Графік попиту

Аналітичним способом лінійна функція попиту може бути записана наступним чином: Q_d = a – b*p,

де P – ціна за одиницю товару, Qd – величина попиту на товар, а, b – константи;

Зворотній зв’язок між ціною попиту та величиною попиту можна пояснити через аналіз таких факторів:

1. Ціна є своєрідним бар’єром який заважає споживачам купувати товар у необмеженій кількості. Зростання висоти цього бар’єру знижує можливість і бажання купувати даний товар…

2. Закон спадної граничної корисності, який описує цю ситуацію твердить, що всі наступні одиниці даного товару приносять споживачеві меншу корисність. Отже кожну наступну одиницю товару (збільшуючи величину попиту) споживачі погодяться купувати при умові, що ціна товару зменшуватиметься.

3. На більш високому рівні закон попиту можна пояснити ефектами доходу та заміщення. Ефект доходу говорить про те, що при нижчій ціні людина може купити більше даного товару не зменшуючи при цьому закупки інших необхідних продуктів. Ефект заміщення виражається у тому, що із зниженням ціни у споживачів з’являється бажання придбати дешевші товари замість аналогічних дорожчих.

Проблема еластичності попиту за ціною: коефіцієнт еластичності, її рівні, залежність між еластичністю попиту та валовим доходом виробника. Математичні засоби пояснення проблеми. Графічна інтерпретація проблеми.

Еластичність попиту – відображає те, в якій мірі із зміною ціни змінюється величина попиту. Якщо Е коефіцієнт еластичності, то: Е>1, якщо із зміною ціни на 1% величина попиту змінюється більше ніж на 1%. Е<1, товар нееластичний, якщо із зміною ціни на 1% величина попиту змінилась менше ніж на 1%. Е=1 – одинична еластичність, коли із зміною ціни на 1% величина попиту змінилась на 1%. Загальна формула для визначення коефіцієнту еластичності буде такою:

де Е значення коефіцієнта еластичності; ∆Q – зміна величини попиту у відсотках; ∆Р – зміна ціни у відсотках. Знак модуля тут означає, що економісти домовились виражати коефіцієнт еластичності завжди додатнім числом, тобто нас цікавить його абсолютна величина, хоча насправді це число завжди від’ємне, оскільки закон попиту являє собою обернену залежність між ціною та величиною попиту.

Більш детально дану формулу можна записати у наступному вигляді:

де Q₁ - початкове значення величини попиту; Q₂ – кінцеве значення величини попиту; Q_сер - середнє значення величини попиту, яке визначається за формулою:

де Р₁ – початкове значення ціни; Р₂ - кінцеве значення ціни; Р_сер – середнє значення ціни, яке визначається за формулою:

Здійснивши деякі перетворення можна отримати таку формулу:

де: ΔQ – зміна величини попиту, тобто Q₂ - Q₁; ΔР – зміна ціни товару, тобто Р₂ - Р₁; Р₁ – початкове значення ціни; Р₂ - кінцеве значення ціни; Q₁ - початкове значення величини попиту; Q₂ – кінцеве значення величини попиту; Для визначення коефіцієнту цінової еластичності в точці використовують таку формулу:

Графічне відображення еластичності попиту можна зобразити за допомогою графіків, що подані нижче. Нарисунку Відображені графіки попиту з різною еластичністю за ціною. D₁ – абсолютно нееластичний попит (висока нагальність потреби). Коефіцієнт цінової еластичності в цьому випадку Е = 0; D₂ – абсолютно еластичний попит (будь-яка кількість товару буде продана по тій самій ціні, що являє собою ситуацію досконалої конкуренції на ринку). Коефіцієнт цінової еластичності в цьому випадку Е = ∞; D₃ – нееластичний попит (товари першої необхідності: молоко, хліб). Коефіцієнт цінової еластичності в цьому випадку Е <1; D₄ – графік одиничної еластичності попиту. Коефіцієнт цінової еластичності в цьому випадку Е =1; D₅ - еластичний попит, характерний для товарів розкоші. Коефіцієнт цінової еластичності в цьому випадку Е > 1;

Причини, які визначають цінову еластичність попиту можна виділити наступні:

1. Замінність товарів для споживачів. Чим вищий ступінь замінності товару або послуги для споживача, тим попит на товар або послугу еластичніший.

2. Багатофункціональність товару робить його еластичнішим.

3. Нагальність потреби робить попит на товар в більшій мірі нееластичним.

4. Частка витрат на даний товар у бюджеті споживача. Чим ця частка вища, тим вища еластичність попиту на даний товар. Якщо покупець витрачає незначну частку свого бюджету, то зміна цін на даний товар мало впливає на величину попиту.

5. Термін часу – з часом попит на товари стає еластичнішими.

Доход залежить від ціни і кількості реалізованої продукції. Тобто TR = P*Q, де TR – виручка від реалізації, Р – ціна за одиницю продукції, а Q – кількість реалізованої продукції. Але величина попиту зменшується при збільшенні ціни.