Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Особливості співочого голосу молодших школярів




Щоб розвивати і виховувати дитячі голоси, вчителю необхідно знати співочі можливості школярів. Так, в шестилітнього школяра вони невеликі, його співочий апарат ще не сформований. Діапазон першокласника, в якому найкраще звучить його голос мі-1 – соль-1; фа-1 – ля-1. Тому на перших заняттях необхідно використовувати вузькодіапазонні нескладні врави та поспівки. Поступово діапазон слід розширювати. У другокласників найбільш природньо голос звучить у діапазоні мі-1 – сі–1. Тут ткож слід спочатку підбирати вправи і пісні в межах цього діапазону, потім поступово його розширювати до ре-1 – до-2. З третього року навчання голоси вирівнюються на всьому діапазоні в межах до-1 – ре-2 (мі-2).

Сила голосу учнів молодших класів не має широкої амплітуди, тому для них варто використовувати помірні динамічні відтінки (mp, mf).

У молодших школярів проходить становлення характерних якостей співочого голосу. Тому тембри дитячих голосів повинні постійно знаходитись в центрі уваги вчителя. Велике значення в процесі розвтику тембру голосу має атака звуку (тверда, м’яка). Вміле використання її у вокальнй роботі (з превагою м’якої атаки) позитивно впливає на тембр, помагає позбутися таких негативних явищ, як "затиснений голос", "носовий призвук" Особливості та можливості співочого голосу молодших школярів

1 клас - дуже різноманітний клас за станом музичного розвитку дітей. Можливості дітей зумовлені попередньою музичною підготовкою. Так, у декого, співочий діапазон може становити 2-3 звуки, а в когось - більше октави. Голосовий апарат ще не сформований, голос тендітний, змикання голосових зв'язок краєве, від чого сила звучання с обмеженою. Тому робочий діапазон має співпадати з примарною зоною дітей цього віку: ре-ля першої октави. Розширення примарної зони досягається за рахунок поступового включення більш високих звуків, але не низьких! У 2 класі педагог продовжує формування у учнів основних вокально-хорових навичок. Головне завдання - закріплення навичок природного дзвінкого, кантиленного співу. Ці якості формуються в більш складних умовах. В репертуарі 2 класу пісні з більш жвавим темпом, з більш енергічним характером звучання. Значну складність становить включення пісень двоголосного складу. Підготовку до двоголосного співу треба починати з розвитку гармонічного слуху.

В 3 класі ведеться робота над закріпленням та розвитком тих самих вокально-хорових навичок (звуковидобування, дикція, чистота унісону, ансамбль та стрій в двоголосному співі, виразність, нюансировка) на більш складному репертуарі. В центрі - закріплення навичок кантилени, а також вироблення легкого, рухливого звучання. Діти мають вже більш широкий діапазон, мають змогу заспівати більші за об'ємом фрази, що потребують вільного володіння диханням.

тощо.

 

7-9 Музичне виховання в Україні на початку 21 століття:проблеми. концепції, перспективи розвитку

Тенденції

Індивідуалізація Глобалізація

Повернення до історичної спадщини

Звернення до інноваційнох медодів

Системність та синкретичність та синкретичність наук художньо-естетичного циклу

Проблеми:

Низький загальний рівень культури. Відсутність підтримки з боку держави предметів художньо-естетичного напрямку. Вироблена роками звичка сприймати предмет музики розважальним, а не пізнавальним. Наявність багатьох нових жанрів масової культури, що пропагують негативну, асоціальну поведінку га зневагу до класичної мистецької спадщини. Проблема формування духовності учнів - одна з головних проблем нашої держави. На сьогодні ми вже можемо спостерігати активний процес оновлення змісту освіти Я удосконалення систем духовного виховання учнів. Тому головною метою загальноосвітньої школи є переосмислення Я переорієнтація та вплив на формування висикоморальної громадської позиції, національної свідомості, потяг до прекрасного.

реалізація цих завдань зумовлена «Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті», змістом освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» Державних стандартів початкової і загальної середньої освіти, Концепцією і Комплексною програмою художньо-естетичного виховання в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, профільністю навчання, які передбачають реалізацію принципів гуманізації. Демократизації освіти, прилучення школярів до різних видів мистецтва, включення учнів у відповідні види музичної діяльності , ознайомлення з основними складовими української та світової художньої культури. Музично-естетнчна підготовка передбачає можливість безперервної мистецької освіти, що дає можливість учням продовжувати її на різних ступенях навчання.

Міністерством освіти України розроблено комплексну національну освітню програму "Україна ХХІстоліття" та Концепцію національного виховання, у яких накреслені напрямки діяльності з метою піднесення вітчизняної освіти на сучасний світовий рівень і виховання національно свідомих громадян нашої держави. У ній вказано мету виховання підростаючого покоління, окремі положення якої відповідають вимогам етнопедагогіки: "...набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу". В кінцевому рахунку на порозі 21 віку, після майже тисячолітнього поступального розвитку національної духовно-співочої, виконавської та педагогічної традиції, що залишила незнищенний духовний відбиток і на українській фолкльорно-пісенній спадщині, маємо нині фатальні наслідки двохсотлітнього деструктивного процесу, що призвів до повного відчуження, відриву сучасної «інформативної» музичної педагогіки масових шкіл від виконавської музичної педагогіки минулого, що ґрунтувалась на вокально-хоровій основі. Саме це й стало основною причиною обвальної катастрофічної деградації музично-культурного рівня нашого суспільства. Зворотній процес можна започаткувати лише ^ерез дбайливе відродження національної музичної традиції. Зокрема в Україні вже діє державка Програма відроджень» національної культурної спадщини. Але доконечно потрібна також Програма відродження тисячолітньої професійно-музичної спадщини - монодичного співу, що досяг свого найвищого розквіту в Київській школі XVII ст.

Ці два складники - пісенний фольклор і тисячолітня традиція християнського храмового співу - чи не найвагоміший вклад України з скарбницю загальносвітової культури, який потребує сучасної актуалізації.

Програма «Освіта. Україна ХХІстоліття

Пріоритетніа напрями реформування освіті,:

розбудова національної системи освіти з урахуванням кардинальних змін в усіх сферах суспільного життя України;

за без печення моральної, інтелектуальної та психологічної готовності всіх громадян до здобуття освіти;

забезпечення кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для навчання і виховання фізично та психічно здорової особи;

запобігання пияцтву, наркоманії, насильству, що негативно впливають на здоров'я людей.

Основні шляхи реформування освіти:

створення у суспільстві атмосфери загальнодержавного, всенародного сприяння розвиткові освіти, неухильної турботи про примноження інтелектуального та духовного потенціалу нації, активізація зусиль « усього суспільства для виведення освіти на рівень досягнень сучасної цивілізації, залучення до розвитку освіти всіх державних, громадських, приватних інституцій, сім'ї, кожного громадянина;

подолання девальвації загальнолюдських гуманістичних цінностей та національного нігілізму, відірваності освіти від національних джерел;

забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховинй процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень;

відхід від засад авторитарної педагогіки, що утвердилися в тоталітарній державі і спричинили нівелюванні природних задатків і можливостей, інтересів усіх учасників освітнього процесу;

підготовка нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професіонального та загальнокульгурнтг. рівня;

формування нових економічних основ системи освіти, створення належної матеріально-технічної бази;

реорганізація існуючих та створення навчально-виховних закладів нового покоління, регіональних центрів та експериментальних майданчиків для відпрацювання та відбору ефективних педагогічних інновацій таосвітніх модулів;

радикальна перебудова управління сферою освіти шляхом її демократизації, децентралізації, створення регіональних систем управління навчально-виховними закладами;

органічна інтеграція освіти і науки, активне використання наукового потенціалу вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ, новітніх теоретичних розроблень та здобутків педагогів-новаторів, громадських творчих об'єднань у навчально-виховному процесі;

створення нової правової та нормативної бази освіти.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 612; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты