Визначення проблем, позицій.

• запрошення сторін до почергового висвітлення конфліктної ситуації;

• вияв сторонами власних емоцій та бачення ситуації;

• визначення та уточнення проблем, що пред'являють сторони, їхніх позицій;

• пошук і окреслення точок зближення сторін, спільних моментів, сфер перехрещення їхніх позицій.

Обговорення, з'ясування спільних інтересів:

• вияв реальних прихованих інтересів, потреб учасників, що бажають отримати сторони від вирішення конфлікту;

• уточнення та дослідження припущень учасників;

• пошук спільного грунту, тих зв'язків, що об'єднують сторони;

• окреслення напрямків погодження дій (В чому Ви можете погодитись? Які б дії партнера задовольнили Вас? Чи погоджуєтесь Ви на такий крок партнера?)

Вироблення пропозицій, обдумування можливих рішень:

• стимулювання сторін до повідомлення можливих і бажаних рішень;

• висловлення сторонами різних ідей, генерування пропозицій, узагальнення можливих рішень шляхом застосування різних методик;

• аналіз ідей на основі об'єктивних критеріїв, вироблених суперниками.

Вибір рішень, підготовкаугоди:

• оцінка можливих рішень, позитивних і негативних наслідків кожного рішення; визначення рішення, що задовольняє інтереси сторін;

• вибір рішення, що є вигідним обидвом сторонам; переконання в тому, що воно конкретне, реальне і можливе;

• у випадку неспроможності прийняття рішень, пропонування альтернативних рішень або запрошення сторін на інші сесії процесу медіації для вирішального розв'язання конфлікту.:

Заключна частина:

• підписання угоди, якщо рішення знайдене;

• привітання усіх з виходом із конфлікту;

• підпис угоди.

3. Сепаратна зустріч

Посередник часто організовує окремі зустрічі зі сторонами.

Причини для сепаратної зустрічіє:

• потреба учасників у відкритій, щирій дискусії про бар'єри, що гальмують розв'язання конфлікту;

• сторони виявляють сильні негативні емоції, що є перешкодою, і сторони не можуть взаємодіяти;

• посередник може забезпечувати зворотній зв'язок кожній із сторін (оцінку процесу, чинників, що ускладнюють конструктивну поведінку учасника, уточнювати деякі моменти процесу, поведінки партнера, що були неадекватно сприйняті учасником);

• сторони бажають зробити перерву у переговорах;

• посередник прагне повідомити кожній стороні про деякі підходи до організації переговорів, спілкування.

Сепаратні зустрічі можуть проводитися на різних етапах медіації, загалом:

• після представлення учасниками власного бачення конфліктної ситуації, коли сторони намагаються висвітлити власну позицію;

• під час повідомлення пропозицій, пошуку можливих рішень розв'язання конфлікту.

Необхідність проведення сепаратних зустрічей (кокусів) з'являється тоді, коли посередник відчуває, що сторони навмисно приховують деяку інформацію, не все договорюють. Тому у процесі окремих зустрічей учасники можуть повідомити посереднику саме ту інформацію, яку, на їхню думку, не потрібно розповідати партнеру. Медіатор зобов'язаний уточнити, що саме із повідомленого він може передати іншій стороні. Кокус іноді допомагає конфліктантам добре підготуватися до переговорів із суперником. Медіатор під час бесіди із ними може шляхом контраргументів стимулювати їх до кращого осмислення і відстоювання своєї позиції, обгрунтованого повідомлення про власні очікування і можливі рішення.

Посереднику необхідно бути обережним під час проведення кокусів, оскільки можуть виникнути деякі труднощі для подальшої організації переговорів сторін:

• переговори порушуються;

• виникає підозра у суперників;

• посередник поступово втрачає неупередженість;

• конфіденційність порушується.

Для проведення сепаратних зустрічей посереднику бажано:

• повідомити суперників на початковому етапі медіації про можливість застосування сепаратних зустрічей; детально проінформувати сторони про їхню сутність;

• проводити кокуси, коли необхідно;

• надавати однакові можливості для двох сторін стосовно проведення кокусів;

• не організовувати кокуси дуже часто;

• не проводити довгі сепаратні зустрічі;

• дотримуватися конфіденційності після проведення кокусів;

• організовувати кокуси з кожною стороною;

• повідомляти під час відновлення сесії про результати сепаратних зустрічей.

Отже, сепаратні зустрічі є важливими етапами процесу медіації і проводяться за умови, якщо вони є необхідні для конструктивного розв'язання конфлікту, і сторони, а також посередник відчувають потребу у цьому. Основні завдання, які досягаються у процесі кокусує:

• вияснення тих моментів, про які сторони не бажають говорити під час міжособистісної взаємодії, і які не були висвітлені протягом початкового етапу медіації;

• визначення пропозицій учасників стосовно розв'язання конфлікту, що відповідають і суперечать їхнім очікуванням.

Підсумовуючи загальну інформацію про процес медіації, доцільно зазначити, що вона може організовуватися як одна або декілька сесій. Іноді конфліктанти не досягають домовленості за одну сесію і потребують додаткових зустрічей. Такі зустрічі також повторно проводяться з метою примирення сторін. Буває, що процедура медіації здійснюється в декілька етапів, що є розірвані у часі. Залежно від досягнутих результатів медіація може проходити як сепаратні зустрічі (кокуси) з кожною стороною окремо.

Медіація в міжгрупових конфліктах визначається тією ж структурою та особливостями. Проте, проведення такого процесу вимагає від посередника значних організаційних умінь. У роботі з групою або малими групами посередник удосконалює з ними правила проведення процесу та їхньої поведінки. Він повинен регулювати вияв емоцій учасниками і слідкувати за дотриманням регламенту. Він зобов'язаний чітко виокремлювати висловлені позиції сторін, конструктивні ідеї, зосереджувати увагу учасників на вибір прийнятних для них рішень. У цьому випадку він повинен бути особливо обережним, щоби під час уточнення суджень учасників та узагальнення їхніх думок не порадити власну ідею.

Для формування у слухачів умінь організації процесу медіації доцільно провести серію рольових ігор на посередництво, в яких кожен учасник має змогу виконувати ролі однієї з конфліктуючих сторін, а також посередника. Можна показати навчальний фільм "У посередника", в якому демонструються процеси медіації. Після огляду фільму слухачі виконують завдання, зазначені у фільмі, дають аналіз діяльності посередника, її структури, відповідності необхідним принципам і вимогам.