КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Сучасний ринок іноземних інвестицій: основні тенденції оподаткуванняСучасній історії світової економіки властиве стрімке зростання ринку капіталу, у т.ч. прямих і портфельних інвестицій. Про це свідчать дані таблиці 2.6. Таблиця 2.6 Прямі іноземні інвестиції у світовій економіці у 1980-2000рр, млрд дол США * *
Джерело: [39, с. 92-93]. * Прямі іноземні інвестиції - це одержання права контролю резидентом однієї країни над підприємством - резидентом іншої країни з метою одержання прибутку. На відміну від прямих портфельні інвестиції, це вкладення капіталу в іноземні цінні папери, які не дають інвестору права реального контролю над об'єктом інвестування. ** Падіння обсягів ПІІ в 2001 р. не усуває загальної тенденції до їх зростання. За даними експертів ЕШ (Есопотіс ІпіеИі^епсе ІІпіІ), їх обсяг уже в 2003 р. зріс на 9% (ЫХр.//*ту*.акт.ги). Міжнародне оподаткування Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування
Посилення припливу прямих іноземних інвестицій в економіку було зумовлене корінною зміною відносин до них з боку політиків і громадськості багатьох країн. Якщо в перші повоєнні десятиліття відношення до них було насторожене, а іноді й вороже, то нині замість заходів контролю й обмеження з'явилися численні стимули залучення іноземного капіталу. За обсягом накопичених зарубіжних інвестицій провідне місце займають Китай та США. За 20 років (1981—2001) обсяг прямих іноземних інвестицій у США збільшився в 22 рази і в 2000 р. досяг 1,23 трлн дол. На частку цієї країни припадає більше 20% світового обсягу іноземних інвестицій (таблицю 2.7). Таблиця 2.7. Динаміка накопичених прямих іноземних інвестицій у США в 1960-2000 рр., млрд. дол.
Джерело: [68, с 16]. Промислово розвинуті країни як найбільші імпортери іноземного капіталу самі залишаються основними експортерами інвестицій. Перевага, яка робиться інвесторами промислово розвинутим країнам, визначається: • ємністю внутрішнього ринку цих країн; • ліберальною зовнішньоторговельною політикою; • наявністю висококваліфікованої робочої сили; • наявністю бази для високотехнологічного виробництва; • наявністю системи міжнародних договорів, які передбачають податкові пільги і схоронність інвестицій. На американському ринку іноземного капіталу, наприклад, провідні позиції належать інвестиціям з 6-ти розвинутих країн (див. табл.2.7), хоча на ньому працюють капітали понад 80-ти іноземних держав. Залучення зарубіжних, особливо прямих інвестицій стало предметом міждержавної конкуренції. Така конкуренція стала однією з важливих причин проведення податкових реформ у промислово розвинутих країнах, внаслідок чого знизився рівень оподаткування прибутку підприємств. У ряді країн Західної Європи податки на прибуток корпорації за 1988 — 1998 рр. скоротилися приблизно на третину: в Іспанії — з 50% до 35%, у Данії - з 50% до 34%, в Австрії з 55% до 34%, Швеції - з 52% до 28%, в Ірландії — з 47% до 32%. Знизилися податкові ставки на корпорації і в інших країнах світу: у США — з 46% до 34%, у Японії — з 42% до 37,5%. Усе це зумовило зростання прибутковості від інве-
Міжнародне оподаткування стицій — у 1997 р. її середня ставка склала 15% річних, а в країнах, які переживають економічний підйом, вона сягає 20—25%.Тен-денція до скорочення податку на прибуток корпорацій і зростання прибутковості від інвестицій зберігається і на початку XXI ст. (табл. 2.8). Таблиця 2.8. Середня ставка податку на прибуток корпорацій
Джерело: [99, р. 111]. Тому зовсім логічно, що зарубіжні капіталовкладення спрямовуються в країни з високою економічною кон'юнктурою. Одним з важливих елементів її поліпшення вважається полегшення для інвесторів податкового тягаря — тривале економічне піднесення в ряді промислово розвинутих країн фахівці пов'язують з лібералізацією податкової політики в ці роки. Варто відзначити, що в силу особливостей історичного розвитку, різні країни мають зовсім різні можливості маневру в податковій політиці, коли мова йде про оподаткування прибутку корпорацій. Так, до початку 1990-х років частка податку на прибуток корпорацій у бюджеті США становила 7,3%, а прибуткового податку з громадян —35%, в Англії відповідно — 11% і 28%, у Німеччині 4,7% і 27,4%, у Франції — 5,4% і 11,8%. Залежно від цього окремі країни не можуть дозволити собі значно скоротити корпоративний податок, не завдавши серйозного збитку скарбниці. Тому важливим елементом у міждержавній конкуренції на ринку капіталів стає пільгове оподаткування, яке виступає в двох видах: • пільгове оподаткування окремих галузей економіки; Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування» • пільгове оподаткування окремих територій. Обидва ці види мають безперечну перевагу перед тотальним зниженням податкових ставок на прибуток: вони не завдають збитку бюджету країни. Перший вид часто поширюється на новаторські високотехнологічні виробництва — тут податкові пільги супроводжуються розширенням податкової бази і тому сума податків, які збираються, може навіть зрости. Коли ж податкові пільги застосовуються до інших галузей економіки, то скарбниця теж від цього нічого не втрачає: в інших галузях прибуток близький до нуля чи взагалі відсутній, тому і до надання пільг податкові збори тут були незначні. Приплив інвестицій, у тому числі й зарубіжних, спричинений податковими пільгами, збільшення податкових зборів спочатку не принесе, зате розширить податкову базу в майбутньому. Аналогічні результати приносять податкові пільги для окремих територій. Використовуючи їх як стимули для інвесторів, значних успіхів у залученні зарубіжних капіталовкладень досяг-ли Велика Британія, Іспанія й особливо Ірландія, що викликало восени 1998 р. деяку напруженість у відносинах між країнами Європейського Союзу*. Загальновідомо, що спонукальним мотивом до інвестування є його прибутковість. А залежить вона не тільки від величини податку на прибуток. Чималу роль в ефективності інвестицій відіграє податок на заробітну плату разом з іншими відрахуваннями на соціальні цілі. Його величина, виплачувана підприємствами в різних країнах, дуже різна і має тенденцію до зростання. Так, у країнах Західної Європи за 1988-1998 рр. податки на енергію і капітал знизилися на 10%, а на заробітну плату зросли на 7%. Оподаткування заробітної плати також стає об'єктом міждержавної конкуренції в процесі залучення іноземних і утримання в країні вітчизняних інвестицій. У США підприємства платять податок на заробітну плату у розмірі 7,51%, у Франції — від 4,5% до * У Німеччині навіть заговорили в зв'язку з цим про "руйнівну конкуренцію в сфері оподаткування". Професор Мюнхенського університету А.ВайхенріДер підрахував, що внаслідок таких заходів у верфі Дубліну за 3 роки перетекло з Німеччини Інвестицій на суму в 10,5 млрд марок. Контрзаходи німецького уряду поклали кінець цьому процесу [83, с 136].
Міжнародне оподаткування Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»
13,6%, у Німеччині — 6,8%, у Швеції — 39,3%, а в Україні (разом з іншими відрахуваннями на соціальні цілі) — близько 47%. Високі податки на заробітну плату дуже відчутно позначаються на інвестуванні в трудомістких галузях. Цим і користуються країни, які залучають за допомогою податкових пільг капітали в окремі галузі чи території, як це робить, наприклад, Ірландія. Тодішній комісар Євросоюзу Маріо Монті заявив у жовтні 1998 р., що третина безробіття в країнах Європи викликана високим рівнем оподаткування фонду заробітної плати і пов'язаним з ним недоінвестуванням економіки. Він висловив заклопотаність проявами несумлінної конкуренції в сфері оподаткування. "Якщо ми не покінчимо з податковим раєм у деяких країнах, — відзначив він, — Європа стане податковим пеклом для багатьох" [83, с 134] . Невідкладним завданням визнане загальне зниження податків на заробітну плату. Дедалі більше міцніючою тенденцією у світовій економіці і, насамперед, в економіці індустріально розвинутих країн стало посилення пільг із стимулювання вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток науково-виробничої бази. Зазвичай встановлюється інвестиційна податкова знижка, яка зменшує оподатковуваний прибуток (дохід) на величину капітальних витрат. Особливість даної знижки в тому, що її величина віднімається від суми обчисленого податку, а не від величини оподатковуваного прибутку. Знижка застосовується за певних умов — з метою стимулювання використання альтернативних видів енергії, нових технологій у сфері енергетики, здійснення енергозберігаючих заходів і проведення відповідних науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР), розвитку наукової бази і створення нових технологій. У всіх випадках верхню межу знижки встановлюють звичайно на рівні 15—20% величини податку на прибуток, який підлягає сплаті в даному році. Для посилення пільгового режиму в багатьох країнах широко застосовують зменшення термінів амортизаційних відрахувань. Скорочення таких термінів створює сприятливі можливості масового відновлення основного капіталу, прискореної модернізації промисловості і поліпшення технологічної бази економіки. В Японії корпораціям надається право вибору між податковою знижкою на інвестиції і застосуванням прискореної амортизації. І це дуже розумно, тому що в одних вішадках необхідна прискорена амортизація, а в інших — податкова знижка. Ставки прискореної амортизації встановлені вище звичайних, як правило, на 30—40%. Термін дії пільги з прискореної амортизації в середньому складає два-три роки після придбання основних фондів [39, с 98]. Для устаткування, яке використовується з метою проведення НДДКР, у багатьох країнах застосовується особливий пільговий порядок амортизації. Протягом перших п'яти років в амортизаційний фонд дозволено списувати до 40% вартості активної частини основних фондів і 10—15% вартості пасивної частини за умови, що устаткування цілком використовується з метою НДДКР, а будинки і споруди — не менше ніж на дві третини. Форми податкових стимулів для залучення інвестицій у ви-сокотехнологічні галузі у світовій економіці відрізняються різноманіттям і винахідливістю. Примітно, що країни, які роблять помітні успіхи в галузі технології, домагаються і помітних успіхів у залучсіпгі іноземного капіталу. Такий напрям припливу іноземних інвестицій, очевидно, залишається магістральним напрямком і в найближчі десятиліття XXI ст.
|