Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Характеристика основних якостей читання




Читайте также:
  1. CASE-средства. Общая характеристика и классификация
  2. PR-мероприятия для СМИ (виды, характеристика, особенности).
  3. А Классификация и общая характеристика основных методов контроля качества.
  4. АВАРИИ НА АЭС И ИХ ХАРАКТЕРИСТИКА.
  5. АВТОТРАНСПОРТНЫЕ АВАРИИ И ИХ ХАРАКТЕРИСТИКА.
  6. Актиномицеты. Таксономия. Характеристика. Мик­робиологическая диагностика. Лечение.
  7. Акционерный способ финансирования инновационных проектов. Характеристика его выгод и недостатков.
  8. Антагонізм у мікроорганізмів. Антибіотики, характеристика, принципи одержання, одиниці виміру. Класифікація за механізмом дії на мікроорганізми.
  9. Антидемократические политические режимы и их характеристика.
  10. Арбовирусы. Таксономия. Характеристика.Лабора­торная диагностика заболеваний, вызываемых арбовирусами. Специфическая профилактика и лечение.

«Якості читання», їх чотири: свідомість, правильність, виразність, швидкість. Читати свідомо – це значить повно і ясно розуміти зміст читаного, уміти зіставити прочитане з явищами природи і суспільного життя, зрозуміти ідейну направленість і вміти зробити певні висновки з прочитаного. Під правильністю читання ми розуміємо безпомилкове і плавне читання слів, речень, тобто без будь-яких перекручень( пропуск букв, складів, перестановка звуків, неправильні наголоси).

Швидкість читання – це такий темп, який забезпечує найбільшу усвідомленість тексту при читанні. Корисний такий темп, який не розходиться з розумінням читаного. Швидкість читання визначається кількістю прочитаних слів за хвилину, які можуть прочитати учні даного класу. Під виразністю читання розуміється уміння читати текст, дотримуючись пауз, інтонацій, логічних наголосів, емоційного забарвлення голосом. Виразність читання знаходиться в найтіснішому зв`язку з усіма якостями читання вголос.

23. Інсценізація

Над казкою широко застосовуються прийоми інсценізації й драматизації. Інсценізація - це переробка будь-якого твору для сцени або кіно. Можна пропонувати учням інсценізувати казку. Під драматизацією розуміють передачу подій, розказаних у прозовому чи віршованому творі, у драматичній формі, тобто в особах. Яскравим вираженням творчої активності дитячого колективу в процесі роботи над казкою є ігри-драматизації. Учні дістають певні ролі казкових персонажів, перевтілюються в ці образи і таким чином відтворюють сюжет казки. Драматизовані ігри справляють на молодших школярів величезне враження. Гра-драматизація саме й цікава тим, що в ній активну участь беруть діти, виявляється їхня творча індивідуальність. І чим виразніше розкриваються риси особистості дитини, тим більший інтерес виникає у неї до цієї гри. Тому не слід обмежувати творчу активність дітей, їхнє власне тлумачення казки, бажання вносити корективи у манеру рухів дійових осіб, їхню мову тощо. Важливо, щоб учні вільно, невимушене відтворювали сюжет казки, передавали і народний колорит.

 

24. Сформулюйте мету і завдання позакласного читання

Позакласним слід вважати цілеспрямоване читання учнями будь-якої літератури, крім підручників.



Завдання позакласного читання:

1) розширити і поглибити знання, набуті під час класного читання з усіх предметів

2) навчити дітей знаходити необхідну книгу в бібліотеці, потрібний матеріал у книзі

3) ознайомити учнів з кращими книгами

4) виховати читацьку активність і допитливість

5) розвивати індивідуальні інтереси і нахили.

Мета позакласного читання – забезпечити педагогічне керівництво самостійним читанням учнів. Саме позакласне читання привчає, заохочує дітей до самостійного, вмілого, вдумливого читання книжки, газети, журналу. Воно має на меті розширити, поглибити знання, здобуті під час класного читання, познайомити учнів з широким колом доступної для учнів молодших класів літератури.

 

25. Етапи навчання самостійному читанню.

Формування читацької самостійності учнів здійснюється по етапах. Їх можна виділити три: підготовчий (коли діти оволодівають грамотою), початковий і основний.

Кожен етап має свою специфіку. На першому, підготовчому, етапі, поки ще не всі діти читають, вся робота з книгою концентрується навколо читання вчителем вголос художніх творів. За допомогою такого читання вчитель навчає дітей сприймати твори на слух, виробляє в них любовне ставлення до книги, яка несе радість, задоволення і викликає інтерес до читання, бажання якомога швидше самому навчитись читати. Крім того, вчитель організовує і спрямовує роботу з класною і шкільною бібліотеками.



Коли техніка читання в основному досягає 20-30 слів на хвилину, наступає початковий етап читання.Тепер уже кожен учень привчається самостійно читати книги. На цьому етапі особливо необхідний індивідуальний підхід у формуванні читацької самостійності учнів. Тому в роботі з книгою завдання бажано диференціювати: учням, які добре читають, давати додаткові завдання (прочитати ще якийсь твір або відповісти на запитання тощо), менш підготовленим – прочитати не весь твір, а частину його.

Основний етапохоплює 3-4 клас. У 3 класі учні вже вміють орієнтуватись у книгах. Отже, вчитель навчає їх прийомам відшукування і використання необхідної літератури за заданою вчителем темою. Прочитані книги учні приносять на виставку, пояснюють, чим саме вони їх зацікавили.

2. Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання

Прищепити любов до читання – це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумінням книги як величезної сили, здатної впливати на розум і емоції людини.42

Максим Горький зізнавався, що всім найкращим у собі він зобов’язаний книгам. Ідея сказаного – у підкресленні благотворного впливу книги на формування позитивних рис особистості. Дію цього впливу у повній мірі слід використати на уроках читання. Для цього є всі можливості. Читання книг відкриває кожній людині світ незвіданого, незнаного, таємничого. У найбільшій мірі це стосується дітей. Учні початкових класів прилучаються до цього світу передусім на уроках читання, які задовольняють освітню мету навчання молодших школярів.



Підручники з читання для всіх початкових класів будуються за тематичним принципом і враховують час вивчення матеріалу у певні пори (сезони) року. Провідними темами програм і підручників з читання для всіх класів є: усна народна творчість, твори письменників-класиків та сучасних письменників, в яких зображено ставлення людини до Вітчизни, народу, праці, природи, рідної мови і літератури; картини природи і інші теми. Різноманітна тематика текстів для читання представлена художніми творами різних жанрів: оповіданнями, віршами, казками, байками і нарисами.

Завдяки цілеспрямованому ознайомленню дітей молодшого віку з різними сторонами життя людей вони одержують змогу відкрити для себе важливе й цікаве з історії нашого народу. Учні розширюють свої уявлення про навколишню дійсність, природу, тварин, опрацьовують твори, пов’язані з сезонною тематикою.

Разом з тим тематично об’єднані твори мають і виховну спрямованість: їх зміст дозволяє здійснювати систематичне моральне виховання учнів 1-4 класів. Так, на зразках художньої літератури й нарисів про нашу землю виховується любов до Батьківщини не як абстрактне поняття, а як конкретне, яке виявляється у прив’язаності до рідної оселі, вулиці, села чи міста, де народився і виріс. Цю незаперечну істину письменник Юрій Нагибін передав як формулу словами: “Любов до Батьківщини починається з любові до свого дому, до своєї вулиці”. Хай ця формула вказує вчителеві на один з можливих напрямів патріотичного виховання учнів. Матеріал для розмови з учнями на таку тему міститься, наприклад, у вірші А.Костецького “Батьківщина”. Після прочитання її можна запитати учнів “З чого починається для кожного з нас наша Батьківщина?”. Одержавши відповідь, легко перейти до завдань, вміщених у “Читанці” (для 2 класу) після тексту статті.

Опрацювання оповідань і науково-пізнавальних статей (нарисів) про нашу багатонаціональну України збудить в учнів почуття патріотизму.43

Читання оповідань і віршів про духовний світ людини, її відданість Батьківщині покликане збудити у школярів гордість за людину. Кінцева мета роботи над такими творами – досягти того, щоб прочитане запалило дітей до активної участі у великих справах дорослих: у сумлінній праці, у дбайливому ставленні до природи, до державного, громадського майна. Для заклику учнів бути Людиною з великої літери стане в пригоді вірш М.Рильського “Ким хочеш бути, хлопчику... ?”.

Незаперечна роль уроків читання і в естетичному вихованні. Вони розкривають учням можливості мови не тільки у передачі думок, а й у змалюванні картин дійсності. Читання художніх творів прилучає учнів до образної мови. Уже в добукварний період першокласники знайомляться з порівнянням як прийомом характеристики предмета (наприклад, загадка: “Дивний звірок: круглий, мов клубок, голки стирчать, спробуй узять”. Хто це?). Пізніше, читаючи художні тексти, учні розширюють свої уявлення про порівняння, зокрема про порівняння як художній прийом. Влучний момент виникає під час читання твору М.Коцюбинського “Взимку”, у якому є речення: “З краю неба насувались білі, наче молочні, хмари”. Перед тим як привернути увагу класу до цього порівняння, доречно поговорити про колір неба, хмар. А далі запитати: “Що нагадує вам колір білих хмар? З чим їх можна порівняти?”. На основі відповідей учитель сформулює думку про порівняння як художній засіб, завдяки якому чіткіше сприймається описуваний предмет.

У процесі читання школярі знайомляться з різними літературними жанрами, які притаманними їм художніми засобами відбивають навколишній світ. Читання художніх творів покликане переконати учня в тому, як живописне полотно чи музика. Приклади переносного значення слова дають змогу показати властивість мови передавати художні образи. Художній образ створюється завдяки називанню якогось явища іншими словами з метою яскравішого його змалювання. М.Рильський, наприклад, порівнює сніг з білими мухами. “Білі музи” – це художній образ. Д.Павличко назвав нічним гостем зайчика, який приснився дівчинці. А хіба не поетичний, узагальнюючий образ хлопчика на ім’я Помагай? Безперечно, образ. Помагай усім допомагав, ось і заслужив таке ім’я, красиве, привабливе.

У художніх творах письменник малює картини життя. Але малює не фарбами, а словами. У словесному змалюванні – особливість художніх творів.

Естетичний вплив на читача справляють тільки твори високої художньої майстерності. Цілісність високохудожнього твору – у єдності форми і змісту. До усвідомлення цього повинен дійти учень початкової школи, аналізуючи художні особливості твору на основі розуміння його змісту.44

 

 

 


Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 51; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты