РИЗЬКИЙ ДОГОВІР

3-го липня 1920 року Польща розпочала таємні мирові переговори
з совєтським урядом. Представники двох держав з'їхалися в Ризі
для прелімінарних переговорів. Становище Директорії, без участи
якої вони велися, погіршувало те, що Антанта твердо стояла на стано-
вищі: України нема, а є лише «південь Росії». Франція — настрашена
успіхами большевиків у Польщі та в Криму — хотіла допомогти
Польщі коштом України. Коли голова Дипломатичної Місії в Вар-
шаві, А. Лівицький, одержав відомості про переговори Польщі з Мо-
сквою, він через міністра закордонних справ у Москві запропонував
теж розпочати з нею мирові переговори, але советський комісар за-
кордонних справ Чічерін відповів, що існує тільки «Незалежна Укра-
їнська Советська Республіка», яка бере участь в ризьких переговорах
на боці Москви. Ця відповідь совстського комісара закордонних
справ показала, які наслідки для України матимуть переговори
в Ризі.""

Не зважаючи на відповідь Чічеріна, уряд УНР делегував до Риги
для участи в дипломатичних переговорах проф. С. Шелухина. Його
поінформовано в Дипломатичній Місії у Варшаві, що нібито поляки
не визнають советського українського уряду. Але виявилося, що ця
інформація була неправдива: Польща визнала совстський уряд на
Україні — і представництва УНР не було на Ризькій конференції."*
До Риги виїздила також делегація від ЗОУНР у складі: К. Ле-
вицького, О. Назарука, Е. Брайтера і Л. Мишуги. Вона вислала кон-
ференції протест проти трактування питання Галичини, як внутріш-

нього питання Польщі, і протест проти мирового договору щодо Схід-
ньої Галичини. Цю делегацію теж не допущено до участи в конфе-
ренції.""^

12-:-о жовтня 1920 року польський і совстський уряди підписали
прелімінарний договір, в якому зазначені були кордони між Украї-
ною та Польщею річкою Збручем, далі Волинню через Остріг до впа-
ду Горині в Прип'ять. Советську Україну представляли — Йоффе та
Мануїльський. На три тижні (з 19 жовтня до 9 листопада) встановле-
но було перемир'я.""

Советський уряд використав перемир'я для підготови наступу по
всьому фронту, 10-го листопада большевицька кіннота зробила гли-
бокий прорив на українському фронті біля Могилева й примусила
українську армію, після тяжких боїв, відступити за Збруч, 16-го ли-
стопада була розбита в Криму армія Врангеля. Українська армія була
інтернована в польських таборах. На цьому закінчилася регулярна
визвольна боротьба за волю України.'"

18-го березня 1921 року в Ризі підписано мировий договір між
Польщею та советською Росією. Польща визнала Українську Совет-
ську Соціялістичну Республіку. Правобережна Україна була поді-
лена: Холмщина, Підляшшя, Західня Волинь та Західне Полісся ді-
сталися Польщі, Східня Волинь — советській Росії. Доля Галичини
не була вирішена: року 1923 Конференція Амбасадорів у Парижі
ухвалила прилучити Галичину до Польщі з умовою надання їй авто-
номних прав.

У Ризькому договорі обумовлено заборону перебувати на терито-
рії Польщі антибольшевицьким організаціям. Таким чином Дирек-
торія, уряд УНР і всі їх організації втратили право легального існу-
вання в Польщі. Вони продовжували свою діяльність нелегально."'