Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Загальні засади організації внутрішнього аудиту в банківських установах




Читайте также:
  1. Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу
  2. Аналіз прийомів організації групової роботи школярів на уроці
  3. Будова двигунів внутрішнього згорання.
  4. Види банківських операцій з векселями
  5. Види внутрішнього аудиту
  6. Види та сфери аудиту
  7. Види та сфери аудиту
  8. Вимоги до виробів, загальні принципи і порядок конструювання.
  9. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО МАЙДАНЧИКА
  10. Внутрішній аудит як суб'єкт внутрішньогосподарського контролю

 

Наявність служби внутрішнього аудиту у банку є досить важливою, оскільки він є одним із основних чинників успішного функціонування будь-якої комерційної установи. У сфері банківської діяльності точиться постійна конкурентна боротьба не стільки і не лише за кількість клієнтів, а й за подальше нарощування видів і обсягів послуг для задоволення попиту користувачів цих послуг. У конкурентній боротьбі важливим засобом е внутрішній аудит, який допомагає утриматися на ринку. В банках з цією метою створюються відділи, що формують і координують виконання планів внутрішнього аудиту.

Банки створюють службу внутрішнього аудиту, яка є органом оперативного контролю спостережної Ради банку.

Постановою Правління Національного банку України від 20 березня 1998 р. № 114 затверджено "Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України". Воно визначило систему аудиторської діяльності у банках та регламентувало порядок створення та організації роботи служби внутрішнього аудиту в банках України. Положення розроблене на підставі законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про аудиторську діяльність", нормативних актів Національного банку України та Міжнародних стандартів аудиту.

Внутрішній аудит банку — це незалежна експертна діяльність аудиторської служби банку для перевірки і оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання посадових обов'язків співробітниками банку. Внутрішній аудит передбачає отримання в документальній формі процедур і опису методів, які застосовуються банком для здійснення внутрішнього контролю.

Внутрішній аудит є однією з форм внутрішнього фінансово-господарського контролю діяльності банку. Якщо внутрішньогосподарський контроль безперервний, здійснюється всіма організаційними, економічними і технічними службами і при цьому охоплює всі підрозділи фінансово-господарської діяльності банківської установи, то внутрішній аудит здійснюється періодично і тільки спеціалістами-аудиторами з конкретної теми (об'єкта).

Разом з тим, об'єктом дослідження аудиторів є не внутрішній адміністративний контроль, а лише його підфункція — внутрішній бухгалтерський контроль, яка зумовлює ефективне інформаційне забезпечення процесу управління.



Завданням внутрішнього аудиту є функції запобіжного, оперативного, післяопераційного і стратегічного видів фінансово-господарського контролю, що особливо важливо в умовах недосконалості законодавчої бази з оподаткування.

Обов'язком внутрішніх аудиторів є перевірка системи контролю, яка скерована на розробку політики банку в межах чинного законодавства для досягнення його програмних цілей, а також оцінки економічності й ефективності операцій банку. Для цього внутрішній аудит вивчає систему контролю за активами і пасивами банку, аналізує ситуації ризику і заходи щодо запобігання банкрутства, варіанти інвестиційної політики банку, форми впровадження найбільш економічно доцільних нетрадиційних послуг (лізингових, факторингових і трастових).

Враховуючи запобіжну і стратегічну роль внутрішньобанківського аудиту, а також його загально визначені принципи, що ґрунтуються на практиці, можна виділити такі найважливіші цілі:

перевірка достовірності обліку надходження, використання, вибуття та нарахування зносу основних засобів та нематеріальних активів; достовірність розмежування за вартістю таких засобів праці, як малоцінні та швидкозношувані предмети та основні засоби;



перевірка достовірності й правильності відображення в обліку різних видів господарських матеріалів і малоцінних предметів;

правильність і законність касових операцій;

дотримання правил виконання валютних операцій;

законність і достовірність відображення в обліку і звітності кредитних та розрахункових операцій;

правильність відображення в обліку і звітності цінних паперів, у тому числі боргових, для перепродажу, інвестиційних;

достовірність і правильність відображення в обліку і звітності грошових коштів на розрахункових, поточних, депозитних, вкладних, кредитних та інших рахунках;

достовірність віднесення витрат за рахунок собівартості чи власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку;

правильність нарахування та використання коштів на рекламні та представницькі витрати;

перевірка повноти, правильності й достовірності відображення в обліку доходів та фінансових результатів;

правильність відрахувань у різні бюджетні та позабюджетні фонди;

правильність нарахування і сплати всіх видів податків;

всебічний аналіз фінансових операцій, активів (доходних і недоходних), пасивів (власних і залучених), доходів і витрат, прибутків (збитків), рентабельності та дотримання відповідних нормативів.

За наслідками внутрішнього аудиту кожного об'єкта здійснюються як запобіжні заходи щодо виправлення обліку «невірно», з порушенням чинних державних законодавчих і нормативних актів, відображення операцій, так і орієнтування цих операцій на стратегічно більш економічно ефективні.

Служба внутрішнього аудиту підпорядковується спостережній раді банку та звітує перед нею, діючи на підставі положення, затвердженого спостережною радою банку. Вона має право на ознайомлення з усією документацією банку та нагляд за діяльністю будь-якого підрозділу банку.



Служба внутрішнього аудиту має право:

• вимагати письмові пояснення від окремих посадових осіб банку щодо виявлення недоліків у роботі;

• отримувати в межах своїх повноважень на запит банку чи інших організацій або третіх осіб – суб'єктів підприємницької діяльності потрібні відомості та документи, пов'язані з процесом перевірки;

• визначати відповідність дій та операцій, що здійснюються співробітниками банку;

• згідно з вимогами чинного законодавства України, нормативними актами Національного банку України рішеннями керівних органів банку, які визначають політику та стратегію банку, процедуру прийняття і реалізацію рішень, організацію обліку та звітності, перевіряти розрахунково-касові документи, контракти банку, фінансову і статистичну звітність, іншу документацію, а у разі необхідності – наявність готівки, інших цінностей, які перебувають у банку;

• залучати у разі необхідності співробітників інших структурних підрозділів для виконання поставлених перед службою внутрішнього аудиту завдань;

• мати безперешкодний доступ до підрозділу, що перевіряється, а також у приміщення, що використовуються для зберігання документів, готівки та коштовностей, отримувати інформацію, яка зберігається на магнітних носіях;

• з дозволу керівництва банку знімати копії з одержаних документів, у тому числі копії файлів, будь-яких засобів, що зберігаються в локальних обчислювальних мережах і автономних комп'ютерних системах, а також розшифровувати ці записи;

• у разі виявлення грубих порушень чинного законодавства, випадків розкрадань, допущених працівниками банку, рекомендувати спостережній раді банку усунення їх від виконання своїх обов'язків;

• у разі встановленні фактів зловживання службовим становищем керівників банку повідомляти про такі випадки спостережну раду банку.

Керівництво банку зобов'язане вчасно реагувати на рекомендації служби внутрішнього аудиту.

Служба внутрішнього аудиту повинна:

• проводити аудиторські перевірки з метою оцінки адекватності та ефективності внутрішнього контролю банку, її відповідності ступеню потенційного ризику, притаманного різним сферам діяльності банку, а також оцінювати його;

• забезпечувати організацію постійного контролю за дотриманням співробітниками банку встановленого документообігу, процедур проведення операцій, функцій та повноважень згідно з покладеними на них обов'язками;

• розглядати факти порушень співробітниками банку чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України та стандартів професійної діяльності, внутрішніх документів, які регулюють та визначають політику банку;

• рекомендувати керівництву банку приймати рішення щодо забезпечення недопущення дій, результатом яких може стати порушення чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України;

• розробляти рекомендації та вказівки щодо усунення виявлених порушень, поліпшення системи внутрішнього контролю та здійснювати контроль за їх використанням та виконанням;

• забезпечувати схоронність та повернення одержаних від підрозділів банку документів на всіх носіях;

• забезпечувати повноту документування кожного факту перевірки, оформлювати письмово висновки, в яких мають бути відображені всі питання, вивчені в процесі перевірки, та рекомендації, надані керівництву банку;

• контролювати організацію роботи в банку з вивчення всіма співробітниками вимог чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України, інших підзаконних та відомчих актів, внутрішніх документів банку на підставі переліку службових обов'язків;

• брати участь у засіданнях спостережної ради та правління банку під час обговорення питань, які прямо або опосередковано стосуються стану бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю й аудиту, зовнішнього аудиту, змін у структурі або розвитку банку.

Служба внутрішнього аудиту банку створюється за рішенням виконавчого органу банку і підпорядковується безпосередньо Правлінню (раді директорів) банку. Перевірки, що проводяться в банку службою внутрішнього аудиту банку, здійснюються на підставі Положення про службу внутрішнього аудиту банку, стандартів внутрішнього аудиту, які розробляються кожним банком самостійно з дотриманням вимог Національного банку України та специфіки діяльності самого банку.

Статус, функціональні обов'язки та повноваження служби внутрішнього аудиту банку визначаються у Положенні про службу внутрішнього аудиту банку. Положення про службу внутрішнього аудиту банку затверджується Правлінням (радою директорів) банку та погоджується із Спостережною радою банку (Радою банку).

Положення про службу внутрішнього аудиту банку має містити такі розділи:

завдання та функції служби внутрішнього аудиту банку;

статус і роль служби внутрішнього аудиту банку;

права та обов'язки керівника служби внутрішнього аудиту банку та її внутрішніх аудиторів;

обсяги та напрями роботи внутрішніх аудиторів;

обов'язки внутрішніх аудиторів із звітування.

Чисельність служби внутрішнього аудиту банку має бути достатньою для ефективного досягнення цілей та завдань, поставлених перед цим підрозділом.

Служба внутрішнього аудиту банку повинна користуватися такою підтримкою Правління банку і Ради банку, яка б дозволяла їй досягати співробітництва з боку суб'єктів аудиту і без перешкод виконувати свої обов'язки. Служба внутрішнього аудиту банку повинна бути укомплектована професійно придатними, кваліфікованими кадрами, які в змозі виконувати покладені на них функціональні обов'язки. Працівники служби внутрішнього аудиту повинні володіти базовими знаннями у сфері бухгалтерського обліку і фінансів, права, інформаційних технологій, управління активами та пасивами, фінансового, організаційного менеджменту банку тощо.

Кандидатура керівника служби внутрішнього аудиту банку погоджується з Національним банком України.

Кандидат на посаду керівника служби внутрішнього аудиту банку, який повинен відповідати кваліфікаційним вимогам, установленим нормативно-правовими актами Національного банку України, подає до Комісії або до комісії при територіальному управлінні для проходження співбесіди такі документи:

клопотання за довільною формою;

копію диплома про освіту;

копію трудової книжки;

анкету встановленого зразка.

Вищезазначені копії документів мають бути засвідчені нотаріально.

Якщо особа, яка претендує на посаду керівника служби внутрішнього аудиту банку, є іноземцем, то вона додатково подає документи, що підтверджують законність її перебування на території України, а у випадках, передбачених чинним законодавством України, дозвіл на працевлаштування, виданий Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України або за його дорученням – відповідними центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, якщо інше не передбачено законами та міжнародними договорами України.

На посаду керівника служби внутрішнього аудиту банку не може бути призначена особа, яку визнано винною у вчиненні корисливого злочину з призначенням покарання без позбавлення волі або яка була звільнена з посади на вимогу Національного банку України.

Уразі призначення (звільнення) керівника служби внутрішнього аудиту банк у триденний строк повідомляє про це територіальне управління Національного банку України та Національний банк України.

У разі зміни керівника служби внутрішнього аудиту банку, не пізніше ніж через місяць з дня звільнення попередньої особи, банк має подати на нового керівника служби внутрішнього аудиту банку потрібні документи для проходження ним співбесіди на засіданні Комісії або комісії при територіальному управлінні в порядку, викладеному вище.

Якщо особа, призначена тимчасово на посаду керівника служби внутрішнього аудиту банку, продовжує виконувати обов'язки понад місяць, то в тижневий строк після закінчення цього строку банк зобов'язаний подати на цю особу потрібні документи для проходження нею співбесіди на засіданні відповідної комісії. Розглядає документи і погоджує кандидатуру на посаду керівника служби внутрішнього аудиту банку Комісія або комісія при територіальному управлінні в місячний строк з часу отримання повного пакета документів. Погодження (непогодження) кандидатури на посаду керівника служби внутрішнього аудиту банку оформляється рішенням відповідної комісії з подальшим інформуванням про це банку в п'ятиденний строк. Після проведення співбесіди та прийняття рішення про погодження (непогодження) кандидатури на посаду керівника служби внутрішнього аудиту банку територіальні управління Національного банку України в тижневий строк подають до Національного банку України копії відповідного рішення та документів на керівника служби внутрішнього аудиту банку. Керівник і працівники служби внутрішнього аудиту банку при призначенні на посаду дають письмове зобов'язання про нерозголошення інформації про діяльність банку та збереження банківської таємниці відповідно до вимог чинного законодавства України.

Служба внутрішнього аудиту банку звітує перед спостережною радою банку не рідше ніж один раз на рік, надає їй висновки та пропозиції за результатами перевірок та на вимогу ради банку готує інформацію про виконання плану (графіка) проведення аудиторських перевірок.

Служба внутрішнього аудиту не несе відповідальності й не має владних повноважень щодо операцій, за якими вона здійснює аудит, та несе відповідальність за обсяги та достовірність звітів, які подаються правлінню (раді директорів) щодо питань, належних до її компетенції, визначених законодавством.

Основні завдання і функції служби внутрішнього аудиту визначаються метою її створення. Функції служби внутрішнього аудиту банку є частиною постійного моніторингу системи внутрішнього контролю і внутрішніх процедур оцінки капіталу банку, вони забезпечують незалежну оцінку адекватності запровадженої політики та методики діяльності банку, а також їх виконання.

Головними функціями служби внутрішнього аудиту банку є:

- зменшення ризиків у проведенні операцій, пов'язаних з раціональним та ефективним використанням ресурсів банку;

- надання рекомендацій структурним підрозділам банку у процесі планування, на стадії розроблення і впровадження нових продуктів, процесів, систем;

- проведення аудиту діяльності структурних підрозділів банку з метою забезпечення аналізу і оцінки внутрішнього контролю, політики, процедур банку, що стосуються адекватності, відповідності, ефективності та точності бухгалтерських даних і збереження активів банку;

- перевірка результатів поточної фінансової діяльності банку, нагляд за поточною діяльністю банку, дотриманням посадовими особами, працівниками банку, а також самим банком вимог чинного законодавства України та рішень органів управління банку;

- постійний перегляд системи операційних процедур (включаючи аудиторські процедури) та методів їх обліку;

- перевірка систем управління та передавання фінансової інформації, утому числі електронних інформаційних систем та електронних банківських послуг;

- координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм при проведенні зовнішнього аудиту банку з метою забезпечення оптимальних умов, за яких аудиторські фірми можуть з довірою покластися на висновки служби внутрішнього аудиту для уникнення дублювання зусиль;

- складання та надання висновків і звітів при проведенні перевірки.

На службу внутрішнього аудиту банку покладаються такі завдання:

- сприяння адекватності системи внутрішнього контролю банку та операційних процедур;

- здійснення неупередженої та об'єктивної оцінки фінансової, операційної, інших систем і процедур контролю в банку, оцінка та аналіз виконання посадовими особами і персоналом банку Статуту, внутрішніх положень банку щодо проведення операцій в обсягах наданої Національним банком України банківської ліцензії або дозволу на окремі банківські операції;

- сприяння організації ведення бухгалтерського обліку;

- впровадження ефективної, достовірної та повної інформаційної системи управління для своєчасного виявлення та усунення недоліків і порушень у здійсненні банківських операцій;

- своєчасного виявлення порушень та недоліків в діяльності структурних підрозділів, опрацювання оптимальних рішень щодо їх ліквідації та усунення причин виникнення цих недоліків в процесі діяльності банку;

- розслідування в межах своїх повноважень вчинених і запобігання майбутнім порушенням у системі внутрішнього контролю, а також попередження випадків будь-яких ризиків;

- виявлення сфер потенційних збитків для банку, сприятливих умов для шахрайства, зловживань і незаконного присвоєння коштів банку;

- перевірки і рекомендацій виконання вимог з ефективного управління ризиками банківської діяльності;

- налагодження і підтримання взаємодії із зовнішніми аудиторами, державними органами контролю та службою банківського нагляду Національного банку України;

- надання Правлінню банку та керівникам структурних підрозділів, що перевіряються, висновків про результати проведеної аудиторської перевірки і пропозицій щодо поліпшення діючої в банку системи внутрішнього контролю

Чисельність внутрішніх аудиторів у банку має бути достатньою для ефективного досягнення цілей та завдань, поставлених перед цим підрозділом.

Служба внутрішнього аудиту банку повинна користуватися такою підтримкою правління і ради банку, яка б забезпечувала їй розуміння з боку суб'єктів аудиту і безперешкодне виконання своїх обов'язків. Вона має бути укомплектована кадрами, які в змозі виконувати покладені на них функціональні обов'язки. Працівники служби внутрішнього аудиту повинні володіти базовими знаннями у сфері бухгалтерського обліку і фінансів, права, інформаційних технологій, управління активами та пасивами, фінансового, організаційного менеджменту банку тощо.

Розмір і структура відділу внутрішнього аудиту залежать від розміру, структури і видів послуг банку. Крім того, структура відділу залежить від кількості філій банку, їхньої величини і географічного розташування. У разі потреби відділи або підрозділи внутрішнього аудиту можуть створюватися у всіх або окремих філіях банку. Отже, схема структури відділу внутрішнього аудиту, може варіювати залежно від специфіки конкретної банківської установи.

Про поточну роботу аудитор доповідає спостережній раді банку. Підпорядкованість аудиторів одній посадовій особі організації забезпечує незалежність і широку сферу дії аудиту. Керівник служби внутрішнього аудиту не повинен звітувати перед керівникам відділу або філій, що перевіряються, оскільки це зменшує його об'єктивність і незалежність.

Функціональна відповідальність перед спостережною радою банку та підпорядкованість їй забезпечують службі внутрішнього аудиту незалежність та об'єктивність.

На допомогу спостережній раді банку служба внутрішнього аудиту виконує такі завдання:

1) оцінює ефективність системи внутрішнього контролю та загальний рівень виконання операцій у банку. Найважливіші висновки аудиторських перевірок відображають:

• надійність та цілісність інформації;

• відповідність внутрішнього контролю політиці, планам, процедурам, законодавству, нормативним документам та правилам;

• захист активів;

• економічне та ефективне використання ресурсів;

• досягнення визначених завдань та цілей стосовно операцій та програм;

2) підтримує стратегічний план банку;

3) надає консультативні послуги в процесі планування, на стадії розроблення та впровадження нових продуктів, процесів, систем;

4) знаходить недоліки та звертає увагу керівництва банку на ті напрями діяльності банку, які не відповідають політиці банку, стандартам галузі, нормативним документам та законодавству. Надає відповідні рекомендації, а також стежить за їх вчасним виконанням відповідними відділами (підрозділами);

5) робить висновки про внутрішній контроль та стан виконання операцій у тих напрямах діяльності банку, що підлягають аудиту, а також працює з керівництвом для забезпечення виконання рекомендацій аудиторів.

6) координує діяльність аудиторів з діяльністю відділів щодо контролю законності банківських операцій, що сприяє більшій ефективності та результативності перевірок, здійснюваних як першими, так і другими;

7) координує діяльність внутрішніх аудиторів та незалежних бухгалтерів для забезпечення оптимальних умов, за яких останні можуть покладатися на службу внутрішнього аудиту та уникати дублювання зусиль.

8) інформує спостережну раду про будь-які значні недоліки та ризики.

У разі потреби служба внутрішнього аудиту звертається до керівництва за підтримкою. Внутрішнім аудиторам забезпечується необмежений доступ до всіх приміщень, реєстраційних книг, звітів банку.

Проведення аудиту структурних підрозділів банку здійснюється службою внутрішнього аудиту на підставі погодженого з Радою банку та затвердженого Правлінням банку плану (графіка) проведення перевірок на поточний рік.

Обсяг програми внутрішнього аудиту має бути достатнім для виконання завдань роботи аудиту. Частота проведення аудиторських процедур має обумовлюватись оцінками ризиків, які притаманні кожній сфері спрямованості аудиту.

За окремими дорученнями Правління (ради директорів) банку служба внутрішнього аудиту банку має право здійснювати позапланові перевірки з окремих питань.

Внутрішній аудит може проводитись на вимогу Національного банку України.

Проведення аудиту структурних підрозділів банку здійснюється службою внутрішнього аудиту незалежно від плану роботи ревізійного підрозділу банку.

Служба внутрішнього аудиту є органом оперативного контролю виконавчих органів банку і на відміну від Ревізійної комісії, яка є органом контролю акціонерів (учасників) банку, не ставить за мету комплексну перевірку діяльності підрозділів у статиці, ретроспективно, тобто після завершення фінансово-господарських процесів (квартал, рік).

З метою запобігання виникненню конфлікту інтересів у відносинах із співробітниками інших підрозділів банку керівник служби внутрішнього аудиту застосовує ротацію внутрішніх аудиторів, тобто один і той самий аудитор не може проводити аудит одного підрозділу банку постійно

Служби внутрішнього аудиту банків мають право розробляти та застосовувати в роботі власні стандарти аудиту.

При проведенні внутрішнього аудиту підрозділів банку необхідно передбачити наявність таких етапів перевірки:

- отримання повної інформації про підрозділ, що перевіряється, включаючи засоби внутрішнього контролю;

- складання та виконання плану роботи внутрішнього аудиту банку, в якому повинні бути відображені мета та процедури перевірки з урахуванням інформації про підрозділ, що перевіряється;

- проведення перевірки отриманої інформації на суттєвість, оцінка ризику за операціями, що допомагає визначитись, яку фінансову звітність необхідно проаналізувати, який розмір вибірки використати і які види аналітичних процедур провести;

- проведення позапланової тематичної перевірки, що дасть змогу підвищити рівень впевненості щодо окремих висновків аудиторської перевірки;

- здійснення документального підтвердження виконання всіх процедур проведення аудиту шляхом підготовки робочої документації аудиторської перевірки;

- складання внутрішнім аудитором висновку та пропозицій щодо результатів перевірки відповідних структурних підрозділів банку.

Недоліки, що виявлені у процесі проведення аудиторської перевірки банку, мають найти відображення в аудиторському висновку.

Аудиторський висновок складається з урахуванням стандартів та методів проведення аудиту, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, і підписується керівником служби внутрішнього аудиту банку.

Відділ внутрішнього аудиту банку перевіряє та оцінює діяльність відповідного відділу (підрозділу) банку, надає спостережній раді установи аудиторський висновок, в якому зазначаються:

• мета;

• обсяги перевірки;

• висновок;

• рекомендації (із зазначенням строків виконання та відповідальних осіб);

• супровідна інформація;

• поради та інформація стосовно адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю відповідного відділу (підрозділу) банку.

У висновку викладаються виявлені недоліки, порушення та зловживання, що характеризують проведення відповідних банківських операцій. Акцентується увага на позитивному досвіді роботи підрозділу, який можливо використати на інших дільницях у банку. Необхідно також викласти причини, особливо організаційного характеру, що створили умови для здійснення порушень і зловживань, та надати свої пропозиції про прийняття заходів щодо їх усунення. У висновку треба надати кваліфіковану оцінку стану системи внутрішнього контролю відповідного підрозділу банку.

Після завершення роботи над висновком рекомендується провести підсумкову нараду з керівництвом підрозділу, що перевірявся.

Для прийняття організаційних заходів аудиторський висновок направляється керівнику структурного підрозділу та Правлінню (раді директорів) банку, а в окремих випадках Раді банку.

У міжнародній аудиторській практиці застосовуються різні форми аудиту, які обов'язково мають використовуватися службами внутрішнього аудиту українських банків.

За об'єктом виокремлюють такі види аудиту.

1. Фінансовий аудит. Виконується для визначення того, чи відповідає фінансова звітність встановленим критеріям. Фінансова звітність у банківській системі України включає баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів, звіт про рух капіталу. Вона ґрунтується на вимогах Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та нормативних актах Національного банку України.

2. Операційний аудит. Виконується для того, щоб оцінити продуктивність та ефективність процедур і методів функціонування тієї чи іншої господарської системи, ділянки. Після закінчення операційного аудиту керівництво установи отримує від аудитора висновки та рекомендації щодо доцільності функціонування господарської системи.

3. Аудит відповідності. Виконується з метою з'ясування, чи відповідає діяльність установи нормативним актам та чинному законодавству України.

4. Аудит розслідування. Виконується для виявлення протизаконних дій, шахрайства з метою їх упередження. При проведенні цього аудиту важливою є також оцінка ризику та потенційних наслідків протизаконних дій.

5. Аудит відповідності договорів. Виконується з метою оцінювання відповідності змісту експортно-імпортних та інших договорів вимогам чинного законодавства.

6. Аудит системи внутрішнього контролю. Виконується для того, щоб оцінити систему внутрішнього контролю банку, з'ясувати її ефективність щодо запобігання операційним недолікам та порушенням внутрішніх положень і процедур, а також визначити, як забезпечує система внутрішнього контролю охорону активів та належний запис операцій.

7. Аудит конкретних подій. Виконується для того, щоб оцінити певну ситуацію, обставину, операцію тощо в установі.

До аудиторської перевірки повинно входити як мінімум дві форми внутрішнього аудиту. Ідеальним варіантом є одночасне проведення всіх форм аудиту, що дає змогу оцінити всі сторони діяльності банку.

За суб'єктом відокремлюють зовнішній та внутрішній аудит.

Зовнішній аудит здійснюється на контрактній основі сертифікованими вітчизняними та зарубіжними аудиторськими компаніями. Зовнішні аудитори не є власниками або працівниками установи, яку вони перевіряють. Головна мета зовнішнього аудиту – перевірити та підтвердити фінансову звітність, а також (що не менш важливо!) визначити притаманні банківській установі ризики та дати оцінку її надійності. Цей вид аудиту сприяє прозорості ринку і розширенню ділових контактів, сприяє взаємодії користувачів інформацією, встановлює довіру між ними.

Внутрішній аудит здійснюється працівниками самої установи. Основною функцією внутрішніх аудиторів є перевірка надійності системи внутрішнього контролю установи, оцінювання можливих ризиків у банку та встановлення шляхів їх мінімізації, оптимальне функціонування усіх структурних підрозділів банку.

За організаційними ознаками виокремлюють: обов'язковий аудит, який виконується відповідно до вимог чинного законодавства, та необов'язковий аудит, що проводиться банківською установою на добровільній основі.

За принципом організації розрізняють періодичний, неперіодичний та раптовий аудит.

Періодичний аудит проводиться як мінімум один раз на рік. Його перевагою є регулярний переогляд фінансової звітності, прогнозування і систематизація можливих ризиків банківської установи. Результативність систематичних перевірок зростає у разі спеціалізації аудиторів. Недоліком періодичного аудиту є те, що аудиторський персонал, що спеціалізується на перевірці окремих ділянок банківської установи, може втратити об'єктивність, вважаючи себе своєрідним працівником відділу, який перевіряється.

Неперіодичний аудит здійснюється в міру необхідності та відповідно до плану перевірок. Його перевагою є економія часу, а також гнучкість щодо залучення різних фахівців. Недоліком неперіодичного аудиту є збільшення ризику, оскільки до перевірок залучається персонал, що працює не на постійній основі.

Раптовий аудит є незапланованою перевіркою, що здійснюється в разі виникнення певних проблемних ситуацій.

Внутрішні аудиторські перевірки повинні проводитись відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці стандартів з врахуванням вітчизняного досвіду і свого середовища. Загальновизнаними принципами, які забезпечують реалізацію завдань і зазначені в Міжнародних стандартах аудиту та надання впевненості є:

- законність;

- незалежність;

- цілісність, об'єктивність і незалежність;

- гласність;

- планування;

- безперервність;

- системність;

- ефективність.

Ефективність аудиту значною мірою залежить не лише від якості його здійснення, а й від організації контролю за виконанням рішень, прийнятих за висновками аудиту. У практичній роботі застосовуються різні способи контролю за виконанням ухвалених за висновками аудиту рішень: одержання письмових звітів про виконання пропозицій та рекомендацій за висновками аудиту; перевірка виконання рішень, ухвалених за висновками аудиту, за даними звітності та іншими матеріалами, що надходять від структурних підрозділів, які пройшли аудит-перевірку; перевірка на місці, яка здійснюється працівниками служби аудиту; перевірка прийнятих рішень у ході наступного аудиту структурного підрозділу.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 83; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.067 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты