Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



VI. Держава і право в політичній системі суспільства




Читайте также:
  1. A) Естественно-правовая теория
  2. B) Внутреннее право
  3. B) Правовые аспекты
  4. B. обучение образам правого полушария
  5. B. Правосудие
  6. D. 20.1.1). - Завещание есть правомерное выражение воли, сделанное торжественно для того, чтобы оно действовало после нашей смерти.
  7. Gt; захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин
  8. Gt; несуть відповідальність за правопорушення, зв.язані з недодержанням установлених
  9. I.1. Римское право в современной правовой культуре
  10. I.4.1) Обычное право.

Визначення політичної системи як засобу збереження суспільства від авторитарного впливу держави визначає необхідність вивчення проблеми місця держави і права в інституціональному аспекті політичної системи. Загальновідомим є визначення держави як основного суб’єкта політичних відносин, а права – як основного засобу закріплення та охорони політичних рішень, що забезпечує характеристику держави в якості центрального елемента політичної системи, а права – як державно-владного засобу впливу на суспільство.

Держава є центральним елементом політичної системи завдяки тому, що, по-перше, вона характеризується особливостями, що не притаманні жодному з інших елементів політичної системи.

По-друге, вона впливає на діяльність інших елементів політичної системи, встановлюючи їм межі можливої поведінки в сфері політичних відносин.

По-третє, оскільки держава перебуває під впливом інших елементів політичної системи, що перешкоджають її авторитарному впливу на суспільство.

1. Держава на відміну від інших елементів політичної системи:

Ø є єдиною територіальною організацією політичної влади в межах суспільства, що хараткеризується такими інститутами як громадянство, кордони та суверенітет;

Ø має систему спеціально створених органів, що наділені правами по управлінню суспільством;

Ø є суб’єктом правотворчості, що не лише розробляє правові норми, а і охороняє їх примусовою силою;

Ø має єдину суверенну владу, що поширюється на всю територію;

Ø характеризується економічною самостійністю, яка забезпечується можливістю держави встановлювати податки та інші обов’язкові платежі;

Ø є офіційним представником суспільства як ззовні, так і в межах країни.

2. Держава в процесі здійснення політичної влади взаємодіє з іншими елементами політичної системи шляхом:

ü офіційного визнання статусу суб’єктів в процесі реєстрації їх установчих документів;

ü забезпечення легітимності політичних рішень;

ü гарантування прав та свобод суб’єктів політичної діяльності;

ü визначення правового режиму ораганізацій та діяльності елементів політичної системи;

ü здійснення нагляду за законністю в діяльності елементів політичної системи;



ü конституційного закріплення політичного режиму.

3. Держава знаходиться під впливом елементів політичної системи, які:

· забезпечують відображення та реалізацію різноманітних політичних інтересів;

· здійснюють представницькі функції;

· забезпечують вплив на політику держави у відповідності до установчих документів;

· захищають політичні права та свободи суб’єктів;

· не допускають авторитарного впливу держави у політичній сфері.

Правові норми є елементом структури політичної системи на регулятивному рівні. Це основний засіб регулювання політичних відносин, оскільки правові норми пошируються на все суспільство, мають загальнообов’язковий характер та забезпечуються правовими засобами.

Таким чином, держава і право є основними елементами політичної системи в будь-якому суспільстві, однак рівень їх взаємодії з іншими елементами визначає рівень демократичності як політичної системи, так і суспільства в цілому.

 


 

1 Иеринг Р. Борьба за право. – М., 1991. – С.8.

2 Бабун Р. Общее учение о праве и государстве. – К., 1925. – С.115.

3 Див.: Дюги Л. Конституционное право. Общая теория права. – М., 1908. – С.1.



1 Конституционный статус личности в СССР. – М., 1980. – С.21-26.

2 Витрук Н.В. Основы правового положения личности в социалистическом обществе. – М., 1979. – С.29.

3 Кучинский В.А. Личность, свобода, право. – М., 1978. – С.115.

4 Див.: Общая теория прав человека / Под ред. Е.А.Лукашевой. – М., 1996. – С.29-30.

5 Матузов М.И., Малько А.В. Теория государства и права. – М., 1997. – С.237-238.

1 Див., напр.: Общая теория прав человека / Под ред. Е.А.Лукашевой. – М., 1996. – С.17.

1 Див. доклад.: Скакун О.Ф. Теория государства и права. – К., 2000. – С.186-188.

1 Иеринг Р. Борьба за право. – М., 1991. – С.8.

2 Бабун Р. Общее учение о праве и государстве. – К., 1925. – С.115.

3 Див.: Дюги Л. Конституционное право. Общая теория права. – М., 1908. – С.1.

1 Див. докладніше: Конституція незалежної України. – К., 2000. – С.121-127.

1 Див.: Теория государства и права / Под ред. М.М.Рассолова. – М., 2000. – С.216-217.

[2] Див.докладніше: Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Х., 2000. – С.190-194.

1 Див.: Матузов Н.И. Личность. Права. Демократия. – Саратов, 1972. – С.65.

2 Обсуждение учебника по теории права // Гос-во и право. – 1994. - № 5. – С.84.

3 Див.: Общая теория государства и права. Академич.курс. – Т.1. – М., 1998. – С.279.


Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 10; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты