![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Фінансовий аналіз діяльності банку в системі внутрішнього аудитуФінансовий аналіз діяльності банку в системі внутрішнього аудиту - один із найважливіших етапів. Метою цього етапу є всебічний аналіз активів, пасивів, доходів і витрат, прибутків (збитків), ліквідності банку та дотримання відповідних нормативів. Аналіз активних операцій банку. Активні операції банків – це фінансові операції по розміщенню засобів з метою отримання доходу. Актив – це той або інший об'єкт, який контролюється банком і відповідає хоча б одній з названих вимог: - дає дохід; - може бути обміняний на інший об'єкт, який дає дохід. Всі активні операції є ризикованими, але вони забезпечують банку значну частину доходів. Мета дослідження активних операцій полягає в тому, щоб визначити шляхом аналізу по вертикалі динамічні зміни в структурі активів. На основі оцінки по горизонталі аналізують зміни в динаміці, зіставляючи дані за різні періоди. Оцінка якості активів – важливий показник для визначення ступеня надійності банку і ефективності його діяльності. Аналізуючи активні операції, групують статті по окремих ознаках. Аналіз структури активів за ліквідністю. Ліквідність активу – це його здатність конвертуватися в грошові кошти. Всі активи банку по ступеню ліквідності можна розділити на п'ять груп: 1. Високоліквідні активи – це засоби в касі, в НБУ і інших банках, а також активи, які можна швидко конвертувати в наявні або безготівкові засоби. Вони не дають банку дохід, але необхідні для розрахунків за його зобов'язаннями. До них належать: - наявні засоби і банківські метали; - засоби до запитання в НБУ; - засоби до запитання в інших банках; - термінові депозити в НБУ. 2. Ліквідні активи – це активи, які приносять банку дохід, зокрема: - всі надані кредити; - депозити в інших банках; - цінні папери; - вкладення в асоційовані і дочірні компанії. 3. Низьколіквідні активи – пролонгована і дебіторська заборгованість по кредитах. 4. Неліквідні активи – прострочена і сумнівна заборгованість по кредитах. 5. Неприбуткові активи – основні засоби і нематеріальні активи, капіталовкладення, товарно-матеріальні цінності. Для проведення аналізу активів за ліквідністю слід керуватися наступним: - високоліквідні активи повинні складати в сукупних активах – 15 %; - тільки ліквідні активи приносять банку дохід. Їх оптимальна частина в структурі активних операцій – 61-70 %; - збільшення низьколіквідних і неліквідних активів – явище негативне, оскільки приводить до зниження доходів банка. Аналіз структури активів за ступенем ризику. Активні операції банку є ризикованими. За ступенем ризику вкладень і можливості втрати частини вартості їх розділяють на п'ять груп: 1 група (відсоток ризику – 0) – це готівкові кошти; засобів НБУ; цінні боргові папери, які рефінансуються НБУ в портфелі банку на продаж і інвестиції; цінні боргові папери центральних органів державного управління в портфелі банку на продаж і інвестиції. 2 група (відсоток ризику – 10) – короткострокові і довгострокові кредити, надані центральним органам державного управління. 3 група (відсоток ризику – 20) – короткострокові і довгострокові кредити, надані місцевим органам державного управління; цінні боргові папери місцевих органів державного управління в портфелі банку на продаж і інвестиції. 4 група (відсоток ризику – 50) – засоби до запитання в інших банках; термінові депозити в інших банках; нараховані доходи по цінних боргових паперах в портфелі банку на продажі інвестиції; зобов'язання по кредитуванню, надані банкам і клієнтам; активи до отримання. 5 група (відсоток ризику – 100) – всі інші активні рахунки. Аналіз кредитного портфелю. Як правило, в активних операціях банку найбільшу питому вагу складають надані кредити. Кредитний портфель – це сукупність всіх позик, наданих банком з метою отримання доходу. Велике значення має аналіз кредитного портфеля за ступенем ризику. Згідно оцінки фінансового положення позичальника і перспектив його розвитку позики слід розділити на декілька категорій: - клас «А» – фінансова діяльність відмінна, що дає можливість погашати основну суму позики і відсотки по ньому у встановлені терміни; - клас «Б» - фінансова діяльність хороша або дуже хороша, але її неможливо підтримувати на такому рівні, протягом довгого часу; - клас «В» – фінансова діяльність задовільна, але спостерігається тенденція до погіршення; - клас «Г» – фінансова діяльність незадовільна; - клас «Д» – фінансова діяльність збиткова. Залежно від класифікації позик встановлюється ступінь ризику, виходячи з якого, банк формує резерв для погашення можливих втрат по позиках. Аналіз інвестиційної діяльності. Задачі аналізу – визначити найперспективніші вкладення банку в цінні папери і поліпшити якість інвестицій. Цінні папери – це грошові документи, які свідчать про право володіння або відношення позики і визначають взаємостосунки між емітентом цінних паперів, і їх власником. Інвестиційні вкладення до 20% голосів вважаються портфельними, від 20% до 50% - капітальними вкладеннями в асоційовані компанії, від 50 до 100% голосів – капітальні вкладення в дочірні підприємства. Інвестиційний портфель комерційного банку містить: - цінні папери в портфелі банку на продаж – для операцій з цінними паперами, придбаними з метою отримання прибутку від їх подальшого продажу до терміну погашення; - цінні папери в портфелі банку на інвестиції – для операцій з цінними паперами, придбаними на строк до дати погашення або з метою інвестиції на термін більше року. Різниця між цінними паперами на продаж і цінними паперами на інвестиції полягає в намірах керівництва банку з приводу термінів їх придбання; - цінні папери, які рефінансуються НБУ; - цінні папери, які придбані або зберігаються за дорученням клієнтів; - вкладення в асоційовані компанії; - вкладення в дочірні підприємства. Вкладення в асоційовані компанії і дочірні підприємства належать до довгострокових вкладень банку. Аналіз капіталу банку Капітал банку – це залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов'язань. Капітал виконує декілька важливих функцій: - по-перше, захищає від банкрутства, компенсуючи поточні витрати; - по-друге, він є джерелом засобів, необхідних для створення, організації і функціонування банку до моменту залучення достатньої кількості депозитів; - по-третє, допомагає підтримувати довір'я клієнтів і переконувати кредиторів у фінансовій могутності банку. Капітал повинен бути достатнім для того, щоб позичальники мали упевненість в тому, що банк в змозі задовольнити їх потреби в кредитах; - по-четверте, звідси банк черпає засоби на організаційне зростання, надання нових послуг, виконання нових програм, покупку устаткування. В балансі банку відображається брутто-капітал. Але для аналізу реального капіталу і для розрахунку економічних нормативів слід визначити чистий капітал, або нетто-капітал. Капітал банку підрозділяється на такі складові: Основний капітал (ОК ), в нього входять: - сплачений зареєстрований статутний фонд; - емісійні різниці; - резервні фонди; - прибутки і збитки минулих років; - прибутки і збитки минулих років, які чекають затвердження. Основний капітал (ОК) коригується на (мінус): - власні цінні папери в портфелі банку на продаж ; - сума нематеріальних активів; - капіталовкладення і нематеріальні активи. Додатковий капітал (ДК): - загальні резерви; - результати переоцінки основних засобів; - результати поточного року. Утримання із загальної суми (У): - акції і боргові цінні папери в портфелі банку на продаж і інвестиції (окрім державних боргових зобов'язань); - вкладення банку в асоційовані і дочірні компанії. Сума неоткоригированого капіталу обчислюється по формул К1= ОК + ДК – У
Основні засоби (ОС) : - основні засоби; - капітальні вкладення в основні засоби; Чистий капітал банку обчислюється по формулі: ДО = К1 – ( ОС – К1 )
де (ОС – К1 ) – розмір перевищення ОС над К1, причому якщо ОС перевищує К1, то в розрахунок беруть різницю ОС-К1, в іншому випадку в розрахунок беруть 0. Аналіз зобов'язань банку.
|