Міжнародна класифікація за системою ТNМ.

Тis, ТО, ТХ - стандартні значення

ТІ - пухлина обмежена тілом матки

ТІ а - пухлина обмежена ендометрієм

ТІ б - пухлина уражає не більше половини товщини міометрія

Т2 - пухлина поширюється на шийку, не за межі матки

Т2а захоплює лише ендоцервікальні залози

Т2б - цервікальна стромальна інвазія

ТЗ - пухлина поширюється за межі матки, але в межах малого тазу

ТЗа - пухлина проростає серозний шар і/або придатки (пряме поширення або метастаз) і/або ракові клітини в асцитичній рідині.

ТЗб - пухлина поширюється на піхву (пряме поширення або метастаз)

Т4 - пухлина поширюється на сечовий міхур, пряму кишку, або виходить за межі малого таза.

N0, NХ - стандартні значення

N1- метастази в регіонарних лімфовузлах

МО,МХ - стандартні значення

МІ - є віддалені метастази.

Групування за стадiями.

ЛІКУВАННЯ

Застосовуються такі методи лікування: хірургічний, комбінований, променевий, гормональний та хіміотерапевтичний.

Хірургічний метод лікування може бути застосований у жінок у початковій стадії захворювання, якщо дозволяє вік і відсутність супутнихзахворювань. При високо диференційованих формах рака з обмеженням росту в ендометрії в області дна і кутів матки може бути виконана - тотальна екстирпація матки з придатками та верньою третиною піхви. Якщо пухлинний процес розповсюджується нижче до нижнього сегмента матки і цервікального канала, то виконується операція в обсязі розширеної пангістеректомії за Вертгеймом - Губарєвим, тобто той самий обсяг, що і у випадку рака шийки матки.

Якщо макроскопічне пухлина ендометрія поширюється на площину більш ніж 2 см, розташована ближче до нижнього сегмента матки, інфільтрує 2/3 міометрія, а мікроскопічне має середній або низький ступінь диференціації, застосовується комбінований метод лікування. Променевий компонент можна застосовувати як до, так і після операції. У клінічній практиці частіше застосовують другий спосіб. Мета післяопераційного променевого лікування полягає у дії на пухлинні елементи, які залишилися в області піхви, малого таза, черевної порожнини. Променеве лікування може здійснюватись у вигляді дистанційної гама-терапії, внутрішньопорожнинного опромінення та їх сполучення. Щоб уникнути променевих опіків, опроміненняя здійснюють з декількох полів в ротаційному режимі.

Внутрішньопорожнинна гама-терапія - це уведення аплікаторів і джерел випромінювання у порожнину матки до пухлини. До початку операції в порожнину матки вводять аплікатори у вигляді кульок або лінійних радіоактивних аплікаторів. Опроміненню піддають порожнину матки, канал шийки, склепіння піхви. Після операції гама-терапію здійснюють за допомогою кольпостатів.

Сполучене променеве лікування застосовується як самостійниї метод лікування при протипоказаннях до операції і неможливості радикального видалення пухлини внаслідок її розповсюдження на оточуючі тканини. Лікування розпочинають з дистанційної гама-терапії, потім продовжують внутрішньопорожнинною терапією.

Гормональний метод лікування, як самостійний метод може бути застосований у дуже задавнених стадіях (при метастазуванні в легені, кістки) і у старечому віці, якщо інший метод лікування неможливий. Гормонотерапія в основному застосовується в якості одного із складових компонентів комплексної терапії. Застосовують депо-провера ін'єкційний прогестин тривалої дії. Під впливом цього препарата знижується мітотична активність ракових клітин, підвищується їх морфологічна та функціональна диференціація. В деяких випадках може відбутись повна загибель ракових клітин. Найбільш чутливі високодиференційовані форми залозистого рака. Депо-провера вводять по 500 мг два рази на тиждень. При покращенні чи стабілізації клінічної картини, лікування продовжують призначаючи підтримуючу терапію в дозі 500 мг в/м на тиждень.

Тривалість застосування препарата визначають індивідуально. Лікуванняя рекомендують здійснювати не менш 3 років. Можна застосовувати комбінації цитостатичних препаратів (пиклофосфан, тіо-теф, 5-фторурацил, препарати платини).

ПРОГНОЗ

Прогностичне найбільш сприятливими є помірно і високодиференційовані форми пухлин (86,8% хворих виліковуються протягом 5 років). Прогноз захворювання погіршується по мірі приближення розташування пухлини до внутрішнього маточного зіва, при проростанні в міометрій, при ураженні лімфатичних вузлів. Наявність порушень обміну у хворих на рак тіла матки сприятливо впливає на прогноз захворювання чим більше обмінно-ендокринних порушень (ожиріння, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба), тим кращий прогноз.

Для розробки оптимальної тактики лікування необхідно визначити індивідуальний прогноз для кожної хворої. Так, наприклад, при сприятливому прогнозі (високодиференційована форма залозистого рака, відсутність інвазії, пухлина розміром до 2 см, розташування у дна) можна відмовитися від променевого лікування і у післяопераційному періоді замінити його курсом депо-провера.

Таким чином, визначивши індивідуальний прогноз у хворої на рак тіла матки, можна дати оцінку її медичної і соціальної реабілітації.

Рак шийки матки.

По частоті рак шийки матки займає друге місце серед злоякісних новоутворень жіночих статевих органів. Захворюваність по Україні складає 18,1 на 100.000 жіночого населення і протягом останніх десяти років поступово зростає. Розвивається на фоні доброякісних та предракових процесів.

Класифікація (ендоскопічно-морфологічна) передракових станів шийки матки.

1. Доброякісні патологічні процеси:

а) ектопія циліндричного епітелію (папілярна ерозія); б) доброякісна зона трансформації; в) екто- і ендоцервіцит; г) субепітеліальний ендометріоз та крововилив; д) атрофія слизової; е) істинна ерозія на фоні доброякісного процесу; ж) залозистий поліп.

2. Передракові стани (дисплазія епітелію): а) лейкоплакія (з гладким рельєфом); б) папілярна зона дисплазії (еритроплакія); в) поле дисплазії; г) предпухлинна зона трансформації; д) конділоми; е) поліп з дисплазією епітеліального покриву.

3. Доклінічний рак (внутрішньоепітеліальний);

а) проліферуюча лейкоплакія; б) папілярна зона атипового епітелію;

в) поля атипового епітелію; г) зона трансформації атипового епітелію; д) зона атипової васкуляризації; е) поліп з атиповим епітеліальним покривом.

4. Клінічно проявлений рак (І-ІУ стадії).

Діагностика.

Для встановлення діагнозу застосовують три обов'язкових методи обстеження: 1) клінічний; 2) ендоскопічний (кольпоскопія, цервікоскопія); 3) морфологічний (цитологічний та гістологічний).

Кольпоскопія і цервікоскопія дозволяє в 70% випадків встановити діагноз без біопсії. Метод ранньої діагностики і в більшості випадків дає можливість виявити рак в доклінічній стадії, взяти прицільну біопсію патологічної ділянки. Цитологічне дослідження включає вивчення піхвинних мазків. Цитологічний метод набуває особливо великого значення при наявності протипоказань до біопсії, при динамічному спостереженні хворих і при профоглядах.

Клінічно рак шийки матки проявляється болем, виділеннями (білими чи кровянистими) із піхви. Але на ранніх стадіях перебіг захворювання безсимптомний.

Міжнародна класифікація за системою ТNМ.

Т - первинна пухлина

ТХ,ТО - стандартні значення

ТІ - пухлина обмежена шийкою матки

Т1а1 - мінімальна мікроскопічна інвазія пухлиною строми, до Змм у глибину і горизонтальне поширення не більше, ніж на 7 мм.

Т1а2 - пухлина поширюється в глибину до 5мм, горизонтальне поширення до 7см

ТІb - пухлина більше Т1а2

ТІb1 - клінічно видиме ураження розміром не більше ніж 4см.

ТІb2 - клінічно видиме ураження розміром понад 4см у найбільшому вимірі.

Т2 - пухлина поширюється на матку, але без проростання стінки таза або нижньої третини піхви

Т2а - без інвазії параметрія

Т2b - з інвазією параметрія

ТЗ - пухлинна шийки поширюється на стінку таза, або на нижню третину піхви, або приводить до гідронефрозу чи нефункціонуючої нирки

ТЗb - пухлина поширюється на стінку таза або приводить до гідронефрозу чи нефункціонування нирки

Т4 - пухлини поширюється на слизову оболонку сечового міхура або прямої кишки, чи поширюється за межі малого таза.

N - регіонарні лімфатичні вузли

N0, NХ - стандартні значення

N1 - є метастази в регіонарних лімфатичних вузлах.

М - віддалені метастази

МХ,МО - стандартні значення

МІ - є віддалені метастази.

Групування за стадiями

Метастазування раку шийки матки проходить лімфогенним, гематогенним шляхом і контактним. Лімфогенне метастазування розділяють на два етапи: до лімфовузлів першого етапу відносять: клубові, підчеревні, замикаючі, крижові; другого етапу - пахвинні, заочеревинні, надключичні, бронхопульмональні, паратрахеальні, медіастінальні. Гематогенне метастазування відбувається в печінку, легені. При прямому поширенні процес переходить на піхву, параметральну клітковину, тіло матки, сечовий міхур, пряму кишку.