Дискусії щодо нейтральності грошей у процесі відтворення

Проблема нейтральності грошей у монетарній теорії виникла в процесі дослідження їх впливу на реальну економіку. Вона стала своєрідною реакцією наукової думки на неспроможність знайти переконливі критерії побудови порівняльних моделей економічних систем без участі грошей (бартерних) і з участю грошей (монетарних). Принципові відмінності цих двох систем не давали можливості знайти узагальнюючі і порівняльні вимір­ники їх ефективності, які давали б можливість об'єктивно ви­значити вади і переваги кожної з них. Тому дослідники змушені були замінити у своїх порівняннях модель бартерної економіки на модель грошової економіки, але з нескінченно малими запа­сами грошей (близьких до нуля), вплив яких на реальні процеси майже не відчутний. Тобто ця економічна система за формою є монетарною, а за сутністю — бартерною. А оскільки бартерна система за своєю природою є зрівноваженою, то й адекватна їй умовна монетарна система також має бути зрівноваженою. Піс­ля цього залишається лише порівняти дві грошові моделі еко­номіки — з нульовими і з реальними запасами грошей, щоб ви­явити, наскільки зростання їх запасів вплинуло на рівновагу економічної системи, а отже, наскільки важливою є їх роль у цій системі.

За такого підходу до аналізу ролі грошей відповідь на постав­лене питання була заздалегідь запрограмована і могла бути лише негативною — у вигляді концепції нейтральності грошей. Це пояснюється двома обставинами:

— використання лише модельних доказів для визначення пе­реваг монетарної економіки неминуче зосередило увагу дослід­ників лише на кількісному чиннику і виключило можливість до­слідження інших (якісних) чинників впливу;

— тривале панування класичної кількісної теорії з її спроще­ними постулатами прямого, пропорційного й однорідного впливу кількості грошей на рівень цін усіх товарів.

За цих обставин дослідники неминуче доходили висновку, що будь-які зміни грошової маси впливають лише на номіна­льні грошові показники і не зачіпають рівнів відносних цін окремих товарів, рівнів процентних ставок, пропорцій розподі­лу доходів, реальних запасів грошей в економічних суб'єктів та інших змінних реального сектору економіки. Останній за-

лишається індиферентним до кількісних змін у монетарній сфері, а гроші залишаються нейтральними до процесів у реа­льному секторі. Від можливості впливу грошей на реальний сектор будь-якими іншими «каналами», окрім зміни їх кількос­ті, дослідники просто абстрагувалися. Поза колом їх наукових інтересів на довгий час опинилися «канали» так званого якіс­ного впливу грошей на реальну економіку, про які йшлося в підрозд. 8.1.

Стосовно цього показовою є думка, яку сформулював один з найвідоміших економістів класичної школи Дж. Ст. Міль: «Предмети, які в умовах натурального обміну обмінювались би один на другий, у разі продажу за гроші віддавались би за рівні їх кількості і, таким чином, як і раніше, обмінювались один на дру­гий, хоч процес обміну складався з двох операцій замість однієї. Коротше кажучи, навряд чи можна знайти в суспільному госпо­дарстві річ менш значну за своєю важливістю, ніж гроші, якщо не торкатися при цьому способу, яким економляться час і праця. Це лише машина, яка швидше і зручніше робить те, що за її відсут­ності робилось би з меншою швидкістю і зручністю» '. Подібних поглядів дотримувалися всі представники класичної теорії гро­шей, а також багато представників новітньої неокласичної теорії (А. Маршал, Д. Патінкин, Р. Лукас, Т. Сарджент, певною мірою М. Фрідман та ін.).

Вибраний підхід до визначення ролі грошей веде до такого трактування нейтральності грошей. Гроші можна вважати ней­тральними, якщо після порушення початкової рівноваги економі­чної системи внаслідок номінальної зміни пропозиції грошей установлюється нова рівновага в економіці, за якої реальні рівні економічних змінних матимуть ті самі значення, що й до зміни пропозиції грошей. Отже, темпи та обсяги суспільного виробниц­тва не повинні змінитися.

Проілюструємо це положення на такому умовному прикладі (табл. 8.1). У поточному місяці завдяки надходженню в країну інвалютної виручки від продажу двох великих підприємств іно­земним інвесторам та значному збільшенню припливу прямих іноземних інвестицій, пропозиція грошей (М) одноразово зросла на 40 %. Відповідно зросли і номінальні значення всіх грошових показників реальної економіки. Виходячи з нейтральності гро­шей визначимо зміни номінальних та реальних співвідношень в економіці.

Таблиця 8.1