Економічні категорії “потреби” та “блага” в учбовому курсі загальноосвітньої школи. Проблема безмежності потреб та обмеженості благ: методика пояснення.

Потреби – це прояв необхідності мати певні блага, бажання володіти ними, відчуття нестачі, якщо бажання залишається незадоволеним. Людині потрібно багато чого, щоб задовольняти свої потреби.

Разом із розвитком людини відбувається розвиток її потреб. Спочатку потреби людини в їжі, одязі та житлі були мінімальними. Згодом з’являється потреба урізноманітнювати їжу, роблячи її калорійнішою та якіснішою, купувати якомога красивіший та модний одяг, створювати комфорт та затишок у своєї оселі. Отже, потреби людини не лише кількісно збільшуються, а й якісно змінюються. Можна зробити висновок, що потреби людини безмежні у своєму розвитку й мають тенденцію до зростання, тобто до якісних і кількісних змін.

Не зважаючи на багатство та різноманіття оточуючого нас світу, всі потреби можна виділити в певні групи, тобто здійснити класифікацію потреб.

Найбільш поширеною є ієрархічна класифікація потреб за Абрахамом Маслоу. Згідно з теорією Маслоу існує п’ять груп потреб: Фізіологічні потреби, Потреби в безпеці, Соціальні потреби, Потреби у визнанні та повазі, Потреби в самореалізації.

Серед факторів, що впливають на формування потреб, особливе місце займають: вік людини, культурні традиції та звички, стать, кліматичні умови, рівень доходів тощо. Значний вплив на потреби в сучасних умовах має реклама. Відмінна властивість потреб – їх безмежність. Це зумовлене розвитком виробництва та науково-технічним прогресом, а також розвитком самої людини, її інтелекту. Задоволення одних потреб породжує виникнення інших. Це примушує людину витрачати зусилля, щоб здобувати блага. Благо— це засіб для задоволення потреб. Економічна наука розподіляє всі життєві блага на 2 групи:

1. Дарові блага — це ті життєві блага, які доступні людям в обсязі набагато більшому, ніж величина потреби в них. Ці блага не треба виробляти і люди можуть споживати їх безкоштовно. Саме до цієї групи благ відносяться: повітря, сонячне світло, дощі, океани і т.п.

2. Економічне благо є рідкісним благом. Саме співвідношення між потребою і доступною кількістю благ, робить їх економічними чи неекономічними. Так, якщо людина мешкає в тайзі, то деревина для будівлі житла не є для такої людини економічним благом. Адже кількість дерев у величезне число разів перевищує потребу конкретної людини в цьому виді будматеріалу. І вода для угамування спраги, якщо людина живе на березі найчистішого озера, неекономічне благо. Економічним благом вода стане для людини лише в пустелі, де потреба в ній набагато вища, ніж доступна для задоволення цієї потреби кількість води.

Якщо людина відчуває нестачу чогось, має бажання отримати це, володіти ним – це і є потрібно з точки зору економічної науки. Часто учні не розуміють, що вчитель має на увазі, коли говорить про необмеженість потреб. “Адже коли я маю потребу в їжі, я можу її задовольнити, пообідавши дома чи в шкільній їдальні. Таким чином, потреба в їжі, як і будь-яка інша, має обмеження – вона вичерпується, коли задовольняється. Отже, потреби не є безмежними”, - ось основний аргумент, який висувають учні. Варто пояснити класу, що наші потреби в конкретному товарі або послузі дійсно можна задовольнити. Скажімо, якщо людині зроблено операцію по видаленню апендициту, то потреба цієї людини в такій операції вичерпана. Але зовсім інша справа – потреба в товарах та послугах взагалі. Їх ми, очевидно, не можемо отримати в достатній кількості, оскільки задоволення однієї потреби тягне за собою виникнення іншої. Треба підкреслити, що проблема необмеженості потреб стосується не окремої потреби, а всієї їхньої сукупності – адже люди не можуть мати абсолютно все, що хочуть.

Завдання: Запропонуйте учням проаналізувати рекламу, що існує зараз на телебаченні, радіо, в газетах, на щитах тощо. Нехай учні спробують навести приклади того, як потреби відомих їм людей (знайомих, членів родини, друзів, самих учнів) змінилися під впливом реклами. Чи знають учні про негативний вплив реклами? Чи можуть вони навести приклади такого негативного впливу? Що дає реклама споживачу? Хто платить за рекламу і навіщо? Чи потрібна реклама школі? Якою повинна бути реклама школи, щоб залучити найбільш зацікавлених, розумних школярів для навчання саме у Вашій школі?

Метою цього обговорення повинна стати ілюстрація інформаційної функції реклами, показ потужного стимулюючого впливу реклами на формування та зміну людських потреб.

Центральні проблеми економічної організації. Засоби їх вирішення в різних економічних системах. Методика пояснення відмінностей між економічними системами (традиційною, ринковою, командною та змішаною).

Центральні проблеми: ЩО, ЯК, і ДЛЯ КОГО виготовляти.В залежності від того, як розв’язуються ці проблеми розрізняють 4 типи економічних систем:

1.Традиційна економіка – характерна для до індустріальної цивілізації, вона вирішує основні проблеми керуючись навиками, традиціями, що передаються з покоління в покоління без яких-небудь революційних змін в технологічних, організаційних виготовлень в переліку вироблених благ.

2. Ринкова економіка- припускає, що координацію економічної діяльності забезпечують такі ринкові важелі як ціна, прибуток, попит, пропозиція. Ця система передбачає широку свободу економічного вибору, як для виробників так і для споживачів, панує приватна власність виробництва, держава виконує лише правові функції захисту власності та конкурентного середовища.

3. Командна система – в чистому вигляді передбачає панування державної власності на економічні ресурси та жорстке централізоване планування. Кожна галузь і підприємство отримують директивне завдання за обсягом виробництва конкретного продукту. Під цей план держава виділяє ресурси, встановлює винагороду і визначає одержувача кінцевого продукту. Ця система може бути високоефективна, коли мова йде про якісь глобальні, соціально значущі проблеми. Але вона менш ефективна, коли мова йде про різноманітні потреби в споживчих благах і послугах.

4. Змішана економіка – передбачає оптимальне поєднання ринкового механізму регулювання та активного впливу держави на економічні процеси з тим, щоб усунути недоліки як командної так і ринкової системи і максимально використовувати їх гідності.