Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Класифікація емітентів та інвесторів




 

Однією з основних функцій фондового ринку є мобілізація грошових ресурсів. Використовуючи можливості цінних паперів, кошти можуть залучати як різні підприємства, так і держава. Але цінні папери використовуються не тільки для залучення коштів. З їх допомогою емітент може добитися найрізноманітніших цілей: зміни структури управління, росту власного капіталу, перетворення підприємства в іншу організаційно-правову форму.

Емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

 

2. Сутність та основні цілі емісії цінних паперів

Емісія - установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.

 

Основними цілями емісії цінних паперів є:

1. Випуск цінних паперів для покриття коротко-, середньо- чи довгострокового дефіциту коштів. При цьому добирається придатний за терміном звертання цінний папір з урахуванням наступних властивостей: безстроковість фінансування для акцій і наявність кінцевого терміну погашення для облігацій.

2. Створення нового суб'єкта господарської діяльності на акціонерній основі. Для первісного формування статутного фонду акціонерного товариства, що утвориться, використовуються прості акції чи прості акції в сполученні з привілейованими.

3. Зміна структури управління за рахунок цінних паперів, що надають право на участь в управлінні, тобто використання простих акцій.

4. Збільшення розміру статутного фонду при виникненні такої необхідності (наприклад, для досягнення встановленого законодавством мінімального розміру статутного фонду при одержанні ліцензії на визначений вид діяльності). Для формування і збільшення статутного фонду використовуються винятково акції. Випуск облігацій для цієї мети заборонений законодавством.

 

3. Основні етапи емісії цінних паперів

1. Аналіз інтересів і переваг інвесторів.

2. Визначення основних обмежень.

Насамперед, визначаються ресурсні обмеження самого емітента (трудові, фінансові та ін.) при випуску цінного папера.

Обов'язково враховуються і законодавчі обмеження, що стосуються емісії окремих видів цінних паперів.

3. Попередній вибір цінного папера на основі зіставлення інтересів емітента й інвесторів.

4. Установлення параметрів емісії:

а) обсяг емісії в грошовому вираженні;

б) номінал одного цінного папера;

в) емісійна ціна цінного папера;

г) терміни передплати на цінні папери;

д) форма випуску цінних паперів;

е) порядок виплати доходів по цінних паперах;

ж) права, надані власникам цінних паперів;

з) спосіб розміщення цінних паперів.

5. Оцінка витрат емітента – оцінюється при різних способах випуску обраного цінного папера. Складається калькуляція витрат для кожного конкретного етапу.

6. Остаточний вибір цінного папера, що у максимальному ступені задовольняє інтереси емітента й інвесторів.

7. Забезпечення визнання цінного папера державою через відповідні заходи щодо реєстрації випуску цінних паперів. При цьому емітент може зупинити свій вибір на одному з трьох варіантів рішення організаційних питань:

а) діяти в рамках існуючої структури;

б) створити спеціалізований внутріфірмовий підрозділ;

в) укласти договір зі спеціалізованою фірмою (аудиторська фірма, реєстратор, торговець цінними паперами та ін.).

 

Публічне (відкрите) розміщення цінних паперів - їх відчуження на підставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб.

Приватне (закрите) розміщення цінних паперів – розміщення цінних паперів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб.

Забороняється обмежувати доступ власників цінних паперів до оригіналу рішення про розміщення цінних паперів, який зберігається в емітента.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-02-09; просмотров: 84; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты