Сучасні вимоги до музичного виховання.

Урок музики в школі, як урок мистецтва, звичайно, має свої особливості, і, разом з тим, як шкільний предмет, він подібний до інших уроків

Така подібність полягає:По- перше:всі предмети, що входять в навчальний план, мають загальну мету – формування всесторонньо розвинутої, гармонійної особистості. І хоча в кожному випадку мета досягається різними засобами (в даному випадку – засобами музики), вона єдина. Школа не готує музиканта-професіонала, як не готує професійних математиків, фізиків, хіміків тощо.По-друге:в основі побудови будь-якого шкільного уроку лежать психолого-педагогічні закономірності, тобто, враховуються вікові особливоті учнів, які проявляються в своєрідності їх пам’яті, уваги, уяви і т. д.По-третє:

все викладання в школі базується на загальнодидактичних принципах, які знову ж таки реалізуються по-різному, у відповідності до особливостей кожного предмета.По-четверте:об’єднує музику з іншими предметами і форма організації уроку – в класі однаковий віковий склад учнів, тривалість уроку, обов’язковість уроку для всіх учнів, повторення, закріплення, новий матеріал, перевірка пройденого матеріалу, оцінювання тощо.По- п’яте:при наявності різних форм роботи (наприклад, читання, письмо, сухання розповіді вчителя; або спів, слухання музики), урок повинен бути цілісним.По-шосте: загальними є і основні методи навчання – показ-пояснення, бесіда, створення проблемних ситуацій для виконання якогось завдання іт. д.Відмінність уроку музики від інших уроків витікає –По-перше: з головної особливості уроку музики – це урок мистецтва. Саме пізнання, що відбувається в процесі навчання музиці, є специфічним, воно не може зводтитись тільки до діяльності думки, а обов’язково повинно бути єдністю емоцій та розуму, свідомості та почуття.Друга відмінністьполягає втому, що музика діє комплексно на людину, на її психіку, моторику, фізіологічні процеси. В неї не тільки з’являються різні почуття (радість, печаль, бадьорість), вона не тільки мислить, усвідомлюючи ці почуття, але під впливом музики в організмі людини можуть відбуватися й фізіологгічні зміни: мінятися пульс, артеріальний тиск тощо.Третя відмінна риса уроку музики –обов’язкова єдність емоційного і свідомого. Кожен елемент уроку повинен викликати активне, зацікавлене ставлення дітей.Четверта особливість –обов’язкова єдність художнього і технічного. Музичний урок як урок мистецтва вимагає, щоб всі його компоненти були художніми (репертуар для слухання, співу, вправи, розспівки тощо). Але для того, щоб добитися художньості на уроці, необхідна праця, необхідне технічне володіння матеріалом.П’ята особливість –переважно колективна форма роботи (слухають і виконують музику діти в більшості випадків одночасно).

. Сучасні вимоги до уроку музики в школі та до підготовки вчителя

Урок музики - урок мистецтва. Його завдання - донести до дитини емоційний зміст музики. Як і інші уроки в школі,

ми базується па загально-дидактичннх принципах. Мета - дати учням достатній рівень загальної освіти, загальногомузичного розвитку.

Формування музичної культури школярів є головним завданням сучасної музичної педагогіки. Учитель має розвинутичутливість і погяг дітей до музики, ввести їх у світ добра й краси, відкрити в музиці животворне джерело людськихпочуттів і переживань, навчити захоплюватися неповторністю музичних творів.

Особливістю уроку музики є комплексність: теорія + практика.

Ефективність музичного навчання і виховання значною мірою залежить від особистості вчителя, його світогляду іпрофесійної підготовки, педагогічного таланту і майстерності, багатства інтелекту і душевної чуйності. Вчитель

музики повинен бути хорошим музикантом (володіння інструментом, голосом, тонким музичним слухом, вміннямчитати з листа, імпровізувати) - це створює успіх його діяльності. Вчитель повинен володіти майстерністю

спілкування, добре знати музичну літературу, мати організаторські здібності. Важливі сторони діяльності вчителя:аналіз музичних творів, вивчення досвіду колег, планування навчально-виховних завдань, побудова уроків та

позакласних занять, практичне вирішення навчально-виховних завдань.

2 Програма 3 класу розширює та поглиблює уяву школярів про пісенну, танцювальну та маршову музику як першооснову музичного мистецтва. Важливими є теми про темп в музиці, прискорення, сповільнення, як від цього змінюється звучання музичного твору і його інтерпретація. Дуже цікавим для учнів є теми про класифікацію музичних інструментів, оркестр. Музика 3 клас розповість багато цікавого про значення музики в житті у людини. Діти довідаються, що таке тривалості нот, пісенність, маршовість, танцювальність, елементи музичної мови, звукоряд й навчаться використовувати здобуті теоретичні знання на практиці, виконуючи різні пісні

Тема 1. Вступна бесіда "Зачення музики в житті у людини". Тривалості нот. Пісенність, маршовість, танцювальність

Тема 2. Я.Степовий "Літо минулося", ритмічна вправа. Нотний стан, скрипковий ключ, нота соль

Тема 3. Нота мі, виконання ритмічного малюнку, пісенність в музиці, пісня "Літо минулося"

Тема 4. Укр.нар. Пісня "Дівка Явдошка". Дводольний розмір.Ритмічні вправи

Тема 5. Нота ля. Двоголосна ритмічна вправа. Пісня "Дівка Явдошка"

Тема 6. Укр.нар. Пісня "Вийшли в поле косарі". Дводольний розмір. Тактування

Тема 7. Поняття репризи. Пісня "Вийшли в поле косарі".Маршовість у музиці

Тема 8. Музичні ребуси. Поєднання пісенності, маршовості і танцювальності. Повторення вивчених пісень.

Тема 9. Тембр. Музична інтонація. Пісня"Веселі Гусі". Музична гра "Долоньки"

Тема 10. Ноти До та Ре, вправи на розвиток інтонаціі.

Тема 11. Елементи музичної мови. Т.Потапенко "Шпак прощається".

Тема 12. Нота Фа. Ритмічні інтонації в музиці. Колядка "Уставай же брате".

Тема 13. Артикуляційна гімнастика

Тема 14. Ноти Сі та До. Вправа-ігра "Луна", "В лісі". Пісня "Новорічна нескінчена"

Тема 15. Звукоряд. Щедрівка "Павочка ходить".

Тема 16. Урок-підсумок пісні вправи за бажанням учнів та вчителя

3 Особливості впровадження духовних розспівів на уроках музики.

Важливі аспект репертуару, що виконується дітьми на уроках музики - духовні розспіви і пісноспіви. На даному етані розвитку суспільства ця проблема постає найбільш важливою, оскільки духовний рівень розвитку суспільства в цілому, і тим більше школярів дуже низький. Духовна музика, за багатьма дослідженнями, справляє найбільший вплив на духовність і культуру людини. Але виконання дітьми творів цієї тематики на основі лише технічного їх опанування (нотного. старослов'янського або латинського тексту) без знання, відчуття духу тієї епохи, глибоких почуттів, які надихали композиторів різних епох, стилів на створення цієї вічної музики, мабуть, не принесе великої користі. Духовна музика важка для виконання, але вона с необхідною для розвитку дитини. Для того, щоб виконувати таку музику потрібна серйозна підготовча робота. Вчитель повинен ознайомити учнів із змістом словесного тексту, з епохою і її особливостями, з яку був написаний даний твір, з духовними течіями світу, щоб дитина свідомо співала, розуміти про що і для чого вона це робить. Так, просуваються вперед й інші сфери розпитку дитини: знання історії, літератури, творів живопису, художніх і культурних течій, знання творів літературні їх авторів, вивчення іншомовних слів - відчуття інших мов і культур (наприклад, латинь), загальне розуміння світотворення тощо. І це все не кажучи вже про колосальний духовний, естетичний, культурний розвиток. Вчитель разом з дітьми аналізує твір, зазирає у філософську глибину, направляючи за собою дітей і тим самим виховуючи в них найкращі якості - думати, відчувати, спостерігати, любити, заглиблюватись тощо. Духовні твори несуть із собою ту глибину, розкривши яку перед дітьми, вчителі виконує дуже значний вплив на особистість дитина – вона сприймає музику вже не поверхово, а старається

Зазирнути у її підтексти. У дитина розвивається філософське мислення світогляд, світосприйняття тощо.

4 Типовий рівень музичного розвитку дітей 1 го класу За ступенем свого розвитку шестирічна дитина значно відрізняється від семирічної. Тому не може бути механічного перенесу форм і методів роботи при навчанні шести і семирічних першокласників. Для них характерні несформованість всього організму, швидка стомлюваність від одноманітного положення, одноманітної діяльності, монотонної мови, шаблонного проведення уроку. Не всі діти пройшли через дитячі дошкільні заклади, іноді істотно відрізняється обстановка в різних сім'ях. Сприйняттю першокласників притаманний синкретизм, - вони перш за все звертають увагу на яскраві ознаки предмета, найбільш помітні і емоційно значимі, однак не завжди найбільш суттєві. Увага в цьому віці недостатньо стійка, вузький ії обсяг. Переважає мимовільна увага, що викликає необхідність її постійної активізації шляхом переключення на різні об'єкти, завдання, види діяльності, індивідуальні і колективні форми роботи. Відсутні навички систематичної, цілеспрямованої розумової роботи, не сформоване в достатній мірі мислення, відсутнє вміння обґрунтовувати, довести, характерна уривчастість мислення.

Запам'ятання переважно механічне. Запам'ятовується те, що зацікавило, справило враження. Поступово збільшується обсяг матеріалу, що запам'ятовується, причому образна пам'ять переважав над логічною. Яскрава образна уява, якій властива конкретність. Звідси витікає небезпека прямолінійного, примітивного зв'язку характеру звучати музики з конкретними образами.

Звичайно, музичний рівень першокласників дуже нерівний. Одні діти навчаються в музичній школі, інші ні, чані люблять слухати музику, інші байдужі до неї, в одних сім'ях цікавляться музикою, систематично слухають, музикують, відвідують концерти і спектаклі, в інших обмежуються чи не цілодобовим "слуханням" не крайніх зразків естради «межі можливої гучності, в одних дітей від природи прекрасні музичні дані, в інших здібності нерозвинені.

У першому класі музичний досвід школярів тільки починає нагромаджуватися. Відомості з музики, які вони дістають, пов'язані переважно з певними практичними діями. Основні зусилля учителя мають бути спрямовані на те, щоб проваджувати у своїх вихованців здатність до співпереживання почуттів і думок, які виражає музика виховувати в них емоційний відгук на все добре. Однією з вирішальних умов музичного розвитку учнів початкових класів є планомірне і послідовне формування в них музично-слуховнх уявлень про звуковисотні і ритмічні співвідношення в музиці. Навчаючи шестиліток основ хорового співу, слід пам'ятати, що їхні співацькі можливості досить обмежені, невеликі* діапазон, сила звуку, нерідко слабка чи й зовсім відсутня координація між сприйняттям звуку та його відтвореним. Тому необхідно пильно стежити за розвитком співацького голосу учня, не допускаючи форсованого співу. Чимало першокласників неточно інтонують. Зустрічається зміщений чи дуже обмежений співацький діапазон. Зустрічаються порушення, зв'язані з захворюваннями, перенапруженням голосового апарату. Ці діти потребують значної уваги. Учитель повинен знати стан розвитку здібностей та здоров'я кожної дитини, робити спостереження, фіксувати відповідні дані щодо процесу музичного розвитку дитини і всього класу. Така нерівномірність музичного та загальною розвитку першокласників потребує наполегливої, вдумливої роботи учителя, уваги до вирівнювання ступеня розвитку здібностей дітей, усунення недоліків інтонування, прищеплення любові та інтересу до музики для того, щоб у наступних класах діти мали змогу повноцінно засвоювати програму і брати участь у загальній роботі класу. Вимоги до учнів сформульовані у програмі окремо для кожного виду музичної діяльності на уроці, однак урок музики має бути щасним. Внутрішні зв"язки між видами діяльності обов'язкові для забезпечення ефективності уроку, проведення його на високому методичному і науковому рівні.

5 Основні педагогічні ідеї в галузі муз. виховання (М.Лисенко, М.Леонтович, К.Стеценко)

Лисенко - основоположник нац. професійної музики, муз.освіти. Мріяв про створення музичної національної системи

освіти. Працював вчителем, мав приватних учнів.

Викладав в київському відділенні РМО, яке було реорганізоване в муз.училище, а частина класів відійшла до

консерваторії. Пропагував важливість вивчення укр.нар. пісень, склав збірки. Потім вийшов з складу РМО.

На зібрані до його ювілею коштів відкрив муз.-драмат. школу, де виховувалися актори і музиканти. Курс навчання

музиці - 9 років, драмі - 4р. Навчалися всі діти з 9 до 17 років. Лисенко викладав клас бандури. Згодом школа

перетворилася на муз.-драмат. інститут ім. Лисенка. Після революції школа припинила своє існування.

Робив обробки народних пісень, збірка «Молодості», опери: «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна». Партії

дуже зручні для виконання дітей. «Коза-Дереза» триває 20 хвилин. (Ария Лисички)

«Пан Коцький» більш розгорнута, для середніх класів.

«Зима і Весна» виконується дорослими для дітей.

Стеценко - композитор-класик, диригент, послідовник Лисенка, педагог, муз.-громад. діяч. Викладав співи в школі, позакласна, позашкільна робота.

Збірки «Луна», «Шкільний співаник». Методичні твори: «Початковий курс навчання дітей нотного співу», «Методика шкільного співу», «Українська пісня в народній школі» (1918-19) 2 дитячі опери «Івасик Телесик» і «Лисичка, Котик і Півник». Емоційність, народність.

Більшість композиторського доробку для дітей. Викладав в багатьох школах. Прикладав зусилля для відкриття кафедр в консерваторії, музичних шкіл, диригентського інституту, державної хорової капели.

Леонтович - композитор, диригент, педагог, вчитель співу на селі, учительська семінарія, курси. Ввіз методику, .к

предмет. Підручники: «нотна грамота» (1918), «Практичний курс навчання співу в середніх школах України» - ідея масового музичного виховання.

1919 р. - працівник музичного комітету народного комісаріату освіти. Організовував дитячі свята. Хорова спадщина найцінніша.