Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Фінансовий аналіз діяльності банку в системі внутрішнього аудиту




Читайте также:
  1. VII. Тематика курсових робіт з аналізу фінансів підприємств
  2. АВС-аналіз по об'єму продажу товарів за період
  3. Адміністративні договори як форми управлінської діяльності
  4. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  5. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
  6. Аналіз адитивної та мультиплікативної моделі тимчасового ряду.
  7. Аналіз аналогів ПК, сучасних інформаційних технологій, засобів розробки програмного забезпечення
  8. Аналіз багатофакторної лінійної моделі регресії
  9. Аналіз беззбитковості
  10. Аналіз вихідних даних для оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності

Фінансовий аналіз діяльності банку в системі внутрішнього аудиту - один із найважливіших етапів. Метою цього етапу є всебічний аналіз активів, пасивів, доходів і витрат, прибутків (збитків), ліквідності банку та дотримання відповідних нормативів.

Аналіз активних операцій банку.

Активні операції банків – це фінансові операції по розміщенню засобів з метою отримання доходу.

Актив – це той або інший об'єкт, який контролюється банком і відповідає хоча б одній з названих вимог:

- дає дохід;

- може бути обміняний на інший об'єкт, який дає дохід.

Всі активні операції є ризикованими, але вони забезпечують банку значну частину доходів.

Мета дослідження активних операцій полягає в тому, щоб визначити шляхом аналізу по вертикалі динамічні зміни в структурі активів. На основі оцінки по горизонталі аналізують зміни в динаміці, зіставляючи дані за різні періоди. Оцінка якості активів – важливий показник для визначення ступеня надійності банку і ефективності його діяльності. Аналізуючи активні операції, групують статті по окремих ознаках.

Аналіз структури активів за ліквідністю.

Ліквідність активу – це його здатність конвертуватися в грошові кошти. Всі активи банку по ступеню ліквідності можна розділити на п'ять груп:

1. Високоліквідні активи – це засоби в касі, в НБУ і інших банках, а також активи, які можна швидко конвертувати в наявні або безготівкові засоби. Вони не дають банку дохід, але необхідні для розрахунків за його зобов'язаннями. До них належать:

- наявні засоби і банківські метали;

- засоби до запитання в НБУ;

- засоби до запитання в інших банках;

- термінові депозити в НБУ.

2. Ліквідні активи – це активи, які приносять банку дохід, зокрема:

- всі надані кредити;

- депозити в інших банках;

- цінні папери;

- вкладення в асоційовані і дочірні компанії.

3. Низьколіквідні активи – пролонгована і дебіторська заборгованість по кредитах.

4. Неліквідні активи – прострочена і сумнівна заборгованість по кредитах.

5. Неприбуткові активи – основні засоби і нематеріальні активи, капіталовкладення, товарно-матеріальні цінності.

Для проведення аналізу активів за ліквідністю слід керуватися наступним:

- високоліквідні активи повинні складати в сукупних активах – 15 %;



- тільки ліквідні активи приносять банку дохід. Їх оптимальна частина в структурі активних операцій – 61-70 %;

- збільшення низьколіквідних і неліквідних активів – явище негативне, оскільки приводить до зниження доходів банка.

Аналіз структури активів за ступенем ризику.

Активні операції банку є ризикованими. За ступенем ризику вкладень і можливості втрати частини вартості їх розділяють на п'ять груп:

1 група (відсоток ризику – 0) – це готівкові кошти; засобів НБУ; цінні боргові папери, які рефінансуються НБУ в портфелі банку на продаж і інвестиції; цінні боргові папери центральних органів державного управління в портфелі банку на продаж і інвестиції.

2 група (відсоток ризику – 10) – короткострокові і довгострокові кредити, надані центральним органам державного управління.

3 група (відсоток ризику – 20) – короткострокові і довгострокові кредити, надані місцевим органам державного управління; цінні боргові папери місцевих органів державного управління в портфелі банку на продаж і інвестиції.

4 група (відсоток ризику – 50) – засоби до запитання в інших банках; термінові депозити в інших банках; нараховані доходи по цінних боргових паперах в портфелі банку на продажі інвестиції; зобов'язання по кредитуванню, надані банкам і клієнтам; активи до отримання.



5 група (відсоток ризику – 100) – всі інші активні рахунки.

Аналіз кредитного портфелю.

Як правило, в активних операціях банку найбільшу питому вагу складають надані кредити.

Кредитний портфель – це сукупність всіх позик, наданих банком з метою отримання доходу. Велике значення має аналіз кредитного портфеля за ступенем ризику.

Згідно оцінки фінансового положення позичальника і перспектив його розвитку позики слід розділити на декілька категорій:

- клас «А» – фінансова діяльність відмінна, що дає можливість погашати основну суму позики і відсотки по ньому у встановлені терміни;

- клас «Б» - фінансова діяльність хороша або дуже хороша, але її неможливо підтримувати на такому рівні, протягом довгого часу;

- клас «В» – фінансова діяльність задовільна, але спостерігається тенденція до погіршення;

- клас «Г» – фінансова діяльність незадовільна;

- клас «Д» – фінансова діяльність збиткова.

Залежно від класифікації позик встановлюється ступінь ризику, виходячи з якого, банк формує резерв для погашення можливих втрат по позиках.

Аналіз інвестиційної діяльності.

Задачі аналізу – визначити найперспективніші вкладення банку в цінні папери і поліпшити якість інвестицій. Цінні папери – це грошові документи, які свідчать про право володіння або відношення позики і визначають взаємостосунки між емітентом цінних паперів, і їх власником.

Інвестиційні вкладення до 20% голосів вважаються портфельними, від 20% до 50% - капітальними вкладеннями в асоційовані компанії, від 50 до 100% голосів – капітальні вкладення в дочірні підприємства.



Інвестиційний портфель комерційного банку містить:

- цінні папери в портфелі банку на продаж – для операцій з цінними паперами, придбаними з метою отримання прибутку від їх подальшого продажу до терміну погашення;

- цінні папери в портфелі банку на інвестиції – для операцій з цінними паперами, придбаними на строк до дати погашення або з метою інвестиції на термін більше року. Різниця між цінними паперами на продаж і цінними паперами на інвестиції полягає в намірах керівництва банку з приводу термінів їх придбання;

- цінні папери, які рефінансуються НБУ;

- цінні папери, які придбані або зберігаються за дорученням клієнтів;

- вкладення в асоційовані компанії;

- вкладення в дочірні підприємства.

Вкладення в асоційовані компанії і дочірні підприємства належать до довгострокових вкладень банку.

Аналіз капіталу банку

Капітал банку – це залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов'язань. Капітал виконує декілька важливих функцій:

- по-перше, захищає від банкрутства, компенсуючи поточні витрати;

- по-друге, він є джерелом засобів, необхідних для створення, організації і функціонування банку до моменту залучення достатньої кількості депозитів;

- по-третє, допомагає підтримувати довір'я клієнтів і переконувати кредиторів у фінансовій могутності банку. Капітал повинен бути достатнім для того, щоб позичальники мали упевненість в тому, що банк в змозі задовольнити їх потреби в кредитах;

- по-четверте, звідси банк черпає засоби на організаційне зростання, надання нових послуг, виконання нових програм, покупку устаткування.

В балансі банку відображається брутто-капітал. Але для аналізу реального капіталу і для розрахунку економічних нормативів слід визначити чистий капітал, або нетто-капітал.

Капітал банку підрозділяється на такі складові:

Основний капітал (ОК ), в нього входять:

- сплачений зареєстрований статутний фонд;

- емісійні різниці;

- резервні фонди;

- прибутки і збитки минулих років;

- прибутки і збитки минулих років, які чекають затвердження.

Основний капітал (ОК) коригується на (мінус):

- власні цінні папери в портфелі банку на продаж ;

- сума нематеріальних активів;

- капіталовкладення і нематеріальні активи.

Додатковий капітал (ДК):

- загальні резерви;

- результати переоцінки основних засобів;

- результати поточного року.

Утримання із загальної суми (У):

- акції і боргові цінні папери в портфелі банку на продаж і інвестиції (окрім державних боргових зобов'язань);

- вкладення банку в асоційовані і дочірні компанії.

Сума неоткоригированого капіталу обчислюється по формул

К1= ОК + ДК – У

 

Основні засоби (ОС) :

- основні засоби;

- капітальні вкладення в основні засоби;

Чистий капітал банку обчислюється по формулі:

ДО = К1 – ( ОС – К1 )

 

де (ОС – К1 ) – розмір перевищення ОС над К1, причому якщо ОС перевищує К1, то в розрахунок беруть різницю ОС-К1, в іншому випадку в розрахунок беруть 0.

Аналіз зобов'язань банку.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 30; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты