Сортозаміна і сортооновлення. Вплив репродукції на якість насіння

Сортозаміна – це повна заміна на виробничих посівах одного старого сорту на інший новий сорт. Наприклад - 2001 році за даними державного сортовипробування рекомендовано вирощувати новий сорт озимої пшениці Селянку, а старий сорт Тіру – виключити з виробництва.

Як правило, нові сорти істотно перевищують старі по врожайності і інших селекційно цінних ознаках. Тому, сортозаміну необхідно проводити швидко, протягом одного, максимум двох років. При цьому скоріше і повніше використовуємо біологічні і господарські переваги нового сорту, і разом з тим позбавляємось тиску хвороб і шкідників, які супроводжували старий сорт.

Сортозаміна здійснюється з моменту рекомендації нового сорту. Насінницька робота із старим сортом припиняється заздалегідь, за 1-2 роки до сортозаміни.

Прискорене впровадження нових сортів у виробництво залежить від успішної роботи всіх ланок насінництва, і навпаки, повільне здійснення сортозаміни – показник поганої організації насінництва.

Селекціонерами розробленні прийоми прискореного розмноження насіння на початкових етапах впровадження нових сортів у виробництво.

Один із них – підвищення коефіцієнта розмноження насіння (це відношення кількості одержаного насіння до висіяного).

У 60^х роках академік В.М. Ремесло для прискореного випровадження в виробництво сорту озимої пшениці Миронівська 808 рекомендував для підвищення коефіцієнта розмноження знижувати норму висівання насіння до 50 кг/га. Завдяки цьому сорт Миронівська 808 в рік районування (1963 р) займав тільки 12.5 тис. га , то в 1968 – уже понад 7 млн. га .

Одна з причин повільного випровадження нових сортів полягає в тому, що вже в перші роки значна кількість насіння йде на товарні цілі, а не використовується на насіння. Для прискореного впровадження в виробництво вирощене насіння нових сортів потрібно передавати якомога більшій кількості господарств для розмноження.

Сортооновлення – це заміна сортового насіння, низьких репродукцій, у якого погіршилися сортові і біологічні якості, на насіння того самого сорту, але вищих репродукцій.

Сортооновлення проводиться елітою, або першою репродукцією, в певні строки, прийняті науково-дослідною установою в зоні її діяльності.

При використанні високоякісного сортового насіння в виробництві протягом багатьох років погіршуються його сортові і насінневі якості в результаті механічного і біологічного засмічення, ураження хворобами і шкідниками, порушення насінницької агротехніки і умов зберігання. Строки сортооновлення залежать від організації насінництва в господарстві : за умов високого рівня насінництва сортові якості насіння зберігаються протягом багатьох років, до шостої і сьомої репродукції, при низькому рівні вони втрачаються вже в перших репродукціях .

Урожайність сортів залежить від дії багатьох факторів, тому завданням насінництва є збереження генетичного потенціалу продуктивності, який сорт мав при виведенні.

В науковій літературі немає єдиної думки щодо значення репродукцій. Одна група дослідників встановила, що за врожайністю між репродукціями сортового насіння істотної різниці практично не спостерігається, інші вважають, що врожайність послідовно знижується від еліти до віддалених репродукцій.

Вплив репродукції на якість насіння вивчали в Інституті селекції і насінництва пшениці ім. Ремесло М.В.Досліди проводились по схемі, яка дозволяла порівняння елітного насіння з насінням репродукцій, вирощеним не в господарствах, а на полях інституту, тобто в ідентичних умовах.

Одержані данні показують, що посівні якості – маса 1000 зерен, енергія проростання і лабораторна схожість насіння еліти і наступних репродукцій були майже одинакові. (табл.7)

Значне зниження врожайності в порівнянні з елітою починається вже з 3-ої репродукції – на 2.6 ц/га, 4-ої – на 3.4 ц/га, 6-ої – на 4.4 ц/га.

При посіві насінням 3-ої і наступних репродукцій зменшувались кількість продуктивних стебел на одиницю площі, число і маса зерен в колосі, що призводило до зниження маси зерна з 1м² і з га.

Для визначення біологічних властивостей насіння озимої пшениці залежно від репродукції вивчали енергію паростка. Дослідами показали, що суха маса 100 паростків з насіння еліти була 0.72г, 3-ої репродукції – 0.67, маса корінців 100 рослин з насіння еліти – 0.64г, з насіння 3-ої репродукції – 0.58г. [7]

Таблиця7

Посівні якості і врожайність озимої пшениці Миронівска 808 в залежності від репродукції (середнє за 1965-1971р).

При використанні насіння репродукцій в господарствах відбувається його погіршення під впливом біологічного і механічного засмічення, пошкодження хворобами і шкідниками, низького рівня агротехніки. Ці фактори знижують урожайні якості насіння. Шляхом добре організованого насінництва можна уповільнити цей процес, але зупинити його не можна.

Необхідне періодичне сортооновлення, строки для різних культур не одинакові, залежать від біології культури і рівня насінництва.

У високо розвинених країнах Європи насінництво ведеться на промисловій основі. Господарства – виробники сільськогосподарської продукції не займаються насінництвом, а одержують його щорічно із спеціалізованих насінницьких фірм. Таким чином сортооновлення проводиться щороку.

В Україні при добре налагодженому насінництві в радянські часи проводилось щорічне сортооновлення насінням еліти на ділянки розмноження, на насіннєвих ділянках висівали першу репродукцію, на товарних площах – другу репродукцію.

В зв’язку з реформуванням аграрного сектора, зниженням купівельної спроможності господарств і приватних сільгоспвиробників насінництво в районних насіннєвих господарствах значно скоротилась, і Міністерство АП і УААН в 1999році затвердили новий порядок сортооновлення.

По зернових (крім кукурудзи і сорго), олійних культурах дозволено в сільськогосподарських підприємствах посів проводити не нижче 4-ої репродукції, соняшник – 1-ої репродукції сортів та першого покоління гібридів. По кукурудзі і сорго встановили в сільськогосподарських підприємствах сівбу проводити насінням гібридів 1-го покоління і сортів не нижче 3-ої репродукції.

Цукрові буряки. Цукрові заводи забезпечують відпуск згідно з заявками бурякосіючих господарств фабричного насіння 1-ої репродукції сортів і гібридів 1-го покоління, занесених в “Реєстр сортів рослин України”.

По картоплі на товарних посівах використовується насіння не нижче четвертої репродукції

По ярому та озимому ріпаку оригінальне та елітне насіння вирощують науково-дослідні установи, 1-шу репродукцію – насінницькі господарства. Насіння 1-ої репродукції продається товарним господарствам для щорічного сортооновлення.

Сівбу овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів у сільськогосподарських підприємствах дозволено проводити насінням гібридів 1-го покоління і сортів 1-ої репродукції. Вирощене насіння в насінницьких формуваннях доводиться на спеціалізованих насіннєвих фабриках до посівних кондицій, встановлених державним стандартом, і через фірмові магазини та філії реалізується товаровиробникам.

В недалекому майбутньому в Україні буде розвиватись насінництво на промисловій основі. Господарства-виробники насіння будуть об’єднані а асоціації на зразок розвинутих країн Європи, буде налагоджено контроль за якістю насіння і робіт в насінництві. Сортооновлення буде щорічне.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення насінницьких термінів сортозаміни і сортооновлення.

2. Чому сортозміну треба проводити швидко?

3. Які прийоми прискореного впровадження нових сортів в виробництво?

4. Причини зниження сортових і насіннєвих якостей насіння при використанні його протягом багатьох років.

5. Строки сортооновлення.

6. Значення репродукції насіння в одержанні високого урожаю.

7. Вплив репродукції на якості насіння.