Основи збутової логістики

Важливе місце в системі збуту товару займають такі функції:

—транспортування товару від виробника до споживача;

—підтримання на підприємстві товарних запасів;

—пакування, складування та зберігання товару;

—оброблення замовлень та адміністративні витрати, пов'язані з раніше наве­деними функціями.

Значення цих функцій зростає у міру того, як збільшується відстань між виро­бником і споживачем. У господарській практиці багатьох розвинених країн широ­ко використовують нові методи й технології доставки та розподілу товарів. Вониґрунтуються на концепції логістики.

> Поняття та види логістики

Логістика— процес управління рухом та зберіганням сировини, компо­нентів і готової продукції з часу сплати грошей постачальником дочасу отримання грошей за доставку готової продукції споживачеві.

Логістика (хоча й має глибоке історичне коріння) — доволі молода наука. Діяль­ність у галузі логістики має кінцеву мету, яка отримала назву „сім правил логістики".

1. Вантаж—необхідний товар.

2. Якість— необхідної якості.

3. Кількість— у необхідній кількості.

4. Час— має бути доставлений в необхідний час.

5. Місце— у необхідне місце.

6. Споживач— для відповідного споживача.

7. Витрати— з мінімальними витратами.

Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо ці умови виконані, тобто необхідний товар необхідної якості в необхідній кількості доставлений для відповідного споживача у необхідне місце з мінімальними ви­тратами.

Встановлено, що застосування на практиці принципів логістики дає змогу скоротити до 30—50% рівень запасів сировини та палива, до 25—30% — транс­портні витрати.

Учасниками логістичних операцій можуть бути такі організації та підприємства:

—підприємства-виробники;

—підприємства гуртової та роздрібної торгівлі;

—комерційно-посередницькі організації;

—транспортні організації загального користування, різні експедиторські фірми.

Їхні склади та транспортні засоби виконують різноманітні логістичні операції.

Сучасна наука розглядає декілька видів логістики:

■закупівельна логістика, пов'язана із забезпеченням виробництва мате ріалами;

■виробнича логістика, спрямована на підвищення організованості та ефектив­ності функціонування виробничого процесу;

■збутова логістика, або, як її ще називають, маркетингова чи розподільча логі­стика.

Збутова логістика забезпечує ефективну організацію розподілу виробленої продукції. Власне збутова логістика і є предметом вивчення даного курсу.

> Транспортування товарів

Значну частину логістичних операцій на шляху товару від виробника до кін­цевого споживача здійснюють із застосуванням транспортних засобів. Витрати на транспортування товарів досягають 50% від суми загальних витрат на логістику.

Завдання вибору виду транспорту вирішується з урахуванням інших завдань збутової логістики, а саме створення та підтримання оптимального рівня запасів, вибір виду упаковки тощо.

■Автомобільний транспорт

Одна із суттєвих переваг — висока маневреність. Цей вид транспорту забезпе­чує регулярність поставок та не висуває жорстких вимог до упаковки товару.

Основними недоліками автомобільного транспорту є досить висока собівар­тість перевезень, терміновість розвантаження, можливість розкрадання вантажу та доволі низька вантажопідйомність.

■Залізничний транспорт

Цей вид транспорту добре пристосований для перевезення різних партій ва­нтажів за будь-яких погодних умов. Залізничний транспорт забезпечує можли­вість доставки вантажу на значні відстані, регулярність та доволі низьку собівар­тість перевезень вантажів.

■ Морський транспорт

Цей вид транспорту найпопулярніший на міжнародних перевезеннях. Його основні переваги — низькі тарифи та висока вантажопідйомність.

До недоліків морського транспорту відносять його малу швидкість, суворі вимоги до упаковки та кріплення вантажу, низьку частоту відправлення.

■ Внутрішній водний транспорт

Цей вид транспорту відрізняється низькими тарифами. При перевезенні вантажів вагою більше за 100 тонн на відстань понад 250 км цей вид транспорту найдешевший.

Проте конфігурація водних шляхів зумовлює обмеженість використання вод­ного транспорту.

■ Повітряний транспорт

Основні його переваги — швидкість та можливість досягнення віддалених районів. До недоліків відносять високі тарифи та суттєву залежність від погодних умов.

■ Трубопроводний транспорт

Трубопроводи — специфічний засіб транспортування, який підходить для природного газу, нафти, хімічних продуктів. Використання трубопроводів обхо­диться дешевше за залізничні перевезення, але трохи дорожче за водні.

Таблиця 7.1.

Оцінка видів транспорту*

*Максимальна оцінка критерію — 1 бал, мінімальна — 5 балів.

Завдяки контейнеризації перевезень дедалі частіше вдаються до одночасного використання двох і більше видів транспорту.

Контейнеризація — завантаження товарів в ящики або трейлери, що їх легко перемістити з одного виду транспорту на інший, зокрема:

■ рейковий контрейлер — перевезення за допомогою залізничного й ав­томобільного транспорту;

■судновий контрейлер — за допомогою водного й автомобільного транспорту;

■„рейки-судно" — за допомогою залізничного і водного транспорту;

■„повітря-шоссе" — за допомогою повітряного й автомобільного транспорту.

Поєднання декількох видів транспорту забезпечує відправникові певні виго­ди. Наприклад, рейковий контрейлер значно дешевший за автомобільні переве­зення та водночас забезпечує гнучкість і зручність сполучення.

Для підприємства важливо також вирішити питання щодо використання власного або найманого транспорту. Це рішення залежить від можливості найму транс­портного засобу та пов'язаних із цим витрат. Необхідно врахувати і можливості підприємства утримувати власні транспортні засоби.

Підтримання товарних запасів на підприємстві

Більшості підприємств доводиться зберігати свій товар до моменту реалізації. Це пояснюється такими причинами:

■виробництво і продаж відбуваються у різний час і в різних місцях;

■використання виробничих потужностей потребує рівноваги виробничого процесу і серійного виробництва, а споживання має тенденцію до коливання.

З одного боку, підприємство зацікавлене в наявності таких запасів товару, які були б достатні для негайного виконання усіх замовлень своїх споживачів.

З другого боку, утримання складів та значних складських запасів призводить до додаткових витрат, які входять в кінцеву ціну товару.

Витрати, пов'язані з утриманням складських запасів;

■значні капіталовкладення у складські приміщення та обладнання, а також „заморожені" кошти у вигляді готової продукції;

■виплата заробітної платні працівникам складу, які забезпечують ведення кар­тотек, контроль за видатками та зберігання товару;

■зниження вартості товару під час зберігання і можлива втрата його якості.

Якщо ці витрати надто великі, то товар може бути невиправдано дорогим, що знижує його конкурентоспроможність на ринку.

Бажання зменшити розмір товарного запасу на складі може призвести до до­даткових витрат унаслідок:

■зупинення на певний час поставок товару через його відсутність;

■підвищення транспортних витрат при закупівлі малих партій необхідного товару;

■ збільшення витрат на оформлення замовлень у зв'язку з виконанням дріб­
них замовлень.

Якщо споживач робить замовлення через однакові інтервали часу, то
підприємству доцільно визначити оптимальний розмір виконання замовлення за формулою:

,

де ОРЗ — оптимальний розмір виконання замовлення, один.;

А — вартість оформлення і виконання одного замовлення, грн.;

S— потреба в товарі, що його замовляють, один.;

і — вартість зберігання одиниці товару, грн./один.

Інтервал між виконанням замовленьможна розраховувати за формулою:

,