Заходи безпеки під час експлуатації дробиль­них, змішувальних установок та вібромашин.

Розчини та бетонні суміші готують на централізова­них підприємствах, бетонорозчинних заводах або на розчинних і бетонних вузлах. Невелику кількість суміші можна приготувати безпосередньо на будівельних чи ремонтних об'єктах. Під час приготування розчинів закриті приміщення, де працюють з пилоподібними в'яжучими матеріалами, а також ті, де дроблять, роз­мелюють, просіюють суміші, обладнують вентиляцією, пилоуловлювальними агрегатами.

Для запобігання небезпечній дії пилу ці виробниц­тва розміщують в окремих приміщеннях.

Під час виконання окремих операцій потрібно до­тримувати основних правил техніки безпеки. Зок­рема, при гасінні вапна вручну ящики не можна за­повнювати більше ніж на 1/3 їхньої висоти, а якщо його гасять в ямах, то вони повинні бути обгород­жені, надійно закриті та віддалені від проїздів і про­ходів. Готове вапняне тісто виймають тільки за допомогою механізмів або пристроїв. Підняте підійма­чем у бункер тісто чи молоко перекачують по трубах до місця роботи, як правило, на відстань, що не пе­ревищує 200 м. Категорично забороняється це ро­бити вручну. Виконують такі роботи обов'язково в респіраторах, захисних окулярах і наглухо застебну­тому спецодязі.

Дроблячи камінь, завантажують дробарку тільки тоді, коли вона на холостому ходу набере нормальну кількість обертів. Щоб запобігти небезпечному ви­падку, в зіві каменедробарки влаштовують огорожі.

Для транспортування пилоподібних матеріалів ви­користовують шнекові установки, які повинні бути в герметичних коробах. Усі обертові деталі агрегатів обгороджують сітками з невеликими отворами.

Розчини і бетонні суміші виготовляють у мішалках різних конструкцій. У барабани матеріали заванта­жують з бункера чи з інших посудин завантажуваль­ними ковшами, які розміщують у спеціальних приямках нижче відмітки робочого майданчика. При завантаженні ковша частина матеріалів попадає в приямки, які періодично треба чистити, попередньо піднявши ківш на висоту та закріпивши його за допо­могою опор. Не можна тримати ківш тільки на галь­мах, бо він може зірватись, а піднімають його обов'яз­ково без матеріалів. Забороняється вести роботи в приямку, не закріпивши ківш.

Не можна ремонтувати, чистити барабани, корита та інші деталі змішувальних машин та механізмів під час їхнього руху, особливо без вимкнення напруги та видалення запобіжників. При цьому треба вивісити попереджувальні написи, а жолоби і корита цих машин слід закрити по всій довжині кришками та сітками.

Для транспортування розчинів і бетонних сумішей до робочих місць на порівняно невеликі відстані ви­користовують трубопроводи під тиском, який зале­жить від дальності транспортування та якості суміші. Надійність цих установок перевіряють гідравлічним випробуванням на тиск, який в 1,5 рази перевищує робочий тиск. Це випробування проводять до почат­ку експлуатації і повторюють щоквартально та фіксу­ють наслідки в журналі робіт. Враховуючи тривалий час роботи, кожні, три місяці, а також після капіталь­ного ремонту чи переобладнання випробування по­вторюють.

Усі види трубопроводів та шланги вкладають так, щоб вони не пошкоджувались. У місцях їхнього пере­тину з транспортними шляхами встановлюють надійні захисні місточки; з'єднують гнучкі шланги розчинона­сосів тільки хомутами на болтах; застосовувати для цього дріт забороняється. Шланги не можна переги­нати, бо це може спричинити, розривання і вивести з роботи всю систему. Тим більш, що в них утворюють­ся пробки, які можна видалити, лише роз'єднавши ці місця в ланках трубопроводу, оскільки тут може виле­тіти розчин чи бетон; це. треба проводити в захисних окулярах та після зняття тиску в системі.

Перед початком робіт перевіряють справність вста­новленого на розчинонасосі манометра. Продувають (прочищають) розчинопровід стисненим повітрям тільки відповідальні особи, визначивши небезпечну зону не менш як 10 м, за якою повинні перебувати інші праців­ники. Під час експлуатації систем, що працюють під тиском, потрібно дотримувати чинних Правил Держнаглядохоронпраці. Машиністи і мотористи забезпечують­ся звуковою та світловою сигналізаціями з тими робо­чими місцями, куди подається розчин чи бетон.

Виконуючи роботи, працівники часто користують­ся вібраторами, тому робітники повинні пройти ме­дичний огляд і проходити його додатково в строки, встановлені Міністерством охорони здоров'я України. Щоб зменшити шкідливий вплив вібрації на організм людини, яка користується вібраторами, ру­коятки вібраторів обладнують амортизаторами, які зменшують коливання. Робітники застосовують також противібраційні рукавиці. Працюючи з вібраторами, потрібно забезпечити електробезпеку їх заземлен­ням та використанням переносних проводів у гу­мових шлангах. Під час роботи поверхневими вібра­торами не можна натискувати на них руками, а пере­міщують їх тільки за допомогою гнучких тяг.

Не дозво­ляється перетягати вібратор за шланговий провід чи кабель, який може відірватися і вразити людину стру­мом. Під час перерв у роботі вібратор виключають. Щоб уникнути перегрівання вібратора, його виклю­чають через кожні ЗО...35 хв. Забороняється охолод­жувати його, обливаючи водою.

Перед початком робіт ретельно перевіряють справність вібратора і вживають заходів захисту пра­цівника, що його обслуговує, від ураження електрич­ним струмом.