Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Теорія граничної корисності. Формування уявлень про суть граничної та загальної корисності аналітичними та графічними засобами. Метод моделювання у викладанні проблеми.




Читайте также:
  1. C. Методы и программы испытаний
  2. I. Методологический аспект изучения инстинкта и его роли в жизни человека
  3. I. Психрометрический метод
  4. I. Титрант метода
  5. I. Флагелляция как метод БДСМ
  6. II. Методические указания по проведению занятия.
  7. II. Організаційно-Методичні Рекомендації
  8. II. Погрешности механической обработки. Точность обработки. Методы их расчёта
  9. II. Предметная и методическая компетентность
  10. III. Методические указания по самостоятельной работе студентов.

Чому цінність речі залежить від її корисності, то блага, які в нормальних умовах мають найвищий корисний ефект (хліб, молоко, вода), ціняться нижче, ніж блага, корисність яких для людини досить відносна (наприклад діаманти)? Пояснення даного парадоксу полягає в тому, що хоча загальні запаси блага (води) в помірних широтах дуже великі, але ціна, яку люди готові платити за благо, визначається саме граничною корисністю.

Корисність – це здатність блага задовольняти ту чи іншу потребу людей, задоволення (міра задоволення), яке отримає людина, споживаючи те чи інше благо. Всі блага ми споживаємо дискретно, тобто порціями, одиницями блага і саме спожита кількість одиниць блага і визначає міру насиченості благом.

Гранична корисність блага – це корисність останньої одиниці (найменша користь) із наявного запасу блага.

Загальна корисність ─ це сумарна величина задоволення чи насолоди, яку отримує особа від споживання деякої конкретної кількості продукту.

Гранична корисність одиниці блага – та корисність, яку отримує споживач при споживанні додаткової одиниці блага, тобто це додаткове задоволення, яке споживач отримує від додаткової одиниці цього блага.(Іншими словами граничну корисність ще можна визначити, як приріст загальної корисності).

Корисність є суб’єктивною характеристикою і те, що корисне для однієї людини, може бути абсолютно нецікавим для іншої. Виходячи з високої міри суб’єктивності оцінки корисності, її дуже важко виміряти кількісно. Економісти домовились вимірювати корисність в “ютілях” (utility англ. ─ корисність). Далі будемо використовувати такі символи для характеристики величин корисності:

MU ─ гранична корисність; TU ─ загальна корисність.

Чим більше споживання деякого блага, тим менший приріст загальної корисності, отримуваний від одиничного приросту споживання цього блага. Вперше цей принцип був сформований німецьким економістом Г.Госсеном в 1854р. Це і є закон спадної граничної корисності.

№ стакана MU (ют.) TU (ют.)
38 (20+18)
53 (20+18+15)
58 (20+18+15+5)
58 (20+18+15+5+0)

А тепер за даними таблиці побудуємо графіки, які будуть відображати TU та MU:



Проаналізуємо отримані графіки:

- Із збільшенням споживання блага на кожну наступну одиницю загальна корисність блага TU зростає, в той час , як гранична корисність MU зменшується.

- Із збільшенням споживання на кожну наступну одиницю зменшується приріст TU, графік стає пологішим.

- При значенні Q, де величина TU досягає максимуму, значення MU =0 ют.

 


Дата добавления: 2015-09-13; просмотров: 22; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты