Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Нецінові чинники та їх вплив на зміну пропозиції




Читайте также:
  1. БАЛАНС ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЦЕМЕНТУ
  2. Взаємний вплив атомів у молекулі толуену.
  3. Взаємодія попиту та пропозиції .Ринкова рівновага
  4. Взаємозв'язок попиту, пропозиції і ціни. Ринковий механізм регулювання економічних відносин
  5. Виробництво та продуктивність праці. Ефективність виробництва та чинники її збільшення. Ігрова технологія у викладанні проблеми: гра „Книжкова фабрика”.
  6. Вплив важких металів на біосферу, людину.
  7. Вплив Другої світової війни на економіку УРСР та характеристика післявоєнного господарства
  8. Вплив зміненого атмосферного тиску на організм.
  9. Вплив інфляції на розвиток макроекономічних процесів. Антиінфляційна політика
  10. Вплив іонізуючого випромінювання на організм.

В загальному вигляді функція пропозиції має вигляд: Qs = f( P; Pres; Pz; N; Tech; K; T/S; E;).де: Qs – величина пропозиції товару; P – ціна товару;

1. Pres – ціни на ресурси. Якщо витрати виробника на сировину, матеріали, паливо а також робочу силу зменшуються, то виробник буде пропонувати більшу кількість продукції по нижчій ціні, тобто пропозиція товару зросте. Зросте також і величина пропозиції. І навпаки при підвищенні цін на ресурси пропозиція буде зменшуватись.

2. Pz – ціни на інші товари. Товари можуть знаходитись між собою у відношенні взаємозамінності і взаємодоповнюваності. Зокрема, зниження цін на яловичину може заставити фермерів більше вирощувати і пропонувати до продажу м’ясо птиці. І навпаки.

3. N – кількість виробників. Якщо кількість виробників даного товару збільшується, то і буде збільшуватись його пропозиція. І навпаки.

4. Tch – рівень розвитку технології. Чим вищий рівень наукового прогресу, тим ефективнішим стає виробництво, тобто на кожну одиницю витрачених ресурсів виробляється все більше кінцевої продукції. Відповідно пропозиція зростає. Зростає також і величина пропозиції. І навпаки, коли рівень технології стає менш досконалим, продуктивність праці зменшується, то і пропозиція відповідно зменшиться, зменшиться також і величина пропозиції.

5. К – вплив природно – кліматичних умов. Особливо яскраво цей фактор проявляється в сільськогосподарському виробництві. У випадку несприятливих природних умов пропозиція продукції зменшиться.

6. T/S – податки та субсидії. В більшості випадків податки розглядаються як витрати підприємства. Підвищення податків буде збільшувати витрати виробника і скорочувати пропозицію,. Субсидії – це податки навпаки. Державні дотації знижують витрати на виробництво одиниці продукції, тим самим збільшуючи пропозицію.

7. Е – очікування виробників. Якщо в певній ситуації, наприклад, виробники зерна не хочуть продавати його ні державі, ні населенню, так як очікують, що ціни підвищаться, і в майбутньому вони більш вигідно реалізують його, то пропозиції зменшиться. Але може виникнути і зворотня ситуація, коли виробники очікують падіння цін на зерно. Тоді виробники будуть намагатись продати якомога більше зерна вже сьогодні. Пропозиція зросте.



Цінова еластичність пропозиціїпоказує, на скільки відсотків зміниться кількість товару, що пропонується, при зміні його ціни на 1%. При цьому мова може йти про еластичність пропозиції як окремого підприємства, так і галузі в цілому, тобто в основі її визначення може бути як крива пропозиції окремого підприємства, так і крива галузевої пропозиції. Пропозиція еластична, коли коефіцієнт еластичності більший за 1, і нееластична, коли коефіцієнт еластичності менший за 1. Оскільки при цьому і ціна, і кількість змінюються в одному напрямку, то еластичність пропозиції завжди більша 0. У загальному вигляді коефіцієнт еластичності пропозиції записується таким чином:

Es = ∆Q% ,
∆P%

де Es – коефіцієнт цінової еластичності пропозиції; ∆Q% – зміна величини пропозиції виражена у відсотках; ∆P% – зміна ціни виражена у відсотках.

Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції розраховується за формулою

Еs =

Економічна гра: “Ринок пшениці”

Дану гру доцільніше провести на початку уроку присвяченого взаємодії попиту та пропозиції. Гра може бути використана для демонстрації дії ринкового механізму. Клас ділиться на дві групи учасників: продавців та покупців. Для того, щоб учні не плутали свої ролі можна наперед заготовити значки з відповідними написами і запропонувати їх учням. Далі учні отримають картки покупців або ж картки продавців. Спочатку учасникам гри видається по одній картці. При цьому, дуже важливо, щоб учні не побачили їх один в одного. Зміст карток покупця та продавця приводиться нижче



       
   

 


Після того, як вчитель пояснить учням, що вони повинні отримати найбільшу вигоду від укладених угод і роздасть по одній картці, учні починають заключати угоди, заповнюючи при цьому на окремих листках нижченаведену форму.

Приклад таблиці продавця (гра “Ринок пшениці”)

№ угоди Ціна на картці Ціна угоди Прибуток
3$ 5$ +2
7$ 6$ -1
6$ 9$ +3
6$ 7$ +1
    Прибуток:  

Приклад таблиці покупця (гра “Ринок пшениці”)

№ угоди Ціна на картці Ціна угоди Прибуток
3$ 5$ -2
7$ 6$ +1
6$ 6$
    Прибуток:  

Під час гри необхідно, щоб хтось з учнів допомагав вчителеві слідкувати за тим, як учні беруть картки, чи вони їх не вибирають, чи беруть відповідні картки. Ще один учень, щоб на дошці фіксував ціну за якою заключаються угоди. Найкраще це робити ставлячи палички біля тієї чи іншої ціни.

Після закінчення гри визначаються найбільш вдалий покупець та найбільш вдалий продавець, а також проводиться бесіда з учнями під час якої вони дають відповіді на поставлені питання: Яким чином Вам вдалося заробити найбільший прибуток ? Яким чином встановлювались ціни ? Яка ціна повторювалась найчастіше ?



Після обговорення учні заповнюють шкали попиту та пропозиції і будують графіки попиту та пропозиції визначаючи ціну рівноваги та рівноважну кількість продукції. Для побудови графіків необхідно знати, що карток покупців та карток продавців було по 28 штук. Вони виготовляються для цін в діапазоні від 3$ до 9$ по чотири штуки по кожній ціні.

Шкала попиту (гра “Ринок пшениці”) Шкала пропозиції (гра “Ринок пшениці”)

 

P – ціна за 1000 бушелів зерна. QD – обсяг попиту зерна за кожним рівнем цін в тис. бушелів.
9$
8$
7$
6$
5$
4$
3$
P – ціна за 1000 бушелів зерна. QD – обсяг пропозиції зерна за кожним рівнем цін в тис. бушелів.
3$
4$
5$
6$
7$
8$
9$

 

 

Проаналізувавши таблиці та побудувавши графіки переконаємось, що ціна рівноваги = 6$ за 1000 буш. зерна, а рівноважна кількість = 16000 бушелів зерна. Цей результат можна порівняти із результатом отриманим на дошці під час фіксування цін по яких заключались угоди.

 


Дата добавления: 2015-09-13; просмотров: 13; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты