Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Фінансовий аналіз діяльності банку в системі внутрішнього аудиту




Фінансовий аналіз діяльності банку в системі внутрішнього аудиту - один із найважливіших етапів. Метою цього етапу є всебічний аналіз активів, пасивів, доходів і витрат, прибутків (збитків), ліквідності банку та дотримання відповідних нормативів.

Аналіз активних операцій банку.

Активні операції банків – це фінансові операції по розміщенню засобів з метою отримання доходу.

Актив – це той або інший об'єкт, який контролюється банком і відповідає хоча б одній з названих вимог:

- дає дохід;

- може бути обміняний на інший об'єкт, який дає дохід.

Всі активні операції є ризикованими, але вони забезпечують банку значну частину доходів.

Мета дослідження активних операцій полягає в тому, щоб визначити шляхом аналізу по вертикалі динамічні зміни в структурі активів. На основі оцінки по горизонталі аналізують зміни в динаміці, зіставляючи дані за різні періоди. Оцінка якості активів – важливий показник для визначення ступеня надійності банку і ефективності його діяльності. Аналізуючи активні операції, групують статті по окремих ознаках.

Аналіз структури активів за ліквідністю.

Ліквідність активу – це його здатність конвертуватися в грошові кошти. Всі активи банку по ступеню ліквідності можна розділити на п'ять груп:

1. Високоліквідні активи – це засоби в касі, в НБУ і інших банках, а також активи, які можна швидко конвертувати в наявні або безготівкові засоби. Вони не дають банку дохід, але необхідні для розрахунків за його зобов'язаннями. До них належать:

- наявні засоби і банківські метали;

- засоби до запитання в НБУ;

- засоби до запитання в інших банках;

- термінові депозити в НБУ.

2. Ліквідні активи – це активи, які приносять банку дохід, зокрема:

- всі надані кредити;

- депозити в інших банках;

- цінні папери;

- вкладення в асоційовані і дочірні компанії.

3. Низьколіквідні активи – пролонгована і дебіторська заборгованість по кредитах.

4. Неліквідні активи – прострочена і сумнівна заборгованість по кредитах.

5. Неприбуткові активи – основні засоби і нематеріальні активи, капіталовкладення, товарно-матеріальні цінності.

Для проведення аналізу активів за ліквідністю слід керуватися наступним:

- високоліквідні активи повинні складати в сукупних активах – 15 %;

- тільки ліквідні активи приносять банку дохід. Їх оптимальна частина в структурі активних операцій – 61-70 %;

- збільшення низьколіквідних і неліквідних активів – явище негативне, оскільки приводить до зниження доходів банка.

Аналіз структури активів за ступенем ризику.

Активні операції банку є ризикованими. За ступенем ризику вкладень і можливості втрати частини вартості їх розділяють на п'ять груп:

1 група (відсоток ризику – 0) – це готівкові кошти; засобів НБУ; цінні боргові папери, які рефінансуються НБУ в портфелі банку на продаж і інвестиції; цінні боргові папери центральних органів державного управління в портфелі банку на продаж і інвестиції.

2 група (відсоток ризику – 10) – короткострокові і довгострокові кредити, надані центральним органам державного управління.

3 група (відсоток ризику – 20) – короткострокові і довгострокові кредити, надані місцевим органам державного управління; цінні боргові папери місцевих органів державного управління в портфелі банку на продаж і інвестиції.

4 група (відсоток ризику – 50) – засоби до запитання в інших банках; термінові депозити в інших банках; нараховані доходи по цінних боргових паперах в портфелі банку на продажі інвестиції; зобов'язання по кредитуванню, надані банкам і клієнтам; активи до отримання.

5 група (відсоток ризику – 100) – всі інші активні рахунки.

Аналіз кредитного портфелю.

Як правило, в активних операціях банку найбільшу питому вагу складають надані кредити.

Кредитний портфель – це сукупність всіх позик, наданих банком з метою отримання доходу. Велике значення має аналіз кредитного портфеля за ступенем ризику.

Згідно оцінки фінансового положення позичальника і перспектив його розвитку позики слід розділити на декілька категорій:

- клас «А» – фінансова діяльність відмінна, що дає можливість погашати основну суму позики і відсотки по ньому у встановлені терміни;

- клас «Б» - фінансова діяльність хороша або дуже хороша, але її неможливо підтримувати на такому рівні, протягом довгого часу;

- клас «В» – фінансова діяльність задовільна, але спостерігається тенденція до погіршення;

- клас «Г» – фінансова діяльність незадовільна;

- клас «Д» – фінансова діяльність збиткова.

Залежно від класифікації позик встановлюється ступінь ризику, виходячи з якого, банк формує резерв для погашення можливих втрат по позиках.

Аналіз інвестиційної діяльності.

Задачі аналізу – визначити найперспективніші вкладення банку в цінні папери і поліпшити якість інвестицій. Цінні папери – це грошові документи, які свідчать про право володіння або відношення позики і визначають взаємостосунки між емітентом цінних паперів, і їх власником.

Інвестиційні вкладення до 20% голосів вважаються портфельними, від 20% до 50% - капітальними вкладеннями в асоційовані компанії, від 50 до 100% голосів – капітальні вкладення в дочірні підприємства.

Інвестиційний портфель комерційного банку містить:

- цінні папери в портфелі банку на продаж – для операцій з цінними паперами, придбаними з метою отримання прибутку від їх подальшого продажу до терміну погашення;

- цінні папери в портфелі банку на інвестиції – для операцій з цінними паперами, придбаними на строк до дати погашення або з метою інвестиції на термін більше року. Різниця між цінними паперами на продаж і цінними паперами на інвестиції полягає в намірах керівництва банку з приводу термінів їх придбання;

- цінні папери, які рефінансуються НБУ;

- цінні папери, які придбані або зберігаються за дорученням клієнтів;

- вкладення в асоційовані компанії;

- вкладення в дочірні підприємства.

Вкладення в асоційовані компанії і дочірні підприємства належать до довгострокових вкладень банку.

Аналіз капіталу банку

Капітал банку – це залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов'язань. Капітал виконує декілька важливих функцій:

- по-перше, захищає від банкрутства, компенсуючи поточні витрати;

- по-друге, він є джерелом засобів, необхідних для створення, організації і функціонування банку до моменту залучення достатньої кількості депозитів;

- по-третє, допомагає підтримувати довір'я клієнтів і переконувати кредиторів у фінансовій могутності банку. Капітал повинен бути достатнім для того, щоб позичальники мали упевненість в тому, що банк в змозі задовольнити їх потреби в кредитах;

- по-четверте, звідси банк черпає засоби на організаційне зростання, надання нових послуг, виконання нових програм, покупку устаткування.

В балансі банку відображається брутто-капітал. Але для аналізу реального капіталу і для розрахунку економічних нормативів слід визначити чистий капітал, або нетто-капітал.

Капітал банку підрозділяється на такі складові:

Основний капітал (ОК ), в нього входять:

- сплачений зареєстрований статутний фонд;

- емісійні різниці;

- резервні фонди;

- прибутки і збитки минулих років;

- прибутки і збитки минулих років, які чекають затвердження.

Основний капітал (ОК) коригується на (мінус):

- власні цінні папери в портфелі банку на продаж ;

- сума нематеріальних активів;

- капіталовкладення і нематеріальні активи.

Додатковий капітал (ДК):

- загальні резерви;

- результати переоцінки основних засобів;

- результати поточного року.

Утримання із загальної суми (У):

- акції і боргові цінні папери в портфелі банку на продаж і інвестиції (окрім державних боргових зобов'язань);

- вкладення банку в асоційовані і дочірні компанії.

Сума неоткоригированого капіталу обчислюється по формул

К1= ОК + ДК – У

 

Основні засоби (ОС) :

- основні засоби;

- капітальні вкладення в основні засоби;

Чистий капітал банку обчислюється по формулі:

ДО = К1 – ( ОС – К1 )

 

де (ОС – К1 ) – розмір перевищення ОС над К1, причому якщо ОС перевищує К1, то в розрахунок беруть різницю ОС-К1, в іншому випадку в розрахунок беруть 0.

Аналіз зобов'язань банку.


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 150; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты