Мойсей МИЖИРИЦЬКИЙ

Мижирицький Мойсей Юхимович народився 15 травня 1901 р. у м. Хабне на Київщині в сім’ї дрібного ремісника. Як і його ровесники, початкову освіту здобув у місцевій школі. Переїхав до Києва, навчався на робітфаці, затим поступив у Московський університет на філологічний факультет (єврейське відділення). По закінченні МДУ повернувся до Києва і був зарахований в аспірантуру Інституту єврейської культури Академії наук України. Після захисту кандидатської дисертації Мижирицького запросили на посаду старшого наукового працівника цього ж інституту. Після його ліквідації перейшов на роботу до Кабінету єврейської культури при АН УРСР в Києві.
З 1924 р. регулярно друкував на сторінках періодики критичні статті і наукові розвідки з питань єврейської літератури, брав активну участь у діяльності ВУСППу. Був делегатом І установчого з’їзду письменників і після утворення Всесоюзної спілки став одним із перших її членів.
В історію вітчизняної культури Мойсей Мижирицький увійшов як талановитий дослідник і невтомний пропагандист єврейської літератури. Окремими книжками опубліковані його монографія про видатного єврейського прозаїка Давида Бергельсона та збірка «Етюди», літературні портрети Давида Гофштейна, Іцика Фефера, Іллі Шехтмана та ін.
У роки Великої Вітчизняної війни жив у Баш-кирії. Працював у евакуйованому в Уфу Кабінеті єврейської культури, співробітничав в органі Антифашистського єврейського комітету — газеті «Ейнікайт». Після перемоги повернувся до Києва і продовжував працювати в системі Академії наук УРСР. Але в кінці сорокових років за вказівкою «отця всіх народів» у країні розпочалася розгнуздана антисемітська кампанія... Закривалися єврейські школи, театри, друковані органи, наукові асоціації. Був ліквідований і Кабінет єврейської культури, а всі його співробітники заарештовані.
Не поминула біда і Мойсея Мижирицького. 16 липня 1951 р. він, незважаючи на тяжку хворобу, опинився за ґратами. Йому було пред’явлено стандартне для того часу звинувачення: злочинні зв’язки з Антифашистським єврейським комітетом, шпигунська діяльність, сіоністська пропаганда. Особлива нарада при МДБ СРСР винесла йому стандартний вирок: 10 років виправно-трудових таборів суворого режиму.
На шляху до Магадана морально і фізично розбитий Мижирицький помер в арештантському вагоні. Начальник конвойної команди записав у спеціальній обліковій картці причину смерті: «Помер від тяжкого інсульту».
На клопотання Спілки письменників України Верховний Суд СРСР в січні 1957 р. переглянув справу М. Ю. Мижирицького і скасував постанову Особливої наради за відсутністю в діях останнього складу злочину. .
Мойсей Мижирицький реабілітований посмертно.