Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Збір і накопичення інформації




Читайте также:
  1. Quot;Підручні" засоби захисту інформації
  2. Арифметичні операції над двійковими числами. Машинні одиниці інформації
  3. Види й властивості інформації
  4. Вплив засобів масової інформації на формування біоетичного мислення особистості
  5. Групи інформації з точки зору засобів масового впливу
  6. Джерела інформації
  7. Джерела інформації
  8. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ Й ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СТАТИСТИКИ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
  9. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ, СОЦІАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ, КЛАСИФІКАЦІЇ ТА УГРУПОВАННЯ
  10. Джерела інформації.

Діяльність з розпізнавання підозрілих операцій - одна з найбільш клопітких, відповідальних і складних у банківській справі. її роль у запобіганні всієї процедури відмивання грошей не менш важлива, ніж ідентифікація клієнта і реєстрація даних про нього. Труднощі працівників банку, пов'язані з безпосереднім проведенням такої діяльності, виявляються відразу ж з початком її проведення, тому що ні в Україні , ні в країнах з більш розви­нутим господарським і банківським законодавством практично не було ні чітких нормативних, застережень, ні внутрішньо-банківських регламентацій, які регулюють таку діяльність. Проте керівництво центральних банків ряду країн офіційно у своїх по­становах зобов'язує банківських службовців займатися розпізна­ванням і виявленням підозрілих операцій.

Розпізнавання має важливе значення в інформуванні право­охоронних органів про здійснення злочину відмивання грошей. Ефективність процедури розпізнавання під цим кутом зору роз­глядається як значний внесок в успішну роботу органів правосуд­дя у справі боротьби з організованою злочинністю.

Розпізнавання спроб відмивання "брудних" грошей у про­цесі банківської діяльності розцінюється як сукупність заходів, спрямованих на організацію постійного чи періодичного надход­ження інформації про клієнтів і підозрілі угоди. Ця інформація

*У Законі України "Про банки і банківську діяльність" в статті 67 знаходить-ся вимога до банківських службовців припиняти спроби відмивання грошей, а також "забороняється вступати в договірні відносини з анонімними чи підставними особами. Банки зобов'язані ідентифікувати всіх осіб, які здійснюють безготівкові операції, які в сумі перевищують еквівалент 50 000 євро, чи one-рації з готівкою на суму, яка перевищує еквівалент 10 000 євро за курсом НБУ" [див. Додаток № 8; 39, с.255].


Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

може бути підставою для відповідних дій, які спрямовані на при­пинення небажаних фінансових зв'язків. Такі дії зазвичай вклю­чають наступні етапи:

• збирання інформації про угоди, які потенційно можуть бу­ти використані для відмивання грошей, а також створення умов для постійного надходження такої інформації;



• оброблення накопиченої інформації за допомогою різно­манітних методів, а також класифікація сумнівних і нети­пових (незвичайних) угод на підставі різних критеріїв;

• моніторинг сумнівних і нетипових операцій;

• підготовка висновків на основі обробки інформації, що стала результатом розпізнавання.

Збирання інформації для розпізнавання становить перший, вступний етап усього процесу. Він охоплює як активні дії, які по­лягають у створенні відповідного інструментарію, що полегшує одержання даних, так і дії, пасивно (побічно) пов'язані з визна­ченням способу доступу до інформації, яка потенційно може бути використана в наступних стадіях розпізнавання. Інформація, яка иеобхідна для проведення розпізнавання, надходить переважно з наступних джерел:

• реєстрш угод (трансакцій) з готівкою, які перевищують встановлену квоту, а також аналогічних реєстрів угод з використанням безготівкових розрахунків, якщо відповідні внутрішні правила вказують на обов'язковість ведення таких;

• інших банківських звітів і банківської документації;

• документів про операції, реалізовані різними категоріями банківських працівників у рамках широко застосовуваної політики "знай свого клієнта", особливо це стосується опе­рацій, які виконуються при відкритті банківських ра­хунків для фізичних і юридичних осіб, при веденні цих ра­хунків, при контактах з уповноваженими представниками клієнтів і т. ін.;



• звітів про операції, які виконуються різними банківськими службовцями у зв'язку з контактами з особами, — не клієнтами банків, наприклад, які вносять готівку на рахун­ки банківських клієнтів;


Міжнародне оподаткування

• аналізу основних фінансових показників, які стосуються банківської діяльності;

• баз даних про банківських працівників;

• баз даних про банківських клієнтів, а також інших осіб, які користуються банківськими послугами і використовували або намагалися використовувати банківські операції в зло­чинних цілях.

