Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Григорій ПОЛЯНКЕР

Читайте также:
  1. Григорій ЕПІК
  2. Григорій КОСИНКА
  3. Григорій КОЧУР
  4. Григорій МАЙФЕТ
  5. Григорій Орликпередає Вольтерудокументи про протистояння Івана Мазепита Петра І.

Полянкер Григорій Ісаакович народився в багатодітній сім’ї бідного уманського шевця 15 лютого 1911 р. Початкову освіту здобув у місцевій школі робітничої молоді.
Сімнадцятирічним юнаком переїхав до Києва, поступивши на навчання в фабзауч. Освоївши професію, став робітником 4-ї київської взуттєвої фабрики, де 1930 р. був прийнятий до ВКП(б).
Саме на ці роки припадає початок його творчого шляху як єврейського письменника. В республіканській періодиці він опублікував низку нарисів й оповідань, які склали основу першої книжки. За своїм ідейно-естетичним звучанням тяжів до літературної організації ВУСПП, а 1934 р. став одним із перших членів новоутвореної Спілки письменників СРСР.

Після закінчення Київського педінституту (1935) Полянкер цілковито віддався літературній праці. В довоєнні роки ним були написані повісті «Вугілля», «Шойл із Бапілля», книжки оповідань «На тому березі», «Від Дністра до Дунаю», «Дядя Яша», «Розлука». Водночас він редагував єврейський щомісячник «Совєтіше літератур».
22 червня 1941 р. Григорій Полянкер разом з іншими побратимами по перу добровільно відправився в діючу армію. Воював на Південному, Центральному, Першому і Другому Білоруських фронтах. За зразкове виконання завдань командування нагороджений бойовими орденами та медалями. Був учасником Параду Перемоги на Красній площі в Москві 24 червня 1945 р.
Після демобілізації повернувся до Києва, де редагував єврейський альманах «Дер штерн», брав активну участь у розбудові літературного життя. В перші повоєнні роки побачили світ його книги «Син Вітчизни» та «Шмая-розбійник», які були перекладені на мови народів СРСР. І раптом в творчості письменника настала вимушена пауза.
15 листопада 1951 р. він серед білого дня був схоплений на вулиці неподалік свого дому агентами МДБ, вкинутий у нутрище «чорного ворона» і відправлений у беріївський застінок. А в його квартирі влаштовано трус, під час якого були вилучені друкарська машинка зі шрифтом ідиш, фронтові записники, пака облігацій держпозики і тридцятитомне американське видання творів Шолом-Алейхема.
Вже на першому допиті Полянкеру було пред’явлено стандартне для початку п’ятдесятих років по відношенню до діячів єврейської культури звинувачення: антирадянська націоналістична діяльність, шпіонаж на користь міжнародного імперіалізму. Незважаючи на застосування вишуканого арсеналу дізнання, він рішуче відкинув всі інсинуації.
Одинадцять місяців тривало слідство, проте обвинувачі не добули ніяких речових доказів ворожої діяльності Полянкера.
Але тут на допомогу слідству прийшла беріївська «фахова експертиза». Троє найнятих «спеців», проаналізувавши творчість свого колеги, винесли безапеляційний вердикт: «Основна літературна продукція Полянкера просякнута антирадянською, націоналістичною ідеологією». Учасник Параду переможців був засуджений на 10 років каторжних робіт із конфіскацією належного йому майна.
В жовтні 1952 р. Полянкер опинився за колючими дротами Інтського концтабору (басейн Воркути), де разом з іншими каторжанами добував з-під вічної мерзлоти «сонячний камінь». І невтомно писав у вищі органи правосуддя скарги, протести, клопотання. Але всі вони лишилися без відповіді.
Не були почуті в Москві і голоси депутатів Верховної Ради СРСР Максима Рильського й Олександра Фадєєва, які звернулися до Генерального прокурора СРСР з проханням переглянути «справу» Полянкера. Лише через півтора року після смерті «вождя всіх часів і всіх народів» без будь-яких пояснень він був випущений з режимного спецтабору КДБ.
Військова колегія Верховного Суду СРСР своїм рішенням від 21 листопада 1955 р. справу Григорія Полянкера припинила за відсутністю складу злочину.




Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 10; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Євген ПЛУЖНИК | Дмитро РУДИК
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты