Моніторинг

Важливий етап розпізнавання процедури відмивання "бруд­них" грошей — моніторинг трансакцій, відібраних як нетипові і сумнівні. Мета цього процесу — спостерігати за банківським рахун-

Міжнародне оподаткування

ком клієнта, а також за проведеними ним іншими банківськими операціями. Але основним результатом такого спостереження по­винно стати підтвердження підозр щодо ознак злочинних дій клієнта (чи декількох клієнтів) або зняття цих підозр і завершення розпізнавання. Моніторинг дає можливість виключити ухвалення яких-небудь необгрунтованих рішень і як результат — направляти в прокуратуру підтверджену інформацію. Ухвалення таких заходів у рамках моніторингу — прерогатива завідувача відділом банку.

Проведення моніторингу банківського рахунка і банківських операцій, проведених за заявкою клієнта (клієнтів), може бути до­ручене спеціально призначеному працівникові банку. З урахуван­ням важливості таких дій у стадії розпізнавання це завдання по­винно бути покладене на особливо досвідченого працівника. Це може бути координатор з протидії відмиванню грошей або посадо­ва особа з відділу організації безпеки і т. ін. Винятково складні, не­типові і сумнівні трансакції, пов'язані з важливими для репутації банку відносинами з клієнтами, підлягають моніторингу під керівництвом самого директора чи його заступника. При моніто­рингу можуть бути використані методи, які вже були задіяні при обробленні даних. Однак дослідженню повинні бути піддані всі документи, які стосуються конкретних клієнтів банку і віднесені до даного типу банківських рахунків. Тому необхідно насамеперед забезпечити безперешкодний доступ до інформації, яка стосується цих осіб і проведених ними трансакцій.

Посадова особа, яка відповідає за моніторинг, готує відповідний інструментарій, необхідний для збирання й оброб­лення інформації, яка стосується нетипових клієнтів, наприклад, картотеки, розроблення комп'ютерних програм і т. ін. Це:

• фотокопії необхідних документів, які залишаються в спра­вах, пов'язаних з даним рахунком;

• будь-яка аналітична інформація щодо нетипового клієнта і його банківського рахунку, наприклад, про рівень надхо­джень, флуктуації сальдо, величину трансакцій, напрямки переказу коштів, найменування платежів і т. ін.;

• інформація, пов'язана зі спостереженням за неформаль­ною поведінкою клієнта, наприклад, спостереження з боку обслуговуючого персоналу і касирів;

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

• фотокопії бухгалтерських документів, які підтверджують операції, проведені за заявкою чи на користь даного клієнта.

Неоціненну допомогу в проведенні моніторингу може нада­ти аналіз специфічних симптомів відмивання грошей, виявлених у попередній фазі розпізнавання.

Моніторинг повинен привести до накопичення максималь­но великої кількості документів та інформації, яка буде необхідна для визначення характеру підозр, що виникли в працівника бан­ку, який відповідає за цю процедуру. Адже на цьому етапі загалом формуються припущення щодо юридичної кваліфікації злочин­ного діяння або відмови від гіпотези про залучення клієнта до злочинної діяльності.

Тривалість моніторингу залежить від виду симптомів, які стали підставою виділення даних трансакцій як нетипових і сумнівних, категорії клієнта (фізичної особи чи юридичної), вели­чини коштів, причетних до аналізованої справи, від майстерності камуфляжу угоди і т. ін. У зв'язку з цим посадова особа, яка прий­має рішення про проведення спостереження, визначає тимчасові рамки, наприклад, не менше одного місяця або не більше шести місяців. Проте практично неможливо оціночно, заздалегідь, на око, з достатньою точністю призначити термін, необхідний для спостереження. Зазвичай він визначається індивідуально тим, хто проводить таке спостереження. Воно вестиметься до того моменту, коли з повною впевненістю можна буде зняти підозри в протиза­конному характері угод, проведених клієнтом, чи до результату, якийпризводить до висновку, що поведінка, яка спостерігається, розсіяла всі сумніви щодо його злочинного характеру.

Процес розпізнавання повинен протікати з розрахунком на результативність проведеної роботи, тому всі його фази, і особли-Ю моніторинг, потребують скрупульозності і старанності. Як і в фазіоброблення даних, моніторинг потребує поєднання аналітич­ного підходу зі знанням механізму, який приводить у рух всю про­цедуру відмивання грошей. Ретельність і старанність потрібні в однаковій мірі як для дослідження кожного документа окремо, такі для вивчення зв'язку певних чинників з відомим координа­тору механізмом здійснення злочину відмивання грошей. Крім

Міжнародне оподаткування

того, всі заходи, які стосуються спостереження за рахунком клієнта і за його неформальною поведінкою, повинні зберігатися в суворій таємниці. У ряді країн її дотримання гарантується зако­нодавством, а її розголошення суворо карається. Кримінальна відповідальність загрожує кожному, хто проінформує клієнта про проведення моніторингу.

Моніторинг повинен бути результативним. Ефективність полягає і в тому, що в процесі його проведення розсіюються підо­зри в злочинному характері угод, проведених клієнтом, і в тому, що підозри знаходять підтвердження.

При підтвердженні інформації про відмивання грошей чи спро­би здійснення такого злочину виникає невідворотна необхідність повідомлення правоохоронних органів про результати моніторингу. Неповідомлення органам правосуддя про можливість здійснення злочину в більшості країн призводить до карного покарання.

Законодавство ряду країн передбачає одне важливе поло­ження, яке значно полегшує проведення моніторингу. У Польщі, наприклад, фінансові втрати, понесені клієнтом у випадку невда­ло проведеного моніторингу (незалежно від того, трапилося це в силу об'єктивних причин чи через недостатньо вмілі дії працівників банку), залишаються без відшкодування. Ні працівники банку, ні банк як юридична особа, ні державна скарб­ниця не зобов'язані відшкодовувати збиток клієнту. Це рятує працівника, який проводить моніторинг, від стресових ситуацій і дозволяє ефективніше захищати закон і репутацію свого банку.

Отже, процес моніторингу нетипових і сумнівних трансакцій вважається найважчим і в найвідповідальнішим у рамках усієї проце­дури розпізнавання. Це зовсім нова сфера діяльності, якою банківські працівники ніколи раніше не займалися; вона потребує поєднання на­вичок обліково-банківської роботи з аналітичною діяльністю, а часом і з елементами полщейсько-кримінологічної. Поряд із ґрунтовними знаннями практичної роботи банків тут потрібні також знання юрис­пруденції, кримінального права, а це, звичайно, виходить за межі можливостей одного, навіть найкомпетентнішого банківського служ­бовця. У зв'язку з цим можна сказати, що в інтересах більшої ефек­тивності в галузі протидії відмиванню грошей процес розпізнавання варто було б обмежити збиранням і обробленням інформації. Повідо-

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

млення правоохоронних органів, яке могло б відбуватися після цих двох дій, повинно стосуватися нетипових і неясних угод, а не підозрілих. Проведення моніторингу, а також ухвалення рішення що­до кримінально-юридичної кваліфікації діяльності банківського клієнта повинно залишатися в компетенції правоохоронних органів.