Проблема літературного оформлення газетних і журнальних матеріалів

Журналістика - це професія особлива. Жоден вид літературної діяльності не пов'язаний так тісно і безпосередньо з господарською, політичною і громадською роботою, ніде боротьба ідей не виявляється так гостро і пристрасно, так напружено, як у журналістиці. Тому що для журналіста зв'язок з життям - це перш за все зв'язок з виробничою і громадською сферами, вміння вловлювати пульс життя.

Курс «Теорія журналістики» як складова частина теорії і практики преси не може відхилятися у бік академізму. Академізм призводить до втрати публіцистичного пафосу; він може стати блідим і анемічним, зверненим до явищ малозначних і другорядних, неминуче відстане від життя, буде обходити важливі питання практики нашої преси і не зможе вирішити навчально-фахових завдань підготовки молодих працівників. І тому треба помічати кожний вдалий виступ журналіста, розкривати, узагальнювати і брати на озброєння кращий досвід наших ЗМІ. Треба навчитися щиро, від душі радіти кожному успіхові преси, окремих журналістів, навчитися робити повчальні висновки з окремих невдач: пасивності думки, шаблону, псевдопубліцистичної галасливості.

Уся система ЗМІ, яка досліджує явища дійсності, в свою чергу, сама потребує дослідження, журналістської критики, перевірки тією ж дійсністю. Вивчаючи сучасну пресу, ми можемо відзначити дальше розширення і поглиблення її тематики, позбавлення від надмірного однобокого інтересу до окремих галузей за рахунок інших, відображення сьогоднішніх подій в історичній закономірності, зростаючу увагу до питань духовного формування сучасного покоління, відхід від поверховості, абстрагованого моралізаторства, декларативності, нудної дидактичності. Ми іноді відзначаємо реальний, діловий підхід демократичних газет до висвітлення господарських, громадських і культурних питань, проблемність, гостру дискусійність виступів як прагнення з усіх боків розібрати складну тему, посилену увагу до синтезу, до містких узагальнень.

Слід наголосити на тому, що у двох неподільних школах одночасно навчається від першого до останнього дня свого буття у пресі журналіст. Перша школа - життя, активна участь у справах народу; життя, сповнене особистого, громадянського горіння і громадянської мужності. Друга школа - сама журналістика, що включає творчість далеких і близьких попередників і сучасників, соратників по перу.

Невтомна допитливість до всього сущого на землі і прагнення до пізнання того, що було відкрито, спізнано і випробувано іншими, - ось що відзначає кожного з тих журналістів, кому вдалося сказати своє слово про життя людей.

Важливе місце також посідають питання журналістської майстерності, яку слід розуміти ширше, ніж суто літературну кваліфікацію. Сюди слід віднести і професійну принциповість, і вміння прислухатися до співрозмовника, і вміння проникнути в суть явищ, і досконале володіння мовою, і різнобічні знання.

Співробітник ЗМІ - це працівник на громадській ниві, який захищає і підтримує загальнолюдські інтереси. Для цього йому необхідні ґрунтовні знання з усіх галузей життя, вміння швидко працювати і досконалий літературний стиль.

Преса - важливий фактор виховання мас. Велике значення преси в формуванні світогляду, почуттів і норм поведінки людини демократичного суспільства. Важливо, щоб прочитане в газеті знайшло відгук у роздумах і серці читача, не пройшло без сліду, а викликало б бажання обмінятися думками, відповідно організувати свою поведінку.

Питання про журналістську майстерність в наші дні набуває особливого значення: культурний і теоретичний рівень читачів набагато зріс, вони не бажають миритися з літературним примітивом, вони стали значно вимогливішими, більш широким стало коло їх духовних інтересів та запитів.

Складна й важка справа в творчості журналіста - назвати подію чи явище їх власним ім'ям, знайти в них серцевину, виявити справжній зміст і зуміти висловити цей зміст у слові. Точність мови - перший ступінь наукової думки. Звідси вимога суворого, критичного ставлення до слова. Ходульність, фразерство, двозначність, туманність, неясність, поверховість, галасливість, самовпевненість - найлютіші вороги журналіста. Ясна, проста функціональна мова є кращим засобом взаєморозуміння між автором і читачем.

Доречно згадати академіка І. Павлова, який зазначав, що слова завжди були і залишаються тільки вторинними сигналами дійсності. Тільки дійсність, відображена в свідомості і серці журналіста, дає і багатство думки, і багатство мови, точне й яскраве втілення думки в слові.

Підміна власних почуттів і думок засобами літературної техніки, словесними фокусами може загубити навіть талановитого журналіста. Фальшиво звучить виступ журналіста, коли він вдається до технічних словесних прийомів не для того, щоб за їх допомогою чітко передати читачеві певні думки і почуття, а тішиться надією, що ці засоби самі по собі викличуть якісь думки і почуття, які у нього самого ще не визріли.

У мові журналістського твору виявляються й індивідуальність автора, й загальні особливості зображувальних засобів, й особливості літературної мови даного часу, й специфічні ознаки, обумовлені жанром.

Таким чином, журналістика - це суспільствознавство і людинознавство. Звідси - широке охоплення матеріалу і діапазон тематичного розмаху, вагоме суспільне значення, тобто сучасність у широкому розумінні цього слова.

ЛІТЕРАТУРА

1. Журналістика й проблеми формування нової політичної еліти в посткомуністичних державах. - К., 1996.

2. Журналістика в умовах гласності. - К., 1991.

3. Засоби масової інформації: Українське законодавство. - К., 1995.

4. Законодательство Российской Федерации о средствах массовой информации. - М., 1996.

5. Законы и практика средств массовой информации в Европе, Америке и Австрии.- М., 1996.

6. Здоровега В. П. Вступ до журналістики. - Львів, 1994.

7. Конституція України. - К., 1996.

8. Кузнецова О. Основи масової комунікації. - Львів, 1996.

9. Москаленко А. 3. Вступ до журналістики: Підручник. - К., 1997.

10. Москаленко А. 3. Основи журналістики: Тексти лекцій. — K._s 1994.

11. Москаленко А. 3. Два кити публіцистики. - К., 1997.

12. Москаленко А. 3. Комунікативна політологія. Нові тенденції розвитку мас-медіа. - К., 1997.

13. Москаленко А. 3., Губерськип Л. В., Іванов В. Ф., Вергун В. А. Масова комунікація: Підручник. - К., 1997.

14. Миронченко В. Я. Основи інформаційного радіомовлення. - К., 1996.

15. Основные понятия теории журналистики: новые подходы и проблемы. - М, 1992.

16. Подолян М. П. Першооснови журналістської творчості. - К., 1997.

17. Політологія посткомунізму. - К., 1995.

18. Преса у політичній системі суспільства. - К., 1992.

19. Проблемы теории печати. - М., 1973.

20. Прохоров Е. П. Введение в теорию журналистики. - М., 1993.

21. Сагал Г. 25 интервью. Так работают журналисты, - М, 1974.

22. Слісаренко І. Ю. Аналіз та прогноз у висвітленні міжнародної тематики українськими засобами масової інформації. - К., 1996.

23. Справочник для журналистов стран Центральной и Восточной Европы. - М., 1993.

24. Сучасна українська журналістика: Поняттєвий апарат / За ред. А. 3. Москаленка. - К., 1997.

25. Теория средств массовой информации и пропаганды как научная дисциплина. - М., 1986.

26. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра. - К., 1996.

27. Ученова В. В. Беседы о журналистике. - М, 1985.

28. Schult.1., Buchholdz A. Fernseh-journalist. - Munchen; Leipzig, 1993.