Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Економікою




Читайте также:
  1. Державне управління економікою
  2. Державні видатки у країнах з розвинутою економікою
  3. Податкова політика в зовнішній торгівлі країн з транзитивною економікою
  4. Суть, функції і роль фінансового ринку в державі з ринковою економікою

Одним з важливих чинників, які впливають на інтен­сивність припливу іноземних інвестицій у промислово розви­нуті країни залишається відносно низький рівень оподатку­вання в країні-імпортері капіталу. Однак для країн з пе­рехідною економікою, які інтенсивно проводять ринкові ре­форми, така тенденція виявляється набагато слабшою. Безпе­речним лідером із залучення прямих іноземних інвестицій се­ред країн Центральної і Східної Європи є Польща, яка домо­глася в цій галузі помітних успіхів. Так, у 1995 р. сюди інвес­товано понад 2 млрд дол прямих іноземних інвестицій (ПИ), у 1996 р. - 5,2 млрд, а в 2000 р. - 40,6 млрд дол. У 2000 р. май­же 50% усіх ШІ, спрямованих у країни цього регіону (включа­ючи Росію), було вкладено в Польщу [54, с 29].


 




Міжнародне оподаткування

Тим часом цю країну не можна зарахувати до держав з ви­нятково низькими податковими ставками. Навпаки, рівень опо­даткування в Польщі істотно не відрізняється від інших країн да­ного регіону. Так, висота ставки податку на прибуток у Польщі становить 35%, це трохи нижча, ніж в Угорщині (41%), Чехії (39%) чи Словаччині (40%), але вища, ніж у Словенії (25%), Ес­тонії (26%) і Литві (29%). В Росії й Україні (якщо виключити збо­ри в численні позабюджетні фонди) рівень оподаткування при­бутку підприємств такий самий, як у Польщі. У цій країні зберіга­ються досить високі відрахування у фонд соціального страхуван­ня (48,2?6 від фонду заробітної плати).

Усе це вказує на те, що в країнах з перехідною економікою інвестиційна привабливість визначається іншими чинниками, ніж низький рівень оподаткування. Потоки прямих іноземних інвестицій, сама величина й інтенсивність такого інвестування за­лежать від того, чи відповідають умови країни-імпортера капіталу тим сподіванням інвесторів, які вони покладають на господарську діяльність у даній країні [108, р. 98—111].

До найважливіших мотивацій і стимулів до інвестування за рубежем дослідники відносять:

• мотиви маркетингові;

• мотиви витратні;

• мотиви, пов'язані з постачанням виробничої діяльності.

Перше місце серед стимулів і мотивацій займає прагнення роз­ширити ринки збуту в країні-імпортері капіталу. Місткість внутрішнього ринку приймаючої країни відіграє тут першорядну роль.



На другому місці виступають мотивації витратні, названі та­кож виробничими. Мова йде про прагнення знизити виробничі витрати, насамперед за рахунок більш низької ціни робочої сили. Однак мотивація економії на оплаті праці не основна У деяких галузях обробної промисловості частка витрат на оплату праці не перевищує 5% виробничих витрат. Виняток становлять лише тру­домісткі виробництва — текстильна промисловість, електроніка, автомобілебудування.

Третє місце за значенням займають постачальницькі моти­ви, які виражаються в прагненні інвестора забезпечити собі дже­рело надійної і дешевої сировини. Цей мотив знаходиться в тісно-


Розділ 1, Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»

му взаємозв'язку з витратним мотивом, тому що придбання тако­го джерела часто приводить до зниження виробничих витрат.

Ці три найважливіші чинники, простежені в емпіричних дослідженнях (анкетні опитування потенційних інвесторів та інші матеріали) не вичерпують усі мотиви іноземної інвес­тиційної діяльності. Величезне значення в прийнятті рішень про інвестування має інвестиційний клімат. Це сукупність політич­них, економічних, юридичних, соціальних, побутових умов, які визначають ступінь ризику інвестицій та їхню прибутковість. Конкретно інвестиційний клімат характеризується:



• загальним відношенням до іноземних інвестицій;

• політичною стабільністю;

• обмеженнями на власність;

• регулюванням валютних курсів;

• стабільністю іноземної валюти;

• оподаткуванням.

На практиці більшість інвестиційних рішень ґрунтується на системі індикаторів, яка включає близько 340 показників і понад 100 оцінок експертів. Дані аналізу утворюють 10 основних чин­ників, які дають змогу судити про інвестиційну привабливість країни. Вони включають: динаміку економіки; виробничу по­тужність промисловості; динаміку ринку; фінансову допомогу з боку держави; людський капітал; престиж держави; забезпе­ченість сировиною; експортні можливості; інноваційний по­тенціал; суспільну стабільність.

У дослідженнях взаємозв'язку оподаткування і проблем залучення іноземних інвестицій у країни з перехідною еко­номікою часом відзначається, що маніпулювання пільгами, які стосуються прибутку зарубіжних підприємств, податками і митними зборами, може виявитися недостатнім стимулом для інвестування, якщо не усунути бюрократичні перепони, а також труднощі, пов'язані з трансфертом капіталу. Крім того, часткові зміни основ законодавства, навіть у тих випадках, коли вони на­дають більш вигідні умови інвестування, викликають не­певність у діяльності інофірм. Підкреслюється, що корпорація не інвестуватиме, якщо її рентабельність різко відхиляється від запланованої.


Міжнародне оподаткування

Усі перераховані чинники впливають на приплив інвес­тицій і в країнах з перехідною економікою, однак характер цих чинників виглядає по-різному. У 1996—1997 рр. Європейська комісія проводила спеціальні дослідження, які дають уявлення про мотивації потенційних зарубіжних інвесторів у двох країнах — Угорщині і Польщі. В Угорщині анкетовані інвестори назвали шість чинників, які стали визначальними в прийнятті рішень про інвестування в цій країні:

• збереження позиції на місцевому ринку чи розширення на ньому обсягу продажів;

• стабільне податкове законодавство;

• стабільна політична ситуація;

• економічні перспективи розвитку країни;

• наявність кваліфікованої робочої сили;

• стабільна суспільна ситуація.

Для інвесторів, які вкладають капітал у Польщу, ієрархія чинників привабливості капіталовкладень трохи інша:

• низькі витрати оплати праці;

• перспективи економічного розвитку країни;

• дуже місткий ринок;

• завоювання сегмента місцевого ринку чи розширення сег­мента;

• наявність кваліфікованої робочої сили;

• географічне положення ( між Заходом і Сходом).
Примітно, що іноземні вкладники, які інвестують Польщу,

на відміну від іноземних інвесторів в Угорщині, на перше місце серед своїх мотивацій ставлять низькі витрати в оплаті праці, хоча в Польщі дуже високе оподаткування фонду зарплати. Причини цього дві: по-перше, незважаючи на високі відрахуван­ня до фондів соціального страхування, витрати на оплату праці для зарубіжних інвесторів все одно виявляються невеликими, тому що рівень оплати праці в цілому в Польщі за західними мірками залишається низьким. По-друге, готова продукція підприємств таких інвесторів йде на внутрішній ринок Польщі (а не на експорт), тому порівняно низький рівень її ціни, який залежить від рівня оплати в трудомістких галузях, має для ви­робництва важливе значення.


Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»

Для іноземних інвесторів, які вкладають свій капітал в Угорщину, згаданий чинник навіть не названий серед найваж­ливіших. Причина в тому, що іноземних інвесторів тут приваблю­ють не трудомісткі, а капіталомісткі виробництва, орієнтовані на експорт. Витрати на оплату праці в ціні продукції в цих галузях мають порівняно малу частку.

Одночасно зі згаданими дослідженнями, проведеними в Угорщині і Польщі, Європейська комісія провела у Франції серед потенційних інвесторів опитування на тему: які перешкоди зава­жають зарубіжному інвестуванню в цих двох країнах? У відповідях відносно Угорщини серед таких бар'єрів інвесторами названа: непевність у послідовності курсу економічної політики, рівень оподаткування, бюрократичні процедури і труднощі з при­ватизацією. До недоліків економічної .політики вони віднесли зміни курсу валюти, податкової і митної політики.

Відносно Польщі до таких бар'єрів зарахований: високий рівень інфляції, високе оподаткування, особливо виплати у фонди соціального страхування, бюрократія і недостатні пра­вові гарантії.

При розробці курсу економічної політики, основ податково­го законодавства в країнах з перехідною економікою усі ці дані ре­тельно аналізуються і враховуються. У Польщі функціонує спеціально створене для заохочення і сприяння іноземним інвес­торам Державне агентство із зарубіжних інвестицій (ПАІЗ). За­конодавці постсоціалістичної Польщі прийняттям Закону про компанії за участю іноземного капіталу (червень 1991 р.) пішли шляхом максимального зближення свого податкового й адміністративного законодавства з правовими нормами промис­лово розвинутих країн. Вже в преамбулі Закону задекларовано:

—вирівнювання умов прийняття і вкладення інвестицій за­рубіжними і польськими суб'єктами;

—зміцнення охорони інтересів держави там, де вони мо­жуть бути порушені або піддатися погрозі з боку за­рубіжних інвесторів;

—розрив із традиціями соціалістичного законодавства, яке розглядає присутність в економіці іноземного капіталу на принципах "анклаву".


 




Міжнародне оподаткування

Таким чином, іноземні підприємства, а також усі компанії за участю іноземного капіталу з 1991 р. у цій країні перестали бути суб'єктами окремого законодавства. Вони стали польськими гос­подарюючими суб'єктами, які підлягають правовому регулюван­ню з боку загального законодавства Польщі.

Закон 1991 р. вніс зміни в систему оподаткування іноземно­го капіталу. Було покінчено з автоматизмом у наданні пільг з опо­даткування усім без винятку іноземним інвесторам (раніше від податку на прибуток звільнялися на 3 роки всі підприємства за участю іноземного капіталу з дня їхнього заснування, а потім ще до трьох років вони могли бути звільнені від податків на прибуток з дозволу влади). Податкові пільги з 1991 р. Закон передбачає ви­нятково тільки інвесторам, чий капітал перевищує 3 млн екю (з 1999 р. — євро), а також у галузях і регіонах, які користуються особливою підтримкою держави [116, з. 186].

Тим самим Законом введені зміни й у митне оподаткування, яке стосується іноземних інвесторів. У соціалістичній Польщі від митних зборів були звільнені терміном до 3 років усі негрошові внески (машини, верстати, устаткування, комплектуючі ма­теріали), а тепер такі пільги надають лише іноземним інвесторам, які тільки починають свою діяльність у Польщі. При цьому від митних зборів звільняють негрошові внески, які входять до скла­ду статутного капіталу. Такі заходи мотивовані в Законі прагнен­ням створити рівні господарські умови підприємствам, які тільки починають свою діяльність, з тими іноземними і вітчизняними фірмами, які вже багато років функціонують у Польщі.

Така "жорсткість" податкових і митних розпоряджень щодо іноземних інвесторів повинна була, на перший погляд, відстраши­ти їх, примусити до пошуків об'єктів вкладення капіталу в інших країнах. Але цього не відбулося. Потік іноземних інвестицій у Польщу з 1991 р. в багато разів посилився. Це зумовлено, насам­перед, рішучими методами польської влади щодо лібералізації умов підприємницької діяльності для вітчизняного бізнесу, і, на­самперед, заходами для лібералізації податкового внутрішнього законодавства, збереження його наступності і стабільності. Усе це привело до помітного господарського зростання, яке, як магніт, притягує в країну іноземні інвестиції.


Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»

Треба зазначити, що не тільки Польща, а й інші країни Цен­тральної і Східної Європи зробили дуже багато для лібералізації регулювання прямих іноземних інвестицій. Вони на ділі усунули законодавчі бар'єри для іноземних інвесторів, ліквідували вимоги щодо ліцензування, надали інвестиційні гарантії, відкрили для них колись закриті галузі виробництва. Прикладом може слугува­ти Угорщина, яка домоглася значних успіхів у залученні інозем­них інвестицій. Одразу ж після законного дозволу іноземних інве­стицій для вкладників капіталу були створені дуже сприятливі умови. їм була забезпечена конвертація "їхніх доходів без додатко­вого оподаткування. Щоб залучити в країну додатково ще 10 млрд дол інвестицій, необхідних, на думку влади, для успішно­го переходу Угорщини до ринкової економіки, уряд надає нові пільги іноземним інвесторам. Так, у січні 1996 р. податок на дохо­ди від інвестицій був знижений з 23% до 5—15%. Іноземні ком­панії з капіталовкладеннями понад 7 млн дол чи з доходом, який виріс порівняно з минулим роком на 25%, на 5 років одержують на 50% зниження податків.

У Польщі початком масового припливу ПП став 1992 р. —
рік виходу з кризи і початку помітного, а потім і досить швидкого
зростання ВВП (за темпами — найвищого в Європі). Аналогічна
картина спостерігалася в Чехії і Словаччині, де початок еко­
номічного піднесення і припливу прямих іноземних інвестицій
приходиться на 1994 р.

Усього за 1980—1990 рр. потік прямих іноземних інвес­тицій у країни Центральної і Східної Європи збільшився в 604 рази — з 0,02 млрд дол до 12,08 млрд дол (хоча частка цього регіону у світовому потоці ПП усе ще залишається досить низькою — близько 3%, якщо врахувати його економічний по­тенціал). Це пояснюється тим, що названі держави раніше від інших країн регіону стали на шлях ринкових перетворень, лібе­ралізації внутрішнього податкового законодавства і зовнішньоекономічних зв'язків. Велику роль у масовому при­пливі ПН в ці країни відіграв допуск до участі в приватизації іноземних інвесторів.

Залучення іноземних інвестицій відіграло позитивну роль у соціально-економічному розвитку цих країн. Підвищилася кон-


 




Міжнародне оподаткування


Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»


 


курентоспроможність вітчизняних підприємств. Розширилася ба­за оподаткування, поповнився державний бюджет. Зростання внутрішнього ринку супроводжувався підвищенням добробуту населення.

Варто зазначити, що Українська держава з перших років свого існування також вживала заходів щодо залучення в країну іноземного капіталу.

В Україні був ухвалений ряд заходів для вдосконалюван­ня державного регулювання іноземних інвестицій, в основу яких передбачалося покласти умови сприятливого податково­го клімату.

Мова йде, у тому числі, про Декрет Кабінету Міністрів України № 55-93 від 20 травня 1993 р. "Про режим іноземного інвестування". Декрет, виходячи з цілей, принципів і положень законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність" і "Про інвестиційну діяльність", визначав особливості режиму інозем­них інвестицій на території України. Ефективності державно­му регулюванню іноземних інвестицій у тому Декреті додавали певні податкові пільги. Так, компанія (фірма), у статутному фонді якої є кваліфікаційна іноземна інвестиція, не обкладала­ся податком на дохід (прибуток) протягом 5 років. Кваліфікаційною іноземною інвестицією відповідно до законо­давства України вважалася іноземна інвестиція, яка складає не менше 20% статутного капіталу і має розмір не менше 100 тис. дол. США для банків та інших кредитних установ і 50 тис. дол США для інших компаній (фірм). Ця пільга надава­лася за умови, що кваліфікаційна іноземна інвестиція не відчу­жується протягом терміну її амортизації чи не раніше закінчен­ня пільгового періоду.

Важливим документом була і "Державна програма заохо­чення іноземних інвестицій в Україні", основною метою якої вис­тупало заохочення вкладень іноземного капіталу в пріоритетні га­лузі економіки України за рахунок надання податкових пільг з найбільш ефективних інвестиційних проектів. Саме за допомогою цих пільг пропонується розв'язання основних завдань Програ­ми — забезпечення за рахунок залучення іноземних інвестицій до­даткових джерел фінансування:


 

• прогресивних структурних перетворень в економіці України;

• розвитку могутнього експортного потенціалу;

• підвищення технічного і якісного рівня виробництва;

• зменшення потреб підприємств України в енергоносіях і сировині;

• ліквідації існуючих диспропорцій і дефіцитів на ринку Ук­раїни.

Прийняття Україною Програми з удосконалення державно­го регулювання іноземних інвестицій, у т.ч. за допомогою надан­ня податкових пільг, знаходилося в руслі загальної тенденції пе­ретворень у країнах Центральної і Східної Європи на початку 90-х років. Але Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діє з 1 січня 1995 р., скасував податкові канікули для підприємств з іноземними інвестиціями. Цей захід підтвердив думку іноземних експертів про нестабільність ук­раїнського законодавства і відвернув від України існуючих і по­тенційних інвесторів.

В Україні відмовилися від податкових канікул для підприємств з іноземними інвестиціями, під час яких прибуток цих підприємств не обкладається податком чи обкладається за зниженими ставками. Головним спонукальним мотивом уряду при ухваленні рішення про скасування податкових пільг було значне зменшення бюджетних надходжень. За даними Міністер­ства фінансів, під час дії податкових канікул бюджет не одержав 1650 млн грн. Планувалося завдяки достроковому скасуванню канікул одержати тільки протягом II півріччя 1997 р. додатково 170 млн грн [110, с 203]. Але ці розрахунки не виправдалися.

Податкові надходження в бюджет від іноземних інвестицій внаслідок цих заходів не збільшилися, а інвестори ще раз переко­налися в ненадійності і нестабільності українського законодавст­ва. Усього за 6 років існування незалежної держави (1991—1997) правила іноземного інвестування змінювалися 7 разів. До цього часу Україна посідала передостаннє місце серед країн Централь­ної і Східної Європи за сумою іноземних інвестицій, яка прихо­диться на душу населення. Дані таблиці 2.9 свідчать про те, що становище нашої країни не змінилося.


 




Міжнародне оподаткування

Таблиця 2.9 Порівняння обсягів прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у країни Східної і Центральної Європи станом на 1.012001р.

 

Чехія
Угорщина
Естонія
Словенія
Хорватія
Латвія
Польща ЗО
Словаччина
Литва
Болгарія
Румунія
Македонія
Албанія
Росія
Молдова ПО
Україна
Білорусь

Джерело: [http://www.akm.ru].

Незважаючи на невдачі із залученням ПІІ в Україну, уряд не пішов шляхом розширення податкових пільг для зарубіжних інвесторів, вибравши інший шлях — уніфікації оподаткування. Він став за прикладом промислово розвинутих і реформованих країн видавати рівноправні податкові умови для вітчизняного і зарубіжного підприємництва. Саме на таких принципах заснова­ний діючий з і. 01.95 р. Закон України "Про оподаткування при­бутку підприємств". Він поширюється на всіх платників податків. Введення однакових правил вважається ознакою стабілізації по­даткового законодавства, яке надалі може компенсувати інозем­ним інвесторам зростання податкового тягаря.


Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»

Податкові канікули рідко застосовуються в розвинутих країнах. Вони дуже ефективні лише в залученні капіталу в мобільні виробництва, які легко розгорнути в більшості країн. Після закінчення терміну дії податкових пільг компанія починає сплачувати податки. Виникає спокуса перебороти заборону шля­хом трансформації в нову компанію для продовження податкових канікул. Це вимагає ретельного контролю податкових інстанцій за підприємствами з іноземними інвестиціями.

Нова (ринкова) філософія оподаткування для стимулюван­ня іноземних інвестицій повинна сприяти їхньому залученню вже тому, що Україна виявляється в числі країн з податковими став­ками, нижчими відсвітових — 35—40% (в Україні — 35%; пла­нується зниження до 25%). Ця ставка дозволяє інвесторам зали­шати велику частину прибутку. Крім того, значно спрощується сам процес розрахунку податків: уряд зможе стабілізувати надхо­дження від обкладеного податком прибутку підприємств завдяки зменшенню можливостей для податкового планування.

Для дотримання правил гри як основи стабілізації податко­вої системи розвиток ринкової філософії податкового стимулю­вання іноземних інвестицій повинен враховувати ряд можливих труднощів у її практичній реалізації? Йдеться насамперед про те, що низькі ставки оподаткування збільшують надходження до­ходів у бюджет не відразу, а протягом наступних років. Більше то­го, при подальшому зменшенні податкових ставок зменшується оподаткування прибутку від попередніх інвестицій, що також зменшує бюджетні надходження. Крім того, проведення в Україні сучасних науково-дослідних робіт, заохочення інвестицій у висо-котехнологічне устаткування може вимагати встановлення пільгового оподаткування.*

Постановою Кабінету Мшістрів України від 28 грудня 2001 року була затверджена «Програма розвитку інвестиційної діяль­ності на 2002 - 2010 роки». Вихідним пунктом Програми є заява про те, що збільшення припливу інвестицій в економіку України є пріоритетним напрямом діяльності державних органів влади. У ній констатується також, що приплив іноземних інвестицій в Ук-

* Про цс свідчить досвід більшості країн Організації економічного співробітництва і імлпитку (ОЕСР).


Міжнародне оподаткування

раїну поки що незначний. Це твердження можна проілюструвати даними статистики ( таб. 2.10).

Таблиця 2.10 Прямі інвестиції в Україну (на початок року)

Усього інвестицій, млндол. США 896,9 1438,2 2063,6 2810,7 3281,8 3875,0 4406,2 5339,0 6657,6
Приріст, млндол. США - 413,4 541,3 625,4 747,1 471,1 593,2 531,2 932,8 1318,6
% приросту - 85,5 60,4 43,5 36,2 16,8 18,1 13,7 21,2 24,7

Джерело

З таблиці видно, що темпи приросту ШІ зменшувалися щорічно і тільки після 2002 р. наявна позитивна динаміка.

У Програмі намічені заходи щодо активізації інвестиційної діяльності. Передбачено, зокрема, знизити роль державного регу­лювання підприємницької діяльності, усунути неоднозначність нормативно-правових актів, знизити податкове навантаження, за­безпечити стабільність політичного середовища. Метою Програ­ми проголошується створення привабливого інвестиційного клімату в країні. Для цього передбачається створення в Україні адекватного ринковій економіці правового поля. Буде здійснюва­тися робота, пов'язана з укладенням міждержавних договорів про залучення і захист інвестицій, запобіганням подвійного оподатку­вання, з обміном інформації про нормативно-правові акти в сфері інвестиційної діяльності, формуванням стабільної законодавчої бази й умов здійснення підприємницької діяльності.

З метою поступової адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу і його вимог передба­чається прийняття нормативно-правових актів, які, зокрема, бу­дуть регулювати питання:


Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»

• подальшого реформування податкової системи;

• формування нормативно-правової бази, яка сприятиме функціонуванню фондового ринку.

Особливу роль у залученні інвестицій відіграє реформуван­ня податкової системи. Стратегічною метою проголошується створення стабільної податкової системи, яка забезпечувала б до­статній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки, створення умов для подальшого інте­грування України у світову економіку.

Основними завданнями податкової реформи є:

• зниження податкового навантаження шляхом скорочення переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), змен­шення податкового тягаря на фонд оплати праці для фор­мування солідарних соціальних фондів і перехід до форму­вання персоніфікованих фондів;

• розширення бази оподаткування за рахунок ліквідації пільг, які безпосередньо не пов'язані з інноваційною діяльністю; впровадження механізму декларування подат­кових пільг суб'єктами-платниками податків; впроваджен­ня оподаткування нерухомості;

• стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності з удосконаленням оподаткування підприємств, які стиму­люють відновлення основних виробничих фондів і розви­ток малого бізнесу;

• недопущення подвійного оподаткування нерезидентів.
Програма також передбачає участь України в міжнародних

ааходах з метою розкриття інвестиційних можливостей країни, презентацію через засоби масової інформації іноземних країн й Інтернет пріоритетних інвестиційних проектів. Одним з важли-іих завдань вважається залучення інвестицій у вільні економічні вони, технопарки, технополіси.

У заключній частині Програми виражається впевненість, що її виконання забезпечить створення сприятливого інвес­тиційного клімату в Україні й поліпшить її привабливість для іно­земних інвесторів.

Формування сучасної філософії оподаткування в Україні по­винно враховувати й те, що в зовнішньоекономічній діяльності на-



Міжнародне оподаткування

ша держава може вступити у взаємини з країнами з менш нейтраль­ною податковою системою. У тому випадку, якщо база оподатку­вання не буде уніфікованою, ТНК будуть користуватися розход­женнями в національних законодавствах для одержання надпри­бутків. Вітчизняний бізнес таких можливостей не матимете.

Наявність певних "підводних каменів" у застосуванні низь­ких податкових ставок до широкої податкової бази не повинно відхилити уряд України від пошуку більш ефективних ринкових податкових стимулів залучення іноземних інвестицій. Ці стимули не потрібно винаходити. Вони існують порівняно давно і перевірені практикою більшості ПРС. У ряді ефективних податкових сти­мулів залучення іноземних інвестицій широко використовуються:

• прискорена амортизація основного капіталу, яка дає інве­сторам можливість списувати його вартість для вимог опо­даткування швидше, ніж для вимог обліку;

• облік запасів за методом ЛІФО, у випадках, якщо приско­рена амортизація не застосовується до підприємств, де інтенсивно використовуються запаси (це метод обліку за­пасів за ціною останньої партії, яка надійшла чи була виго­товлена). Застосування ЛІФО (чи на противагу йому — методу ФІФО) дає інвесторам можливість залежно від кон'юнктури ринку зменшувати оподатковуваний прибу­ток;

• податковий інвестиційний кредит, який дає інвесторам змогу зменшувати податки на встановлений відсоток інве­стиційних витрат.

Можна допустити, що названі податкові стимули залучен­ня, подібно до будь-яких інших, зменшують доходи уряду. При цьому варто мати на увазі, що:

• вони коштують уряду менше, ніж податкові канікули та за­гальне зменшення податкових ставок, тому що мають чітку орієнтацію на нарощування виробничих потужнос­тей, стимулювання науково-технічного прогресу;

• зменшення доходів уряду можна компенсувати за допомо­гою його участі в інвестиційних витратах.

У ряді податкових стимулів для іноземних інвесторів не­обхідно ширше застосовувати за прикладом Польщі, Угорщини,


Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»

Південної Кореї й інших країн податкові пільги для вкладників великих капіталів і для тих, хто інвестує пріоритетні галузі. Бю­джет України від таких пільг не постраждає, навпаки, податко­ва база тільки розшириться. Прямі інвестиції в сферу вироб­ництва, як це доведено Кейнсом і переконливо підтверджене економічною практикою, мають ефект мультиплікації: вони об­ростають як снігова грудка, що котиться з гори, додатковими інвестиціями в суміжних галузях, що призводить до зростання обсягу виробництва і збільшення кількості платників податків. Зрозуміло, успішне залучення інвесторів стане можливим тільки тоді, коли українська економіка виявиться спроможньою мобілізувати для інвестиційного процесу свої власні внутрішні ресурси.

З огляду на всі ці обставини, уряд з метою активізації про­цесу залучення інвестицій ухвалив ряд постанов про створення спеціальних економічних зон і введення спеціального режиму Інвестиційної діяльності в ряді областей України.


Дата добавления: 2015-04-04; просмотров: 17; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.016 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты