Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Функції та компетенція органів публічної влади




 

На сьогодні в юридичній науці переважає підхід, згідно з яким функціями органів державної влади є основні напрями їх діяльності, у яких виявляється їх сутність і призначення в державному механізмі. Кожний державний орган відповідно до своєї компетенції виконує притаманні йому функції. Функції держави в цілому здійснюються через функції окремих державних органів. Державний орган, виконуючи свої функції, тим самим одночасно бере участь у реалізації різних функцій держави.

Компетенціяявляє собою юридично встановлену «систему координат», за допомогою якої можна чітко встановити належність конкретної справи до «сфери володарювання» певного органу та конкретну роль останнього у вирішенні цієї справи. Елементами компетенції є юридичні явища, які дають можливість робити цілком певний висновок про належність, правомочність владного органу в конкретних публічних правовідносинах. Ані функції, ані завдання зробити такий висновок можливості не дають. Належність органу визначають інші два чинники: підві­домчість і повноваження. Саме ці юридичні явища і є елемен­ти компетенції органів публічної влади, адже, аналізуючи законність дій органів влади, завжди виходять саме з двох критеріїв: чи входить дана справа до сфери володарювання цього органу та чи мав він право діяти саме таким чином.

Значна кількість органів має тотожні повноваження (наприклад міністерства), але компетенція кожного з них суворо індивідуальна завдяки відмінностям у підвідомчості. У той же час предмети відання деяких органів частково перетинаються (наприклад сфера забезпечення обороноздатності та національної безпеки України), але повноваження цих органів у «спільних» сферах є виключно індивідуальні, неповторні, а тому жодної конкуренції компетенцій не відбувається.

Повноваженнядержавного органу є його «правообов’язки», оскільки за наявності необхідних юридичних фактів орган не може не реалізувати свої повноваження, водночас будучи носієм суб’єктивного права стосовно підвладного суб’єкта. Недарма законодавство для визначення конкретних повноважень владного органу вживає дієслова у третій особі однини: «призначає», «координує», «керує» тощо. Саме така форма дає можливість найбільш точно висловити двоїсту сутність зазначених повно­важень: вказати права органу, водночас даючи зрозуміти неприпустимість їх незастосування.

Беручи до уваги, що повноваження, предметна і територіальна підвідомчість складають поняття «компетенція», можна зробити висновок, що функції є напрями реалізації (застосування) компетенції на шляху до поставленої перед органом мети: компетенція à функції à завдання à мета. Компетенція органу є похідна від його функцій, вона за змістом є більш рухома, динамічна, пристосована до частих змін.

Разом із тим функції органу влади виявляються саме через сукупність усіх елементів компетенції. При цьому основні напрямки діяльності державних органів є похідні від головних функцій держави, або, іншими словами, функції держави розподілені між усіма органами залежно від місця кожного з них у державному механізмі.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 87; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты