Організація насінництва в Україні

Організація насінництва в Україні здійснюється згідно з законом України: “Про насіння і садивний матеріал”, введеним 20.01.2003 р.

Він містить основні положення по виробництву, реалізації та використанню насіння, правові відношення між виробниками і споживачами насіння. По цьому закону виробництвом і реалізацією сортового насіння мають право займатися фізичні і юридичні особи, які по своїх виробничих можливостях відповідають вимогам державної атестації та занесені в “Державний Реєстр виробників насіннєвого матеріалу“ Міністерства Аграрної політики України.

В Україні побудована на науковій основі система насінництва, яка забезпечує швидке розмноження і впровадження і виробництво нових сортів, виробництво сортового насіння в якості необхідній для здійснення посіву і створення страхових фондів.

Система насінництва складається з таких ланок:

1. Виведення нових сортів і гібридів. Займаються цим науково-дослідні установи.

2. Сортовипробування. Державна комісія по випробуванню та охороні сортів рослин проводить оцінку сортів. Кращі із них заносять в “Реєстр сортів рослин України”, після чого сорт має право вирощуватись в виробництві.

3. Насінництво. Це розмноження сортового насіння при збереженні його сортових, біологічних і господарських показників, які були при виведені і оцінці сорту. Насінництво ділиться на первинне, елітне.

Первинне – виведення оригінального насіння в первинних ланках. Проводиться в науково-дослідних інститутах, вищих учбових закладах, які є оригінаторами сортів.

Елітне насінництво – виробництво насіння еліти здійснюється в елітних господарствах при науково-дослідних інститутах, навчгоспах вузів і технікумів.

Насінництво – виробництво сортового насіння першої і послідуючих репродукцій для повного забезпечення потреби господарств у насінні для виробничих посівів. Проводиться в спеціалізованих насінницьких господарствах, а також в насінницьких бригадах господарств.

4. Сортовий і насіннєвий контроль. Система насінництва здійснює постійний контроль якості насіння і якості робіт передбачених правилами насінництва при вирощуванні, збиранні, післязбиральної обробки, зберіганні, реалізації і використання насіння. Сортовий контроль проводиться в господарствах, які вирощують насіння, впродовж року на всіх етапах насінницької роботи. Його задача не допустити погіршення сортових якостей насіння, які передбаченні стандартом для кожної категорії.

Важливо забезпечити чітку роботу в усіх ланках насінництва з метою збереження цінних біологічних і господарських ознак сорту, високих сортових і насіннєвих якостей і врожайних властивостей насіння.

За етапами насінництва сортове насіння сільськогосподарських культур підрозділяється на категорії :

- Оригінальне насіння /ОН/ - насіння первинних ланок насінництва, яке одержане шляхом послідовного добору родовідних рослин і оцінки їх нащадків з метою відтворення і зберігання сорту.

- Елітне насіння /ЕН/ насіння одержане від послідовного розмноження оригінального насіння, яке найбільш повно передає спадкові ознаки та властивості сорту і за сортовими та посівними якостями відповідає вимогам державного стандарту на еліту.

- Репродукційне насіння /РН_1-3/ - перша – третя, РН_п – четверта і подальші репродукції, отримані від пересіву елітного насіння;

- Гібридне насіння /F_!/ - насіння. отримане від схрещування генетично різних рослин /батьківських форм/ - [2].

Держстандартом ДСТУ 2240-93 в межах кожної категорії ОН, ЕН, і РН визначені допустимі рівні сортової чистоти, ураження хворобами, а також насіннєвих якостей – чистоти насіння, схожості, вологості і інше(табл. 1,2,3,4,5).

Виробництво та реалізацію оригінального насіння здійснюють науково-дослідні заклади, елітного насіння та батьківських форм – елітно – насінницькі господарства науково-дослідних інститутів і сільськогосподарських вищих учбових закладів, які занесені до “Державного Реєстру виробників насіннєвого і садивного матеріалу”.

Вирощування та реалізацію репродукційного насіння та гібридів першого покоління “Законом” дозволено спеціальним насіннєвим господарствам, колективним сільськогосподарським підприємствам і фермерським господарствам за результатами атестації, проведеної обласним управлінням сільського господарства.

Міністерство АП України забезпечує розвиток насінництва, здіснення заходів щодо державної підтримки насінництва, удосконалення економічного механізму взаємовідносин між виробниками і споживачами насіння, веде “Державний реєстр господарств-виробників насіннєвого і садивного матеріалу”.

Українська академія аграрних наук організує методичне керівництво по вирощуванню оригінального та елітного насіння, розмноженню та впровадженню в виробництво нових перспективних сортів, і гібридів.

Таблиця 1

Норми якості насіння м’якої і твердої пшениці і ячменю, % по ГОСТ/ДСТУ 2240-93

Таблиця 2

Норми якості насіння жита і трітікале.

.

Таблиця 3

Норми якості зернових і круп’яних культур.

Таблиця 4

Норми якості насіння зернобобових.

Таблиця 5

Норми якості насіння зернобобових культур.

В зв’язку з реформуванням аграрного комплексу України насінництво дещо скоротилось, і Міністерство АП України і УААН 05 липня 1999 р. затвердили “Порядок ведення селекції і насінництва сільськогосподарських культур”, згідно якого по зернових (крім кукурудзи і сорго), олійних культурах і травах науково-дослідні установи-оригінатори нових сортів забезпечують виробництво насіння первинних ланок та еліти сортів, занесених до Реєстру, або визнаних перспективними, і на договірних умовах забезпечують потребу в ньому товаровиробників усіх форм власності. Товаровиробники, які занесенні до “Державного Реєстру виробників насіннєвого та садивного матеріалу” розмножують одержане від науково-дослідних установ, насіння для власних потреб та продажу для подальшого використання для сівби.

Існуючи комплексні пункти з обробки та зберігання насіння (насіннєобробні заводи), станції багаторічних трав на договірних умовах приймають від господарств незалежно від форм власності, насіння на доробку, сушку та доведення до високих посівних кондицій і відпускають його товаровиробникам для сівби на товарних площах.

По кукурудзі і сорго дослідні господарства науково-дослідних установ і учбові господарства сільськогосподарських вузів вирощують насіння супереліти, еліти і 1 репродукції всіх самозапилених ліній, сортів і перше покоління простих гібридів – батьківських форм гібридів, насіння еліти сортів кукурудзи і сорго, занесених до Реєстру сортів рослин України.

Товаровиробники занесенні до “Державного Реєстру виробників насіння”, вирощують насіння районованих, простих, подвійних та інших гібридів і сортів кукурудзи, а також насіння гібридів і сортів сорго для власних потреб і реалізації.

По цукрових буряках насіння вихідних форм (супереліти) розмножує Інститут цукрових буряків і його філія та дослідно-селекційні станції і передають їх дослідним (елітним) господарствам, які вирощують елітне (базове насіння).

Очищення, калібрування, інкрустація виробленого насіння проводиться на Тростянецькому насіннєвому заводі, який відпускає елітне насіння спеціалізованим насінницьким господарствам.

Спеціалізовані насінницькі господарства, що мають паспорт-патент, вирощують насіння (фабричне) і продають його спеціалізованим насіннєвим заводам згідно з укладеними договорами на рік та на перспективу до 5 років.

Насіннєві заводи після обробки відпускають інкрустоване та дрожоване насіння 1 репродукції цукровим заводам за договорами, укладеними також на рік і на 5 років.

Цукрові заводи згідно з заявками бурякосійних господарств забезпечують відпуск фабричного насіння (1 репродукції) сортів і гібридів, занесених в Реєстр сортів рослин України.

З овочевих і баштанних культур Інститут овочевих і баштанних культур та його дослідні станції, а також інші науково-дослідні установи і учбово-дослідні господарства сільськогосподарських вузів відповідно до напрямку селекції і потреби народного господарства України створюють нові сорти та гібриди овочевих та баштанних культур, розмножують оригінальне насіння та насіння еліти і на договірних умовах реалізують його спеціалізованим насінницьким формуванням та господарствам різних форм власності.

Спеціалізовані насінницькі формування та інші суб’єкти насінництва, занесенні до “Державного реєстру”, вирощують насіння відповідних категорій в обсягах, які забезпечують потребу виробників товарної продукції та створення страхового фонду насіння.

По картоплі установи-оригінатори вирощують вихідний насіннєвий матеріал сортів картоплі, які занесені до “Реєстру” або визнані перспективними, і відпускають його елітним господарствам.

Дослідні господарства науково-дослідних установ, вищих учбових закладів вирощують еліту сортів, які занесені до “ Реєстру сортів рослин України”, або визнані перспективними. Обсяги виробництва еліти картоплі визначаються Міністерством аграрної політики України.

По ярому та озимому ріпаку оригінальне та елітне насіння вирощують науково-дослідні установи. Спеціальні насінницькі формування закуповують на договірних умовах елітне насіння у наукових установах з подальшим його розподілом між визначеними насінницькими господарствами для наступного вирощування насіння першої репродукції.

Насіння першої репродукції передається товарним господарствам для щорічного сортооновлення.

Насіння другої репродукції використовується виключно для переробки його на олію. Таке пасіння для сівби на зерно чи зелений корм використовувати забороняється.

Насінництво України організовано і законодавчо підкріплено на промисловій основі. При цьому насінництво здійснюється в спеціалізованих насінницьких господарствах індустріальним методом з використанням насіннєвих заводів, сушильних і насіннєочисних комплексів.

Організація насінництва в Україні відповідає діючим міжнародним правилам і стандартам.

Промислове насінництво країн Європи і США складається із таких ланок :

1. Науково-дослідні центри, компанії і фірми – оригінатори сортів виробляють насіння селекційної еліти – breeder seed, які відповідають в Україні категорії – оригінальне насіння.

2. Насінницькі підприємства і фірми, які мають свої заводи по обробці насіння, виробляють базове насіння – fundation seed, в Україні це насіння еліти.

3. Насінницькі господарства, які вирощують репродукційне насіння – sertified seed.

4. Державний контроль якості вироблюваного насіння здійснює міністерство сільського господарства.

5. Оптова і роздрібна торгівля сприяє розвитку насінницьких підприємств.

В насінницькій галузі значну роль відіграють різноманітні асоціації, товариства і інші об’єднання, які займаються виробництвом і контролем якості насіння, маркетингом.

Американська асоціація ASTA разом з Міністерством сільського господарства організує селекційні роботи, впровадження правових норм в насінництві, контроль технологій виробництва сортового насіння в підприємствах, апробацію сортових посівів, гарантує насіннєводам захист і пропаганду їх інтересів.

В Данії Асоціація датських виробників насіння і Об’єднання датських торговців насінням забезпечують виробництво і реалізацію насіння.

В Франції система насінництва забезпечується державним і приватним сектором.

Селекційну еліту (оригінальне насіння) виробляють в науково-дослідних установах. Базисне насіння (еліту) виробляють насіннєві господарства при науково дослідних-установах. Сертифікаційне насіння (репродукції) довіряють вирощувати фермерам-насіннєводам.

Насінницькі фермерські господарства з високим технічним рівнем об’єднані в Національну федерацію фермерів-насіннєводів, яка в своєму розпорядженні має технічний відділ і велику лабораторію. Насінництво супроводиться постійним контролем на всіх етапах розмноження насіння.

Міністерство сільського господарства доручає службі контролю і апробації слідкувати за дотриманням технічних правил і офіційно проводити апробацію.

Вона має колектив інженерів і техніків з вищою сільськогосподарською освітою, які контролюють виробництво насіння від початку їх розмноження до випуску на ринок.

Питання для самоконтролю

1. Система насінництва в Україні. Які головні ланки цієї системи і хто їх виконує?

2. Закон “Про насіння” і які правові відношення між виробниками і споживачами насіння?

3. По якому принципу і на які категорії підрозділяється сортове насіння?

4. Яку категорію насіння виробляють в науково-дослідних установах, яку-в елітних господарствах, яку-в насіннєгоспах?

5. Які допустимі рівні сортової чистоти, ураження хворобами, а також насіннєвих якостей-чистоти схожості, вологості визначені Держстандартом ДСТУ2240-93 для різних категорій м’якої, твердої пшениці, ячменю і інших культур?

6. Із яких ланок складається насінництво в розвинутих країнах Європи, в США?