Емпіричні показники відтворення населення

Показники режиму відтворення населення узагальнюють результати дії процесів народжуваності та смертності як основних процесів відтворення населення. За їх допомогою можна визначити: є відтворення населення розширеним, простим чи звуженим, яка швидкість відтворення населення, якого типу набуває статево-вікова структура населення в процесі відтворення (прогресивного, стаціонарного, регресивного).

Для характеристики режиму відтворення населення користуються системою демографічних показників, які умовно можна розділити на дві групи:

1) найзагальніші показники, розраховані на основі порівняння абсолютних чисел народжених і померлих (емпіричні показники);

2) показники, що носять теоретичний характер, значення яких складається незалежно від статевої та вікової структури населення.

До першої групи відносяться:

Ø коефіцієнт життєвості або індекс Покровського-Пірла;

Ø коефіцієнт природного приросту населення;

Ø коефіцієнт обороту населення;

Ø коефіцієнт економічності відтворення населення.

Коефіцієнт життєвості був запропонований у 1897 р. російським статистиком В.І.Покровським і у 1921 р. американським вченим Р.Пірлем, розраховується за формулою:

Коефіцієнт показує скільки народжених припадає на 100 померлих у даному році. Використовується за умов відсутності даних про чисельність населення і носить орієнтовну, приблизну оцінку.

Другий, вже відомий коефіцієнт природного приросту (скорочення) населення, розраховується за формулою:

Коефіцієнт обороту показує яка частка населення (в проміле) бере участь у відтворенні населення (сума частки народжених і померлих поколінь:

На підставі показників природного приросту та обороту населення зроблена спроба обчислити показник, який характеризував би економічність відтворення населення (як частка приросту в загальному обороті населення):

Сам термін "економічність відтворення населення" є умовним.

Розглянемо порядок розрахунку та зміст цього показника на прикладі даних про природний рух міського населення Росії та СРСР:

Коефіцієнти економічності відтворення населення:

Отже, для забезпечення однакового приросту населення (8,3 ‰) знадобився оборот населення у 1913 р. обсягом 52,1‰, а в 1978 р. – 25,9‰. Частка приросту в загальному обороті населення збільшилася удвічі, що свідчить про зменшення "внутрішніх витрат" на відтворення.