Основне джерело інформації для розпізнавання спроб відмивання "брудних" грошей у банках - реєстр наявних угод, які перевищують установлений ліміт. У різних країнах такий поріг оцінюється різною величиною (в Україні, як уже відзначалося, та­кий ліміт встановлений у межах 10 000 евро). У зв'язку з цим відповідні працівники банків зобов'язані докладати зусилля з ме­тою ретельного комплексного документування всіх операцій з до­триманням усіх хронологій і послідовності в часі. Залежно від розмірів відділення банку й обсягу проведеної діяльності (і мож­ливості виділення часу кожному клієнту з боку працівника бан­ку) повинні бути знайдені відповідні технічні рішення стосовно ведення реєстрів. Найуживаніша форма, яка застосовується на Заході, — свідчення (evidence) у вигляді книг певної форми й об­сягу. Як різновид (варіант) застосовуються "сегрегатори", які включають ідентифікаційні картки. І, нарешті, оптимальним вирішенням проблеми вважають використання інформаційної комп'ютерної системи, яка дозволяє робити попередню обробку даних і їхню систематизацію за заданими ознаками.



Додаткову функцію в збиранні такого виду даних доб­ровільно виконують багато банків, які ввели в себе реєстри опе­рацій з безготівковими розрахунками, що перевищують установле­ну державою суму. Обов'язок їхнього ведення вони поклали на свій персонал, видавши відповідні внутрішньобанківські розпоряджен­ня. Організація процедури відмивання грошей, а також велика кількість використовуваних у злочинних цілях операцій такого ви­ду дають підстави вважати, що збирання даних про них дасть можливість розширити масштаби дій, спрямованих на виявлення злочинів.

Дуже важливо для підвищення якості інформації, що зби­рається, виділяти у відповідних документах (книгах обліку,


Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

інформаційних системах) ознаки, які визначають характеристику проведеної операції. Така інформація дає можливість ідентифіку­вати способи відмивання грошей, у яких, наприклад, використані банківські перекази в розрахунках при реалізації торгових кон­трактів. Певні труднощі для ведення таких реєстрів створює по­зиція, зафпссована в рядку "банки, які приймають участь в угодах з готівкою". Труднощі виникають тут при кожній можливій: ситу­ації, такій, наприклад, коли вкладник надає посвідчення з банку, через який він перевів готівку.

Інформацію, необхідну для розпізнавання, можуть містити й інші види банківських документів, наприклад, реєстри банківських переказів з-за кордону, складені відділами, уповнова­женими для співробітництва з зарубіжними банками. Зрозуміло, що такого типу база даних може бути використана лише як до­поміжний засіб. її користь деякою мірою пов'язана з можливістю підтвердження даних щодо операцій, які перевищують установле­ний ліміт, що зобов'язує банківську установу ідентифікувати осо­бистість клієнта. Це однаково стосується також різних банківських документів — бухгалтерських звітів, документів про приймання коштів, які виписуються при обміні номіналів, описів переліку банківських рахунків клієнтів (картотек), документів, ЯКІ стосуються інших операцій, акредитивів і т. ін. Разом з тим ябирання такої інформації, яка виходить прямо з джерела, з технічних причин дуже обмежений. Тут уже мова йде про штучно створювані обмеження щодо доступу до певноговиду документів. Наприклад, віднесення операції з акредитивів, яка перевищує істановлені ліміти, може викликати вимогу про спеціальний до­пуск до розголошення подібної інформації. Крім того, їхнє одер­жання можливе, якщо відповідні документи зберігають у повній іідповідності з установленою для цього регламентацією.

Дуже важлива частина процесу збирання інформації — діяльність у рамках політики "знай свого клієнта". Результатом цієї роботи можуть бути зівставлення, нотатки, звіти, підготов­лені окремими працівниками, залученими до проведення такої політики. Тільки їх зацікавлена, активна участь у цій важкій справі може принести справжню користь у процесі розпізнавання підминання "брудних" грошей.


Міжнародне оподаткування

Набагато складніша справа — збір інформації стосовно осіб

— не клієнтів банків, що тільки роблять сплату готівкою на рахун­
ки осіб, які користуються банківськими послугами. Поінформо­
ваність про них працівників банків, у зв'язку з природою їхньої
діяльності, буває вкрай обмежена. Вона стосується переважно да­
них, розміщених у бухгалтерських звітах і, можливо, у реєстрах
операцій з готівкою, яка перевищує "поріг", який не вимагає іден­
тифікації. Часто такий перелік доступної і корисної інформації
буває ще коротшим.

Тому важливим внеском у процес розпізнавання стає створен­ня спеціальної бази даних банківських операцій, здійснених підстав­ними особами. Збір інформації про них повинен бути максимально повним. Тут можуть виявитися корисними службові нотатки і примітки, зроблені в спеціальному блокноті касиром або операто­ром, який приймає внески готівкою. Вони можуть включати дані, які стосуються платника: суму угоди, характер трансакції, додаткові обставини, які супроводжують контакти з ним, результати спостере­ження за особливостями його поведінки в приміщенні банку (нер­вування, додаткові питання працівнику банку, спроби відвернути увагу оператора від угоди і т. ін.). Нотатки такого виду, які вимага­ють додаткової нервового й інтелектуального напруження з боку працівників-касирів, в умовах криміногенної української дійсності

— справа непроста Але такі міжбанківські контакти між персоналом
і клієнтами нерідко дають неоціненно важливий матеріал, корисний
також і для розпізнавання банківських рахунків клієнтів у ситу­
аціях, коли багато осіб сплачує готівку на той самий рахунок.

І хоча такі нотатки не можуть бути доказом при порушенні (з малим, звичайно, ступенем імовірності) кримінальної справи за фактом відмивання "брудних" грошей, вони можуть мати чималу цінність для слідчих органів, а також полегшити одержання пока­зань від потенційних свідків. Подібні нотатки і записи можуть за­лишати в спеціальних блокнотах і записних книжках не тільки ка­сири, а й інші працівники банків (наприклад, служби охорони банку). Такі записи вони можуть робити на підставі власних спо­стережень і при перегляді знімків і плівок, відзнятих за допомо­гою спеціального устаткування.


Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

Ще одна категорія інформації, яка може бути корисною для розпізнавання, — всілякі показники, які особливо стосуються ро­боти з залучення вкладників. Мова тут йде про показники зрос­тання кількості відкритих рахунків за визначений період часу, флуктуація (підйом чи зниження чисельності) у сфері внесків готівкою, кількість відкритих так званих "заморожених" (бездіяльних) рахунків за певний час (наприклад, за квартал, за півроку), показники, які стосуються надходжень грошей на ра­хунки. Уся ця інформація має допоміжне значення для розпізна-вання відмивання грошей у банках і може бути використана в первісній фазі процесу оброблення даних.

Участь працівників банків у процедурі відмивання грошей стає причиною того, що для розпізнавання такої процедури дуже корисною виявляється інформація відносно самих банківських працівників і службовців. Дані про них можна розділити на дві ка­тегорії. Перша стосується усіх випадків.порушень і недоліків у професійній діяльності персоналу банку. Тут мова йде особливо Про операції, пов'язані насамеперед з ідентифікацією клієнтів і реєстрацією угод, з комплектуванням банківської документації, веденням у належному порядку картотек клієнтури, а також про Кількість допущених помилок і порушень, про їх характер, "якість" і т. ін. Збирання такої інформації може проводитися в ру­тинному порядку — підведення підсумків внутрішньобанківсько-Го контролю або перевірки "зверху". До другої категорії відно­ситься інформація про кадри. Для розпізнавання спроб відмиван­им грошей особливо корисною може бути інформація про мож­ливі зв'язки банківських працівників з підозрілими клієнтами, Про майнові і грошові зв'язки службовців з господарюючими суб'єктами, які користуються сумнівною репутацією і т. ін.

І, нарешті, завершує частину даних, необхідних для ровпізнавання, різного виду "історична" інформація, яка сто-суггься випадків і подій, пов'язаних з відмиванням грошей чи з підозрами в цих злочинах. Це може бути інформація, почерпнута і нотаток про розпізнавання клієнтів чи осіб, не пов'язаних з бан­ками діловими відносинами, але які намагалися скористатися по-г лугами банків у злочинних цілях, наприклад, намагалися неза­конним шляхом одержати кредит, або їх викрито в шахрайстві з


Міжнародне оподаткування

чеками, чи вони брали участь у злочинах, але їхня провина на суді доведена не була.

Збирання таких даних повинен стати основним знаряддям, яке попереджає повторне використання банків такою категорією злочинних елементів. До складу таких даних повинні ввійти, на­приклад, списки викрадених документів, які знаходяться в роз­шуку, паспортів, описи технологій здійснених злочинів, нотатки банківських працівників, які містять дані про походження активів певних клієнтів банку, які в минулому намагалися їх використо­вувати з метою злочину тощо.

Згадана інформація повинна піддаватися збиранню і нако­пиченню різними працівниками банків, починаючи з касирів, включаючи працівників середньої і вищої керівної ланки і закінчуючи кадровиками і працівниками слу-„ои безпеки і внутрішнього контролю. Частина таких даних може бути резуль­татом зовнішнього спостереження за банком. Цілий ряд даних, накопичених у цій інформації, винятково корисні для цілей розпізнавання (наприклад, реєстри про угоди готівкою), однак значна їхня частина — це результат повсякденної діяльності, зви­чайної банківської процедури в різних підрозділах кредитної ус­танови. Різною може бути і міра доступності такої інформації. То­му в рамках внутрішньобанківських програм протидії відмиван­ню грошей вважається важливим завдання розроблення основ і принципів обміну (передачі) інформацією між окремими струк­турами банку -- але тільки і винятково лише за згодою голови правління або головного бухгалтера. Доступ до даних, необхідних для розпізнавання, може бути дозволений тільки спеціально уповноваженим особам.


Дата добавления: 2015-04-04; просмотров: 15; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты