Змістовий модуль 6. Національна депозитарна система України

1. Структура і сфера діяльності Національної депозитарної системи України.

2. Реєстратори на фондовому ринку.

3. Основи створення і функціонування зберігачів на фондовому ринку.

Ключові слова:Національна депозитарна система, депозитарна діяльність, депозитарій, реєстратор, зберігач, номінальний власник, кліринг.

Література, що рекомендується

1. Закон Украины “О Национальной депозитарной системе и особенностях электронного обращения ценных бумаг в Украине” от 10 декабря 1997 г. №710/97-ВР// Ведомости Верховной Рады Украины. – 1998. - №15. – Ст. 67.

2. Кравченко Ю. Рынок ценных бумаг в вопросах и ответах: Учебное пособие. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. – 528 с.

3. Поважный А.С. Ценные бумаги и фондовый рынок: Учебное пособие. – Донецк: Издательство «Лебедь», 2000. – 627 с.

1. Структура і сфера діяльності Національної депозитарної системи України

В Україні створена дворівнева Національна депозитарна система. Нижній рівень складають зберігачі, що ведуть рахунки власників цінних паперів, і реєстратори власників іменних цінних паперів. Верхній рівень припускає створення Національного депозитарію України і депозитаріїв, що ведуть рахунки для зберігачів і здійснюють кліринг і розрахунки по угодах з цінними паперами.

Основними задачами, що входять у сферу діяльності Національної депозитарної системи, є:

стандартизація обліку цінних паперів і забезпечення його відповідності міжнародним стандартам;

упровадження єдиних уніфікованих форм документів у відношенні операцій з цінними паперами;

забезпечення відповідального збереження усіх видів цінних паперів;

акумулювання доходів по цінних паперах і їх розподіл за рахунками власників;

реальне постачання чи переміщення цінних паперів з рахунка в цінних паперах, з одночасною оплатою коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;

обслуговування операцій позики і застави для цінних паперів, що знаходяться на обслуговуванні;

надання послуг щодо виконання обов'язків номінального власника іменних цінних паперів;

розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп’ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах.

Усіх учасників Національної депозитарної системи можна розділити на дві групи:

1. Прямі учасники - депозитарії, зберігачі, реєстратори власників іменних цінних паперів.

2. Опосередковані учасники - біржі, позабіржові організатори торгівлі цінними паперами, банки, емітенти, торговці цінними паперами та ін.

До першої групи відносяться суб'єкти фондового ринку, що здійснюють облік і розрахунки по цінних паперах, а до другого - ті суб'єкти ринку, що ці цінні папери випускають, торгують ними або надають для цього умови.

Депозитарна діяльність – це надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми випуску, відкриття і ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг і розрахунки по угодах щодо цінних паперів) і обслуговування операцій емітента по випущених ним цінних паперах.

2. Реєстратори на фондовому ринку

Реєстратор - юридична особа, суб'єкт підприємницької діяльності, що одержав у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Цей вид діяльності у галузі законодавства України є винятковим видом і не може сполучатися з іншими видами діяльності, крім депозитарної.

Діяльність із ведення реєстру власників іменних цінних паперів - збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, які складають систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їх емітентів і власників;У сфері діяльності реєстраторів знаходяться винятково іменні цінні папери: акції, облігації підприємств, інвестиційні сертифікати. Цінні папери при цьому можуть бути в документарній формі чи в бездокументарній, але без оформлення глобального сертифіката.

Емітентами цінних паперів, що укладають договори з реєстраторами, можуть виступати: акціонерні товариства закритого і відкритого типів, підприємства – емітенти облігацій та інвестиційні компанії.

У випадку дотримання цих трьох умов емітент зобов'язаний розглянути два варіанти:

якщо кількість власників цінних паперів менше 500, то емітент може або самостійно вести свій реєстр власників (одержавши при цьому дозвіл), або укласти договір з незалежним реєстратором;

якщо кількість власників іменних цінних паперів більше 500, то обов'язкове укладання договору з незалежним реєстратором.