КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Управління маркетингом.Управління маркетингом – це аналіз, планування, реалізація і контроль за виконанням програм, спрямованих на створення, підтримання і розширення вигідних відносин з цільовими покупцями для досягнення цілей організації. Основне завдання управління маркетингом – виконання завдань, спрямованих на досягнення бажаного рівня обміну з цільовими ринками. Концепція управління маркетингом – задум (підхід) щодо організації маркетингової діяльності, який базується на основній ідеї, ефективній маркетинговій стратегії та конкретному інструментарії досягнення визначених цілей. Концепції управління маркетингом та види маркетингу. Розрізняють наступні концепції: Виробнича концепція.Виробнича концепція передбачає, що покупці віддаватимуть їй перевагу через широку доступність і низькі ціни. Управління в організаціях, які орієнтуються на виробничу концепцію, зосереджується на підвищенні ефективності виробництва і досягненні широкого покриття ринку. Концепція товару. Дана концепція передбачає, що покупці віддадуть перевагу їй через кращу якість, враховуючи споживчі властивості, упаковку тощо. Управління в організаціях, які орієнтовані на цю концепцію, концентруються на досягнення високої якості товарів. Збутова концепція. Дана концепція передбачає, що покупці будуть купувати товари в достатній кількості в тому випадку, якщо постійно докладати певних зусиль для просування товарів на ринку і для стимулювання їх продажу. Концепція традиційного маркетингу. Передбачає визначення потреб, реальної купівельної спроможності покупців і адаптацію до них виробництва ефективніше, ніж це роблять конкуренти. Ця концепція відрізняється від інших тим, що підприємство орієнтується на задоволення потреб певної групи споживачів. Для цього постійно виконуються дослідження, аналіз і контроль маркетингової діяльності. Підприємство впевнене в тому, що результати її діяльності щодо задоволення попиту призведуть до повторної купівлі товарів і сформують позитивну думку серед покупців. Концепція соціально-етичного маркетингупередбачає визначення потреб покупців та задоволення їх більш ефективно, ніж конкуренти, з врахуванням інтересів зростання добробуту всіх членів суспільства. Обов’язковими умовами застосування концепції соціально-етичного маркетингу є: · наявність основної мети підприємства, яка повинна задовольняти потреби як окремих споживачів, так і інтереси суспільства; · необхідність постійно займатись пошуком нових товарів, більш повно задовольняти попит, що забезпечує інтереси споживачів. Підприємство повинно бути готове внести нововведення в товари у відповідності з інтересами покупців; · наявність постійного контакту зі споживачами, які підтримують фірму, і прояв піклування про задоволення їх потреб. Концепція маркетингу взаємодії. Основна ідея цієї концепції полягає в тому, що об’єктом управління маркетингу стає не сукупне рішення, а відносини з покупцями та іншими учасниками процесу купівлі-продажу. Прогресивність концепції маркетингу взаємодії підтверджується тим, що продукція все більше стає стандартизованою, а послуги – уніфікованими, що призводить до формування повторних маркетингових рішень. Тому єдиний спосіб втримати в себе покупця – це індивідуалізація відносин з ним, що можливе лише на основі розвитку довгострокової взаємодії партнерів. Кожна фірма у своїй діяльності сповідує ту чи іншу концепцію маркетингу і використовує ті чи інші види маркетингу. Розрізняють наступнівиди маркетингу: Залежно від характеру товару виділяють: · маркетинг споживчих товарів; · маркетинг товарів виробничо-технічного призначення; · маркетинг послуг. Залежно від сфери застосування: · споживчий; · промисловий; · маркетинг послуг; · аграрний; · інвестиційний; · банківський та ін. За територіальною ознакою: · внутрішній (локальний, регіональний, національний); · міжнародний (експортний, зовнішньоекономічний, багатонаціональний, глобальний) За характером одержання прибутку виділяють: · комерційний (прибутковий); · некомерційний (неприбутковий). За розмірами підприємств виділяють: · макромаркетинг; · маркетинг. Залежно від ступеню ринкової орієнтованості: · стратегічний; · тактичний (операційний). Виходячи зі стану попиту розрізняють: · Конверсійний маркетинг. Такий вид маркетингу має місце у випадку негативного попиту на товар фірми: більшість потенційних покупців відкидають його. Ставиться завдання – розбудити інтерес до фірми і її продукту. · Стимулюючий (креативний) маркетинг. Такий вид маркетингу застосовується у випадку повної байдужності покупців до товарів фірми. Його завдання – перемогти байдужність і зародити попит). · Розвиваючий маркетинг. Призначення даного виду маркетингу – перетворити зародковий попит у повноцінний. · Підтримуючий маркетинг. Даний вид маркетингу застосовується, якщо попит коливається: по сезонах, впродовж дня, або відрізняється нестійкістю за якимись причинами. Призначення – ослаблення коливань попиту. · Ремаркетинг. Призначення даного виду маркетингу – підтримка спадаючого попиту. · Демаркетинг. Призначення даного виду маркетингу – «погашення» надлишкового попиту у випадку значного підвищення попиту над пропозицією. · Протидіючий. Даний вид маркетингу застосовується, якщо попит перевищує пропозицію на товари, які суспільство визнає шкідливими для здоров'я людей або небезпечними для навколишнього середовища.
Основні етапи процесу управління маркетингом. Етапи процесу управління: 1.Аналіз ринкових можливостей. Ринкова можливість – привабливий напрямок маркетингових зусиль, на якому можна добитися конкурентної переваги. В процесі аналізу використовують як формальні так і неформальні методи. Серед неформальних – книги, журнали, бесіди, висновки, тощо. Серед формальних – модель Ансоффа (матриця розвитку „товар-ринки”, модель Бостонської консультативної групи, тощо). Кожна ринкова можливість повинна бути оцінена з позицій відповідності цілі організації та її можливостям (виробничим, фінансовим, трудовим). 2. Відбір цільового ринку. Цільовий ринок – це потенційний ринок фірми, який визначається сукупністю людей зі схожими потребами в відношенні конкретного товару або послуги, достатніми ресурсами, а також готовністю і можливістю купляти. Процес відбору цільового ринку включає в себе: 1. Вимірювання і прогнозування попиту; 2. Сегментацію ринку; 3. Відбір цільового сегменту; 4. Позиціонування товару на ринку. 3. Розробка комплексу маркетингу. До основних елементів комплексу маркетингу відносяться: · товар – ключовий елемент, складовими якого є характеристики товару (дизайн, колір, упаковка, розмір), сервіс, торгова марка та асортимент; · ціна (знижки, націнки, терміни виплати); · розподіл – головний зміст якого полягає в виборі оптимальної схеми доставки продуктів від виробника до споживача (напряму або через посередників), їх реалізації (транспортування, зберігання, оброблення вантажів), а також післяпродажному обслуговуванні споживачів; · просування (маркетингові комунікації), яке передбачає налагодження ефективних контактів виробника з покупцями. До засобів просування відносять: · рекламу; · стимулювання збуту; · персональний продаж; · зв’язки з громадськістю (public relations) 4. Втілення в життя маркетингових заходів. Для того, щоб втілити в життя маркетингові заходи, необхідні: · система стратегічного планування (сфери діяльності фірми); · планування маркетингу (стратегічний план (для товару детальний план маркетингу)); · розробка системи організації служби маркетингу, яка спроможна взяти на себе всю маркетингову роботу, а також планування. · організація маркетингового контролю.
|