Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Й.Г. Песталоцці “Про виховання бідної сільської молоді”.




Читайте также:
  1. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3.1. Виховання громадянської культури.
  2. Взаємозв'язок теорії фізичного виховання дітей з іншими науками
  3. Виховання в закладах закритого типу. М. Даниленко.
  4. Виховання екологічної культури.
  5. Виховання естетичної культури.
  6. Виховання обдарованих і вередливих дітей. Г. Рукавишников.
  7. Виховання основ моральної культури.
  8. Виховання розумової культури.
  9. Виховання та освіта дітей .
  10. Врахування темпераменту дитини в системі гувернерського виховання.

XIX початок XX століття (до 1917 року) доцільно охарактеризувати як період розквіту гувернерства. У цей час розробляється і публікується значна кількість гувернерських навчальних і виховних систем. Такої кількості методик не створювалось ні в одне попереднє століття і не виникло у XX столітті. Пріоритет у системі розвитку теорії й практики домашнього виховання й навчання перебирає Російська Тмперія. У Європі виховних гувернерських систем з’являється порівняно небагато, але вони стають основою як для домашньої педагогічної системи, так і для шкільної в світовому масштабі на десятиліття і навіть на століття. Саме на них доцільно акцентувати увагу при дослідженні оптимальних для застосування в сучасних умовах методик та прийомів у сфері домашнього виховання.

Розпочати огляд доцільно з методики Й. Г. Песталоцці. Цей геніальний педагог спробував застосувати на практиці систему виховання, розроблену Ж.-Ж. Руссо. Він першим почав розглядати педагогічний процес з позицій дитини, ці погляди з середини XIX століття поширились у світі.

Практично в усіх творах Й. Г. Песталоцці говорить про свою виховну методику як про формування у дитини "сил серця, розуму й руки". Важливість домашнього виховання він обґрунтовує так: "Заміною родинному вихованню школи ніколи... стати не зможуть; вони можуть слугувати світові як доповнення до сімейного виховання і для заповнення його прогалин".

Як і М. Монтень, Я. А. Коменський, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Й. Г. Песталоцці при побудові виховної системи першочергову увагу звертає на збереження здоров’я й фізичний розвиток дитини. В цьому плані він розширює спектр засобів позитивного впливу на дитину, запропонованих його попередниками. Не відмітаючи їхніх рекомендацій, основним засобом фізичного розвитку дитини Й. Г. Песталоцці вважає регулярну фізичну працю. До неї вчений зараховує не тільки навчання певного ремесла, а й повсякденну побутову працю: турботу про молодших братиків та сестричок, допомогу батькам у домашній роботі, самообслуговування.

Спираючись на досвід народної педагогіки, вчений намагається адаптувати систему кваліфікованого гувернерського виховання до застосування не лише у заможних, але і в найбідніших родинах, у яких батьки повинні володіти тими знаннями і вміннями, які до цього часу були доступні винятково кваліфікованим домашнім наставникам. З метою розповсюдження таких знань серед народу Й. Г. Песталоцці й пише книги, організовує свою практичну діяльність.



Й. Г. Песталоцці вважає, що справедлива поведінка батьків, їхня любов, їхня вірність у словах і на ділі, їхня "внутрішня домашня" мудрість і добропорядність є істинним фундаментом виховання дітей.

У "Листах вчителю Петерсену" Й. Г. Песталоцці дає молодому педагогові практичні поради, які становлять значний інтерес і для наших сучасників. Учений радить батькам і наставникам вести щоденник спостережень за дітьми, у якому доцільно стисло фіксувати: 1) який матеріал вивчає дитина; 2) старанно чи недбало виконувала дитина свої обов’язки; 3) випадки, які сталися протягом дня і які відображають позитивні чи негативні риси характеру дітей, радісні чи сумні події; 4) стан здоров’я дитини.

Видатний педагог рекомендує розпочинати день з роз’яснення дітям важливості їхніх щоденних обов’язків. Для цього пропонується така форма:

"Дорогі діти! Абсолютно необхідно, щоб вам щоденно серйозно пояснювали, які ваші основні обов’язки перед Богом, перед собою й іншими людьми. За наказом ваших батьків ви кожного вечора повинні будете давати мені точний звіт про те, що зі своїх обов’язків перед Богом і людьми ви за цей день виконали і що не виконали (рекомендація стосувалась гувернера Петерсена).



Тому з сьогоднішнього дня щоденно роздумуйте про наступні, надзвичайно важливі для вас речі:

1. Усе хороше, чим ви володієте, дав вам Господь, і всі люди, які не згадують постійно з любов’ю і вдячністю Бога й батька людства, не можуть бути щасливими; ніколи у них на серці не буде миру й спокою, радощів і задоволення, а без цього всі люди бувають не щасливими.

2. Якщо ви щоденно будете висловлювати слово вдячності батькам тим, що із задоволенням і радістю будете їх слухатись, це дасть вам щастя як скороминуче, так і вічне.

3. Ви повинні виявляти до всіх людей любов, послужливість і вдячність.

4. Ви повинні бути уважними і сумлінними при вивченні усіх тих предметів, яких вас навчають.

5. Ви повинні пильно остерігатись усього того, що в майбутньому може стати для вас джерелом шкоди й сорому.

6. У всьому, що ви кажете чи робите, ви повинні виявлятися розсудливими, уважними і сумлінними дітьми, які поводять себе не абияк, ніби вони не отримували ніяких настанов, а як діти, які серйозно сприймають усе, що їм говорять і чого їх навчають".

Й. Г. Песталоцці розробив також перелік питань, на які діти щовечора повинні відповідати гувернерові: 1) Чи згадував ти сьогодні Бога й отця небесного і чи намагався ти пам’ятати про його всюдисущість, щоб усі твої вчинки були йому до вподоби? 2) Чи слухався ти сьогодні своїх батьків і вчителів? 3) Чи виявляв ти свою любов до сестер і братів, коли тобі видавався для того випадок, і чи так ти по- одився в усіх дрібницях стосовно них, щоб можна було зробити висновок, що ти усіляко прагнеш зберегти їхню любов і прихильність? 4) Чи був ти сьогодні привітним, ласкавим і шляхетним до слуг твоїх батьків, які за їхнім наказом намагаються зробити твоє життя світлим і приємним? 5) Чи добре ти сьогодні навчався? 6) Як складалася сьогодні справа з читанням? 7) Як складалася справа з письмом? 8) Як складалася справа з арифметикою? 9) Чи точно ти виконував усе під час занять, чи не відволікався ти від того, що тобі було призначено й дозволено робити на той час? 10) Чи виявив ти сьогодні у твоїх заняттях ту терплячість, зусилля і витримку, без яких у світі нічого достойного не навчишся і достойною людиною не станеш? 11) Чи не зробив ти сьогодні якогось вчинку, про який ти знав, що тобі за нього має бути соромно перед Богом, батьками, братами і сестрами або перед самим собою? 12) Чи мав ти сьогодні в якій-небудь галузі щось, за що хотів би особливо подякувати Богові й тим, хто тобою займається?



Вчений вказував на доцільність щодня говорити дитині, наскільки важливим міг би бути цей день і наскільки більше користі вона могла б отримати від нього, якби виявила більшу увагу й сумлінність до того, чого їй слід було вчитися.

Як бачимо, виховна система Й. Г. Песталоцці суттєво відрізняється від систем, створених до нього, всеохоплюючою орієнтацією дитини на самовиховання. Зусилля педагога спрямовуються на відпрацьовування з дітьми кожної складової самовиховання: системи планування й прогнозування, системи самоспостереження, самоаналізу, самооцінки, коригування дитиною власної поведінки.

Можливо, найбільш повно розкривається виховна система Й. Г. Песталоцці у творі "Лінгард і Гертруда". У зазначеній праці педагог доводить, що необхідно впорядковувати не тільки думки та почуття дитини, а й оточення, у якому вона перебуває. Він пише, що у дитинстві значення мають тисячі дрібниць. Встала вона на півгодини раніше чи пізніше, шпурляє вона свій недільний одяг у куток чи ретельно складає у певному місці, чи навчилась вона рівномірно розподіляти на тиждень свій хліб, борошно, масло, щоб їх вистачило, чи вона недбало хапає то більше, то менше, не зважаючи чи вистачить. Сотні таких дрібниць ведуть до того, що людина, неправильно вихована у дитинстві, здатна довести себе і свою сім’ю до великої нужди.

Особливу увагу звертає вчений на виховання дівчаток. Він пояснює, якщо доньок виховувати так, неначе їхнє єдине завдання на світі — це стати красивими дівчатами, то вони, прагнучи цього, "натовпами кидаються... назустріч своїй загибелі". Якщо ж хочуть досягти більшого, слід з юних років заповнювати їм голови помислами про господарство. Потрібно намагатись досягти, щоб поряд з наполегливою працею вони вправлялись у міркуваннях і розрахунках. Водночас потрібно прищепити їм почуття честолюбства, щоб жодна з них не бажала залишитись останньою ні в одній із жіночих робіт. Таким чином можна було б не дозволити невпорядкованих статевих ваблень.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 24; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты