Оброблення даних

Інформація, зібрана і накопичена в реєстрах наявних внесків і отримана з інших банківських джерел, підлягає об­робленню в рамках програми розпізнавання, прийнятої і реалізо­ваної в ряді країн. Цей етап включає дії, пов'язані з кореляцією, доповненням, аналізом, переробкою у формі тексту, а також з пе­редачею даних, необхідних для виявлення спроб відмивання гро­шей. Відповідальність за виконання цієї роботи в цілому покла-

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

дається на одного з працівників банку. Це звичайно службовець, спеціально призначений керівництвом банку або його відділення. Особа, яка займається обробленням накопичених даних, призна­чається з урахуванням:

• якості процедури реєстрації;

• ступеня участі банку в протидії відмиванню грошей;

• розмірів банку;

• виду його діяльності;

• організаційної структури банку.

Найчастіше для розпізнавання сумнівних операцій признача­ються працівники високої кваліфікації і з великим досвідом роботи. Це службовці в ранзі завідувача відділенням, головного бухгалтера, координатори програм протидії відмиванню грошей, відібрані з лю­дей, які заслуговують довіри і користуються гарною репутацією, керівники структурних підрозділів, начальники відділів внутрішньо­го контролю, працівники і керівники служби безпеки банків.

Кількість працівників, виділених для цього банками, зале­жить насамперед від розмежування організаційних структур бміків. Тому це найчастіше керівники різних ланок, працівники яких відповідають за ведення реєстрів. Аналогічні завдання вирішують у банках економічні відділи і відділи розрахунків. Од­нак призначення того чи іншого керівника на цю посаду можна ввжати вдалим тільки після оцінки ефективності його роботи. Значно менше користі приносить перекладання завдання з розпізнавання на плечі завідуючого якого-небудь відділу. Заслу­говує на велику увагу така ситуація, коли рядовий працівник бан­ку, наприклад касир, який зіткнувся з підозрілою чи нетиповою трінсакцією, негайно ж повідомляє про неї своєму безпосереднь­ому начальнику і приносить йому на стіл відповідні документи. Між ними відбувається обмін думками і приймається рішення Про передачу справи працівникові, який відповідає за подальші Дії в рамках процедури розпізнавання.

Оброблення інформації повинне відбуватися систематично. Рижстри, які включають операції з готівкою, бажано аналізувати й пбрпбляти частіше, наприклад, відразу ж після закінчення зміни роботи оператора. У тих же випадках, коли накопичення інфор-мніїп нідбувається поступово (наприклад, у бухгалтерських

Міжнародне оподаткування

звітах, у картотеці клієнтів, в інших видах документації), таке об­роблення можна проводити рідше, наприклад, наприкінці тижня чи місяця. Ритмічність процесу оброблення даних залежить від зайнятості службовими справами працівника, відповідального за розпізнавання, а також від обсягу надходжень інформації або від виникнення яких-небудь казусів, небажаних у практиці банківської діяльності.

Оброблення інформації має на меті визначити серед усіх трансакцій такий тип угод, які проходять через банківську систе­му, що найімовірніше може бути використане для відмивання "брудних" грошей. Насамеперед йдеться про виявлення угод не­типових (незвичайних), тобто таких, які відрізняються від інших, раніше багато раз реалізованих даних клієнтом чи певною кате­горією клієнтів (наприклад, торговими підприємствами, які зай­маються збутом електронного устаткування), а також незро­зумілих угод, тобто таких, у чиїх фінансових характеристиках відсутня повнота і завершеність або мета їхньої реалізації невиз-начена і неясна. Часто такого типу угоди виділялися як підозрілі. Офіційне використання такого терміна вважається незаконним. Проте в процесі розпізнавання процедури відмивання грошей цим терміном користуються для характеристики угод, відносно яких з'являються обґрунтовані підозри у використанні їх для здійснення даного злочину. Остаточно угода як підозріла буде визначена найчастіше в результаті моніторингу відібраних і кла­сифікованих раніше нетипових і неясних операцій.

Для оброблення інформації застосовують ряд методів. Найчастіше це порівняння, яке полягає в зіставленні елементів, які характеризують певну угоду із заздалегідь підготовленою і прийнятою базою даних в ролі "шаблона". Остання служить "ета­лоном" для порівняння. Це стандартна операція для даного клієнта чи для групи клієнтів, наприклад, для суб'єктів, зайнятих виробництвом косметичної продукції, фізичних осіб певного віку, зайнятих у даній професії і т. ін. Мета такого методу — вста­новити подібність і розходження у певних фінансових угодах, а також динаміку тих же самих трансакцій у часі. Порівняння про­водиться за допомогою підведення балансу, аналогії або протис­тавлення (конфронтації).

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

Підведення балансу можна віднести до трансакцій, реалізо­ваних тим самим клієнтом за два різних проміжки часу. Результа­том може стати зіставлення і порівняння кількісних величин, які характеризують угоди, наприклад, суми внесків на рахунок клієнта в березні і квітні.

Аналогія полягає в пошуках подібності між визначеними елементами трансакції й такими, що піддаються порівнянню (на­приклад, особистість партнера), напрямками переливу фінансо­вих коштів, частотою використання певної банківської операції тим самим клієнтом і т. ін.

Протиставлення (конфронтація), на відміну від двох згада­них способів, стосується банківських документів і може полягати в порівнянні бухгалтерських звітів, дослідженні різних примірників того самого документа, наприклад, звірення оригіна­лу з копіями, різних документів, що кореспондують між собою, документів, розроблених за тим самим зразком і т. ін.

Інший метод, який застосовується при обробленні інфор­мації — структурний розбір (аналіз), який полягає у виділенні Йдослідженні окремих фінансових операцій. Як приклад можна навести структурний розбір операції з використанням акредити-ші. Крім документів (наприклад, фактур), можуть бути перевірені умови акредитива, такі як час і спосіб транспортування, особли­вості, які стосуються експортованого товару, терміни акредитива І т. ін. Цей метод дає можливість знайти незаконність проведення операції з використанням такого фінансового інструмента, випад-км шахрайства, а також відмивання грошей.

Для оброблення інформації можна використовувати ще метод f истшатизації й угруповання даних про фінансові угоди, який поля-f 1С в об'єднанні певних виділених елементів з метою встановлення МІЖ ними причинно-наслідкових зв'язків. Він дозволяє, наприклад, виділити повторювані операції і вичленувати групи суб'єктів, які мо­жуть потенційно стати учасниками процедури відмивання грошей.

Виявлення нетипових і неясних угод за допомогою перера-кііийних методів може бути полегшене, якщо заздалегідь у прак­тиці банківської діяльності визначатися симптоми використання Лин кін а метою відмивання "брудних" грошей. У зв'язку з цим ре-иіімспдується створення каталогу „симптомів" різних видів

Міжнародне оподаткування

відмивання грошей, у якому повинні бути названі чіткі критерії. Такий каталог може містити симптоми, пов'язані з:

• поведінкою працівників банків;

• нетиповими операціями з готівкою або серією таких опе­рацій, чи володінням банківським рахунком; усе це варто погоджувати з певними клієнтами (симптоми суб'єктивні) і використанням ними певного виду банківських послуг (симптоми об'єктивні);

• нетиповими безготівковими операціями;

• видом діяльності, проведеної клієнтом банку;

• місцем походження (резиденції, громадянства) банківсь­кого клієнта (поручителя, бенефіціара );

• величиною фінансових показників, які характеризують банківську діяльність, або якісними змінами, що стосують­ся дотримання законодавчо установлених фінансово-пра­вових зобов'язань.

Прийняття на озброєння окремих груп специфічних симп­томів може мати вирішальне значення для ефективності розпізна­вання способів відмивання грошей. Можна запропонувати такі зразкові тлумачення окремих категорій таких симптомів.