Причини зниження якості насіння.

В процесі багаторічного розмноження сортові, насіннєві якості і врожайні властивості сортів погіршуються в наслідок дії різних факторів.

Механічне засмічення сортів.

Першою причиною механічного засмічення є порушення культур і сортів в насіннєвій сівозміні. Особливо це небезпечно, коли попередня культура відноситься до важковідокремлюваних, які по розміру і формі насіння не відрізняються від основного сорту, і не відокремлюються на сортоочисних машинах; домішки жита в пшениці, вівсюга і ячменю, в вівсі, м’якої пшениці в твердій тощо.

Механічне засмічення часто відбувається при посіві, якщо сівалки не очищені ретельно ( до єдиної зернини ) від насіння попередньо висіяної культури, чи сорту.

Найчастіше механічне змішування сортів відбувається при збирані врожаю. Не можна допускати, щоб одним комбайном збирали насіннєві ділянки двох, трьох сортів. Очистити комбайн від зерна попередньо зібраного сорту практично неможливо. Необхідно збирання планувати так, щоб на кожний сорт був свій комбайн, автотранспорт.

Механічне засмічення насіння можливе при тимчасовому складуванні насіння на токових площадках, при обробці на насіннєочисних машинах, затарюванні, складуванні і зберіганні. При ретельному дотриманні насінницької технології його можна уникнути.

Токові площадки будують так, щоб між ними були канавки, в які попадає зерно, що сипиться з вороха. Це дозволяє одночасно складувати насіння різних сортів на різних площадках, не допускаючи їх змішування.

Насіннєочисні машини необхідно очищати від насіння попереднього сорту, чи культури, до єдиної зернини. При затарюванні насіння в мішки, як правило, використовуються нові, а старі необхідно ретельно витрушувати і обов’язково вивертати кожен мішок. В кожному випадку механічне засмічення – є результат недбалого ставлення до вимог насінницької технології.

Біологічне засмічення.

Відбувається в результаті природного перезапилення перехреснозапильних культур. Наприклад, недопустимо перезапилення висадків цукрових буряків з кормовими, або столовими, олійних сортів соняшнику з гризовими, тощо, яке приводить до втрати сортів.

В насінництві перехреснозапильних культур необхідно дотримуватись норм просторової ізоляції, які установлені при апробації сортових посівів. Так для насінницьких ділянок різних сортів жита просторова ізоляція не менше 200 м, тритікале – 150 м, сортів соняшнику – 1 км, самозапильних ліній соняшнику – 10 км, ділянка гібридизації не менше 3 км від інших посівів соняшнику. Висадки цукрових буряків від висадків столових і кормових – 10 км, одно росткових і багаторосткових – 3 км, одноросткових тетраплоїдів і багаторосткових диплоїдів – 5 км.

Розщеплення.

У самозапильних культур, наприклад пшениці, часто нові сортові домішки з’являються в результаті спонтанної гібридизації і послідуючого розщеплення, також на сортах напівкарликового типу, якщо вони вирощуються поряд з високорослими.

Під дією генів карликовості короткостебельні пшениці мало утворюють пилку і квітнуть відкрито. Пилок високорослих сортів в великій кількості попадає на приймочки короткостебельних і запліднює їх. В другому поколінні в результаті розщеплення виникають домішки. Тому насінницькі ділянки короткостебельних сортів необхідно розміщувати з просторовою ізоляцією від високорослих, не менше 100 м.

Поява мутантів.

Це постійний біологічний процес, який може змінити любу ознаку. Більшість мутантів викликають негативну зміну ознак, і погіршують сорт. Кількість мутацій збільшується при висіванні старого насіння, обробці посівів гербіцидами, туром, отрутохімікатами.

Дію цих факторів потрібно враховувати в первинному насінництві, коли проводять очищення сортів від домішок методом індивідуального добору і двохрічної перевірки нащадків на генетичну чистоту. При цьому вибраковують всі родини і лінії з підвищеною мутабільністю, що дозволяє зменшити біологічне засмічення пов’язане з появою мутацій.

Ураження рослин і насіння хворобами.

Хвороби (грибні, бактеріальні, вірусні) дуже швидко розмножуються, часто передаються з насінням, яке вже не можна використовувати на посівні цілі. Тому боротьба з хворобами обов’язкова на всіх етапах насінництва, особливо в первинних ланках, де для роботи відбирають тільки повністю здорові рослини і протягом двох років вибраковують всі сім’ї і лінії, уражені хворобами. Таким чином в процесі первинного насінництва сорт повністю звільняють від хвороб і навіть покращують сорт, підвищуючи імунітет.

Вплив екологічної депресії.

Сорти окремих культур можуть суттєво відрізнятись за екологічною пластичністю.

Одні сорти екологічно пластичні, здатні добре розвиватись і давати високу врожайність в різних екологічних зонах.

Інші сорти мало пластичні, мають вузький ареал розповсюдження, вони формують високу врожайність тільки в окремих локальних зонах, до умов яких вони пристосовані.

Якщо умови навколишнього середовища не відповідають генетичній природі сорту, то послаблюється життєздатність рослин, знижується продуктивність і якість насіння, проявляється екологічна депресія.

Тому насінництво необхідно розміщувати по можливості в оптимальних зонах.

Звичайно, розмістити насінництво зернових культур, які займають великі посівні площі, в оптимальних зонах практично неможливо.

Переліченні причини зниження сортових якостей насіння завжди можливі при довгостроковому розмноженні сортів, тому необхідне сортооновлення, періодична заміна насіння старих репродукцій на еліту, або 1 репродукцію.

Питання для самоконтролю

1. При яких роботах в насінництві можливе механічне засмічення насіння? Як його не допустити?

2. Внаслідок чого відбувається біологічне засмічення насіння і як його не допустити?

3. Значення розщеплення і появи мутантів в зниженні якості насіння.

4. Що таке екологічна пластичність сортів і яка її дія на якість насіння?

5. Як уникнути впливу екологічної депресії на урожайність і якість насіння?

6. Особливості насінництва в зв’язку з впливом екологічної депресії.