

Показання для застосування ЛЗ:тяжкі інфекції – сепсис, септицемія, остеомієліт, інфекції НДШ ^{БНФ,ВООЗ}, шкіри і п/ш структур, ендокардиті ^{БНФ,ВООЗ}, псевдомембранозному коліті, ентероколіті, викликаних чутливими м/о.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:вводять в/в краплинно, зі швидкістю не більш 10 мг/хв, при тривалості інфузії не менш 60 хв; дорослим призначають по 500 мг кожні 6 год або по 1000 мг кожні 12 год ^{БНФ, ВООЗ} (30 мг/кг/день).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:анафілактоїдні реакції (гіпотензія, утруднення та порушення дихання, кропив’янка, свербіж, чхання); припливи крові до верхньої половини тулуба, біль і м’язовий спазм у грудях і спині, що проходять протягом приблизно 20 хв, але в окремих випадках - протягом декількох год; рідше - недостатність, азотемія, інтерстиціальний нефрит, порушення слуху, запаморочення, шум у вухах, оборотна нейтропенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, пропасні реакції, нудота, озноб, висипи (включаючи ексфоліативний дерматит), с-м Стівенса-Джонсона, васкуліт, флебіт у місці введення.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість, зниження слуху; безпека застосування препарату під час вагітності не встановлена; лактація.

Форми випуску ЛЗ:ліофілізат для приготування р-ну для інфузій по 500 мг, по 1000 мг у фл.; порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 500 мг, по 1000 мг у фл.

Торгова назва:

• Тейкопланін (Teicoplanin)

Фармакотерапевтична група:J01ХА02 - антибактеріальні засоби для системного застосування. Глікопептидні антибіотики.

Основна фармакотерапевтична дія:бактерицидна дія; глікопептиднид а/б системної дії, продукт ферментації Acinoplanes teichomyceticus; активний проти аеробних та анаеробних грам (+) бактерій; інгібує ріст чутливих м/о за рахунок втручання в біосинтез мембран клітин; активний проти стафілококів (включаючи резистентні до метициліну та інших бета-лактамних а/б штамів), стрептококів, ентерококів, дифтероїдів і клостридій, включаючи Clostridium difficile; не викликає бактеріальної резистентності та перехресної резистентності, окрім тейкопланіну і ванкоміцину; активний проти таких грам (+) аеробів: паличкоподібних бактерій, лістерій, родококів/еритрококів, стафілококів – золотистого та незолотистого (у 5-15%), стрептококів, у тому числі St. pneumoniae; анаеробів: клостридій, пептострептококів, еубактерій, Propionibacterium acnes, грам (+) аероби, такі як актиноміцети, еризипелотрикс, гетероферментативні лактобацили, Leuconostoc, Nocardia asteroides, Рediococcus; а також грам (-) аероби, такі як коки; бацили та інші м/о: хламідії, мікобактерії, мікоплазми, рикетсії, трепонеми.

Показання для застосування ЛЗ:тяжкі інфекцій дихальних шляхів; сечових шляхів (верхніх та нижніх);шкіри та м'яких тканин; кісток і суглобів;сепсис/септицемії ^БНФ; ендокардитів ^БНФ;перитоніту, пов'язаного з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом ^БНФ; для лікування інфекцій в осіб з АР на бета-лактамні а/б; для профілактики виникнення інфекцій, спричинених грам (+) м/о: у стоматології; при маніпуляціях/оперативних втручаннях на ВДШ (у тому числі при загальній анестезії), урологічних, гінекологічних або втручаннях на ШКТ,а також для інтраперитонеального введення у пацієнтів з хр. амбулаторним перитонеальним діалізом ^БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:вводиться парентерально: в/в болюсно (шляхом швидкої (3-5 хв) ін'єкції або інфузійно (30 хв), в/м або внутрішньоперитонеально; для дорослих доза призначається залежно від тяжкості захворювання: 6 мг/кг (приблизно 400 мг) в/в разово призначають у перший день, далі – 6 мг/кг (приблизно 400 мг) в/в або в/м ^БНФ або 3 мг/кг (200 мг) в/в або в/м призначають 1 р/добу; пацієнтам з більшою, ніж 85 кг вагою тіла, препарат призначають у дозі 6 мг/кг; при дуже тяжких інфекціях, що загрожують життю (сепсис, ендокардит, інфекції кісток і суглобів, тяжкі пневмонії, складні інфекції), призначають у початковій дозі 6 мг/кг (приблизно 400 мг), 2 р/добу протягом 1-4 днів з подальшим переходом на підтримуючу добову дозу 6 мг/кг в/в або в/м ^БНФ; більшість пацієнтів досягає клінічного ефекту при лікуванні протягом 48 -72 год; у разі ендокардиту або остеомієліту застосовують не менше 3 тижнів; внутрішньоперитонеальне введення - дорослим пацієнтам з нирковою недостатністю та вторинним перитонітом при амбулаторному перитонеальному діалізі призначають додатково 20 мг на 1 л діалізної рідини з попереднім в/в введенням 400 мг (за наявності пропасниці); визначення концентрації тейкопланіну у сироватці крові допомагає визначенню оптимальних терапевтичних доз; дозволяється продовжувати лікування довше, ніж 7 днів, забезпечуючи половину ендоперитонеальної дози протягом другої доби (20 мг/л кожної діалізної упаковки) та знижуючи на ¼ початковий рівень протягом третього тижня (20 мг/л нічної упаковки; для профілактики ендокардиту у дорослих при стоматологічних операціях: 400 мг вводять в/в під час анестезії; пацієнтам з клапанними вадами серця після їх протезування необхідно призначати у комбінації з аміноглікозидами.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:біль, флебіти, п/ш абсцеси, висипи на шкірі, еритема, свербіж, пропасниця, бронхоспазм або анафілаксія; підвищення активності трансаміназ та/або лужної фосфатази, сироваткового креатиніну, еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія; нудота, блювання, діарея, запаморочення, головний біль, астенія, набряки, дискомфорт у грудній клітині, тахикардія, підвищення вмісту сечової кислоти у сироватці крові, активності амілази.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до глікопептидних а/б; вагітність, лактація, період ново народжуваності.

Форми випуску ЛЗ:ліофілізат для р-ну для ін'єкцій по 200 мг, по 400 мг у фл. у комплекті з розчинником по 3 мл в амп.; порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 400 мг у фл. у комплекті з розчинником по 3 мл в амп.;порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 200 мг, по 400 у фл. у комплекті з розчинником по 3,2 мл в амп.

Торгова назва: