Аналітичні та графічні варіанти викладання проблеми технологічного вибору в економіці. Крива виробничих можливостей та її аналіз.

Проблема вибору полягає в тому, що внаслідок обмеженості ресурсів порівняно з масштабами людських потреб завжди доводиться вибирати, на що саме витратити ці ресурси. В реальному житті люди постійно здійснюють вибір. При цьому вони надають перевагу лише одному з можливих варіантів (альтернатив) і фактично втрачають можливість отримати щось інше.

Вибір завжди має ціну або альтернативну вартість (вартість втраченої можливості). Альтернативна вартість – це те інше, від чого необхідно відмовитись, щоб отримати те, на користь чого ми здійснили свій вибір. Альтернативна вартість — це вартість (цінність) найбільш пріоритетного серед благ, якими ми знехтували заради здійснення власного вибору.Визначення альтернативної вартості носить суб’єктивний характер, оскільки кожний виробник, споживач, кожна країна тощо здійснює вибір за своїми критеріями.

Обмеженість економічних ресурсів та багатоваріантність їх за­стосовування призвели до формулювання поняття "межа виробни­чих можливостей" або "крива виробничих можливостей". Крива виробничих можливостей (КВМ) — це геометричне місце точок поєднання альтернативних кількісних значень двох благ, які могли б бути вироблені за умов повного використання всіх наявних ресурсів.

Аналіз кривої виробничих можливостей базується на таких припущеннях:

- суспільство використовує всі наявні ресурси, тобто виробництво функціонує за умов цілковитого застосування ресурсів і досягає якнайбільшого з усіх можливих обсягів виробництва;

- економіка розглядається за станом напевний момент часу і тим самим передбачається постійна кількість ресурсів і незмінна технологія;

- в країні виробляється лишедва різновиди товарів — наприклад, споживчі та інвестиційні.

КВМ свідчить, що економіка завжди альтернативна, тобто сус­пільство має вибирати між виробництвом різних товарів шляхом перерозподілу ресурсів. Із точок, розташованих на цій кривій, що показують різні можливі поєднання випуску альтернативних това­рів, воно має вибрати найбажанішу для нього у даний час.

Приклад: країна, яка виробляє тільки два види товарів – гармати та вершкове масло.

Методика формування уявлень про альтернативну вартість. Закон зростаючої альтернативної вартості, його графічна інтерпретація. Можливості використання ігрових технологій (гра „Обираємо будинок”).

Існує модель прийняття рішення, за якою здійснюється систематичний підхід. Для зрозуміння сутності цієї моделі запропонуйте слухачам виконати завдання, пов’язане зі шкільним життям (Ви можете обрати таку проблему, яка буде більш зрозуміла аудиторії). Наприклад, Рада школи розглядає три можливих варіанти витрачання зароблених учнями під час літньої практики грошей:

- придбання нового комп'ютерного класу,

- покупка обладнання для щойно створеної в школі відео-студії;

- придбання тренажерів для шкільного спортивного залу.